Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Міжнародні класифікації об’єктів промислової власності



Обсяг інформації, що міститься в патентних документах, величезний. У

них містяться майже всі дані про досягнення людства в галузі техніки й техно-

логії, тому надзвичайно важливо, щоб ця інформація була доступна всім, кому

вона потрібна. З цього випливає, що потрібні системи, які певним чином іден-

тифікували би патентні документи, що належать до тієї чи іншої галузі техні-

ки, і, отже, які би дали можливість знайти потрібну інформацію.

Сьогодні створені й широко застосовують спеціальні інструменти для

вирішення цієї проблеми – це міжнародні класифікації об’єктів промислової

власності, а саме міжнародна патентна класифікація (МПК), міжнародна кла-

сифікація товарів і послуг для реєстрації знаків (МКТП), міжнародна класифі-

кація зображальних елементів знаків (КЗЕ) і міжнародна класифікація промис-

лових зразків (МКПЗ).

У багатьох державах історично склалися національні (внутрішні) патен-

тні класифікації (НПК): США, Великій Британії, Японії та ін., проте міжнарод-

на співпраця патентних відомств багатьох держав сприяла створенню міжна-

родної патентної класифікації (раніше цю систему часто називали міжнарод-

ною класифікацією винаходів – МКВ). Вона базується на Страсбурзькій угоді

1971 р., підготовленій Міжнародним бюро (ВОІВ).

Основне призначення МПК – бути інструментом для здійснення пошуку

патентної й науково-технічної інформації стосовно конкретного технічного

рішення.

МПК періодично переглядають з метою вдосконалення системи з ураху-

ванням розвитку техніки, і зазвичай кожні п’ять років затверджують її нову ре-

дакцію. Так, перша редакція МПК діяла з 01.09.1968 до 30.06.1974, друга – з

01.07.1974 до 31.12.1979, третя – з 01.01.1980 до 31.12.1984, четверта – з

01.01.1985 до 31.12.1989, п’ята – з 01.01.1990 до 31.12.1994, шоста – з

01.01.1995 по 31.12.1999, сьома – з 01.01.2000 до 31.12.2005, восьма (МПК-

2006) – з 01.01.2006 до 31.12.2008. Дев’ята редакція МПК (МПК-2009) набрала

чинності з 01.01.2009. При цьому рекомендується, щоб патентні документи,

які публікують і класифікують згідно з певною редакцією МПК, містили поси-

лання на номер цієї редакції за допомогою відповідної арабської цифри (крім

цифри 1): МПК, МПК2, МПК3, МПК4, МПК5, МПК6, МПК7 або МПК,

МПК2, МПК3, МПК4, МПК5, МПК6, МПК7. Також використовують скорочення

англійської назви «Int. Cl» (від International Patent Classification).

Відповідно до реформи МПК (починаючи з восьмої редакції) класифіка-

ція була розділена на базовий і розширений рівні. Кожна редакція базового рі-

вня вказується роком набрання нею чинності (МПК-2006, МПК-2009), а кожна

нова версія розширеного рівня вказується роком і місяцем набрання чинності

цієї версії (наприклад, МПК-2008.01)*.

МПК охоплює такі аспекти науки, техніки й технології, які можуть бути

об’єктом патентного захисту. Її поділено на вісім розділів, кожен з яких позна-

чено великою літерою латинського алфавіту від А до Н. Заголовки розділів

лише наближено відображають їх зміст:

* Досвід роботи з попередніми редакціями МПК показав, що для значної частки ко-

ристувачів (малих патентних відомств і непрофесійних користувачів патентної інформації)

70 000 рубрик (у сьомій редакції МПК) забагато; така кількість рубрик дає дуже багато де-

талей і перешкоджає правильному класифікуванню або визначенню класифікаційних індек-

сів, за якими слід проводити пошук. Для класифікування невеликих масивів національних

патентних документів дуже деталізована класифікаційна система не потрібна, оскільки

спричиняє небажані складнощі під час проведення пошуку в таких колекціях. Щоб уникну-

ти цього, було створено базовий рівень, який містить 20 000 рубрик, що будуть перегляда-

тися лише в разі нагальної потреби, і таким чином лишатиметься стабільним та надійним

для великої кількості користувачів. Усім документам будуть присвоєні принаймні індекси

базового рівня.

З іншого боку, для великих відомств або досвідчених пошуковців поточна редакція

МПК недостатньо деталізована. Таким користувачам потрібна система, яку можна легко

розширювати і адаптувати до нових технічних досягнень. Поглиблений рівень відповідає

цій вимозі, даючи можливість вносити поновлення кожні три місяці, що означає, що його

обсяг значно збільшиться протягом наступних років. Поглиблений рівень складається з

усіх груп базового рівня і великої кількості детальніших підрозділів.

А – Задоволення життєвих потреб людини;

В – Різні технологічні процеси; транспортування;

С – Хімія; металургія;

D – Текстиль; папір;

Е – Будівництво; гірнича справа;

F – Механіка; освітлення; опалення; двигуни й насоси; зброя;

боєприпаси; вибухові роботи;

G – Фізика;

Н – Електрика.

Розділи поділяють на класи, індекс кожного з яких складають з індексу

розділу та двозначного числа, наприклад В 01, F 28. Заголовок класу відобра-

жає зміст класу, наприклад:

В01 Способи й пристрої загального призначення для здійснення

різних фізичних і хімічних процесів;

F28 Теплообмін.

Кожний клас містить один або більше підкласів. Індекс підкласу складають

з індексу класу й великої літери латинського алфавіту, наприклад, В01F. Заголо-

вок підкласу з максимальною точністю визначає зміст підкласу, наприклад:

В01F Змішування, наприклад розчинення, емульгування, диспергування.

Кожний підклас складають з окремих рубрик, які називають «дробовими

рубриками». Серед дробових рубрик розділяють основні групи й підгрупи.

Індекс дробової рубрики складають з індексу підкласу, за яким розміще-

но два числа, відокремлених одне від іншого похилою рискою.

Індекс основної групи складають з індексу підкласу, за яким розташова-

но одно-, дво- або тризначне число, похила риска та два нулі, наприклад

В01F 9/00. Текст основної групи визначає галузь техніки, яку вважають доці-

льною для проведення пошуку, наприклад:

В01F 9/00 Змішувачі з обертовими резервуарами.

Підгрупи утворюють рубрики, підпорядковані основній групі. Індекс

підгрупи є аналогічним індексу основної групи, проте після похилої риски роз-

ташовано щонайменше дві цифри, крім 00, наприклад В01F 9/10.

Кожну третю або четверту цифру після похилої риски слід розуміти як

подальше додаткове ділення попередньої цифри. Отже, підгрупу з індексом

3/426 треба поставити після підгрупи 3/42, але перед підгрупою 3/43.

Текст підгрупи завжди розглядають у границях обсягу її основної групи

й визначає тематичну галузь, у якій вважають найбільш доцільним проведення

пошуку. Перед текстом підгрупи ставлять одну або більше крапок, які визна-

чають ступінь її підпорядкованості, тобто вказують на те, що підгрупа є руб-

рика, підпорядкована найближчій вище розташованій рубриці, надрукованій з

меншим відступом, тобто такій, що має на одну крапку менше (рис. 4.1).

15/00 T

15/02 .T1

15/04 . .T2

15/06 . .T3

15/08 .T4

15/10 . .T5

15/12 . . .T6

15/14 . . . .T7

Рис. 4.1. Приклад ієрархічної структури основної групи B29B 15/00

(тут «Т»–«Т7» – охоплення тематики різних груп)

У будь-якому разі текст підгрупи слід розглядати в границях змісту вище

розташованої рубрики, якій підпорядковано цю групу, наприклад:

В01F 9/00 Змішувачі з обертовими резервуарами;

9/10 .навкруги вертикальної осі.

Текст підгрупи В01F 9/10 має розумітися таким чином: «Змішувачі з ре-

зервуарами, які обертаються навкруги вертикальної осі».

Або, наприклад:

В01F 7/00 Змішувачі з обертовими перемішувальними пристроями в

нерухомих резервуарах;

7/16 .з мішалками, які обертаються навкруги вертикальної осі;

7/18 . .з пропелерами.

Текст підгрупи В01F 7/18 слід розглядати так: «Змішувачі з обертовими

перемішувальними пристроями у вигляді мішалок, які споряджено пропелера-

ми та обертаються навкруги вертикальної осі в нерухомих резервуарах».

Отже, повний класифікаційний індекс складають з комбінації символів,

які використовують для позначення розділу, класу, підкласу та основної групи

або підгрупи (рис. 4.2).

В 01 F 9/00

основна група

розділ або

клас 9/10

підклас підгрупа

дробові рубрики

Рис. 4.2. Приклад повного класифікаційного індексу згідно з МПК

15/04

15/06

15/02

15/08

15/10

15/12

15/14

15/00

Часто за заголовком класу, підкласу або за рубрикою йде фраза в дуж-

ках, яка містить посилання на іншу рубрику МПК. Така фраза вказує на те, що

тематика, яку визначають посиланням, охоплюється іншою рубрикою (або ру-

бриками) МПК.

Посилання може мати одне з таких значень:

а) обмеження обсягу (тобто звуження границь рубрики, яку розгляда-

ють);

б) вказівку про перевагу (іншої рубрики над тією, яку розглядають);

в) інформативну вказівку (у цьому разі інша рубрика «має перевагу» по-

рівняно з рубрикою, яку розглядають).

Технічна суть винаходу стосується або створення (вдосконалення) будь-

якого об’єкта, або того, яким чином цей об’єкт використовують. Цей факт

знаходить своє відбиття в побудові МПК, яка поєднує в собі два підходи до

оцінки класифікованого об’єкта: функціонально-орієнтований і галузевий.

Винаходи (корисні моделі; далі – винаходи), суть яких полягає в природі

або функції об’єкта, називають функціонально-орієнтованими. Їх класифіку-

ють у функціонально-орієнтованих підрозділах МПК, наприклад:

В01D Розділення;

С01 Неорганічна хімія;

С07 Органічна хімія.

Винаходи, суть яких полягає в застосуванні або використанні об’єкта в

певній галузі, називають галузевими винаходами й класифікують у галузевих

підрозділах МПК, наприклад:

С01В Неметалічні елементи; їх сполучення;

С07С Ациклічні й карбоциклічні сполуки.

При цьому слід зазначити, що не завжди підрозділи МПК можуть роз-

глядатись як повністю функціонально-орієнтовані або повністю галузеві.

Часто єдиною інформацією, що розкриває суть певного технічного рішення,

є інформація про галузь його використання. У цьому разі винахід буде повністю

класифіковано в галузевому підрозділі МПК. Якщо ж конструктивні або функціо-

нальні особливості об’єкта винаходу належать до кількох галузей застосування, а

також якщо застосування об’єкта в певній галузі не є технічно суттєвим, винахід

буде класифіковано у функціонально-орієнтованому підрозділі МПК.

Правильне класифікування технічної суті можна здійснити, дотримую-

чись таких послідовних дій:

1) у першу чергу, слід вибрати найбільш відповідний розділ, потім клас,

підклас і, нарешті, основну групу або в її границях найбільш відповідну під-

групу з найбільшою кількістю крапок, обсяг якої буде достатнім, щоб охопити

всі найважливіші особливості технічної суті об’єкта, який розглядають;

2) як альтернативу, групу можна знайти за допомогою алфавітно-

предметного покажчика до МПК.

Основним елементом довідково-пошукового апарату (ДПА) до МПК є:

– покажчики класів до МПК відповідних редакцій класифікації;

– алфавітно-предметні покажчики (АПП), у яких всі технічні поняття, що

містяться в МПК, розташовано в алфавітному порядку;

– покажчики відповідності між технічним змістом рубрик різних редак-

цій МПК.

Використання покажчиків відповідності доцільно як на стадії визначення

області пошуку, так і безпосередньо під час пошуку для постійного коректу-

вання та уточнення пошукової області. Особливо це стосується, наприклад,

класу В29 «Оброблення пластиків; оброблення речовин у пластичному стані

взагалі», зміст якого значно змінився, починаючи з четвертої редакції МПК.

Витяг з дев’ятої редакції МПК наведено в додатку Г, а приклад розташу-

вання матеріалу в МПК – у додатку Д.

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.