Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Динаміка кількості населення



Запорукою виживання виду в природі завжди було роз­ширене відтворення. Оскільки людина є біологічною істо­тою, саме багатодітна сім’я була основою суспільства про­тягом тисячоліть. Плодючість як ознака благополуччя утверджувалася найрізноманітнішими методами, навіть адепти всіх основних релігій наголошували, що це вели­кий дар, благословіння Боже, а бездітність — кара за грі­хи. Однак в силу різноманітних абіотичних, біологічних, соціальних чинників (недосконалість медичної допомоги, епідемії, війни, погане харчування тощо) до останнього ча­су темпи приросту людства були порівняно невисокими.

Наприкінці палеоліту (15-16 тис. років тому) чисель­ність населення Землі становила приблизно 3 млн осіб. З розвитком виробничих відносин, переходом до землеробс­тва і скотарства суттєво знизився вплив навколишнього природного середовища на людину, наслідком чого було зростання кількості населення (5 тис. років тому на планеті жило понад 25 млн осіб, а 3 тис. років тому — понад 50 млн).

Надалі приріст населення пов’язаний з удосконален­ням засобів виробництва, передусім з використанням ме­талів і нових технічних засобів. Завдяки цьому кількість населення протягом 1000 років збільшилась у 3-5 разів. Більшість людей (приблизно 70% населення планети) проживала в Азії. Найгустіші скупчення сформувалися в Китаї (500 млн осіб), у країнах Південно-Азійського суб­континенту (35 млн), Римській імперії (48 млн). На той час в Америці, Австралії, Східній Європі проживали приблизно 6% населення Землі. Зростання чисельності людства на Землі відбувалося у близькій до геометричної прогресії. Подвоєння її відбувалося через кожні 1000- 2500 років у період Нової ери і через 900-40 років протя­гом останніх двох тисячоліть (табл. 1).

В окремі епохи через регіональні епідемії чисельність населення в деяких ареалах знижувалася. За перші 1000 років нашої ери населення Землі збільшилось усього в 1,5 раза, а в Європі його кількість не змінювалася. Більшість людей мешкала в Азії (55%, приблизно 135 млн осіб). Здебільшого поселення концентрувались на терито­ріях теперішнього Китаю, Індії, Туреччини, Ірану та Японії; у Європі – Франції, Італії, Іспанії; в Африці, Єгипті, тобто в межах помірного і субпомірного поясів.

За наступні 500 років чисельність людства зросла в 1,6 раза. В цей період особливо швидко збільшувалася кількість населення Європи і Японії (з 4,5 млн в 1000 р. до 17 млн у 1500 р.).

Розвиток промислового і сільськогосподарського ви­робництва зумовив динамічний приріст населення у другій половині XVI ст. Якщо у західноєвропейських країнах з 1500 по 1750 рік щорічний приріст становив 2% , то протя­гом наступних 150 років він досягнув 4% .

На історичному рубежі, окресленому 1500-1900 рока­ми, суттєво змінилася географія розселення людей. Внас­лідок великих географічних відкриттів значно активізува­лися міграційні процеси, особливо в Австралію й на Аме­риканський континент.

Ситуація кардинально змінилася останнім часом: у XX ст. населення на Землі почало бурхливо зростати, що пов’язують з комплексним поліпшенням якості життя. Однак парадоксом є те, що у багатих країнах (Західна Єв­ропа, США) темпи приросту населення уповільнюються, а в країнах, що розвиваються (Африка, Китай) надмірне збільшення кількості жителів стало проблемою, яку виму­шена у певний спосіб регулювати держава. Зменшення кількості населення внаслідок низького рівня народжува­ності в багатьох індустріально розвинутих країнах і вибу­хове збільшення її у найбідніших державах загрожує най­ближчим часом стати однією з найгостріших соціально-економічних і екологічних проблем.

Як зазначають вчені, демографічний вибух є наслідком дії таких чинників:

- різке обмеження дитячої смертності у країнах третьо­го світу, в яких особливо високими є показники народжува­ності;

- збільшення середньої тривалості життя населення;

- відчутне зниження рівня смертності серед осіб із реп­родуктивної групи, завдяки чому вона перестала бути обме­жуючим фактором народжуваності;

- якісне поліпшення демографічного потенціалу за рахунок збільшення кількості молодих людей у країнах третього світу.

Населення світу збільшується сьогодні на 250 тис. чоловік щоденно, 1 млн. 750 тис. щотижня, 7,5 млн. щомісячно, 90 млн. щорічно. За даними ООН, основний приріст населення нашої планети приходиться на країни, що розвиваються.

Швидке зростання населення в країнах, що розвиваються різко загострює екологічні та соціальні проблеми.Число жителів країн, що розвиваються, складає три чверті населення планети, а споживає всього одну третинузагальносвітової продукції, причому розрив у споживанні на душу населення продовжує рости.

Великі цифри – мільйони та мільярди – складні для сприйняття. Одно популярне американське видання опублікувало наступні розрахунки. Якби все населення Землі «стиснути» до розмірів селища із населенням в 100 чоловік, а всі існуючі співвідношення сучасного людства залишились би такими ж, то можна прослідкувати наступне:

- в ній проживало б 57 азіатів, 21 європеєць, 14 представників Північної, Центральної та Південної Америки, 8 африканців;

- 70 із 100 були б «кольоровими»;

- 50 % всіх багатств знаходились би в руках 6 чоловік, і всі вони були б громадянами США;

- 70 чоловік не вміли б читати;

- 50 страждали б від недоїдання;

- 80 чоловік жили б у житлі, не пристосованому для проживання;

- тільки одна людина мала б університетську освіту.

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.