Проблеми флори і фауни

Біота Землі потерпає від екологічних наслідків, що призводять до порушення біохімічних процесів у біосфері. Окрім того, біота піддається специфічним стресам, що носять глобальний характер. Це в першу чергу процес видового збідніння тваринного і рослинного світу, наростання збезлісення планети.

Незважаючи на всі зусилля, винищування тварин і рослин­ності, руйнування природних ландшафтів прийняли ката­строфічні розміри. Через екологічну безграмотність і безтурботність людини, а часом і варварство у відносинах з живим світом, темпи вимирання диких тварин досягли максимуму – один вид на рік. Для порівняння: на початку минулого століття ці темпи складали 1 вид на 10 років, а до появи людини на Землі – усього лише один вид на 100 років.

При цьому немає повного уявлення про зникнення нижчих тварин – комах, молюсків і інших, роль яких у підтримці біологічної рівноваги в природі дуже висока.

Ще більш тривожна ситуація зі знищенням рослинності. У середині 70-х років відбувалося знищення одного виду чи підвиду рослин (переважно в тропіках) щодня. За оцінками Міжнародного союзу охорони природи (МСОП) до середини 80-х років приблизно 10% квіткових рослин (від 20 до ЗО тисяч видів і підвидів) відносилися до числа рідких і знаходилися в небезпеці.

Збідніння генетичного потенціалу біоти Землі відбувається також у сфері окультурених рослин і тварин. Але тут причина не в руйнуванні місць їхнього мешкання чи надмірному споживанні людиною, як це має місце у відношенні до дикої флори і фауни, а у свідомому скороченні сортового і видового розмаїття культурних біологічних видів.

Особливе місце в проблематиці глобальної екології займає зведення лісів на планеті, у першу чергу тропічних лісів. Щорічно знищується більше 11 мільйонів гектарів лісу. Це призведе, при збереженні нинішніх темпів їхнього зведення, до зникнення лісів у найближчі 30 років на території, рівній Індії.

Зона лісів, через збіг історичних, соціально-економічних і світогосподарських обставин, перетворюється на об’єкт масового екологічного руйнування, що загрожує не тільки порушенням природних рівноваг на відповідних територіях, але і загальним зниженням рівня організації біосфери в цілому.

Негативні наслідки зведення тропічних лісів визначаються тим, що вони являють собою основу і джерело більшої частини генофонду земної біоти (близько 40 - 50%), у тому числі 100 000 видів вищих рослин з 250 000.

Масштаби зведення тропічних лісів величезні, темпи їхнього зникнення і деградації усе більше прискорюються. В даний час вони складають 2% на рік. З 16 млн км² Землі, покритої в першій половині XX століття тропічними лісами,наприкінці 70-х років залишилося лише 9,3 млн км² (скорочення на 42% ). Зведені 2/3 лісів в Азії, 1/2 в Африці, до 1/3 уЛатинській Америці. Повному зведенню, корінній зміні і деградації щорічно піддаються 245 тис. км² тропічних лісів.Зникнення лісів тропіків змінить структуру поверхні Землі, збільшить її відбивну здатність (альбедо).

Демографічні проблеми

Протягом тривалого часу в історії людства ріст чисельності народонаселення був майже невідчутним. Повільно він набирав силу протягом XX ст. та надзвичайно різко збільшився після другої світової війни. Це дало привід говорити про «демографічний вибух».

Населення світу збільшується сьогодні на 250 тис. чоловік щоденно, 1 млн. 750 тис. щотижня, 7,5 млн. щомісячно, 90 млн. щорічно. За даними ООН, основний приріст населення нашої планети приходиться на країни, що розвиваються.

Швидке зростання населення в країнах, що розвиваються різко загострює екологічні та соціальні проблеми. Число жителів країн, що розвиваються, складає три чверті населення планети, а споживає всього одну третину загальносвітової продукції, причому розрив у споживанні на душу населення продовжує рости.

Великі цифри –мільйони та мільярди – складні для сприйняття. Одно популярне американське видання опублікувало наступні розрахунки. Якби все населення Землі «стиснути» до розмірів селища із населенням в 100 чоловік, а всі існуючі співвідношення сучасного людства залишились би такими ж, то можна прослідкувати наступне:

- в ній проживало б 57 азіатів, 21 європеєць, 14 представників Північної, Центральної та Південної Америки, 8 африканців;

- 70 із 100 були б «кольоровими»;

- 50 % всіх багатств знаходились би в руках 6 чоловік, и всі вони були б громадянами США;

- 70 чоловік не вміли б читати;

- 50 страждали б від недоїдання;

- 80 чоловік жили б у житлі, не пристосованому для проживання;

- тільки одна людина мала б університетську освіту.

Низька народжуваність в економічно розвинених країнах – фактор в глобальному масштабі позитивний. Однак він може призвести до небажаних соціально-політичних наслідків. Поступово в розвинених країнах змінюється вікова структура суспільства. Зменшується частка дітей та молоді, збільшується частка літніх людей. Відбувається «старіння» населення. Зростання числа пенсіонерів лягає важким тягарем на економіку. В минулому нове покоління було за чисельністю завжди більше за попереднє. Молодь піклувалась про старших, и тому утримання пенсіонерів не лягало повністю на систему соціального забезпечення.

До 2050 року населення Землі зросте на 73% з 5,7 млрд до 9,8 млрд чоловік. Це викличе зміни у процентному відношенні кількості жителів різних континентів. Якщо населення Азії через 50 років буде, як і сьогодні, складати приблизно 60% від загальної кількості мешканців планети, то частка африканців зросте з 12% до 22%, а європейців зменшиться з 14% до 7%.

Поиск по сайту: