Методи досліджень екології людини

Екологія людини як міждисциплінарна і водночас сконцентрована на чітко окресленій, конкретній проблематиці наука у своїх дослідженнях послуговується і загальнонауковими (ґрунтуються на філософських, загальнонаукових принципах), і специфічними (властивими певній галузі наукової діяльності) методами (способами) пізнання дійсності.

До загальнонаукових належать методи емпіричного дослідження (спостереження, вимірювання, порівняння), а також емпірико-теоретичні (абстрагування, аналіз і синтез, індукція і дедукція, аналогія, моделювання), теоретичні (сходження від абстрактного до конкретного, прогнозування, системний) методи.

Важливим методологічним принципом вивчення антропоекологічних об’єктів є системний підхід. В екології людини системний підхід найчастіше охоплює такі специфічні методи дослідження: оцінювання, моделювання,таксонування, антропоекологічне прогнозування.

1.Метод оцінювання.Цей метод за сучасного стану статистичних матеріалів і ступеня вивчення території відіграє велику роль в антропоекологічних дослідженнях. Оцінювання середовища існування населення – один ізнайпоширеніших методів дослідження в екології людини, що слугує важливим способом одержання необхідноїінформації. Дослідники користуються цим методом, коли об’єктивні, виражені чіткими кількісними показникаминеобхідні дані відсутні чи їх недостатньо.

Основою використання різних методів оцінювання є переконання, що в умовах невизначеності краще одержати наближені відповіді на найважливіші питання, ніж здійснювати будь-які заходи, не маючи ніякої інформації.

Оцінювання полягає у порівнюванні невідомого з відомим. Воно спрямоване на прогнозування розвитку процесу чи явища, управління ним, тобто на цілеспрямовану його заміну. Мірою інтеграції різних наук у межах екології людини є потреба у створенні і використанні комплексних методів оцінювання, що ґрунтуються на системному підході і вимагають математизації цього процесу.

Одним із видів оцінювання є метод бальних оцінок. Його широко застосовують в дослідженнях з охорони довкілля і раціонального природокористування, вивчення природних умов життя населення, у медичній, рекреаційній, інженерній географії та ін. Фахівці називають бали напівкількісними оцінками, щоб підкреслити приблизність, недостатню точність бальних оцінок. Бали надають громіздким словесним характеристикам, що містять у собі порівняння з еталоном (нормою), цифрову форму втілення, що робить їх універсальнішими та зручними для подальшого оброблення. Загальноприйнятими стали шкали бальних оцінок землетрусів і штормів, кожна градація відображає досить докладний опис характеру

2. Моделювання.Воно є одним із найважливіших інструментів наукового пізнання. Модель — це умовний образ об’єкта дослідження чи управління. Практичне значення вона може мати за умови, що її аналіз (способом активного експерименту, дедуктивного дослідження, оброблення статистичної інформації тощо) доступніший суб’єкту дослідження відповідно до наявних у нього засобів, ніж безпосереднє вивчення об’єкта.

Моделювання є одним із підходів до опису реальності, для якого використовують певні методи і засоби. Моделі створюють за аналогією, на основі подібності об’єкта і моделі. Фізичне моделювання певного об’єкта полягає у створенні ще одного реального об’єкта, подібного за найсуттєвішими ознаками до модельованого. Наприклад, залежність поширення забруднення через дамбу у східній частині Фінської затоки від напрямів вітру вивчають на фізичній моделі цієї місцевості.

Подібність об’єкта і фізичної моделі описують за допомогою мови математики. Математичну модель реалізують на сучасній обчислювальній техніці у вигляді програм, будують за алгоритмами обчислень, з використанням відповідних числових методів. Як наслідок, натурне моделювання доповнюють математичним.

Модель об’єкта потрібна суб’єкту для того, щоб він міг передбачати, прогнозувати поведінку об’єкта, управляти ним як особа, що приймає рішення. Наприклад, модель агроекосистеми можуть використовувати працівники сільського господарства, територіальні природоохоронні органи чи керівники в галузі природокористування.

Першими моделями ноосфери, які дали змогу глибше і детальніше вивчити складні біохімічні, біофізичні та інші природні процеси в біосфері, а нині спонукають до пошуку оптимального вирішення проблеми виживання у майбутньому, були експериментальні біосфери «Біос-3» (проект радянських вчених) та «Біосфера-ІІ» (американський проект). Метою їх реалізації було набуття досвіду зі створенняжиттєздатних біосферних систем, які здатні до самозабез­печення, самоочищення, саморегуляції у замкнутому просторі на космічних довготривалих станціях.

Адекватна реальному об’єкту модель дає своїм користувачам змогу передбачати властивості і поведінку модельованого об’єкта залежно від зовнішніх обставин чи ч и штиків.

3. Антропоекологічне таксонування (районування). Важливим методом антропоекологічного вивчення території, аналізу різних проблемних ситуацій, що виникають під час впливу чинників ризику на населення, і наступного упорядкування отриманої інформації є таксонування, тобто розділення території на дрібніші таксони (типологічні чи регіональні просторові системи).

Прикладом таксонування може бути один із можливих поділів Київської агломерації на типологічні (подібні за однією чи кількома ознаками) комплекси. У межах Київської агломерації існує кілька чітко виражених типів територій:

1) індустріальні райони, в яких зосереджено більшість
промислових підприємств;

2) спальні райони, де розміщено переважно житлову
забудову і підприємства сфери обслуговування населення —
дитсадки, школи, магазини, поліклініки та ін.;

3) центральні райони з розміщеними в них культурно-
просвітницькими установами, органами державного, обла­
сного і міського управління;

4) міста-супутники Києва зі своїми індустріальними,
житловими мікрорайонами, культурно-торговими центрами;

5) приміські лісопаркові райони.

4. Метод антропоекологічного прогнозування. Досягнення науки і техніки сприяють стрімким змінам умов виробництва, способу життя населення, вигляду великих територій тощо. Будують нові міста, використовують новівиди енергоресурсів, споруджують підприємства з принципово новою технологією. Втілення в життя технічних проектів іноді може мати глобальний вплив. Тому суспільство і його політичні, соціальні, економічні, господарчі органи мають потребу в достовірних прогнозах щодо розвитку різних явищ і процесів, розрахованих на різні терміни. Активно використовують технічне, економічне та соціальне прогнозування, поступово набуває розвитку екологічне прогнозування, здійснюють дослідження з прогнозування в галузі екології людини (антропоекологічне прогнозування). Важливою властивістю прогнозу є наявність тісного зворотного зв’язку між майбутнім і сьогоденням, тобто наукове прогнозування майбутнього безпосередньо впливає на сучасне життя. Суспільство, отримавши достовірну інформацію про можливість виникнення негативних явищ у близькому чи віддаленому майбутньому під впливом пев-них процесів, знижує інтенсивність чи змінює напрям цих процесів для уникнення їх негативного впливу на людей (населення міста, регіону, країни, усього людства). Найбільше це стосується антропоекологічних прогнозів.

Поиск по сайту: