Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Вимоги до психолого-педагогічної підготовки



Знання: методологічних основ і категорій психології та педагогіки; закономірностей розвитку і соціального формування особистості; мети, завдань, змісту, принципів, форм і методів національного виховання й навчання; вікових та індивідуальних особливостей дітей, підлітків, юнаків і методики їх вивчення; принципів управління педагогічним колективом, засад наукової організації педагогічної праці.

Вміння: аналізувати педагогічну ситуацію, проектувати результат і планувати систему педагогічних впливів на колектив і особу; аналізувати й оцінювати стан реально існуючих соціально-педагогічних явищ, їх характер, причини, умови і наслідки виникнення і прогнозувати подальший розвиток; виявляти рівень навченості і вихованості учнів; проектувати розвиток особистості в колективі і поза школою; заздалегідь виявляти можливі труднощі і помилки учнів; виділяти і точно формулювати для них конкретну педагогічну задачу; планувати свою роботу з керівництва навчальною і позакласною діяльністю учнів; обґрунтовано добирати методи, засоби, організаційні форми навчально-виховної роботи; передбачати характер зворотних реакцій учнів на заплановану схему педагогічного впливу.

У конструюванні та реалізації змісту навчально-виховного процесу майбутні педагоги повинні вміти: відбирати, аналізувати, синтезувати навчальний матеріал відповідно до поставлених цілей навчання, виховання і розвитку учнів; здійснювати дидактичну переробку навчального матеріалу і складних, неадаптованих текстів з урахуванням досвіду учнів і пристосуванням до конкретних дидактичних задач; цілеспрямовано розчленовувати педагогічну діяльність на операції, правильно розставляти учнів у процесі практичної роботи і забезпечувати їх ефективну взаємодію; творчо і обґрунтовано будувати організаційно-педагогічну і логіко-педагогічну структури уроку; виявляти і приводити до руху потенційні педагогічні можливості різних видів діяльності учнів; педагогічно доцільно визначати завдання для окремих учнів і колективу класу, змінювати їх логіку; планувати структуру дій учнів і педагогічне керівництво їх діяльністю; педагогічно доцільно застосовувати методи навчання і виховання, керувати поведінкою та активністю учнів; визначати за зовнішніми ознаками і вчинками зміни у психічному стані учнів, розуміти і пояснювати особливості їхньої поведінки в різних життєвих ситуаціях; подумки ставити себе на місце учня; захоплювати учнів, зацікавлювати їх новими перспективами знань, громадських справ; ураховувати їхні взаємостосунки, особисті симпатії і антипатії при їх групуванні для виконання загальних завдань; швидко приймати рішення і знаходити найнадійніші засоби педагогічного впливу, які б не були антипедагогічними; вишукувати найліпші форми вимог і варіювати їх залежно від індивідуальних особливостей учнів і педагогічно обстановки; встановлювати педагогічно доцільні стосунки з окремими учнями, малимигрупами і всім учнівським колективом; знаходити контакт, спільну нову і правильний тон з батьками, колегами-вчителями і, взагалі, — з різними людьми за різних обставин; приваблювати до себе вихованців, за необхідності перебудовувати свої стосунки з колективом та окремими учнями, знаходити індивідуальний підхід до них; передбачати вияви психічних процесів, властивостей і станів, соціально-психологічних установок і мотивів поведінки виявляти позитивні й негативні соціально-педагогічні явища у школі, вловлювати характер внутрішньо колективних, міжколективних і міжособистісних взаємостосунків.

У регулюванні та коригуванні педагогічного процесу вміти: обґрунтовано здійснювати коригування поставлених завдань, забезпечувати адаптацію або нейтралізацію зовнішніх впливів мікросередовища; виявляти здібність до орієнтування й перебудови засобів діяльності за зміни умов; регулювати, і спрямовувати міжособистісні стосунки школярів, ліквідовувати конфлікти, що виникають між ними, зміцнювати їхні відносини дружби і товариськості; провадити поточне інструктування, а також постійний контроль за роботою учнів, змінювати напрями і характер їхньої діяльності—ускладнювати вимоги і стимулювати хід роботи з урахуванням тенденції її розвитку.

Важливими складовими є також підсумковий облік, оцінювання одержаних результатів і визначення подальших педагогічних завдань; вміння аналізувати отримані результати відповідно до вихідних даних і заданої педагогічної мети; вміння виявляти порівняльну ефективність тих чи інших застосованих форм, методів і прийомів у навчально-виховному процесі; вміння аналізувати сутність своїх досягнень, недоліків, досвід інших учителів, зіставляти теорію з практикою.

Друга частина професіограми складається з предметної та методичної підготовки, а також набуття прикладних знань, умінь і навичок. Методична підготовка майбутніх учителів-предметників узагальнено складається з таких компонентів: знання завдань освіти з навчального предмета на сучасному етапі розбудови національної школи, глибокого і всебічного знання навчальної програми, підручника і навчальних посібників з фаху; знання теоретичних основ викладання предмета як педагогічної науки і методів дослідження; знання практичних шляхів здійснення виховання учнів у процесі вивчення навчального предмета; знання важливих місць шкільної програми, розвміння природи труднощів (змістовна, психологічна, методична і т. д.), наявності прийомів подолання цих труднощів; вміння організувати на рівні сучасних дидактичних, психолого-педагогічних і технічних вимог усі форми роботи з предмета (уроки різних типів, практичні та лабораторні роботи, повторення, перевірка й оцінка знань, самостійна робота учнів); фундаментального володіння методикою викладання, тобто, спираючись на основні положення дидактики, вікової і педагогічної психології, вибрати оптимальний варіант навчання в певних умовах; вміння у потрібний момент замінити один прийом роботи іншим, не передбаченим у плані уроку; вміння відрізнити науку і навчальний предмет, здійснювати дидактичну (методичну) переробку матеріалу і методів науки у матеріал і методи викладання; вміння відрізнити методи, перевірені досвідом школи, і нові методи, які оправдали себе, від методів, які не виправдали себе в роботі; вміння залучити учнів до навчання і навчити їх вчитися; вміння пробуджувати і розвивати в учнів інтерес до предмета; володіння методами і прийомами роботи з навчально-наочними посібниками, сучасними технічними засобами навчання, комп'ютерною технікою; вміння виготовляти і застосовувати просте обладнання з предмета; володіння вільним і професійним демонструванням наочності; вміння вести у школі не менше двох факультативних курсів з предмета; готовність до керівництва позакласною та позашкільною роботою з фаху.

На базі професіограми вчителя складають навчальні плани, за якими визначаються перелік навчальних предметів і кількість відведеного для їх вивчення часу, вимоги до знань, умінь і навичок майбутнього вчителя, закладені в навчальних програмах і підручниках.

ЗАВДАННЯ

Обміняйтеся конспектами і перевірте записи один одного на повноту та точність.

Потім результати перевірки обговорюються в загальному колі.

Навчальний план- це нормативний документ, який складається вищим педагогічним навчальним закладом на основі освітньо-професійної програми та структурно-логічної схеми підготовки і визначає перелік та обсяг нормативних і вибіркових навчальних дисциплін, послідовність їх вивчення, конкретні форми проведення навчальних занять (лекції, лабораторні, практичні, семінарські, індивідуальні заняття, консультації, навчальні і виробничі практики) та їх обсяг, графік навчального процесу, форми і засоби проведення поточного та підсумкового контролю. У навчальному плані відображається також обсяг часу, відведеного на самостійну роботу.

Навчальний план розробляється на весь період реалізації відповідної освітньо-професійної програми підготовки і затверджується керівником вищого закладу освіти.

Різновидом звичайного навчального плану є робочий навчальний план та індивідуальний навчальний план студента.

Робочий навчальний план- це нормативний документ, який складається вищим закладом освіти на поточний навчальний рік і конкретизує форми проведення навчальних занять, їх обсяг; форми і засоби проведення поточного та підсумкового контролю по семестрах. Робочий навчальний план стверджується деканом факультету.

У навчальному плані з будь-якої спеціальності можна виділити чотири групи навчальних дисциплін:

1) соціально-економічні і гуманітарні науки, які створюють методологічну базу для всіх спеціальностей: історія України, філософія, основи І економічної теорії, соціологія, політологія, правознавство, етика і естетика, логіка, історія релігії і вільнодумства, українська і зарубіжна культура, культура ділового і наукового мовлення, валеологія та охорона здоров'я дітей, цивільна оборона, безпека життєдіяльності;

2) загальноосвітні дисципліни, що сприяють всебічному розвитку майбутнього вчителя: іноземна, мова, обчислювальна техніка і технічні засоби викладання, фізична культура тощо;

3) психолого-педагогічні дисципліни, що забезпечують психолого-педагогічну підготовку майбутнього вчителя: вступ до педагогічної професії, педагогіка, загальна психологія, вікова і педагогічна психологія, етика та психологія сімейного життя, історія педагогіки, основи педагогічної майстерності, вікова фізіологія та шкільна гігієна, спецкурси та спецсемінари з актуальних проблем навчання і виховання учнівської молоді;

4) спеціальні науки, що визначають профіль спеціаліста: цикл фунда - ментальних і професійно орієнтованих дисциплін, методика викладання навчального предмета з фаху, спецкурси і спецсемінари зі спеціальності, педагогічна практика та ін.

Індивідуальний навчальний план студента –це нормативний документ, за яким здійснюється навчання студента з урахуванням вимог освітньо-професійної програми відповідного рівня підготовки та його особистих освітньо - професійних інтересів і потреб.

Даний документ складається на основі робочого навчального плану включає всі нормативні навчальні дисципліни та вибіркові, обрані студентом, з обов'язковим урахуванням структурно-логічної схеми підготовки.

Індивідуальний навчальний план складається на кожен навчальний рік і затверджується у порядку, встановленому вищим закладом освіти, але, зазвичай, деканом факультету.

Методичне керівництво індивідуальним навчанням студентів та контроль за виконанням ними індивідуальних навчальних планів здійснюється деканами факультетів і відповідними кафедрами.

Навчальна програма— це нормативний документ, який визначає місце і значення навчальної дисципліни в реалізації освітньо-професійної програми підготовки, її зміст, послідовність і організаційні форми вивчення навчальної дисципліни, вимоги до знань та умінь студентів.

Навчальні програми нормативних дисциплін включаються до комплекту документів державного стандарту освіти, розробляються і затверджуються як його складові. Навчальні програми вибіркових дисциплін розробляються і затверджуються вищим закладом освіти.

Підтипом навчальної програми є робоча навчальна програма.Це—нормативний документ вищого закладу освіти, який розробляється для кожної навчальної дисципліни на основі навчальної програми дисципліни відповідно до навчального плану.

У робочій навчальній програмі відображається конкретний зміст навчальної дисципліни, послідовність та організаційно-методичні прийоми і форми її вивчення, обсяг часу на різні види навчальної роботи, засоби і форми поточного та підсумкового контролю. До робочої програми входять тематичний план, пакет методичних матеріалів для проведення поточного і підсумкового контролю, перелік навчально-методичної літератури, засобів наочності, технічних засобів навчання тощо.

У Законі України «Про вищу освiту» в роздiлі VIII визначено статус, права і обов’язки учасників навчально-виховного процесу.

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.