Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Стан безпеки праці в світі



Стан справ з охороною праці у світі стає все більш актуальною проблемою як для профспілок, так і для міждержавних структур, на­самперед Міжнародної організації праці. Підвищена увага до проблем безпеки праці пояснюється в першу чергу тим, що з кожним роком, не­зважаючи на заходи, що вживаються, у різних країнах зростає рівень ви­робничого травматизму, у тому чи­слі зі смертельними наслідками, і кількість профзахворювань.

Щороку в світі реєструється приблизно 270 млн. нещасних випадків, пов'язаних з тру­довою діяльністю людини, і 160 млн. професійних захворювань. На ви­робництві гине майже 354 тис. пра­цівників, з них у країнах з розвине­ною ринковою економікою — 1 6,2 тис, у колишніх соцкраїнах — 21,4 тис, у Китаї — 73,6 тис, в Ін­дії — 48,2 тис, в інших країнах Азії і Тихого океану — 83 тис, у країнах Близького Сходу — 28 тис, у країнах Африки південніше Сахари — 54,7 тис.

До цих даних необхідно додати кількість тих, хто одержав профза­хворювання і вибув з виробничого процесу,— цей показник у 2004 р. становив 2,2 млн. осіб, причому се­ред захворювань 32\% становили онкологічні, 23\% — серцево-судинні, 19\% — травматологічні, 17\% — ін­фекційні.

Щодня у світі відсутні на робо­чому місці внаслідок хвороби близько 5\% робочої сили.

Починаючи з 2002 р., за ініціати­ви МОП щороку 28 квітня відзнача­ється Всесвітній день охорони праці.

У 2004 р. було проведено Євро­пейський тиждень безпеки праці в будівництві та деревообробці, під час якого було оголошено дані Дуб­лінського фонду поліпшення умов життя і праці, згідно з якими у 15 кра­їнах, що входили тоді до складу ЄС, щороку реєструвалося 820 тис. не­щасних випадків, з них 1200 — зі смертельними наслідками, а збитки від них становили 75 млрд. євро з 900 млрд. євро загального обігу галу­зі. Було повідомлено, що у Великобри­танії в цій галузі щороку гине 13 пра­цівників із 100 тис. зайнятих, у той час як у цілому в економіці країни — 5 осіб. У США в 2003 р. на будівниц­тві загинуло 1126 працівників, у той час як на транспорті — 850, у сільсь­кому господарстві та рибальстві — 707.

Серйозне занепокоєння з приво­ду виробничого травматизму вислов­люють профспілки транспортників. У тому ж році Європейська федерація транспорту зажадала від Єврокомісії вжиття за­ходів щодо захисту водіїв-далекобійників від нападів на них бандитів на території всіх європейських країн.

Велика кількість нещасних випад­ків на виробництві стається на дріб­них і середніх приватних підприєм­ствах. У Бельгії, наприклад, полови­на нещасних випадків зі смертельни­ми наслідками і 40\% профзахворювань припадає на підприємства з кількістю працівників до 100 осіб. В Австрії в 2001 р. створено спеціаль­ний' підрозділ (Всесвітня служба страхування від нещасних випадків на виробництві) для обслу­говування підприємств з чисельністю працюючих менш як 50 осіб.

Багато уваги приділяється питан­ням охорони праці та здоров'я на виробництві у Європейському Сою­зі і країнах, що входять до нього. Комісія ЄС у 2001 р. прийняла Про­граму заходів з охорони праці та здоров'я на робочих місцяхна 2002-2006 pp., а в 2005 p.- Про­граму REACH — реєстрації, оцінки та обмеження застосування хіміка­тів, відповідно до якої підприємства, які застосовують будь-які хімічні ре­човини з 30 тис. внесених у додаток до Програми, повинні одержувати у національної влади ліцензію на їх ви­користання.

З числа тем, що особливо дослі­джуються у ЄС, відзначимо пробле­му стресів на робочому місці. Зазна­чене агентство ЄС у Більбао визна­чило стрес як «негативно забарвле­ну емоційну реакцію на трудовий процес, що виникає внаслідок пси­хічних перенавантажень працівни­ків, у тому числі через надмірні вимо­ги до роботи, авторитарного керів­ництва, конфліктів на робочому міс­ці, насильства і моббінгу». До «класичних» факторів стресу віднесено також шуми, вібрацію та монотонність праці. За даними агентства, до 40 млн. працівників у країнах ЄС страждають на захво­рювання, пов'язані зі стресом. На наслідки стресів припадає 25\% ­ ро­бочих днів, пропущених через хворобу, а витрати тільки з оплати лі­карняних у зв'язку з цим становлять 20 млн. євро на рік. У цілому ж еко­номічні втрати від стресу оцінюються в 150 млн. євро.

Дублінський Фонд вважає, що від стресових явищ страждає приблиз­но 28\%працюючих у країнах ЄС, у 23\% виявлено симптоми хронічної перевтоми, 60\% скаржаться на по­стійний брак часу на роботі. У Великобританії 32\% опитаних на­звали основною причиною стресу проблеми під час поїздок на робо­ту, 23\% — складність поєднання тру­дових і домашніх навантажень і ли­ше 31\% заявили, що стресу взагалі не відчувають. Значна частина пра­цівників у країнах ЄС вважає причи­ною стресу психологічні наслідки конкуренції за робочі місця.

У 2006 р. загальноєвропейське опитування про самопочуття на ви­робництві провів інший орган — Євробарометр. Згідно з одержани­ми даними, позитивно оцінили тру­дове середовище на своєму підпри­ємстві 84\% респондентів у 25 краї­нах ЄС, у 15 «старих» членах ЄС ця цифра дорівнювала 86\%, а в Данії та Норвегії — навіть 93\%.

Комісія ЄС прийняла рішення розробити Європейську стратегію з питань трудового середовища на період до 2012 р. Європейська кон­федерація профспілок запро­понувала включити до неї превен­тивні заходи в галузі безпеки праці, ввести в країнах ЄС регіональних уповноважених з охорони праці та посилити санкції стосовно робото­давців, винних у порушенні правил безпеки на виробництві, а також по­ширити положення цієї стратегії на працюючих у рамках нетипової зай­нятості. Варто при цьому згадати, що Британський конгрес тред-юніо­нів у 2005 р. порушив питання про те, що карати за порушення правил охорони праці потрібно не тільки роботодавців, але й директорів під­приємств.

У 2006 р. було підписано Угоду європейських соціальних партнерів — ЄКП та об'єднань роботодавців ЄС — про спільні заходи щодо запо­бігання та ліквідації моббінгу. За де­якими даними, у країнах ЄС моббін­гу постійно зазнають близько 12 млн. працівників.

Останніми роками в ряді країн ЄС підвищилася увага до проблем охорони праці та здоров'я на робо­чому місці з боку урядів. У Швеції соціалдемократичний уряд прийняв у 2002 р. п'ятирічний план боротьби зі смертельним травматизмом.

Особливо варто зупинитися на досвіді Норвегії. У жовтні 2001 р. у цій країні було укладено Угоду про консолідоване трудове життя, відпо­відно до якої мають бути вжиті захо­ди щодо зменшення кількості робо­чих днів, пропущених працівниками через хворобу, збільшення кількості робочих місць для осіб з обмежени­ми трудовими можливос­тями та що­до зниження фактичного віку виходу на пенсію. До 2005 p., згідно з Угодою, перший із зазначених показників мав бути зменшений на 20\%, а останній — до 59 років. Забігаючи наперед, відзна­чимо, що вже до 2004 р. відсоток відсутності працюючих через хворо­бу на підпри­єм­ствах, включених до Угоди, знизився з 6,6 до 6,4\% загаль­ного робочого часу (при середньо­му показнику по країні — 7,2\%), і на роботу було прийнято близько 36 тис. інвалідів.

Угоду підписали всі профцентри, об'єднання приватних робото­давців і торговельних підприємців, спілка муніципальних органів та Відділ з ад­міністративних питань Мінпраці Норвегії. Вже до кінця 2003 р. до нього приєдналися 5,6 тис. компаній, на підпри­ємствах яких працювало 951 тис. працівників, або 51\% робо­чої сили країни.

Серйозно ставляться у ЄС до проблеми вживання алкоголю і нар­котиків як до фактора, що негативно впливає на продуктивність і безпеку праці. Хоча в країнах ЄС алкогольно залежними вважаються лише 5\% працівників, зловживання алкоголем є головною причиною смерті молоді у віці 15—19 років і 30—50\% дорож­ньо-транспортних подій. Найбільш «питущими» країнами визнано Ір­ландію (12,3 л чистого алкоголю на рік на одного дорослого жителя), Ру­мунію (11,7 л) і Швецію (10 л). У Фін­ляндії з причин, пов'язаних із вжи­ванням алкоголю, щороку втрача­ється близько 5 млн. робочих годин, або 2,5 робочого дня на одного працівника. За даними ВООЗ, у 2002 р. у країнах ЄС із вживанням алкоголю було пов'я­зано 600 тис. нещасних випадків на виробництві зі смертельними наслідками, їх серед­ньорічне зростання перевищує 7\%.

Ще кілька цифр по ЄС: на нічних роботах у країнах ЄС у 2004 р. бу­ло зайнято близько 20 млн. працю­ючих, або 12\% економічно активно­го населення; найвищі показники відзначено у Велико­британії (21,3\%), Ісландії (19,2\%) та Австрії (12,8\%), найнижчі — в Іспанії (9,9\%).

Як і раніше, багато говорять і пи­шуть у світі про шкідливий вплив на здоров'я працюючих азбесту й азбестовмісних сполук. У 2004 р. МОП і ВООЗ обнародували підсум­ки спільного дослідження, в якому сказано, що основними виробника­ми азбесту в світі є Росія (за їхніми даними, близько 50\% світового ви­робництва, причому майже полови­ну працюючих в азбестовому ви­робництві становлять жінки), Китай, Канада і Бразилія, а головними спо­живачами — Індія, Таїланд, Нігерія, Ангола, Мексика, Уругвай та Арген­тина. Від застосування азбесту, за даними, що містяться в цій роботі, щороку гинуть до 100 тис. осіб.

МОП нещодавно знову заклика­ла до повної заборони застосу­ван­ня азбесту.Міжнародна конфедерація вільних профспілок оголосила про початок кампанії за повну заборону азбесту та його похідних. За її тодішніми да­ними, навіть у Фінляндії, де така заборона діє, від наслідків контактів з азбестом щороку хворіють до 500 працівників, з яких 120 — на рак.

У тому ж 2005 р. профцентр АФТ—КПП виступив за прийняття Конгресом США закону про ств. Фонду допомоги потерпілим від застос-ння азбесту, яких, за його даними, у країні нараховується 300—600 тис. осіб.

З 1 січня 2005 р. набрала чинно­сті директива Єврокомісії про повну заборону застосування в країнах ЄС азбестовмісних матеріалів. У ній також визначено заходи захисту працюючих від таких субстанцій, що були завезені в країни ЄС раніше. У Росії, наприклад, здійснення цієї ди­рективи має призвести до втрати ро­боти 25—40 тис. працюючих і знизи­ти рівень життя у півмільйона осіб.

2.Стандарт SA 8000 «Соціальна відповідальність»
- розроблений Консультативною Нарадою Ради Агентства по Економічних Пріоритетах Акредитації (СЕРАА). Членами цієї організації є компанії, професійні союзи, неурядові організації, органи по сертифікації, академічні організації. Стандарт SA 8000 був опублікований у 1997 році, переглянутий– у 2001 році.
Мета стандарту – сприяти постійному поліпшенню умов наймання і здійснення трудової діяльності, виконання етичних норм цивілізованого суспільства.
Стандарт SA 8000 був створений для того, щоб компанії могли підтвердити використання соціально-відповідальних підходів у своїй діяльності. Система менеджменту, заснована на вимогах SA 8000, має загальні вимоги з ISO 9001. Так, наприклад: визначена керуванням політика компанії в сфері соціальної відповідальності, аналіз і пере­вірки з боку керівництва, планування, оцінка і вибір постачальників, прийняття коригувальних дій.
Крім перерахованих вище розділів, стандарт містить специфічні вимоги в сфері соціальної відповідальності, що стосуються використання дитячої праці, тривалості робочого часу, питань оплати праці, застосування дисциплінарних заходів, а також неприйнятність будь-якого виду дискримінації.
У світі вже давно прийнято, що підприємства, на яких приділяється значна увага персоналу, створенню необхідних і комфортних умов для роботи, є надійними партнерами у взаємовідносинах.
Використання етичних підходів до суспільства в цілому і до своїх співробітників, зокрема створення сприятливої атмосфери в колективі, є критерієм високого рівня менеджменту.

Стандарт SA 8000 спрямований на забезпечення привабливості умов наймання для співробітників, поліпшення умов їхньої праці і життєвого рівня. Компанії, у яких менеджмент здійснюється відповідно до вимог стандарту SA 8000, мають конкурентну перевагу, яка полягає у високій мотивації персоналу, що у свою чергу дозволяє ефективніше застосовувати сучасні системи менеджменту для досягнення намічених цілей, забезпечуючи при цьому постійну рентабельність.
А наявність на підприємстві інших стандартів, таких як ISO 9000, ISO 14000, OHSAS 18001, доповнює стандарт SA 8000, забез­пе­чуючи основу для інтеграції в рамках загальної системи менеджменту, що веде до скорочення ризиків і підвищення прибутковості компанії.
Структура стандарту SA 8000 включає чотири розділи. Четвертий розділ містить критерії відповідності і опис вимог до системи керування.
Вимоги до системи керування охоплюють:
Розділ9.1.Політика
Розділ 9.2. Аналіз з боку керівництва
Розділи 9.3–9.4. Представники компанії
Розділ 9.5. Планування і впровадження
Розділи 9.6–9.9. Керування постачальниками, субпідрядниками і субпостачальниками
Розділ 9.10–9.11.Прийняття коригувальних дій
Розділ 9.12. Зовнішнє інформування
Розділ 9.13. Доступ для проведення перевірок
Розділ 9.14. Записи
У стандарті містяться певні вимоги, у тому числі:
1. Дитяча праця. Щодо застосування дитячої праці визначений мінімальний робочий вік (15 років); встановлюються рекомендації з надання допомоги працюючим дітям, які не досягли мінімального віку; визначаються заходи для забезпечення безпеки їхньої роботи.
2.Примусова праця. Можлива ситуація, коли працівник змушений працювати проти свого бажання (з винагородою чи компенсацією або без них) і якщо він не може звільнитися за власним бажанням. Примусова праця включає: рабство або умови, схожі на рабські; кріпосна праця; страхування працівником виконання своїх зобов'язань; обов'язкова тюремна праця.
3. Здоров'я і безпека. Роботодавці повинні ств. для працівників безпечні і здорові умови для роботи; забезпечити процедурами, що стосуються здоров'я, безпеки і контролю ризиків; здійснити відповідне навчання.
4.Свобода об'єднання і право на переговори про укладення колективного договору. Вільний вступ в асоціації дозволить робочим захищати свої інтереси і права, а укладання колективного договору дозволить більш ефективно вести переговори з роботодавцями.
5. Дискримінація. Не повинна проявлятися дискримінація при прийомі на роботу, виплаті компенсацій, доступі до навчання, просуванні, звільненні, виході на пенсію. Не допускається дискримінація, заснована на расовій чи кастовій приналежності, національності, релігії, інвалідності, статі, сексуальній орієнтації, членстві в профспілках, політичних поглядах.
6.Дисциплінарні стягнення. Компанія не повинна застосовувати або сприяти застосуванню тілесних покарань, ментального або фізичного примусу, словесних образ.
7. Робочий час. Умови праці повинні відповідати застосовуваним в галузі законам і стандартам, що стосуються робочого часу. Загальна тривалість робочого тижня не повинна перевищувати 48годин на регулярній основі. Персонал повинен мати як мінімум один вихідний день кожні сім днів. Понаднормові роботи не повинні перевищувати 12 годин на тиждень і застосовуватися тільки у виняткових випадках. Мають виплачуватися преміальні.
8. Оплата праці. Зарплата працівника не повинна бути нижчою за рівень мінімальних галузевих стандартів, що відповідають основним потребам, плюс дохід. Крім того, вона не повинна зменшуватися внаслідок дисциплінарних покарань. Зарплата має бути чітко визначена документально і виплачуватися відповідно до законодавства готівкою або будь-яким іншим способом, зручним для працівника.
Використання стандарту SA 8000 приводить до таких результатів:
1. З'являється чітке визначення порядку та умов приймання на роботу і здійснення трудової діяльності.
2. У результаті застосування підходу з точки зору систем менеджменту встановлюється соціальна відповідальність як закон при веденні бізнесу.
3. Відбувається постійне удосконалення умов праці.
4. З'являється можливість за допомогою сертифікації провести незалежну перевірку соціальної орієнтованості підприємства.
5. Сприяє появі офіційної схеми для залучення акціонерів та інших зацікавлених сторін.
6. Приводить до появи чітких і доступних для користування рекомендацій.

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.