Електронагрівальні установки

Електронагрівальні установки широко застосовуються в сільськогосподарському виробництві завдяки їхнім перевагам, основні з який наступні: постійна готовність до дії і виключення використання вогневих котелень зі спеціальними приміщеннями для котлів і сховищ палива, транспортування палива і золи; можливість повної автоматизації процесів нагрівання; поліпшення санітарно - гігієнічних умов обслуговуючого персоналу; полегшення в розподілі теплоти по великих територіях; зменшення собівартості теплової енергії і пожежної небезпеки.

Для підігріву води використовують установки як прямого нагрівання шляхом пропущення струму через воду, так і непрямого нагрівання за допомогою теплових електронагрівальних елементів (ТЕНів), а також установок індукційного і діелектричного нагрівання, хоча останні в сільському господарстві використовуються рідко.

Перевагами прямого електродного нагрівання полягають в простоті пристрою, великої швидкості нагрівання і високому КПД.

У сільському господарстві для підігріву води для поїння тварин і технологічних потреб використовують елементні електроводонагрівач низького тиску — термоси типу УАП (ВЕТ) з місткістю резервуара від 50 до 1000 л, проточні електроводонагрівачи типу ЕПВ продуктивністю від 80 до 200 л води в 1 г. з температурою нагрівання до 95 °С, ВЕП-600 із продуктивністю 600 л теплої води в годину й інші.

Для одержання гарячої води і пари застосовуються електродні котли типів: КЕВ (котел електродний водогрійний), КЕВЗ (із замкнутим контуром) потужністю від 10 до 6000 кВт, ЕПЗ (електродний прямоточний із замкнутим контуром), КЕПР (котел електродний паровий регульований) потужністю 160, 250, 2500 і 5000 кВт, ЕКП (електродний котел парової) потужністю 100, 300 кВт і вище й інші.

Для електропідігрівання повітря у тваринництві до 50°С використовують стаціонарні електрокалориферні установки типу СФОА з потужністю від 5 до 100 кВт.

Електрокалориферні установки серії СФОЦ (рис. 6) потужністю 5, 10, 16, 25, 40, 60 і 100 кВт призначені для нагрівання повітря в системах припливної вентиляції тваринницьких і інших приміщень. Установка складається з електрокалорифера 1, вентилятора 4 з електродвигуном 5, установлених на рамі 7.

Рис. 6 Електрокалариферна установка СФОЦ:

1 – електрокалорифер; 2 –перехідний патрубок; 3 – м’яка вставка; 4 – вентилятор; 5 – електродвигун; 6 – пружини; 7 – рама.

Нагрівання повітря в електрокалорифері здійснюється трубчастими ребристими нагрівальними елементами, виготовленими зі сталевої трубки, усередині якої в діелектрику розміщена спіраль із тонкого дроту. Засмоктуєме вентилятором 4 атмосферне повітря в електрокалорифері 1 нагрівається до температури 363К і подається в приміщення. Теплопродуктивність регулюють зміною числа включених у мережу нагрівальних елементів на використання 100, 67 і 33 % потужності.

Тепловентилятори ТВ-6...ТВ-36 (рис. 7) призначені для забезпечення оптимальних параметрів мікроклімату у тваринницьких приміщеннях. До складу тепловентилятора входять корпус 4, відцентровий вентилятор 5 з двошвидкісним електродвигуном 7, калорифер 2, жалюзійний блок 11, виконуючий механізм.

При включенні тепловентилятора вентилятор 5 всмоктує зовнішнє повітря через жалюзійний блок. калорифер 2 і нагрітим нагнітає його в патрубок 6. Регулювання кількості повітря, що проходить через калорифер 2 і обвідний канал 3, здійснюється за допомогою механізму 1. Керування їм і перемикання електродвигуна з однієї швидкості на іншу здійснюються залежно від температури повітря усередині приміщення по сигналу регулятора температури 8. При літньому режимі вентилятор працює на максимальній частоті обертання, жалюзі калорифера (без теплоносія) і обвідного каналу відкриті. При зниженні температури в приміщенні нижче заданої вентилятор автоматично перемикається на мінімальну швидкість.

Рис. 7 Тепло вентилятор типу ТВ:

1 – механізм повороту жалюзі; 2 – калорифер; 3 – обвідний канал; 4 – корпус; 5 – вентилятор; 6 – патрубок подачі нагрітого повітря; 7 – електродвигун; 8 – регулятор температури; 9 – жалюзі обвідного каналу; 10 – жалюзі калорифера; 11 – жалюзійний блок.

При зимовому режимі в калорифер подається гаряча вода, вентилятор працює на мінімальній швидкості, а при підвищенні температури вище заданої вентилятор автоматично перемикається на максимальну швидкість.

Тепловентилятори розрізняють за повітро - і теплопродуктивностю.

Вентиляційна установка з утилізацією теплоти УТ-Ф-12 (ТУ lQ5-4-972r85) призначена для вентиляції й підігріву свіжого приточного повітря з використанням теплоти витяжного повітря тваринницьких приміщень. "Може працювати як самостійний виріб, так і в складі комплексу вентиляційного встаткування «Клімат».

Рис. 8 Тепло-вентиляційна установка з утилізацією теплоти УТФ –12:

1 – Конденсаційна секція теплообмінника; 2 – випарна секція теплообмінника; 3 – витяжний вентилятор; 4 – фільтр; 5 – припливний вентилятор; 6 – обвідний канал з заслінкою і приводом; 7 – жалюзі; 8 – теплова труба.

Умовна позначка установки УТ-Ф-12 розшифровується так: УТ — установка теплових труб; Ф -літерний індекс за ДСТ 2472—80*; 12 - подача повітря в номінальному режимі, тис. м³/ч. Кліматичне виконання: СУ1 - для електродвигунів; В3.1 - для пристрою керування; УЗ - для іншого встаткування.

Установка має витяжний 3 (рис. 8) і припливний 5 вентилятори, теплообмінник, повітряний фільтр 4, обвідний канал 6 із заслінками й приводом, жалюзі і ящик керування. Всі елементи установки, крім ящика керування, змонтовані на металевому каркасі. Припливний і витяжний канали розділені між собою перегородкою. З обох торців канали мають прямокутні патрубки для приєднання повітропроводів.

Теплообмінник призначений для утилізації теплоти, що віддаляється із приміщення з відпрацьованим повітрям. Теплообмінник складається з теплових труб 8, скріплених планками у верхній, середній і нижній частинах. Середні планки утворять суцільну перегородку, що розділяє теплообмінник на конденсаційну 1 і випарну 2 секції. Конденсаційна секція розміщена в потоці повітря, що видаляється, випарна - у потоці припливного повітря. Сталева теплова труба герметична й для збільшення теплообмінної поверхні має зовнішнє алюмінієве оребреня. Внутрішня порожнина труби заповнена теплоносієм (фреон-12). Для регулювання подачі повітря через обвідної канал у ньому змонтована заслінка з жалюзі 7. Вони виготовлені у вигляді вісімнадцяти лопаток, установлених у спеціальному каркасі, і приводяться в рух виконавчим механізмом. Чотири з них, крім того, можуть відкриватися електромаг нітом. Для захисту теплообмінника від обмерзання передбачені жалюзі, що складаються із шістнадцяти лопаток в окремому каркасі, що приводяться від іншого електромагніта. Фільтр 4 призначений для очищення відпрацьованого повітря й складається з каркаса й фільтруючих пластин із тканини або поролону.

Установка працює так. Повітря, вилучений із тваринницького приміщення вентилятором 3, проходить через випарну секцію 2 теплообмінники, де віддає частина теплоти. Під дією цієї теплоти фреон усередині теплових трубок 8 випаровується, і його пари піднімаються в конденсаційну секцію 1 теплообмінника. Припливне повітря, що нагнітається вентилятором 3 у тваринницьке приміщення, проходить через конденсаційну секцію й підігрівається за рахунок конденсації пар фреону. Теплова потужність теплообмінника регулюється зміною кількості минаючого через нього припливного повітря.

У випадку обмерзання випарної секції теплообмінника датчик температури, установлений в витяжному каналі, дає сигнал на закриття жалюзі 7 у припливному каналі й відкриття частини лопаток в обвідному каналі 6. При цьому зменшується кількість повітря, омиваючого конденсаційну секцію, зменшується знімання теплоти теплообмінника й труби відтають.

При зниженні температури повітря у вентильованому приміщенні нижче встановленої межі по сигналі датчика температури включається додаткове джерело теплоти, наприклад, электрокалорифер типу СФО.

Поиск по сайту: