Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Обчислення прямокутних координат Х,У

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Національний університет «Львівська політехніка»

Інститут Геодезії

Кафедра КРТ

 

Розрахункова робота на тему:

«Обчислення та побудова нормальної рівнокутної конічної проекції»

Варіант №7

 

 

Виконала:

Студентка гр.ГД-24

Камінська С.А.

Прийняв:

Нікулішин В.І.

 

 

Львів-2014

 

Теоретичні відомості

Картографічні проекції — способи зображення земного сфероїда на площині, при яких кожній точці М зображуваної поверхні відповідає точка М', яка називається її зображенням на площині. У К.п. меридіани і паралелі зображено системою прямих чи плоских кривих ліній. За характером спотворень к.п. поділяють на рівнокутні, рівновеликі та довільні. За видом зображень нормальної картографічної сітки — на азимутальні, циліндричні, конічні, псевдоконічні, псевдоциліндричні, поліконічні та псевдоазимутальні.

Конічні проекції

За характером спотворень конічні проекції можуть бути різними. Найбільшого поширення набули рівнокутні і рівноінтервальні проекції. Створення конічних проекцій можна представити як проектування земної поверхні на бічну поверхню конуса, певним чином орієнтованого відносно земної кулі(еліпсоїда).

В прямих конічних проекціях осі земної кулі і конуса збігаються. При цьому конус береться або дотичний, або січний.

Після проектування бокова поверхня конуса розрізається по одній з твірних і розгортається в площину. При проектуванні за методом лінійної перспективи виходять перспективні конічні проекції, що мають тільки проміжні властивості за характером спотворень.

В залежності від розмірів зображуваної території в конічних проекціях є одна або дві паралелі, вздовж яких зберігаються довжини без спотворень. Одна паралель(дотична) приймається при невеликій протяжності за широтою; дві паралелі(січні) — при великій протяжності, для зменшення відхилень масштабу від одиниці. У літературі їх називають стандартними паралелями .

 

Спотворення кутів

логічно випливає зі спотворення довжин. За характеристику спотворення кутів на карті приймають різницю кутів між напрямками на карті і відповідними напрямками на поверхні еліпсоїда.

Частковий масштаб

Відношення довжини нескінченно малого відрізка на карті до довжини відповідного нескінченного малого відрізка на поверхні еліпсоїда або кулі.

 

Головний масштаб

Головний, або загальний, масштаб карти являє собою ступінь зменшення земної кулі або еліпсоїда перед наступним зображенням його на площині.

 

 

Завдання:

Провести обчислення і виконати побудову нормальної рівнокутної конічної проекції для карти в головному масштабі µ0, територія обмежена ʎз , ʎс між мередіанами і паралелями φпів φпівд картографічна сітка проведена через Δφ=Δʎ.

Параметри проекції ɑ знайти при умові, що паралель з широтою φ0 зберігає довжину n0=1.

Земна поверхня приймається за еліпсоїд.

1) Вихідні дані:

µ0=1/5000000;

Δφ=Δʎ=2°;

φ0=64°;

φпів φпівд= φ0+_2Δφ;

ʎ0=К×10°, де К- кількість букв у прізвищі (9);

ʎз , ʎс= ʎ0 _+2 Δ ʎ;

φпів=68°;

φпівд=60°;

ʎ0=90°;

ʎз=86°;

ʎс=94°;

2) Знайти параметри проекції ɑ і С при значенні середньої широти φ0, виконані обчислення запишемо в таблицю 1.

Використаємо формули:

ɑ=sin φ0 (1)

C=ρекв=N×ctgφ0×νɑ× µ0×100 (2)

N (3)

ν (4)

sinψ0=e×sin φ0 (5)

φ0- середня широта;

ρекв- радіус екватора на площину;

N- радіус кривезни першого вертикала;

а- велика піввісь еліпсоїда Красовського, яка дорівнює 6578245м.

e- ексцентреситет земного еліпсоїда Красовсьокого: е=0,081813201;

µ0- головний масштаб.

 

Обислення параметрів проекції ɑ і С

Табл.1

Позначення Значення для φ0
ɑ 0,89
sin ψ0 0,07281
ψ0 4°10' 32,22''
ν 4,059210525
N 6395559,314
ctg φ0 0,487732588
C 217,0717527

 

3) Знайти полярні координати проекції Ϭ ρ.

Виконані обчислення записати в таблицю 2 і 3, для обчислення використовуємо такі формули:

 

Ϭ=ɑ× (ʎі0) (6)

ρ=С/νіɑ (7)

νі (8)

sinψі=e×sin φі (9)

 

Ϭ- полярний кут;

Ρ- радіус паралелі на проекції;

Обчислення полярного кутаϬ

Табл.2

позначення Δʎ 2Δʎ
ʎі0
ɑ 0,89 0,89 0,89
Ϭ 1,78 3,56

 

Обчислення полярного радіусу паралелі на проекцію ρ

Табл.3

П-ння φпівд φ0- Δφ φ0 φ0+ Δφ φпів
φ
ɑ 0,89 0,89 0,89 0,89 0,89
Sinψі 0,0708523 0,072236 0,0735332 0,074740078 0,0758558
ψі 4 3 46,55 4 8 32,7 4 13 1,01 4 17 10,64 4 21 1,44
Νіɑ 3,2287418 3,4244073 3,4794693 3,94620633 4,272638154
ν 3,7320508 3,987106 4,059210625 4,67589695 5,11266479
С 217,0717527 217,0717527 217,0717527 217,0717527 217,0717527
ρ 67,231065 63,389583 62,386454 55,00770475 50,8050869

 

4) Знайдемо прямокутні координати проекцій Х та У. Виконані обчислення запишемо в таблицю 4.

Для обчислення використаємо такі формули:

Х=q-ρ×cosδ (10)

Y= ρ×sinδ (11)

Де q- відстань між полюсами полярної системи координат і початком відліку прямокутних координат проекції(q=70).

Обчислення прямокутних координат Х,У

Табл.4

φі П-ння Δʎ 2Δʎ
  δ
  cosδ 0,99939 0,99756
  sinδ 0,034899 0,069756
  ρ 67,231065 67,231065 67,231065
φпівд q
  X 2,768935 2,8099 2,9329
  Y 2,3463 4,68977
  ρ 63,389583 63,389583 63,389583
φ0- Δφ q
  X 6,610417 6,6491 6,7651
  Y 2,2122 4,4218
  ρ 62,386456 62,386456 62,386456
φ0 q
  X 7,6135 7,6516 7,7658
  Y 2,1772 4,3518
  ρ 55,007704 55,007704 55,007704
φ0+ Δφ q
  X 14,9923 15,0258 15,1265
  Y 1,9192 3,8368
  ρ 50,8050869 50,8050869 50,8050869
φпів q
  X 19,1949 19,2259 19,3188
  Y 1,7725 3,5436

 

5) Знайдемо часткові масштаби довжин m=n та масштаб по t.

Обчислення запишемо в таблицю 5.

Використовуємо такі формули:

 

(12)

(13)

(14)

(15)

Де r- радіус паралелі.

Обчислення часткових масштабів m=n та площ p

Табл.5

φпівд φ0- Δφ φ0 φ0+ Δφ φпів
ɑ 0,89 0,89 0,89 0,89 0,89
ρ 67,231065 63,389583 62,386456 55,007704 50,8050869
ɑ× ρ 59,8356 56,4167 55,5239 48,9568 45,2165
N 6394320,321 6394955,017 6395559,314 6397020,254 6396680,232
r 3197160,161 3002249,526 2803628,671 2601902,544 2396238,591
r×µ×100 63,9432 60,04499 56,07257 52,038 47,9248
m=n 0,93576 0,93957 0,99021 0,94074 0,94348
p 0,87564 0,882791 0,98051 0,88508 0,89017

 

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.