Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

РОЗДІЛ 1 «ЗАГАЛЬНІ ОЦІНКИ ЕКОНОМІКИ ОБЛАСТІ»

РОЗРАХУНКОВА РОБОТА

з дисципліни «РЕГІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКА»

 

на тему «Економіка Житомирської області»

 

 

Студентки ІІ курсу

групи ОБФі-21

обліково-економічного факультету

напряму підготовки «Облік у фінансових установах»

Сивопляс Марії Віталіївни

Науковий керівник: к.е.н, доцент кафедри

Слюсарева Л. В.

 

Ірпінь – 2012

 

 

ЗМІСТ

Вступ………………………………………………………………………………3

Розділ 1 «Загальні показники оцінки економіки області.»…………………..4

1.1Сутність і формування економіки регіону…………………………………4

1.2Територіально-адміністративний склад області…………………………..6

1.3Розміщення галузей економіки……………………………………………..7

Розділ 2 «Баланс галузевого виробництва.»…………………………………..11

Розділ 3 «Продуктивність і ефективність економіки області.»………………16

Висновки…………………………………………………………………………21

Список використаної літератури……………………………………………….22

 

ВСТУП

 

Мета. Економічна ситуація в Україні з періоду Незалежності до сьогодні залишається не стабільною. Кожна область країни також стикається із багатьма труднощами для того, щоб економічно розвиватися і досягти економічної стабільності. Житомирська область – це одна із аграрних областей України, область, в якій промисловість не сильно розвинута. Тому метою завдання буде проаналізувати економіку Житомирщини в період 5-7 років, дослідити економічні показники та їхню динаміку, навчитися давати оцінку дослідженим процесам.

Завдання. Починаючи будь- яку роботу, потрібно чітко знати з чого почати і в якому напрямку рухатися, саме тому я визначила і поставила завдання дослідження. Для початку потрібно визначити сутність і формування економіки регіону, щоб зрозуміти, чому область займається саме цими видами діяльності. Потрібно проаналізувати територіально-адміністративний склад області, визначити економічно сильні і слабкі райони. Нарешті дослідити розміщення галузей економіки. Після цих загальних процедур, потрібно дослідити баланс галузевого виробництва:

1) основні економічні показники; 2) обсяг продукції промислового та сільськогосподарського виробництва; 3) оцінити рівень загальноекономічного розвитку області. Визначити продуктивніст і ефективність і продуктивність економіки області.

Актуальність теми.В наший неспокійний час необхідно знати сильні і слабкі сторони економіки України. А для того, щоб дізнатися ці сторони необхідно проаналізувати економіку кожної області окремо. Тому тема розрахункової роботи навіть дуже актуальна. Аналізуючи дані минулих років, а також дані поточного року, можна простежити те, що країна та область мали і те, що вони мають зараз, якими були ці показники і в яку сторону ми рухаємося далі.

Методи дослідження.У даному дослідженні були застосовані наступні методи: 1) аналізу, 2) синтезу, 3) спостереження, 4) узагальнення.

РОЗДІЛ 1 «ЗАГАЛЬНІ ОЦІНКИ ЕКОНОМІКИ ОБЛАСТІ»

  1.1 Сутність і формування економіки регіону. Житомирська область утворена 22 вересня 1937 р. Її площа складає 29,9 тис. кв. км (5% від території України). Чисельність населення — 1389,5 тис. чоловік (2,9% населення України), у тому числі міське 775,4 тис. чоловік (56%), сільське 614,1 тис. чоловік (44%). Щільність населення — 46 осіб на кв. км.
 

Житомирська область розташована в центральній частині Східно-Європейської рівнини, на півночі Правобережної України. Площа області становить 29,9 тисяч квадратних кілометрів, що складає 4,9% території України. За своїми розмірами область одна з найбільших на Україні і поступається лише перед Одеською, Дніпропетровською, Чернігівською та Харківською областями. Щоб краще уявити її розміри, скажемо, що Житомирщина більше, наприклад, ніж такі країни як Вірменія, Албанія, Ізраїль, Кіпр або Ліван .

Протяжність області із заходу на схід сягає 170 кілометрів, а віддаль з півночі на південь дорівнює 230 кілометрів. Відзначимо, що це віддаль, яку довелося б подолати, щоб перетнути такі країни Західної Європи, як Нідерланди або Швейцарія. За конфігурацією область являє собою багатокутник. Область має вигідне економічно-географічне положення, що сприяє розвитку її продуктивних сил і активній участі в територіальному поділі суспільної праці.

Ще в сиву давнину на території області виникли міста, які служили як торгові центри на шляхах, що зв’язували Європу і Азію. По території області проходять важливі залізничні та автомобільні шляхи сполучення, що сприяє її економічному розвитку та зв’язку з такими адміністративно-культурними і прмисловими центрами як Київ, Мінськ, Львів, Харків, Одеса, Москва, Санкт-Петербург тощо. Важливим фактором дальшого розвитку продуктивних сил області, котрий впливає на формування її територіальної структури, є близькість до країн Східної і Центральної Європи.

Історично сформовані адміністративні межі Житомирської області не збігаються з межами природних зон. Область розташована на стикові двох природних зон, що мають значну вібмінність у ландшафтному відношенні. Півнична її частина розміщена в зоні мішаних лісів (Полісся), південна - в межах Лісостепу [1, 15 ст.].

Після возз’єднання правобережної України з Росією в 1793 р. територія Житомирщини входила до складу Волинської губернії, заснованої в 1797 р. Її центром спочатку був визначений Новоград-Волинський, але вже в 1804 р. губернською «столицею» став Житомир. З кінця 18 — першої половини 19 ст. у Житомирському Поліссі стало розвиватися фарфоро-фаянсове виробництво (найбільші фабрики в Коростені і Городниці), а після скасування кріпосного права і залізничного будівництва стала розвиватися цукрова, і винокурна промисловість. Місто поступово перетворювалося у відомий культурний центр.

Для області характерна аграрно-сировинна спеціалізація. Завдяки своєму північному розташуванню регіон грає провідну роль в Україні у хмільництві і льонарстві; в рамках країни він відрізняється розвитим картоплярством і молочним ухилом тваринництва. Серед галузей промисловості найбільший розвиток одержали легка і фарфоро-фаянсова промисловість, хімічне машинобудування, виробництво будматеріалів, деревообробна і целюлозно-паперова промисловість, а також харчова промисловість. Розташування регіону на перехресті транспортних шляхів зумовлює високу частку послуг транспорту і зв’язку.
Сільське господарство грає першорядне значення в економіці регіону. Значна частина продукції галузі в сирому чи переробленому вигляді вивозиться за межі області. У рослинництві найбільше значення мають зернові культури (близько 40% продукції), головна серед який — озима пшениця (вирощується повсюдно), крім того, вирощується яровий ячмінь, овес. Картоплярство є другою по значимості галуззю рослинництва (приблизно 20% продукції) [1, 30 ст.].

 

  1.2 Територіально-адміністративний склад області. Адміністративно-територіальний устрій: складається з 23 районів, 9 міст, у тому числі 4 — обласні підпорядкування (Житомир, Бердичів, Коростень, Новоград-Волинський), 45 селищ міського типу і 1631 сільських населених пунктів. Адміністративний центр — місто Житомир — заснований у IX столітті, містом є з 1444 року. Населення нараховує 284,2 тис. чоловік. Основні визначні пам’ятки: монастир Босих кармелітів початку XVIII в. у м. Бердичеві, костьол св. Софії, Михайлівська церква в Житомирі, літературно-меморіальний музей Лесі Українки в Новоград-Волинську.
Житомирська область має 23 райони: Андрушевській - р. Андрушевка; Баранівській - р. Баранівка; Бердичівський - м. Бердичів; Брусиловській - смт. Брусилов; Володарско-Волинський - смт. Володарск-Волинський; Ємільчинській - смт. Ємільчино; Житомирський - м. Житомир; Коростенській - м. Коростень; Коростишевській - м. Коростишев; Лугинській - смт. Лугини; Любарський - смт. Любар; Малинський - м. Малини; Народичиський - смт. Народичі; Новоград-Волинський - м. Новоград-Волинський; Овручський - м. Овруч; Олевський - м. Олевськ; Попельнянський - смт. Попельня; Радомишльський - м. Радомишль; Романовський - смт. Романів; Ружинський - смт. Ружин; Червоноармійський - смт. Червоноармійськ; Черняхівський - смт. Черняхів; Чуднівський - смт. Чуднів. І 5 міст обласного значення: Бердичів; Житомир; Коростень; Малини; Новоград-Волинський [1, 31 ст.].
  1.3 Розміщення галузей економіки. На території регіону сформувалось багатогалузеве промислове виробництво. Житомирщина є лідером в Україні з виробництва окремих видів продукції. Зокрема, в області виробляється: 45% фарфоро-фаянсового посуду, 24% – лляних тканин, 39% – панчішно-шкарпеткових виробів, 13% – пиломатеріалів, 23% – взуття, 12% – облицювальних виробів з природного каменю. Основними галузями є харчова промисловість, частка якої у загальному обсязі промислового виробництва складає 39%, машинобудівна і металообробна – 11%, добувна – 10%, виробництво неметалевих мінеральних виробів – 11%, легка – 6%, деревообробна та целюлозно-паперова – 5%. Найбільшими підприємствами галузі машинобудування і металообробки є: відкриті акціонерні товариства «Прогрес» у м. Бердичів, заводи «Хіммаш», шляхових машин ум. Коростень, «Новоград-Волинськсільмаш», ВАТ «Прожектор», Овруцьке ВАТ «Приладобудівник». Основна продукція машинобудування і металообробки – верстати металорізальні і деревообробні, устаткування для хімічної промисловості, машини і устаткування для тваринництва і кормовиробництва, шляхові будівельні машини і устаткування, прилади і засоби автоматизації, кріогенне устаткування, електротехнічні вироби, технологічне устаткування для переробних галузей агропромислового комплексу. Харчова галузь представлена 120 підприємствами хлібопекарної, кондитерської, пиво-безалкогольної, м'ясо-молочної, цукрової, борошномельної, лікерно-горілчаної промисловості, В області діє 6 цукрових заводів – в Андрушівському, Попільнянському, Чуднівському районах, 4 спиртових заводи, а Житомирському лікерно-горілчаному заводу вже 107 років. Провідні підприємства галузі: ВАТ «Житомирський маслозавод», АТЗТ «Житомирські ласощі», ВАТ «Бердичівський пивзавод», ВАТ «Молочник», ЗАТ «Фаворит», ВАТ «Овруцький молочноконсервний комбінат», ВАТ «Новоград-Волинський м'ясокомбінат». В області виробляється майже 9% усієї маслосироробної і молочної продукції, понад 3% кондитерських виробів України. Легка промисловість представлена в основному підприємствами швейної, взуттєвої, трикотажної галузей. Серед основних підприємств галузі: акціонерні товариства – Коростенська фірма «Арсанія», «Бердичівська фабрика одягу», Новоград-Волинська ВКФ «Леся», які спеціалізуються на виробництві чоловічого, жіночого одягу; Житомирське ВАТ «Крок» і Бердичівське СП «РИФ-1», які виробляють чоловіче, жіноче та дитяче взуття; Житомирське акціонерне товариство закритого типу «Україна», Бердичівське ТОВ «Трикотажний комбінат», які випускають панчішно-шкарпеткові, рукавичні та трикотажні вироби. Підприємства лісової, целюлозно-паперової і деревообробної промисловості виробляють меблі, столярні вироби, папір, картон, лісоматеріали тощо. Провідні підприємства: державне лісогосподарське об'єднання «Житомирліс», до складу якого входять 11 держлісгоспів, ВАТ «Житомирдерев», ЗАТ «Бердичівмеблі», ТОВ «Класум», ВАТ «Малинська паперова фабрика». Скляна і фарфоро-фаянсова промисловість представлена 10 підприємствами. Продукцією є фарфоро-фаянсовий посуд, дзеркальні вироби, склотара. В галузі працює понад 10 тис. чоловік, або 12% загальної кількості працівників промисловості. Найстарішим є колективне підприємство «Баранівський фарфоровий завод», заснований у 1802 році французьким підприємцем М. Мезером, а у 1815 році російський уряд надав власникові цього підприємства право ставити державний герб на виробах заводу. З 1823 року працюють Довбиський та з 1903 року – Коростенський фарфорові заводи. Великими підприємствами також є КП «Городницький фарфор»; ВАТ «Біомедскло», Промисловість з виробництва будівельних матеріалів нараховує понад 60 підприємств і об'єднань. Серед них – переважна кількість щебеневих кар'єрів, каменедробильних заводів, які розташовані в основному в Коростенському, Овруцькому, Новоград-Волинському, Черняхівському, Малинському, Олевському, Володарсько-Волинському Попільнянському, Житомирському районах. Основними виробниками залізобетонних виробів є: ВАТ «Житомирський комбінат будівельних матеріалів», виробниче об'єднання «Агробудіндустрія», дочірнє підприємство «Буддеталь», КФ «Житомирінвест-ВАТ». Хімічною промисловістю області виробляються волокна та нитки хімічні, вироби лакофарбові, вироби із пластмаси. Значні обсяги виробництва продукції галузі – на ВАТ «Коростенський завод "Янтар"» та «Ліктрави», СП «Житомирполісакс». Житомирщина має розвинуте багатогалузеве сільськогосподарське виробництво. Частка аграрного сектора у валовій доданій вартості області становить 29%. Поряд з вирощуванням зернових і зернобобових культур, цукрових буряків, картоплі, овочів, виробництвом молока, м'яса та яєць область посідає провідне місце серед Інших регіонів України з вирощування хмелю (77% загальних державних обсягів виробництва) і льону-довгунця – 29%. Значна питома вага сіножатей і пасовищ у структурі угідь області (22,4%) дозволяє господарствам утримувати понад 500 тис. голів великої рогатої худоби (5,2% від усього поголів'я в державі). Виробництвом сільськогосподарської продукції в області займається 721 сільськогосподарське підприємство, 638 фермерських господарств, 7,2 тис. індивідуальних селянських господарств та близько 340 тис. особистих підсобних господарств. Під сільськогосподарськими угіддями зайнято 1599,8 тис. та, в т. ч. під ріллею – 1076,3 тис. га. Селекціонери Житомирщини активно працюють над створенням високопродуктивних сортів рослин та порід тварин. Ефективність їхнього застосування довели ряд господарств, зокрема агрофірма «Єрчики», ВАТ «Колодянський бекон» та інші, які отримують до 70 ц/га зернових культур, 700 ц/га цукрових буряків, 8 тис. кг молока на корову, 400 г привісу свиней. Інвестиційна діяльність. Основним джерелом інвестицій були кошти господарських суб'єктів – 67,0% загального обсягу. Поступово зростає активність іноземних інвесторів. В області працюють 130 підприємств з іноземним капіталом. Серед галузей економіки найбільш привабливими для інвесторів є харчова, добувна, деревообробна, целюлозно-паперова та хімічна. Зростають інвестиційні вкладення у сільськогосподарське виробництво та готельно-ресторанний бізнес [2, 203 ст.].

 

 

РОЗДІЛ 2 «БАЛАНС ГАЛУЗЕВОГО ВИРОБНИЦТВА»

Завдання 1.

Таблиця 2.1

Основні економічні показники Житомирської області порівняно з Україною у звітному році*

Показники Значення показників
Житомирська область   Україна Житомирська область у % до України
Валовий регіональний продукт в розрахунку на одну особу, грн. 15467,0 65,5
Валова продукція сільського господарства у розрахунку на 100 га сільськогосподарських угідь, тис. грн. 3293,4 100536,2 3,3
Іноземні інвестиції на одну особу населення, дол. США 184,4 873,1 21,1
Рентабельність за підсумком видів діяльності, % 3,0 4,9 -1,9
Частка збиткових підприємств, % 49,8 42,5 -7,3
Середньомісячна заробітна плата найманих працівників, грн. 79,7
Індекс споживчих цін (грудень звітного року до грудня базисного року), % 108,9 109,1 -0,2

 

Зрозуміти те, що відбувається в економіці можна за допомогою економічних показників. Вони відображають поточний або майбутній стан економіки і можуть допомогти розпізнати наближення як позитивних, так і негативних змін у економіці.

За результатами дослідження робимо висновки про основні економічними показниками Житомирської області та України. Порівнюючи ці показники, можна помітити, що одні з них знаходяться на достатньому рівні, такі як:

1) валовий регіональний продукт в розрахунку на одну особу;

2) середньомісячна заробітна плата найманих працівників.

Але є такі показники, які потрібно підвищити, щоб покращити економічну ситуацію в області (валова продукція сільського господарства у розрахунку на 100 га сільськогосподарських угідь; іноземні інвестиції на одну особу населення).

В цілому економічні показники області знаходяться на середньому рівні.

Завдання 2.

Таблиця 2.2

Обсяг продукції промислового та сільськогосподарського виробництва на душу населення (грн., у порівняльних цінах 2005 року)*

Територія Обсяг продукції промислового виробництва на душу населення Обсяг продукції сільськогосподарського виробництва на душу населення
Роки Роки
Житомирська область 7819,8 9330,4
Україна
Житомирська область у % до України 38,48 44,74 40,26 38,5 74,3 77,3 77,8 78,2

*Розраховано за даними Державної служби статистики України

Аналізуючи результати дослідження, доводимо на практиці, що Житомирська область є аграрно-промисловою. При порівняні результатів по обсягу продукції промисловості та сільського господарства, простежуємо, що промислове виробництво зростає від 2005 р., але пішло на спад у 2011 р. Щодо сільськогосподарського виробництва, то воно збільшується від 2005 до 2011 рр.

Якщо порівняти обсяги продукції Житомирської області із Україною, то ми побачимо, що промислове виробництво знаходиться нижче середнього, коли сільськогосподарське – вище середнього.

 

 

Завдання 3.

Таблиця 2.3

Оцінка рівня загальноекономічного розвитку Житомирської області *

Показники Роки Звітний рік у % до базисного року
       
Валовий регіональний продукт у розрахунку на одну особу, грн. 8485,0 11545,0 11419,0 14616,0 15467,0 182,3
Місцевий бюджет, млн. грн.: Доходи Видатки Профіцит (дефіцит)                             195,6 195,6
Фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування, млн. грн. 462,5 –612,8 –395,1 47,3 253,6 54,8
Продукція промисловості, млн. грн.. 7850,5 10034,1 10120,4 11997,0 14296,6 182,1
Продукція сільського господарства, млн. грн. 110,5
Інвестиції в основний капітал, млн. грн. 2442,1 3645,7 2298,4 3019,1 3781,2 154,8
Експорт товарів і послуг, млн. дол. США 405,1 521,2 363,8 394,0 515,5 127,3
Імпорт товарів і послуг, млн. дол. США 294,8 456,8 398,5 428,4 460,1 156,1
Середньомісячна заробітна плата найманих працівників, грн. 200,5

 

Проаналізувавши дані дослідження оцінки загальноекономічного розвитку Житомирської області можна зробити наступні висновки.

Валовий регіональний продукт з кожним роком збільшується, але порівнюючи 2009 і 2010 роки із 2008, то він був меншим. Якщо обраховувати відсоткове значення звітного року до базисного, то воно складе 182,3%, що вказує на збільшення валового регіонального продукту майже у 2 рази.

Місцевий бюджет також зростає, з кожним роком, в області не помітно ознак дефіциту чи профіциту, відсоткове значення звітного року до базисного складає 195,6%.

Фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування, досить не передбачуваний, коли у 2007 році він складає 462,5 млн. грн., то у наступні два роки він буде мати від’ємне значення, що вважається негативним показником для області. У 2010 і 2011 він знов почав зростати. Відсоткове значення звітного року до базисного становить 54,8.

Продукція промисловості та сільського господарства також зростала з кожним роком, відсоткове значення звітного року до базисного перевищує сто відсотків для обох показників.

Експорт та імпорт товарів для кожного року були різні, тому динаміка тут не простежується. Найменше експортовано товарів у 2009 р., найбільше – у 2008 р. Найменше імпортовано товарів у 2007 р., найбільше – у 2011 р.

Середньомісячна заробітна плата найманих працівників стабільно зростала. Відсоткове значення звітного року до базисного становить 200,5%.

 

РОЗДІЛ 3 «ПРОДУКТИВНІСТЬ І ЕФЕКТИВНІСТЬ ЕКОНОМІКИ ОБЛАСТІ»

 

Завдання 1.

Таблиця 3.1

Середньорічна кількість найманих працівників, тис. чол.*

Показники Роки
Україна 9329,2 9274,54 9228,74 9192,58 9155,6
Житомирська область 263,42 261,1 258,8 257,1 255,8

 

Проаналізувавши дані дослідження, робимо висновки про те, що середньорічна кількість найманих працівників в Україні та у Житомирській області з кожним роком зменшується. В Житомирській області вона становить приблизно 2,8% чисельності України.

 

Завдання 2.

Таблиця 3.2

 

Середньомісячна заробітна плата найманих працівників, грн.*

Показники Роки
Україна 1351,14 1806,33 1905,87 2239,18 2633,06
Житомирська область

 

Дослідивши середньомісячну заробітну плату найманих працівників, видно, що вона стабільно зростала і в Україні, і в Житомирській області. Різниця між зарплатою в Україні і в Житомирській області становить лише декілька сотень гривень

 

Завдання 3.

Таблиця 3.3

Рівень зареєстрованого безробіття, %*

Показники Роки
Україна 6,4 6,4 8,8 8,1 7,9
Житомирська область 3,7 3,7 3,6 2,6 3,0

 

За даними дослідження видно, що рівень безробіття в Україні різко відрізняється від рівня безробіття в Житомирській області, що пояснюється тим, що в деяких областях України може бути більше безробіття ніж в Житомирській .

Взагалі рівень безробіття в Житомирській області знаходиться на низькому рівні, що вказує на високу зайнятість області.

 

Завдання 4.

Таблиця 3.4

Найбільші роботодавці Житомирської області *

Підприємство Вид діяльності Чисельність працівників
ПАТ "Житомирьский маслозавод" Перероблення молока та виробництво сиру; оптова торгівля молочними продуктами, олією, тваринним маслом та жирами; роздрібна торгівля
ВАТ "Житомирвтормет" Оброблення металевих відходів та брухту чорних металів
ПАТ "Ушицький КБМ" Добування, оброблення декоративного та будівельного каменю; будівництво будівель

 

Завдання 5.

Таблиця 3.5

Кількість суб’єктів Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ)*

Показники Роки
Україна
Житомирська область

 

. Дані дослідження вказують на, те що в області з кожним роком збільшується кількість підприємств та організацій, що є позитивним для області. Це позитивний момент, тому що в цілому збільшується і урізноманітнюється економічний потенціал області. В Житомирській області кількість суб’єктів ЄДРПОУ становить приблизно 1,8% кількості в Україні.

 

 

Завдання 6.

 

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.