Альтернативнийпідхід до проведеннявипробуваньдодатків

Разом з розглянутимвищепідходом, ряд проблем, щовиникають в процесістворенняпрограмного продукту, може бути вирішений на основіме-тодики "колективноїгенераціїідей". Як правило, для їїреалізаціїформуєтьсяспеціальнагрупа з числа розробників. Вона особливокорисна для генераціїпочатковихідейабо для попередньоїоцінкиідей, щовиникають в процесірозробки. Для роботитакоїгрупипотрібенкерівник, який направляв бидискусію на аспективиконання того абоіншогокрокурозробки, дозволяючи в той же час учасникамвільновисловлюватисвої думки.

Можнатакожвикористовуватитехніку "наскрізного контролю", при якійкористувач поводиться за певним, заздалегідьпродуманимсценаріємроботи з додатком, і фіксуютьсяйоговраження у мірупросування до кінцевої мети.

На розробку продукту маютьвпливбагатододатковихчинників. Наприклад, міркуваннямаркетологівможутьвимагатискороченнятермініврозробки, абопорівняльніоцінки з аналогічними продуктами можутьзмуситиреалізувати в створюваному ПП додаткові характеристики. При цьомуслідпам'ятати, щоскороченнятермінів і внесеннядодатковихфункціональнихможливостейможутьвплинути на якість продукту. Немає простого рівняння, щодозволяєвизначити, яким чином зміни, щовносяться, вплинуть на первинний проект додатка. Протеважливу роль в такійоцінціможутьзігратинаступніміркування:

· Кожна додаткова характеристика потенційно впливає на поведінку, складність, стійкість, експлуатацію і витрати по супроводу створюваного ПП.

· Після виходу у світ офіційної версії продукту важче усунути проблеми, що залишилися невирішеними на стадії розробки, оскільки користувачі можуть пристосуватися, або навіть "підкорятися" наявним недолікам вашого ПП.

· Простота інтерфейсу користувача – це далеко не те ж саме, що його спрощенння. Щоб зробити щось простим в використанні, часто необхідно прикласти багато сил і зробити досить складний продукт з точки зору його внутрішньої організації.

· Доопрацювання програмного коду з метою розширення функціональних можливостей ПП зовсім не обов'язково матимуть пропорційний позитивний ефект з точки зору інтерфейсу користувача. Наприклад, якщо основне завдання користувача полягає у виборі лише одного об'єкту, то, надаючи йому можливість одночасного вибору декількох об'єктів – робота тільки ускладнюється.

18.Діалог типу «питання - відповідь»

Структура діалогу типу «питання - відповідь» (Q&a) заснована на аналогіїіззвичайнимінтерв'ю. Система бере на себе роль інтерв’юера і отримуєінформаціювідкористувача у виглядівідповідей на питання. Ценайбільшвідома структура діалогу; всідіалоги, керованікомп'ютером, в тому абоіншомуступеніскладаються з питань, на якікористувачвідповідає. Проте в структуріQ&aцейпроцесвиражений явно. У кожнійточцідіалогу система виводить як підказкуоднепитання, на якийкористувачдає одну відповідь. Залежновідотриманоївідповіді система можевирішити, яке наступнепитанняставити. Структура Q&aзабезпечуєприродну форму введення як повідомлень (команд), щоуправляють, так і даних. Ніякихобмежень на діапазонабо тип вхіднихданих, якіможутьоброблятися, не накладається. Існуютьсистеми, відповіді в якихдаються на природніймові, але частішевикористовуютьсяпропозиції з одного слова з обмеженоюграматикою. Діалог у виглядіпитань і відповідейдостатньоюміроюзабезпечуєпідтримкукористувача, оскількинавітькороткенавіднепитання при розумнійпобудовіможе бути таким, що само пояснює.

З появоюграфічногоінтерфейсу структура Q&aдещозастаріла, проте, у неї є певніпереваги. Ця структура можезадовольнитивимогирізнихкористувачів і типівданих. Зокрема, така структура особливо доречна при реалізаціїдіалогу з безліччю «відгалужень», тобто в тих випадках, коли на кожнепитанняпередбачаєтьсявелике число відповідей, кожний з якихвпливає на те, яке питання буде поставлено наступним. З цієї причини структура Q&a часто використовується в експертних системах.

19. Діалог на основі меню Меню являється, мабуть, найбільш популярним варіантом організації запитів на введення даних під час діалогу.

Існує декілька основних форматів представлення меню на екрані:

– список об'єктів, вибираних прямою вказівкою, або вказівкою номера (чи мнемонічного коду);

– меню у вигляді блоку даних;

– меню у вигляді рядка даних;

– меню у вигляді піктограм.

Меню у вигляді рядка даних може з'являтися вгорі або внизу екрану і часто залишається в цій позиції впродовж усього діалогу. Таким чином, за допомогою меню зручно відображати можливі варіанти даних для введення, які доступні в будь-який час роботи з системою

Користувач діалогового меню може вибрати потрібний пункт, вводячи текстовий рядок, який ідентифікує цей пункт, вказуючи на нього безпосередньо або переглядаючи список і вибираючи з нього. Система може виводити пункти меню послідовно, при цьому користувач вибирає потрібний йому пункт натисненням клавіші.

Меню – це найбільш зручна структура діалогу для непідготовлених користувачів

20. Діалог на основі екранних формДіалог на основі екранних форм допускає обробку на одному кроці діалогу декількох відповідей. На практиці форми використовуються в основному там, де облік якої-небудь діяльності вимагає введення стандартного набору даних. Людина, яка заповнює форму, може вибирати послідовність відповідей, тимчасово пропускати деяке питання, повертатися назад для корекції попередньої відповіді і навіть "порвати бланк" і почати заповнювати новий. Користувач працює з формою до тих пір, поки не заповнить її повністю і не передасть системі. Програмна система може перевіряти кожну відповідь безпосередньо після введення або почекати і вивести список помилок тільки після заповнення форми вцілому. У деяких системах інформація, що вводиться користувачем, стає доступною тільки після закінчення заповнення форми Структура діалогу на основі екранної форми забезпечує високий рівень підтримки користувача: для кожного питання форми можуть бути передбачені повідомлення про помилки і довідкова інформація. Користувачеві можна також надати допомогу, включивши деякі елементи формату відповіді в питанні або в полі відповіді. Ця структура дозволяє підвищити швидкість введення даних у порівнянні із структурою типу "питання - відповідь" і маніпулювати ширшим діапазоном вхідних даних, ніж меню; крім того, з нею можуть працювати користувачі будь-якої кваліфікації.

21, Діалог на основі командної мови

Структура діалогу на основі командної мови така ж поширена, як і структура типу меню. Вона дуже часто використовується в операційних системах. Історично це перша з реалізованих структур діалогу. При такій організації діалогу програмна система не виводить нічого, окрім постійної підказки (запрошення на введення команди), яка означає готовність системи до роботи. Кожну команду вводять з нового рядка і зазвичай закінчують натисненням клавіші "введення". Відповідальність за правильність заданих команд лягає на користувача. Система інформує про неможливість виконання хибної команди, не пояснюючи, як правило, причин.

Структура на базі командної мови придатна в основному для підготовлених фахівців. Перед використанням такої системи необхідно пройти курс навчання і надалі вивчати особливості роботи. Більше того, оскільки системі невідомо, що має намір робити користувач, важко запропонувати яку-небудь реальну допомогу в процесі роботи, окрім видачі довідок досить загального характеру

Структура на основі командної мови по своїх можливостях найшвидша і найгнучкіша з усіх структур діалогу. Більшість інтерфейсів користувача на базі "природної" мови реалізуються за допомогою командної мови з дуже великим набором ключових слів.

Поиск по сайту: