Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Поняття дискримінації та упередження



Дискримінація — навмисне обмеження або позбавлення прав певних категорій громадян за їхньою расовою або національною незалежністю, політичними або релігійними переконаннями.

Це систематична відмова у певному спектрі прав окремим особам і категоріям людей через те, ким вони є і якої думки дотримуються. Людині дуже просто в чомусь відмовити, якщо вважати її «недолю диною».
Однак дискримінація за такими ознаками, як расова чи етнічна приналежність, соціальне походження, віросповідання, стать, сексуальна орієнтація, вік та стан здоров`я- залишається досить поширеною в різних формах у всіх країнах світу.

Дискримінація тягне за собою низку негативних наслідків:

w призводить до приниження гідності окремої особистості або групи індивідів, позбавляє їх участі в суспільно-громадському житті;

w обмежує комунікацію (яка є невід`ємним процесом взаємодії між людьми, завдяки чому відбувається обмін інформацією, досвідом і виявляється сутність людини);

w призводить до страждань, комплексу неповноцінності, постійних внутрішніх переживань і дискомфорту тих людей, які зазнають дискримінації.

Яскравий приклад дискримінації за станом здоров’я – дискримінація інвалідів, яка є особливо відчутною у країнах, що розвиваються. Або особи ВІЛ/СНІД. Людям с таким статусом, або навіть тим, кого просто в цьому підозрюють, можуть відмовити в отриманні медичних послуг, житла чи роботи, у в`їзді до іноземної держави, від них можуть відвернутися друзі чи колеги.

Упередження — це несправедлива, хибна думка, яка з’являється щодо будь-кого або чого-небудь заздалегідь, без ознайомлення, та пов’язане з нею відповідне ставлення.

Люди часто використовують упередження для підтвердження власних суб’єктивних суджень, для того щоб виправдати свою дискримінаційну поведінку. Зазвичай людина не усвідомлює власного упередженого ставлення до інших і вважає, що це наслідок об’єктивного досвіду та оцінки конкретних фактів чи вчинків.

Для захисту цих прав важливе значення має міжнародна співпраця, яскравим представником якої є ООН. ООН проголошує рівноправ’я жінок і чоловіків, рівність прав малих і великих націй, розвиток поваги до прав і свобод людини незалежно від раси, статі, мови та релігії. Забезпечення рівних прав відображено в Загальній декларації прав людини.
5

Толерантність

Толерантність - це здатність без агресії сприймати думки, поведінку, форми самовираження та спосіб життя іншої людини, які відрізняються від власних.

Виникла толерантність у західній цивілізації на релігійному рівні. Виникнення цього терміну пов'язують з підписанням Нантського едикту.

Передусім толерантність означає доброзичливе та терпиме ставлення до чогось. Основою толерантності є відкритість думки та спілкування, особиста свобода індивіда та поцінування прав та свобод людини. Толерантність означає активну позицію людини, а не пасивно-терпиме ставлення до навколишніх подій, тобто толерантна людина не повинна бути терпима до всього, наприклад до порушення прав людини чи маніпуляцій та спекуляцій. Те що порушує загальнолюдську мораль не повинно сприйматись толерантно.

Тому потрібно розрізняти толерантну поведінку та рабську терпимість, яка не приводить ні до чого хорошого. Потрібно пильно розрізняти ці поняття, бо маніпулятори (в тому числі більшість політиків) закликають до лже-толерантності, оскільки людьми, які відносяться до всього лояльно легше управляти.

Гендерні стереотипи

Гендерні стереотипи – це уявлення в суспільстві про соціальні ролі чоловіків і жінок, їх психологічні та фізіологічні особливості.

Гендерні стереотипи утворилися на основі того, що статева ідентичність відчувається більш яскраво, ніж всі інші ідентичності.

До гендерних стереотипів можна віднести цілу низку поглядів і тверджень, як от те, що чоловікам приписують такі якості як рішучість, наполегливість, відвага, впевненість в собі, вміння вести підприємницьку діяльність. Жінкам – нерішучість, пасивність, обережність. Чоловіків вважають більше схильними до лідерства, ніж жінки, більш амбіційними. Жінка вважається істотою, схильною до покірності, слабкості, залежності.

До гендерних стереотипів відносяться такі уявлення про соціальні ролі різних статей, як жінка – берегиня дому і чоловік – здобутчик.

Гендерні стереотипи, це певним чином поняття, що виникли давно і при певних умовах, а з плином часу втратило свою актуальність. Наприклад, розвиток сучасного суспільства, технологічний прорив зрівнюють працю чоловіків і жінок, тому уявлення про те, що саме чоловік є “здобутчиком” і годувальником родини є застарілим. Високооплачувана робота вже не є фізично важкою, сьогодні і жінки, і чоловіки працюють приблизно в однакових умовах, забезпечуючи родину на рівні. Водночас, гендерні стереотипи сформували традицію, в якій виховання дітей і домашнє господарство майже повністю виконує жінка.

Розрізняють такі функції гендерних стереотипів:

w Психологічну

w Соціальну

До психологічних функцій відносяться:

w Когнітивна функція. Гендерні стереотипи, як і всі соціальні стереотипи, економлять зусилля індивіда при сприйнятті складних об’єктів, спрощуючи і систематизуючи знання, одержувані індивідом з навколишнього середовища. Крім того, гендерні стереотипи допомагають передбачити подальшу поведінку групи або члена цієї групи.

w Ціннісно-захисна функція пов’язана з створенням і підтримкою цінностей індивіда і групи. Так, стереотипні уявлення про чоловічий егоїзм і бездушність стають тлом для того, щоб жінки підкреслювали власні дбайливість і милосердя. Підтримуючи ідентичність та цінності, стереотипи сприяють проведенню чітких меж між Своїми і Чужими.

До соціальних функцій, спрямованим на підтримку соціального порядку, відносяться:

w Функція соціального контролю. Гендерні стереотипи не тільки пояснюють існуючі в суспільстві відносини гендерної ієрархії, а й, неминуче набуваючи нормативність, підтримують соціально прийнятні зразки поведінки. У силу особливої ​​значущості для індивіда гендерної ідентичності нормативність притаманна гендерним стереотипам більшою мірою, ніж, наприклад, етнічним, віковим, професійним.

w Соціалізаціонна функція, яка полягає у навчанні нормам взаємин статей, що містяться в накопиченому суспільством соціальному

досвіді.

w Інтеграційна функція, яка полягає в забезпеченні інтеграції соціальної спільності. Колективні уявлення про чоловічі і жіночі якості сприяють створенню загального інформаційного простору, дозволяють відчути приналежність до соціуму і, отже, підтримують стабільність, стійкість соціальної системи. Консенсус досягається за рахунок дискримінаційних поглядів стосовно однієї з груп – жінок.

w Функція встановлення і підтримки відносин влади і підпорядкування. Ефективним ресурсом влади, здійснюваної, як відомо, не тільки через фізичне насильство, а й через цінності і норми, стають стереотипні уявлення. В якості процесу встановлення відносин влади і підпорядкування стереотипізація розуміється в рамках теорії дискурсу. Гендерні стереотипи включаються до дискурсу в якості загальноприйнятого сталого коду, використання якого полегшує сприйняття.

Гендерні стереотипи стають затребуваними в різних сферах життя суспільства – політичній, економічній, соціальній в силу низки причин: стать легко ідентифікується індивідом; стереотипні уявлення про чоловіків і жінок співвідносяться з його або її особистим досвідом; відносини статей сприймаються як чи не найбільш очевидні, зрозумілі, а тому легітимні. Крім того, оскільки в якості мужніх або жіночних характеризуються не тільки індивіди, але й інші соціальні фактори, то гендерні стереотипи беруть участь у встановленні всього спектру соціальних відносин і у виробництві соціальних ієрархій.

Расизм і ксенофобія

Ксенофобія — неоднозначний термін, котрий позначає певний стан людини, що виявляється у нав'язливому страху щодо чужинців чи просто чогось незнайомого або страх перед чужоземцями та ненависть до них.

Уперше термін «ксенофобія» зустрічається у словнику Вебстера, виданого 1841р. у США.Такі визначення засвідчують, що головним об'єктом ксенофобії завжди були незнайомці або чужинці (хепоз — сторонні, іноземці). Причини тут прості: історично так склалося, що поява чужинців, зазвичай не віщувало нічого доброго. У гіршому випадку вони претендували на поля і пасовища, на майно і дружин. У кращому випадку — втручалися в життя суспільства, приносячи із собою зміни. Отже, чужинці являли реальну загрозу сформованому способу життя.

Розрізняють дві основні форми ксенофобії. Перша спрямована на групу всередині суспільства, що вважається чужою і шкідливою для суспільства, наприклад нові іммігранти, біженці, трудові мігранти, євреї, цигани, гомосексуалісти. Об'єктом другої форми ксенофобії є переважно культурні елементи, що вважаються чужими. Усі культури піддаються чужоземному впливу, але культурна ксенофобія є часто вузькоспрямованою на певні прояви такого впливу (наприклад, поширення нетрадиційної для даної країни релігії).

Расизм у загальному випадку розглядають як форму ксенофобії. Ксенофобія передбачає віру в те, що об'єкт ворожості є чужим.

З точки зору біосоціології, ксенофобія є суспільною проекцією інстинкту самозбереження певної національно-економічної формації. Незначні прояви ксенофобії є цілком природними і нешкідливими для суспільства загалом, але таке твердження багато хто піддає сумніву.

Расизм — світогляд, а також політичні теорії і практики, що ґрунтуються на расовій дискримінації, на уявленні про поділ людей на біологічно різні групи, тобто на раси на основі особливостей зовнішнього вигляду, як-от: колір шкіри, структура та колір волосся, риси обличчя, будова тіла тощо і різному ставленні до людей та їх спільностей залежно від їх приналежності до цих груп.

Згідно з расистськими теоріями, люди різних рас розрізняються за соціально-біологічною поведінкою. Тобто до зовнішніх ознак «прив'язують» важливі психологічні, розумові та фізичні особливості або роблять антинаукові, безпідставні узагальнення на зразок: «усі негри ліниві», «усі жиди жадібні» тощо. Ця різниця, як стверджують послідовники расистських теорій, зумовлена механізмами спадковості і не зникає повністю у результаті виховання, соціалізації та інших культурних процесів.

Расова дискримінація означає будь-яке розрізнення, виняток, обмеження чи перевагу, засновані на ознаках раси, кольору шкіри, родового, національного чи етнічного походження, метою або наслідком яких є знищення або применшення визнання, використання чи здійснення на рівних засадах прав людини та основних свобод у політичній, економічній, соціальній, культурній чи будь-яких інших галузях суспільного життя.

 

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.