Специфіка тоталітарних політичних систем

Тоталітаризм як тип політичної системи виник в XX столітті. У політичний лексиконж саме це слово вперше ввів для характеристики свого руху Бенніто Муссоліні в 1925 р. Наприкінці 20-х років англійська газета "Таймс" писала про тоталітаризм як про негативне політичному явищі, що характеризує не тільки фашизм в Італії, але і політичний лад в СРСР.

Поняття тоталітаризму походить від латинських слів "TOTALITAS" цілісність, повнота і "TOTALIS" - весь, повний, цілий. Зазвичай під тоталітаризмом розуміють політичний режим, заснований на прагненні керівництва країни підпорядкувати устрій життя людей однієї, неподільно пануючій ідеї і організувати політичну систему влади так, щоб вона допомагала реалізації цієї ідеї [1, с.25].

Тоталітарними є режими, при яких:

• є масова партія (з жорсткою, напіввійськової структурою, що претендує на повне підпорядкування своїх членів символів віри і їх виразникам - вождям, керівництву в цілому;
• партія організована не демократичним способом - вона будується навколо лідера;
• домінує роль ідеології;
• тоталітаризм будується на монопольному контролі виробництва і економіки, а також на подібному контролі всіх інших сфер життя, включаючи освіту, засоби масової інформаціїтощо;
• при тоталітаризмі існує терористичний поліцейський контроль [1, с.27].

Теорія тоталітаризму складалася в 40-50-х рр.. і отримала розвиток у наступні десятиліття.Спільними відмітними ознаками цієї політичної системи є прагнення до всеосяжної організованості суспільства і повного контролю за особистістю з боку влади, до радикальногоперетворення всієї суспільної системи відповідно до революційної за своїм характером соціальної утопією, яка не залишає місця для індивідуальної свободи і соціальних протиріч.

Тоталітарні системи виникають не стихійно, а на основі певного ідеологічного образу.Тоталітаризм - породження людського розуму, його спроба поставити під безпосередній раціональний контроль всю суспільну й особисте життя, підпорядкувати її певним цілям.

Ідеологізація всього суспільного життя, прагнення підпорядкувати "єдиною вірною" теорії за допомогою планування всі економічні та соціальні процеси - найважливіша риса тоталітарного суспільства. Тоталітарна ідеологія запозичує у ряду релігій хіліастіческіе ідеї про щасливе завершення історії, досягненні кінцевого сенсу існування людини, яким може виступати комунізм,тисячолітній рейх і т.п. Приваблива утопія, що змальовує вабливий образ майбутнього ладу, використовується для виправдання величезних повсякденних жертв народу [3, с.17].

Для тоталітаризму характерні монополія влади на інформацію, повний контроль над ЗМІ, крайня нетерпимість до всякого інакомислення, розгляд ідейних опонентів як політичних супротивників. Цей лад усуває громадську думку, замінюючи його офіційними політичними оцінками. Заперечуються загальнолюдські основи моралі, а сама вона підпорядковується політичної доцільності і по суті руйнується.

Всіляко придушуються індивідуальність, оригінальність в думках, поведінці, одязі і т.п.культивуються стадні почуття: прагнення не виділятися, бути як всі, зрівняльність, а також низинні інстинкти: класова і національна ненависть, заздрість, підозрілість, доносительство і т.п.У свідомості людей посилено створюється образ ворога, з яким не може бути примирення.Всіляко підтримується бойові настрої, атмосфера секретності, надзвичайного стану, що не допускає розслаблення, втрати пильності. Все це служить виправданню командних методівуправління та репресій.

Відповідно до логіки тоталітарної системи всеосяжна ідеологізація суспільства доповнюється його тоталітарної політизацією, гіпертрофованим розвитком апарату влади, її проникненням в усі пори соціального організму. Всесильна влада виступає головним гарантом ідеологічного контролю над населенням.

Ядром тоталітарної політичної системи виступає гранично централізованої політичний рух за новий порядок на чолі з партією нового, тоталітарного типу. Ця партія зростається з державою і концентрує в собі реальну владу в суспільстві. Забороняються будь-яка політична опозиція і створення без санкцій влади будь-яких організацій.

До власної політичним рис тоталітарного суспільства належать також наявність потужного апарату соціального контролю і примусу (служби безпеки, армія, міліція тощо), масовий терор, залякування населення. Сліпа віра і страх - головні ресурси тоталітарного управління.Здійснюється сакралізація верховної влади і її носіїв, створюється культ вождів.

Тоталітаризм намагається створити адекватну собі соціальну структуру. Прагнучи знайти масову опору, він проголошує перевагу певного класу, нації або раси, ділить всіх людей на своїх і чужих. При цьому обов'язково знаходиться внутрішній або зовнішній ворог - буржуазія, імперіалізм, євреї і т.п. У процесі ліквідації або обмеження приватної власності відбувається масова люмпенізація населення. Індивід потрапляє у тотальну залежність від держави, без якого переважна більшість людей не може отримати кошти існування: роботу, житло і т.п.

Панування ідеології та політики проявляється не тільки в соціальній сфері, але і векономіці. Тут відмінними рисами тоталітаризму є етапізація господарського життя, соціальне обмеження, а в ідеалі повне усунення приватної власності, ринкових відносин, конкуренції, планування та командно-адміністративні методи управління. Встановлюється монополія держави на розпорядження всіма найважливішими суспільними ресурсами і самою людиною.

Таким чином, тоталітаризм прагне до повного усунення громадянського суспільства, незалежної від влади приватного життя. Політична система, а точніше, партійно-державнаорганізація суспільства, служить стрижнем, фундаментом всієї соціальної та економічної організації, яка відрізняється жорсткою ієрархічною структурою

Поиск по сайту: