Українська політична думка в роки Національно-демократичної революції (1917 – 1920 рр.)

На початку XX ст. соціально-політична думка в Україну відображала перехід українського національно-визвольного руху від стадії культурного українознавства і освіти до організованого просвіти в масах. Своєрідним кредо ряду політичних мислителів у Україна ставала підтримка і розвиток національного руху за встановлення державності України, за суверенність з Росією на засадах автономії.

Чільне місце в історії науки і культури України кінця XIX ст. -Першої половини XX ст. займає Михайло Грушевський (1866-1934 р.р.)-український мислитель і політичний діяч, творець новітньої схеми політичної історії України, кількох конституційних проектів.

Політичні погляди М. Грушевського були продовженням демократичних традицій політичної думки України XIX ст. Він вважав, що створення держави повинно бути справою самого народу. Держава ж повинна захищати інтереси народних мас, забезпечувати їм свободу, справедливість, рівноправність. Державний устрій, на думку М. Грушевського, має бути принципово новим, без абсолютизму, централізму і бюрократизму влади, а як державне свободу об'єднання у національну цілісність. Він обгрунтовує поняття "народ" як національно-етнічну, духовно-культурну спільність, підкреслюючи, що українська народність відрізняється від найближчих сусідів антропологічними особливостями: будовою тіла і психологічними рисами - індивідуальними особливостями у відносинах родинних і суспільних, у побуті та культурі і т.п .

Як історик М. Грушевський прагне з'ясувати питання про частки держави в історичному розвитку. Звертаючись до минулого, він стверджує, що Київська держава виникла на своїй рідній грунті і не привнесено варягами, що український народ завжди прагнув до соціального і національного визволення, до утворення української державності.

Займаючи найвищу політичну посаду в першому українському національному уряді під час революції 1917 р. в російській імперії, М. Грушевський зробив спробу втілити свої політичні ідеї в життя, зокрема, створити незалежну українську державу. Це знайшло відображення в 4-х Універсалах Центральної Ради. Але і суперечливість цих документів, і нездатність уряду усвідомити дійсний стан справ в Україні та Росії того часу, настрої мас і зовнішньополітична ситуація не дали можливості цим ідеям здійснитися. Після розгрому Центральної Ради М. Грушевський у 1919 р. емігрував до Австрії. У 1924 р. він повернувся, став академіком АН УРСР, АН СРСР. З 1930 р. працював у Москві.

На початку XX ст. в Україні посилюється суспільно-політичний рух. Виникають політичні партії, народжуються прогресивні руху. Важливою обставиною, що прискорив процес політичної активізації, політичного формування національної буржуазії, зокрема української, стало назрівання демократичної революції. Багато політичних партій і руху ставили метою своєї діяльності створення суверенної держави Україна. Проблема державності українського народу і його суверенітету посідала значне місце в ході української національно-демократичної революції 1917-1920 рр..

У 20-х роках в Україну ще існувала певна свобода політичної думки. Представники прогресивної інтелігенції, науковці, політичні діячі Володимир Винниченко, Михайло Грушевський, В'ячеслав Липинський, Микола Хвильовий і ще багато розробляли проблеми державності в Україні, відстоювали ідеї її соборності і суверенності.

Погляди прогресивної інтелігенції і політичних діячів різнилися в підходах до вирішення проблем соціально-економічних і політичних, відбивали відбувалися тоді в Україну різноманітні політичні процеси - від ліберально-демократичних, націоналістичних до соціалістичних. В умовах становлення і зміцнення Радянської влади все більше пробиває дорогу авторитаризм, тоталітаризм. Розпуск в 1925 році Української комуністичної партії, легально існувала і вимагала суверенності Україна, самостійного економічного розвитку, призвели до переміщення ідеалу соборності і суверенності, становлення державності України в діаспору за кордоном.

Відродження української політичної думки почалося після проголошення державної незалежності України в серпні 1991 року.

Поиск по сайту: