У разі пожежі або появи диму слід негайно повідомити в пожежну охорону по телефоном В«01В» вказавши точну адресу

До прибуття пожежної частиниприйміть заходи до евакуації людей та майна, приступите до гасіння наявними засобами (водою, піском, вогнегасником, ковдрою або інший щільною тканиною).

У разі загоряння ізоляції електропроводів, необхідно спочатку відключити мережу, а потім приступити до гасіння.

Гас, бензин, і інші легкозаймисті рідини гасити водою не можна: вони легше води і, спливаючи на поверхню, продовжуватимуть горіти. При горінні цих рідин, для гасіння можна використовувати ковдру, щільну тканину або пісок.

При виявленні пожежі в квартирі будинку підвищеної поверховості, відкрийте ящик пожежного крана на поверсі, прокладете рукавну лінію зі стовбуром до вогнища пожежі, відкрийте вентиль, натисніть кнопку дистанційного пуску насоса-підвищувачів і направте струмінь води на вогонь.

При задимлення будівлі необхідно: включити в роботу протидимні пристрої (Димовий люк, вентилятори), щільно закрити двері квартири і в разі надходження диму через нещільності вийти на балкон, лоджію, а за їх відсутності евакуюватися з будинку по незадимлюваними сходовій клітці.

Висновок

Пожежа неможливий там, де немає контакту пального речовини з джерелом... запалювання.

Особливу увагу приділіть відкритому вогню. Видаліть все пальне (у т. ч. штори і фіранки) від газових плит та інших нагрівальних приладів на безпечну відстань. Чи не розвішуйте речі для просушування безпосередньо над нагрівальними приладами. Не кидайте палаючі (тліючі) предмети з балконів і з вікон. Залишаючи приміщення, закривайте вікна та двері балконів. p> Якщо джерело запалювання неможливо виключити на 100%, то приміщення рекомендується захищати засобами автоматичного захисту та гасіння пожежі (наприклад, самоспрацьовують вогнегасниками).

Електрична енергія є потенційним джерелом запалювання, якщо немає надійного захисту електромережі від струмів короткого замикання і перевантажень. Залишаючи приміщення, відключіть електроенергію. p> Гарячі електричні прилади необхідно знеструмити і, якщо горіння не припинився, залити водою або накрити щільною тканиною. Для гасіння електроприладів рекомендується використовувати порошкові вогнегасники. Вони ефективно локалізують зону горіння і не завдають побічного шкоди електронним пристроям і мікросхем.

Суворо дотримуйтесь інструкції по зберіганню речовин і матеріалів. Зберігайте пожежовибухонебезпечні речовини в строго обмежених кількостях.

Засоби виявлення та гасіння пожежі, а також протидимного захисту повинні постійно перебувати в справному стані.

Шляхи евакуації не допускається обробляти спалимими матеріалами та захаращувати, а двері (люки) евакуаційних виходів забивати цвяхами або замикати на невідкриваються запори.

не захаращувати балкон. Пам'ятайте, що балкон - це місце літнього відпочинку, а не склад. Не відбуватися балкони і лоджії спалимими матеріалами. При пожежі балкон може стати єдиним місцем, безпечним від вогню і диму.

У разі виявлення перших ознак пожежі негайно телефонуйте 01 і потім спробуйте самотужки загасити загоряння. Однак у випадках, коли дим і температура перешкоджають підходу до осередку пожежі, негайно залишіть приміщення. Не забудьте закрити вікна і двері в квартирі, щоб зменшити приплив свіжого повітря в приміщення. У деяких випадках при нестачі кисню відбувається самозагасання пожежі.

28.Державна система захисту населення на території від надзвичайних ситуацій на Україні в сучасних умовах.

КОНЦЕПЦІЯ
захисту населення і територій у разі загрози та виникнення
надзвичайних ситуацій

Забезпечення захисту населення і територій у разі загрози та
виникнення надзвичайних ситуацій, які згідно з класифікацією
поділяються за характером на техногенні, природні, воєнні та
соціально-політичні, а за рівнем - на загальнодержавні,
регіональні, місцеві та об'єктові, є одним з найважливіших завдань
держави.

Актуальність проблеми забезпечення природно-техногенної
безпеки населення і територій зумовлена тенденціями зростання
втрат людей і шкоди територіям, що спричиняються небезпечними
природними явищами, промисловими аваріями і катастрофами. Ризики
надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру невпинно
зростають.

Традиційна орієнтація системи цивільної оборони на вирішення
завдань воєнного часу, її відомчий характер не дозволяли створити
сталу організаційну структуру, органи управління, сили і засоби,
які сприяли б ефективному здійсненню заходів щодо захисту
населення в сучасних умовах, наземного прикриття основних регіонів
країни.

Політичні зміни, значна кількість великих катастроф, що
сталися останнім часом на території України, серед яких особливе
місце займає Чорнобильська, змінили попередню парадигму цивільної
оборони на таку, що базується на визнанні пріоритету захисту
населення і територій від загроз мирного часу і пошуку нової
моделі такого захисту з урахуванням необхідності переходу від
галузевого до функціонального принципу реагування на надзвичайні
ситуації.

Забезпечення безпеки та захисту населення в Україні, об'єктів
економіки і національного надбання держави від негативних
наслідків надзвичайних ситуацій повинно розглядатися як невід'ємна
частина державної політики національної безпеки і державного
будівництва, як одна з найважливіших функцій центральних органів
виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим,
місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів рад.

Першим кроком у цьому напрямі є схвалення Концепції захисту
населення і територій як системи поглядів, що визначають
стратегічні напрями та засоби вирішення проблеми, реальне
створення територіальних і функціональних підсистем Єдиної
державної системи запобігання надзвичайним ситуаціям техногенного
і природного характеру (далі - ЄДС) та реагування на них.

Концепція має визначити загальні мету і завдання у сфері
захисту громадян, які перебувають на території України,
земельного, водного, повітряного простору в межах держави,
об'єктів виробничого і соціального призначення, а також довкілля
від надзвичайних ситуацій.

Концепція включає основні принципи побудови, завдання, склад
сил і засобів захисту населення і територій, взаємодію основних
елементів цього захисту, регулює основні питання функціонування
його в умовах виникнення надзвичайних ситуацій.

I. Загальні положення та основні принципи
захисту населення і територій

Захист населення і територій є системою загальнодержавних
заходів, які реалізуються центральними і місцевими органами
виконавчої влади, виконавчими органами рад, органами управління з
питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту,
підпорядкованими їм силами та засобами підприємств, установ,
організацій незалежно від форм власності, добровільними
формуваннями, що забезпечують виконання організаційних,
інженерно-технічних, санітарно-гігієнічних, протиепідемічних та
інших заходів у сфері запобігання та ліквідації наслідків
надзвичайних ситуацій.

Рівень національної безпеки не може бути достатнім, якщо в
загальнодержавному масштабі не буде вирішено завдання захисту
населення, об'єктів економіки, національного надбання від
надзвичайних ситуацій техногенного, природного або іншого
характеру.

Загрози життєво важливим інтересам громадян, держави,
суспільства поділяються на зовнішні та внутрішні і виникають під
час надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру та
воєнних конфліктів.

Зовнішні загрози безпосередньо пов'язані з безпекою
життєдіяльності населення і держави у разі розв'язання сучасної
війни або локальних збройних конфліктів, виникнення глобальних
техногенних екологічних катастроф за межами України (на землі, в
навколоземному просторі), які можуть спричинити негативний вплив
на населення та територію держави.

Внутрішні загрози пов'язані з надзвичайними ситуаціями
техногенного і природного характеру або можуть бути спровоковані
терористичними діями.

Принципи захисту випливають з основних положень Женевської
конвенції щодо захисту жертв війни та додаткових протоколів до
неї, можливого характеру воєнних дій, реальних можливостей держави
щодо створення матеріальної бази захисту.

Ними є:

принцип безумовного примату безпеки, відповідно до якого
концепція прогресу поступається місцем концепції безпеки;

принцип ненульового (прийнятного) ризику, який полягає в
намаганні досягти такого рівня ризику на підприємствах, який можна
було б розглядати як прийнятний. Його параметри мають бути
обгрунтовані;

принцип плати за ризик. Розмір плати залежить від потенційної
небезпеки техногенних об'єктів і є пропорційним величині можливого
збитку. Ця плата може бути розумним самообмеженням споживання
суспільства. Ці кошти спрямовуються на створення системи
попередньої безпеки та підвищення оплати на виробництвах, де не
забезпечується безпека (наприклад, вугільні шахти), а також на
певні виплати за ризик, що мають стимулювати проведення заходів,
спрямованих на забезпечення безпеки;

принцип добровільності, згідно з яким ніхто не має права
наражати людину на ризик без її згоди;

принцип невід'ємного права кожного на здорове довкілля. Це
право має бути гарантоване і захищене законом. Даний принцип
передбачає обов'язки фізичних і юридичних осіб забезпечувати таке
право і проводити свою діяльність так, щоб не завдавати шкоди
довкіллю;

принцип правової забезпеченості передбачає, що всі аспекти
функціонування системи захисту населення і територій
регламентуються відповідними законами та іншими
нормативно-правовими актами;

принцип свободи інформації щодо безпеки людини полягає в
урахуванні громадської думки під час вирішення питань щодо
будівництва небезпечних підприємств;

принцип раціональної безпеки передбачає максимально можливе
економічно обгрунтоване зниження ймовірності виникнення
надзвичайних ситуацій і пом'якшення їх наслідків;

принцип превентивної безпеки - максимально можливе значення
ймовірності виникнення надзвичайних ситуацій;

принцип необхідної достатності і максимально можливого
використання наявних сил і засобів визначає обсяг заходів щодо
захисту населення і територій у разі загрози надзвичайних
ситуацій.

II. Основні напрями, мета та завдання
захисту населення і територій

Головною метою захисту населення і територій під час
надзвичайних ситуацій є забезпечення реалізації державної політики
у сфері запобігання і ліквідації їх наслідків, зменшення руйнівних
наслідків терористичних актів та воєнних дій.

Основними завданнями захисту населення і територій під час
надзвичайних ситуацій є:

розроблення і реалізація нормативно-правових актів,
додержання державних технічних норм та стандартів з питань
забезпечення захисту населення і територій від наслідків
надзвичайних ситуацій;

забезпечення готовності органів управління, сил і засобів до
дій, призначених для запобігання надзвичайним ситуаціям та
реагування на них;

розроблення та забезпечення заходів щодо запобігання
виникненню надзвичайних ситуацій;

збирання та аналітичне опрацювання інформації про надзвичайні
ситуації;

прогнозування та оцінка соціально-економічних наслідків
надзвичайних ситуацій, визначення на основі прогнозу потреби в
силах, матеріально-технічних і фінансових ресурсах;

створення, раціональне збереження і використання резервів
фінансових і матеріальних ресурсів, необхідних для запобігання
надзвичайним ситуаціям та реагування на них;

здійснення державної експертизи, нагляду і контролю в галузі
захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій;

оповіщення населення про загрозу та виникнення надзвичайної
ситуації і своєчасне та достовірне інформування його про наявну
обстановку і вжиті заходи;

організація захисту населення (персоналу) та надання
безкоштовної медичної допомоги;

проведення рятувальних та інших невідкладних робіт щодо
ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій та організація
життєзабезпечення постраждалого населення;

здійснення заходів щодо соціального захисту постраждалого
населення;

розроблення та забезпечення цільових і науково-технічних
програм, спрямованих на запобігання надзвичайним ситуаціям та
забезпечення сталого функціонування підприємств, установ,
організацій незалежно від форм власності та підпорядкування, а
також підвідомчих їм об'єктів виробничого і соціального
призначення;

реалізація визначених законодавством прав населення в галузі
захисту від наслідків надзвичайних ситуацій, у тому числі осіб (чи
їхніх сімей), які брали безпосередню участь в їх ліквідації;

навчання та тренування населення способам захисту в разі
виникнення надзвичайних ситуацій;

міжнародне співробітництво у галузі захисту населення від
надзвичайних ситуацій.

Захист населення і територій під час надзвичайних ситуацій
забезпечується скоординованою роботою постійно діючих
функціональних і територіальних підсистем ЄДС.

Функціональні підсистеми створюються міністерствами та іншими
центральними органами виконавчої влади для організації роботи,
пов'язаної із запобіганням надзвичайним ситуаціям та захистом
населення і територій від їх наслідків. У надзвичайних ситуаціях
сили і засоби функціональних підсистем регіонального, місцевого та
об'єктового рівня підпорядковуються в межах, що не суперечать
законодавству, органам управління відповідних територіальних
підсистем єдиної державної системи.

Перелік функціональних підсистем визначається Кабінетом
Міністрів України.

Організація, склад сил і засобів, порядок діяльності
функціональних підсистем захисту населення і територій
визначаються положеннями про них, затвердженими керівниками
відповідних міністерств, інших центральних органів виконавчої
влади за погодженням з Міністерством України з питань надзвичайних
ситуацій та у справах захисту населення від наслідків
Чорнобильської катастрофи.

Територіальні підсистеми створюються в Автономній Республіці
Крим, областях, містах Києві та Севастополі для запобігання і
ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій у межах їх територій.

Завдання, організація, склад сил і засобів, порядок
функціонування територіальних підсистем захисту населення і
територій визначаються положеннями про ці підсистеми,
затвердженими Головою Ради міністрів Автономної Республіки Крим та
головами відповідних державних адміністрацій за погодженням з МНС
України.

Ефективність функціонування системи захисту населення і
територій досягається через:

проведення єдиної державної політики, що охоплює весь спектр
проблем у сфері забезпечення безпеки життєдіяльності населення;

своєчасне запобігання виникненню надзвичайних ситуацій,
підвищення стійкості об'єктів економіки та інфраструктури до
вражаючих впливів і наслідків надзвичайних ситуацій;

завчасну підготовку, оперативне реагування та ефективне
управління під час виникнення надзвичайних ситуацій, своєчасне
відновлення життєдіяльності населення в їх зоні.

Комплекс підготовчих заходів є однаковим як для мирного, так
і для воєнного часу.

Комплексний підхід до захисту населення і територій базується
на об'єктивній необхідності проведення єдиних заходів у цій сфері,
має враховувати поєднання впливу вражаючих чинників фізичного,
хімічного, біологічного і морально-психологічного характеру,
можливого застосування агресором сучасних засобів ураження.

III. Основні заходи захисту населення і територій

З метою захисту населення, зменшення втрат та шкоди економіці
в разі виникнення надзвичайних ситуацій має проводитися
спеціальний комплекс заходів. Він має такі складові:

Оповіщення та інформування

Оповіщення про загрозу і постійне інформування населення
досягається:

завчасним створенням і підтримкою в постійній готовності
загальнодержавної і територіальних автоматизованих систем
централізованого оповіщення населення;

організаційно-технічним з'єднанням територіальних систем
централізованого оповіщення і систем оповіщення на об'єктах
господарювання;

завчасним створенням і організаційно-технічним з'єднанням з
системами спостереження і контролю постійно діючих локальних
систем оповіщення та інформації населення в зонах можливого
катастрофічного затоплення, районах розміщення радіаційних і
хімічних підприємств, інших потенційно небезпечних об'єктів;

централізованим використанням загальнодержавних і відомчих
систем зв'язку, радіопровідного, телевізійного оповіщення,
радіотрансляційних мереж та інших технічних засобів передачі
інформації.

Спостереження і контроль

Спостереження і контроль за довкіллям, продуктами харчування
і водою забезпечується:

створенням і підтримкою в постійній готовності
загальнодержавної і територіальних систем спостереження і контролю
з включенням до них існуючих сил та засобів контролю незалежно від
підпорядкованості;

організацією збору, опрацювання і передачі інформації про
стан довкілля, забруднення продуктів харчування, харчової
сировини, фуражу, води радіоактивними, хімічними речовинами та
інфекційними мікроорганізмами;

наданням населенню можливості придбати найпростіші засоби
захисту і контролю в особисте користування.

Укриття у захисних спорудах

Укриттю в захисних спорудах підлягає усе населення відповідно
до його належності до груп (працююча зміна, населення, яке
проживає в небезпечних зонах, тощо).

Створення фонду захисних споруд досягається шляхом:

комплексного освоєння підземного простору міст і населених
пунктів для взаємопогодженого розміщення в ньому споруд і
приміщень соціально-побутового, виробничого і господарського
призначення та з урахуванням пристосування і використання частини
приміщень для укриття населення в надзвичайних ситуаціях;

обстеження і взяття на облік підземних і наземних будівель та
споруд, що відповідають вимогам захисту, споруд підземного
простору міст, гірничих виробок і природних порожнин;

дообладнання з урахуванням реальної обстановки підвальних та
інших заглиблених приміщень;

будівництва заглиблених споруд, які окремо стоять, об'єктів
господарювання, пристосованих для захисту;

масового будівництва в період загрози найпростіших сховищ та
укриттів;

завчасного будівництва за рішенням Кабінету Міністрів України
окремих сховищ і протирадіаційних укриттів.

Наявний фонд захисних споруд використовується для
господарських, культурних і побутових потреб у порядку,
визначеному органами МНС України.

Евакуаційні заходи

В умовах неповного забезпечення захисними спорудами в містах
та інших населених пунктах, які мають об'єкти підвищеної
небезпеки, а також у воєнний час основним способом захисту
населення є евакуація і розміщення його у позаміській зоні.

Евакуації підлягає населення, яке проживає в населених
пунктах, що знаходяться у зонах можливого катастрофічного
затоплення, небезпечного радіоактивного забруднення, хімічного
ураження, в районах прогнозованого виникнення локальних збройних
конфліктів у 50-кілометровій прикордонній смузі, в районах
виникнення стихійного лиха, великих аварій і катастроф (якщо
виникає безпосередня загроза життю та заподіяння шкоди здоров'ю
людини).

Залежно від обстановки, яка склалася на час надзвичайної
ситуації, може бути проведено загальну або часткову евакуацію
населення тимчасового або безповоротного характеру.

Загальна евакуація в особливий період проводиться в окремих
регіонах за рішенням Кабінету Міністрів України для всіх категорій
населення і планується на випадок:

небезпечного радіоактивного забруднення навколо АЕС (якщо
виникає безпосередня загроза життю та заподіяння шкоди здоров'ю
населення, яке проживає в зоні ураження);

загрози катастрофічного затоплення місцевості з
чотиригодинним добіганням проривної хвилі;

загрози або виникнення збройного конфлікту в районах
50-кілометрової прикордонної смуги.

Часткова евакуація здійснюється, як правило, в умовах
переведення за рішенням Кабінету Міністрів України системи захисту
населення і територій на воєнний стан до початку застосування
агресором сучасних засобів ураження, а в мирний час - у разі
загрози або виникнення стихійного лиха, аварії, катастрофи.

Під час проведення часткової евакуації завчасно вивозиться не
зайняте у виробництві і сфері обслуговування населення: студенти,
учні навчальних закладів, вихованці дитячих будинків, пенсіонери
та інваліди, які утримуються у будинках для осіб похилого віку,
разом з викладачами та вихователями, обслуговуючим персоналом і
членами їхніх сімей.

У мирний час евакуація населення планується на випадок:

загальної аварії на атомній електростанції;

усіх видів аварій з викидом сильнодіючих отруйних речовин;

загрози катастрофічного затоплення місцевості;

великих лісових і торф'яних пожеж, землетрусів, зсувів, інших
геофізичних і гідрометеорологічних явищ з тяжкими наслідками, що
загрожують населеним пунктам.

Здійснення організованої евакуації, запобігання проявам
паніки і недопущення загибелі людей своєчасно забезпечується
шляхом:

планування евакуації населення;

визначення зон, придатних для розміщення евакуйованих з
потенційно небезпечних зон;

підготовки уповноважених органів управління з питань
надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення до виконання
евакуаційних заходів;

організації оповіщення керівного складу і населення про
початок евакуації;

організації управління евакуацією;

всебічного життєзабезпечення евакуйованого населення у
районах позаміської зони;

навчанням населення діям під час проведення евакуації.

Метою планування і здійснення евакуаційних заходів є:

зменшення ймовірних втрат населення;

збереження кваліфікованих кадрів спеціалістів;

забезпечення стійкого функціонування об'єктів економіки;

створення угруповань сил і засобів захисту в позаміській зоні
з метою проведення рятувальних та інших невідкладних робіт в
осередках надзвичайних ситуацій в особливий період.

Евакуаційні заходи здійснюються за рішенням місцевих органів
виконавчої влади, виконавчих органів рад, уповноважених органів з
питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення
відповідного рівня.

Евакуація населення здійснюється комбінованим способом, який
передбачає у мирний час вивезення основної частини населення з
міст і небезпечних районів усіма видами наявного транспорту, а у
воєнний час - транспортом, який не передається до складу Збройних
Сил України, у поєднанні з виведенням найбільш витривалої частини
населення пішки.

Інженерний захист

Заходи інженерного захисту території можуть істотно вплинути
на ефективність цивільного захисту. Для цього необхідно:

враховувати під час розроблення генеральних планів забудови
населених пунктів і ведення містобудування особливу схильність
регіонів та окремих площ до проявів небезпечних і катастрофічних
явищ;

забезпечувати раціональне розміщення потенційно небезпечних
об'єктів з урахуванням можливих наслідків у разі аварій для
безпеки населення і довкілля;

будувати будинки, споруди, інженерні мережі і транспортні
комунікації з заданими рівнями безпеки і надійності;

розробляти і запроваджувати заходи щодо безаварійного
функціонування потенційно небезпечних об'єктів;

створювати комплексні схеми захисту населених пунктів та
об'єктів господарювання від небезпечних природних процесів;

розробляти і здійснювати регіональні та місцеві плани
запобігання і ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій;

організовувати випереджальне будівництво протизсувних,
протиповеневих, протиселевих, протилавинних, протиерозійних та
інших інженерних споруд спеціального призначення;

реалізовувати заходи щодо санітарної охорони території.

Ці заходи повинні виконувати всі органи виконавчої влади і
установи, наділені відповідними повноваженнями.

Медичний захист

Заходами запобігання або зменшення ступеня ураження людей,
своєчасного надання допомоги постраждалим та їх лікування,
забезпечення епідемічного благополуччя в районах надзвичайних
ситуацій є:

планування і використання існуючих сил і засобів органів
охорони здоров'я незалежно від їх відомчої належності;

розгортання в надзвичайних умовах необхідної кількості
лікувальних закладів;

своєчасне застосування профілактичних медичних препаратів;

контроль за продуктами харчування, питною водою і джерелами
водопостачання;

завчасне створення і підготовка спеціальних медичних
формувань;

накопичення медичних засобів захисту, медичного та
спеціального майна і техніки;

контроль за станом довкілля, санітарно-гігієнічною та
епідемічною ситуацією;

підготовка медичного персоналу та загальне медико-санітарне
навчання населення.

Біологічний захист

Захист від біологічних засобів ураження включає своєчасне
виявлення чинників біологічного зараження, їх виду і масштабів,
проведення комплексу адміністративно-господарських,
режимно-обмежувальних і спеціальних протиепідемічних та медичних
заходів.

Захист від біологічних засобів вимагає:

своєчасного використання колективних та індивідуальних
засобів захисту;

введення режимів карантину та обсервації;

знезаражування осередку ураження;

проведення екстреної та специфічної профілактики;

додержання протиепідемічного режиму об'єктами господарювання,
лікувальними закладами і населенням.

Радіаційний і хімічний захист

Цей захист включає заходи щодо виявлення і оцінки радіаційної
та хімічної обстановки, організацію і здійснення дозиметричного і
хімічного контролю, розроблення типових режимів радіаційного
захисту, забезпечення засобами індивідуального захисту,
організацію і проведення спеціальної обробки.

Виконання вимог даного виду захисту досягається:

завчасним накопиченням і підтримкою в готовності засобів
індивідуального захисту і приладів радіаційної і хімічної розвідки
та контролю, обсяги і місця зберігання яких визначаються
диференційовано відповідно до встановлених зон небезпеки;
забезпеченням зазначеними засобами перш за все особового складу
формувань, який бере участь у проведенні рятувальних та інших
невідкладних робіт в осередках ураження, а також персоналу
радіаційно і хімічно небезпечних об'єктів економіки і населення,
яке мешкає в зонах небезпечного зараження навколо них;

своєчасним впровадженням засобів, способів і методів
виявлення і оцінки масштабів і наслідків застосування агресором
зброї масового ураження і аварій (руйнувань) на радіаційно та
хімічно небезпечних об'єктах господарювання, у тому числі літаків
(вертольотів) цивільної авіації, для ведення повітряної
радіаційної розвідки місцевості;

створенням уніфікованих засобів захисту, приладів і
комплектів радіаційної, хімічної розвідки та дозиметричного
контролю як для воєнного, так і для мирного часу;

наданням населенню можливостей придбавати у встановленому
порядку в особисте користування засоби індивідуального захисту і
дозиметрів;

розробленням типових режимів радіаційного захисту населення і
функціонування об'єктів господарювання в умовах зараження
місцевості;

завчасним пристосуванням об'єктів комунально-побутового
обслуговування і транспортних підприємств для проведення
санітарної обробки людей та спеціальної обробки одягу, майна і
транспорту;

розробленням загальних критеріїв, методів та методик
радіаційної та хімічної розвідки і спостережень.

29.Дії вчителя під час стихійного лиха,аварій або катастрофи.

Обов’язки дорослих по захисту дітей у надзвичайних ситуаціях.

Захист здоров'я і життя дітей в будь-яких надзвичайних ситуаціях одна з найгуманніших і найважливіших завдань. З отриманням сигналу оповіщення та інформації про надзвичайну ситуацію батьки (родичі дітей, вихователі, вчителі або дорослі, які перебувають поруч з дітьми без нагляду батьків) зобов'язані прийняти всі доступні заходи, рекомендовані населенню з метою забезпечення безпеки дітей. Дітям дошкільного віку вкладається у кишеню або пришивається до одягу записка, де вказуються прізвище, ім'я та по батькові дитини, її домашня адреса, а також прізвища, імена і по батькові батьків

Під час надзвичайних ситуацій обов'язок стежити за тим, щоб діти не були розлучені зі своїми батьками або вихователями, покладається в першу чергу на їх сім'ю, навчальний заклад чи установа, де перебувають діти, на місцеві органи влади і уряд країни.

У разі стихійного лиха, аварії або катастрофи дітям повинні бути забезпечені: необхідна кваліфікована медична допомога, оптимальні санітарно-гігієнічні умови та повноцінне харчування.

Особливу небезпеку становлять вибухонебезпечні предмети та боєприпаси. Дітям необхідно забезпечити безпечні місця для ігор і строго заборонити брати в руки незнайомі предмети і грати з ними. Турбота про дітей повинна постійно перебувати в центрі уваги дорослих. Обов’язки дорослих по захисту дітей у НС

- роз’яснювати порядок укриття дітей у захисних спорудах, забезпечувати засобами індивідуального захисту;

- підготувати все необхідне для евакуації дітей або перебування їх тривалий час в захисних спорудах;

- постійно контролювати правильність застосування дітьми засобів захисту;

- пам’ятати, що із АІ-2, крім знеболюючих засобів і радіозахисного засобу № 2, дітям віком до 3 років на один прийом дають ¼ таблетки, а дітям віком від 8 до 15 років – половину дози дорослих;

- проводити посадку дітей на транспортні засоби у першу чергу;

- при відсутності захисних споруд, будувати найпростіші укриття і розміщувати там дітей та жінок з дітьми у першу чергу;

При аварії на АЕС.

Отримавши повідомлення відділу НС про виникнення аварії на АЕС необхідно:

· укрити учнів у захисних спорудах (ЗС), які є. організувати прийняття йодистого препарату;

· ввести режим радіаційного захисту;

· згідно із вказівками управління надзвичайних ситуацій області організувати евакуацію учнів, працівників і членів їх сімей.

При забрудненні ртуттю, її парами необхідно:

· негайно повідомити відділ надзвичайних ситуацій району (міста) та санепідемстанцію;

· вивести учнів із забрудненої території і виключити доступ до неї;

· організувати демеркуризацію і санітарний контроль за її проведенням спеціалістами санепідемстанції (утримання парів ртуті в повітрі приміщення після демеркуризації не більш як 0,0003 мг/м³);

· повторний контроль за утриманням парів ртуті зробити двічі з інтервалом 7 днів;

· до проведення занять у приміщенні приступати лише після дозволу місцевої адміністрації.

При виникненні пожежі необхідно:

· негайно зателефонувати за номером 101, викликати пожежну службу та евакуювати учнів і працівників у безпечне місце згідно зі схемою евакуації;

· організувати винесення майна у безпечне місце та надійну охорону, відключити електро-, газопостачання;

· проконтролювати, щоб усі учні і працівники були евакуйовані із зони пожежі у безпечне місце;

· організувати гасіння пожежі наявними і первинними засобами пожежогасіння до прибуття пожежної служби;

· організувати зустріч пожежних підрозділів;

· при рятуванні потерпілих із приміщення, що горить, та гасінні пожежї дотримуватися правил:

1) перш ніж увійти в приміщення, охоплене полум’ям, накритися з головою мокрим покривалом;

2) відчиняти двері в задимлене приміщення, обережно, щоб запобігти спалаху полум’я від швидкого припливу свіжого повітря; відчиняючи двері, знаходитись з боку ходу дверного полотна;

3) у сильно задимленому приміщенні рухатися, зігнувшись або поповзом;

4)для захисту від чадного газу дихати через зволожену тканину.

Слід пам’ятати, що:

- маленькі діти від страху ховаються під ліжками, в шафах, забиваються в куток;

Збір. Перекличка.

Загальні правила поведінки вчителя:

1. Дії вчителя при аваріях, катастрофах й стихійних лихах повинні грунтуватися на інструкціях пам'ятках, розроблених службами цивільного захисту і надзвичайних ситуацій у відповідності з місцевими умовами;

2. У кожному класі, кабінеті, навчальній майстерні на видному місці повинен знаходитися план евакуації з конкретного приміщення. Якщо за планом евакуації передбачено використання запасного виходу, то він повинен бути вільний, не захаращений різними предметами.;

5. У всіх загальноосвітніх закладах повинна матися місцева або власна радіоточка, радіомережа.

При загрозі НС під час перерви вчитель повинен діяти наступним чином:

- почувши сигнал «Увага всім!», учитель спрямовує учнів у клас, в якому повинен бути урок за розкладом;

- по класному журналу він перевіряє наявність учнів;

- уточнює інформацію у чергового адміністратора: порядок, напрямок руху і місце збору;

- у разі необхідності евакуації виводить учнів зі школи;

- закриває двері після виведення дітей з метою зменшення швидкості розповсюдження пожежі по будівлі;

Учні, почувши під час перебування в закладі освіти, сигнал «Увага всім!» повинні:

- швидко і організовано зайти в клас згідно з розкладом уроків;

- уважно слухати і виконувати всі розпорядження вчителя;

- організовано слідувати в разі потреби до пункту збору (евакуації);

- допомогти вчителю швидко провести перекличку.

Аналогічні дії передбачаються і при надходженні сигналу під час занять.

30.засоби захисту при використанні зброї масового враженя.Сигнали структури цивільного захисту.

Зброя масового ураження (ЗМУ), або зброю великої вражаючої здатності, призначається для нанесення масових втрат і руйнувань. До існуючих видів ЗМУ відноситься ядерну, хімічну та бактеріологічну (біологічна) зброя. Крім того, звичайні види зброї при використанні в них якісно нових елементів можуть також набути властивостей зброї масового ураження.

Зброя масового ураження (ЗМУ), або зброю великої вражаючої здатності, призначається длянанесення масових втрат і руйнувань. До існуючих видів ЗМУ відноситься ядерну, хімічну та бактеріологічна (біологічна) зброя. Крім того, звичайні види зброї при використанні в них якісно нових елементів можуть також набути властивостей зброїмасового ураження.

Зброя масового ураження володіє різноманітними вражаючими діями, що обумовлює складність захисту. Захист від зброї масового ураження може бути досягнута комплексом засобів і способів, що використовуються в різних умовахобстановки.

Зброя масового ураження, 15 хв.

Зброєю масового ураження прийнято називати ядерні і хімічні засоби, здатні в короткий час завдати поразки великій кількості людей, тварин і рослин на великих територіях. Ядерна зброя,крім того, викликає руйнування будівель, споруд та інших об'єктів.

Від зброї масового ураження людей захищають притулку.

Впливу зброї масового знищення можуть піддатися великі міста, найважливіші об'єкти народного господарства я райони сільськоїмісцевості.

До зброї масового ураження (ЗМУ) зазвичай відносять: ядерна, хімічна та біологічна зброя. Однак у процесі вдосконалення і звичайні види зброї можуть набувати окремі риси ЗМУ.

До зброї масового ураження зазвичай відносять ядерну,хімічну та біологічну.

Захист від зброї масового ураження організується і проводиться з метою не допустити ураження формувань і забезпечити виконання поставлених завдань. На це спрямована низка узгоджених заходів: організовують безперервну розвідку,чіткі дії за сигналами оповіщення; проводять інженерне обладнання районів розташування формувань з урахуванням максимального використання захисних властивостей місцевості; здійснюють постійний контроль за зараженностью повітря і місцевості, забезпеченнямбезпеки формувань при діях в зонах руйнувань, завалів, пожеж, зараження, затоплення, за проведенням профілактичних заходів. Важливе значення в системі захисних заходів відводиться санітарній обробці особового складу формувань,знезараженню техніки та майна, а також забезпеченню формувань засобами захисту.

Захист ст зброї масового ураження організується і проводиться з метою не допустити ураження формувань і забезпечити виконання поставлених завдань.

Наслідкизастосування зброї масового ураження можуть бути катастрофічними, оскільки можливе руйнування біосфери і загибель усього людства.

Захист населення від зброї масового ураження є головним завданням цивільної оборони.

Способи захисту від зброїмасового ураження, насамперед від ядерної, які повинна вирішувати Цивільна оборона, незрівнянно складніше способів захисту від звичайних засобів ураження.

Захист населення від зброї масового ураження та інших засобів нападу противника здійснюєтьсяпроведенням комплексу захисних заходів, що дозволяє максимально послабити результати дії зброї масового ураження, створити сприятливі умови для проживання та діяльності населення, роботи об'єктів і дій сил ЦО при виконанні поставлених передними завдань.

Захист населення від зброї масового ураження та інших засобів нападу противника здійс-ствляется проведенням комплексу захисних заходів, що дозволяє максимально послабити результати дії зброї масового ураження, створитисприятливі умови для проживання та діяльності населення, роботи об'єктів і дій сил ЦО при виконанні поставлених перед ними завдань.

Захист населення від зброї масового ураження досягається розосередженням і евакуацією в поєднанні з використаннямзахисних споруд та індивідуальних засобів захисту.

Успішний захист від зброї масового ураження багато в чому залежить від поведінки громадян, від їх умілих і правильних дій при загрозі нападу противника, за сигналами цивільної оборони, ь осередках ураження і назараженій території.

Захист рослин від зброї масового ураження полягає у знищенні шкідливого початку агротехнічними і хімічними методами.

При застосуванні противником зброї масового ураження учні та вегь персонал школи в захисномуспорудженні знаходяться до особливого розпорядження органів ЦО.

Наслідки застосування противником зброї масового ураження по об'єктах народного господарства можуть бути найрізноманітніші.

Після застосування противником зброї масового ураження розвідкавизначає: райони (об'єкти); місце, час; вид зброї, радіоактивне, хімічне та бактеріологічне (біологічне) зараження; рівні радіації, тип і концентрацію отруйних речовин і види бактеріальних засобів; стан маршрутів руху та дорожніх споруд. Нарозвідку покладається: відшукання обходу перешкод і зон зараження; визначення місць знаходження найбільшого числа уражених; визначення стану об'єкта; відшукання завалених захисних споруд і визначення стану в них людей; встановлення місць пошкодженьна комунально-енергетичних мережах. Pазведивательние формування ведуть безперервне спостереження за зміною рбстановкі в місцях (районах) дій сил ЦО.

В умовах застосування зброї масового ураження супротивник планує нанести ракетно-ядерні удари впершу чергу по великих містах, промисловим і адміністративним центрам, що мають важливе оборонне значення.

Після застосування противником зброї масового ураження основними заходами є: висновок незахищених тварин з районів з високими рівнямирадіації і зон зараження отруйними речовинами на незаражену територію або на ділянки з більш низькими рівнями зараження; проведення ветеринарної обробки уражених тварин і надання їм лікувальної допомоги; знезараження тваринницьких приміщень та іншихмісць розміщення тварин, кормів і води; постійний контроль за ступенем зараженості тварин і об'єктів.

У разі застосування зброї масового ураження (нове вогнепальну, ракетно-ядерну, хімічну зброю) очікується зміна структури і кількості бойовихпошкоджень органу зору у порівнянні з такими у Великій Вітчизняній війні.

Наслідки застосування противником зброї масового ураження але об'єктам народного господарства можуть бути найрізноманітніші.

Після застосування противником зброї масовогоураження розвідка визначає: райони (об'єкти); місце, час; вид зброї, радіоактивне, хімічне та бактеріологічне (біологічне) зараження; урог.

Ядерна зброя є зброєю масового ураження (ЗМУ), воно здатне знищити велике число живихорганізмів біосфери і справити руйнування на величезних площах.

Сховища захищають людей від зброї масового ураження.

Захист сільськогосподарських тварин від зброї масового ураження полягає насамперед у їх укритті в заздалегідь герметизованихскотарнях, стайнях, свинарниках, кошарах і інших приміщеннях. У приміщеннях створюють запаси кормів і води.

Захист сільськогосподарських тварин від зброї масового ураження полягає насамперед у їх укритті в заздалегідь герметизованих скотарнях,стайнях, свинарниках, кошарах і інших приміщеннях. У приміщеннях створюють запаси кормів і води.

Успіх захисту дітей від зброї масового ураження в чималому ступені залежить від знання співробітниками дитячого дошкільного закладу своїх обов'язків та порядку дійв умовах загрози нападу противника і за сигналами цивільної оборони, їх уміння швидко і організовано розмістити дітей в захисних спорудах, при необхідності надіти на дітей індивідуальні засоби захисту, а також від підготовленості дітей до перебування віндивідуальних засобах захисту.

Тому захист населення від зброї масового ураження навіть при наявності достатньої кількості притулків і укриттів буде залежати від добре організованої системи оповіщення, організація якої покладається на штаби цивільноїоборони.

В умовах застосування противником зброї масового ураження на цивільну оборону покладається завдання - проведення рятувальних і невідкладних аварійно-відновлювальних робіт в осередках масового ураження.

В результаті застосування противникомзброї масового ураження в містах і на об'єктах народного господарства можуть виникнути осередки ураження.

Для захисту від впливу зброї масового ураження навчають населення, готують колективні та індивідуальні засоби захисту, створюють систему оповіщення пронебезпеки нападу противника, організовують захист тварин, продовольства, вододжерел, фуражу, готують формування для проведення рятувальних і невідкладних аварійно-відновлювальних робіт в осередках масового ураження.

В результаті застосування противникомзброї масового ураження місцевість, будівлі, споруди, транспорт, продовольство і вода можуть виявитися зараженими радіоактивними, отруйними речовинами і бактеріальними засобами.

В умовах застосування противником зброї масового ураження на цивільну оборону покладається завдання - проведення рятувальних і невідкладних аварійно-відновлювальних робіт в осередках масового ураження.

В результаті застосування противником зброї масового ураження в містах і на об'єктах народного господарства можуть виникнути осередки ураження.

Для захисту від впливу зброї масового ураження навчають населення, готують колективні та індивідуальні засоби захисту, створюють систему сповіщення про небезпеку нападу противника, організовують захист тварин, продовольства, вододжерел, фуражу, готують формування для проведення рятувальних і невідкладних аварійно-відновлювальних робіт в осередках масового ураження .

В результаті застосування противником зброї масового ураження люди, будівлі і споруди, транспортні засоби та техніка, територія, вода, продовольство і харчова сировина можуть виявитися зараженими радіоактивними, отруйними речовинами і бактеріальними засобами.

У випадку застосування противником зброї масового ураження транспортна служба організовує перевезення особового складу формувань в осередках ураження, евакуацію уражених у лікувальні медичні установи, а також перевезення продуктів харчування, предметів першої необхідності та інших матеріальних засобів, необхідних при веденні рятувальних і невідкладних аварійно-відновлювальних робіт.

Ядерна зброя відноситься до зброї масового ураження, так як завдає поразки величезній кількості живих організмів і рослин, а також виробляє руйнування на значних територіях. В залежності від способу отримання ядерної енергії ЯБП ділять на ядерні та термоядерні.

Значно, знизити втрати від зброї масового ураження можна тільки шляхом укриття населення в завчасно підготовлених спорудах.

ПPОТІВОХІМІЧЕСКАЯ ЗАХИСТ (захист від зброї масового ураження) - техніч.

Необхідно навчити людей захисту від зброї масового ураження, вмінню швидко ліквідувати наслідки ядерних ударів противника, вчасно надавати широку допомогу ураженим та забезпечувати умови для нормальної діяльності об'єктів народного господарства країни.

Треба тверезо враховувати, що зброя масового ураження володіє величезною нищівній силою. Від зброї масового ураження є надійні засоби і способи захисту.

Пам'ятка населенню щодо захисту від зброї масового ураження Це повинен знати і вміти кожен.

Поиск по сайту: