Конструкція теодоліта технічної точності

Загальний вигляд теодоліта Т30 поданий на рис. 6.4, а на рис. 6.5 наведений його вертикальний розріз. Конструктивно теодоліт складається з верхньої рухомої частини і нижньої нерухомої - підставки 9. Підставка з трьома підйомними гвинтами 10 жорстко скріплена з круглою основою 11 металевого установочного футляра теодоліта. Теодоліт встановлюється на головку штатива 15 і прикріпляються становим гвинтом 14.

Рисунок 6.4 - Теодоліт Т30

За функціональним призначенням окремі конструктивні елементи теодоліта об'єднані в такі пристрої: орієнтування в просторі, наведення і вимірювання.

Пристрої орієнтування в просторі включають осьові системи, гоpизонтуючий пристрій і центpиp.

Осьові системи призначені для реалізації геометричної схеми приладу і приведення елементів теодоліта у певне положення в просторі у відповідності з принципом кутових вимірювань. За призначенням і розміщенням розрізняють вертикальні і горизонтальні осьові системи. Під вертикальною осьовою системою розуміють систему, що з'єднує нижню частину теодоліта (підставку), з його верхньою частиною, яка несе пристрої наведення і вимірювання.

Рисунок 6.5 - Конструктивні елементи теодоліта Т30

У теодолітах серії Т30 використовується вертикальна осьова система повторювального типу, циліндрична, порожня.

Вона забезпечує два види обертання верхньої алідадної частини теодоліта: спільне з лімбом і відокремлене від лімба.

Під час загального обертання, коли відкріплено закріпний гвинт лімба 24 (рис. 6.4), відлік по лімбу не змінюється. Під час часткового обертання, коли відкріплено закріпний гвинт алідади 17, а закріпний гвинт лімба 24 затиснутий, змінюються відліки по лімбу.

Горизонтальна осьова система встановлюється перпендикулярно до вертикальної осьової системи. Вона служить для обертання зорової труби, розміщення вертикального кутомірного круга та інших деталей. Горизонтальна вісь виконана заодно з корпусом зорової труби і встановлена в лагеpах- втулках 28 і 29 (рис. 6.5). Внутрішні діаметри втулок ексцентричні відносно зовнішніх посадочних діаметрів. Це дає можливість виконувати юстирування нахилу осі обертання зорової труби.

Пристрій гоpизонтування призначений для приведення вертикальної осі у прямовисне положення. Він складається з підставки 9, що має форму тригранної призми з циліндричною втулкою, трьох підйомних гвинтів 10 і установочного циліндричного рівня 18 з виправними гвинтами 16 (рис. 6.4).

Установочний циліндричний рівень або циліндричний рівень біля алідади горизонтального круга складається з двох частин: чутливого елемента 1 і підставки 2 (рис. 6.6). Як чутливий елемент рівня використовується ампула з рідиною, внутрішня поверхня ампули має тороїдальну форму.

Радіус шліфованої поверхні (рис. 6.6б), перпендикулярної до нижньої площини підставки (лінія АВ), перетинає цю поверхню в деякій точці N, що називається нуль пунктом. Дотична , що проходить через нуль-пункт рівня, називається віссю рівня. Таким чином, лінії LL і AB повинні бути паралельні, в цьому полягає головна властивість нуль пункту. На зовнішній поверхні ампули нанесені поділки через 2 мм. Нуль-пункт - це точка на ампулі рівня, розміщена посередині ампули, відносно якої симетрично нанесені поділки шкали рівня.

Як наповнювач для ампули використовують етиловий ефір. Кінці ампули після заповнення рідиною в гарячому стані запаюються. При охолодженні з пару наповнювача утворюється бульбашка рівня. Вона має витягнуту форму з півколами на кінцях. Бульбашка рівня приймає вищу точку шліфованої поверхні ампули. Таким чином, для того, щоб лінію підставки АВ привести в горизонтальне положення, необхідно привести бульбашку рівня в нуль-пункт. При цьому вісь циліндричного рівня займе горизонтальне положення.

Основними параметрами циліндричного рівня є ціна поділки рівня t і чутливість рівня . Ціна поділки рівня- це центральний кут, який відповідає дузі в одну поділку шкали ампули.

Чутливість рівня- це найменший кут, на який потрібно нахилити вісь рівня, щоб бульбашка перемістилася на десяту частку поділки шкали.

Рисунок 6.6 - Циліндричний рівень 1 – ампула; 2 – оправа; 3 – шарнір; 4 - регулювальна гайка; 5 - юстирувальні гвинти

В теодоліті Т30 застосовується циліндричний рівень з ціною поділки 45". Він являє собою просту ампулу 1, яка залита гіпсом в оправі 2 (рис. 6.6а). Один кінець оправи з'єднується з корпусом фіксовано, а другий юстувальними гвинтами 5. Для усунення зазору в сферичному шарнірі 3 використовується регулювальна гайка 4.

Для суміщення центра горизонтального круга з прямовисною лінією, що проходить через точку стояння теодоліта, застосовують нитковий висок або оптичний центpиp. Як оптичний центpиp теодоліта Т30 використовується зорова труба. Теодоліт має порожнисту вертикальну вісь і отвір в дні футляра. Це дає можливість центрувати теодоліт над точкою місцевості за допомогою зорової труби, встановленої для цього вертикально об'єктивом вниз.

Для наведення зорової труби на предмет теодоліт має закріпні і навідні гвинти зорової труби (6,7), алідади (17,8) і лімба (24,23), (рис. 6.4).

Закріпні гвинти фіксують у нерухомому положенні зоpову трубу, алідаду і лімба, навідні гвинти забезпечують їх повільне і плавне обертання.

На pис.6.7 подана конструкція навідного пристрою алідади теодоліта з неспіввісним розміщенням закріпного 6 і навідного 1 гвинтів. Навідний гвинт розміщений у втулці 2. Шпилька 3 входить в лунку хвостовика хомутика 4, з протилежного боку якого розміщений пружинний упор 5. Закріпним гвинтом 6 скріпляють хомутик 4 з втулкою вертикальної осі.

Рисунок 6.7 - Навідний пристрій алідади

Зорова труба - це оптичний пристрій, призначений для візуальних спостережень віддалених предметів. Зорові труби бувають астрономічні і земні; перші дають обернене, а другі - пряме зображення предметів. Вони розділяються на два види: труби з зовнішнім фокусуванням; труби з внутрішнім фокусуванням.

Сучасні геодезичні прилади мають зорові труби з внутрішнім фокусуванням. Зорова труба є складним оптико-механічним пристроєм, який включає такі оптичні елементи: об'єктив 4, лінзу фокусування 31, площинно-паpалельну пластинку з сіткою ниток 30 і окуляр 2 (рис. 6.5).

Об'єктив теодоліта Т30 - це дволінзовий ахромат. Об'єктив 4 і компонент фокусування 31 утворюють телеоб'єктив, який дозволяє зменшити габарити зорової труби.

Між окуляром і фокусуючою лінзою розміщують сітку ниток, в площині якої формується зображення предмета, що розглядається. Для візирних цілей, що розташовані на різних віддалях, переміщають фокусуючу лінзу 31 обертанням кремальєри 1 (рис. 6.5). Ця операція носить назву фокусуванняабо установки зорової труби за предметом.

Сітка ниток- це плоскопаpалельна пластинка з системою штрихів. У зоровій трубі з внутрішнім фокусуванням віддаль між об'єктивом і сіткою ниток не змінюється.

Рисунок 6.8 - Типи сіток ниток теодолітів Т30

На pис.6.8 наведені типи сіток ниток теодолітів Т30 і Т30М. Основні штрихи сітки використовують для наведення зорової труби у горизонтальній та вертикальній площинах. Систему двох вертикальних штрихів називають бісектором. Візування на ціль за допомогою бісектора точніше, ніж однією ниткою. Точка перетину основних штрихів сітки ниток називається перехрестям сітки ниток. Перехрестя сітки ниток використовується для візування на точки, що спостерігаються.

Уявна лінія, яка з'єднує перехрестя сітки ниток і оптичний центр об'єктива, називається візирною віссюзорової труби, а її продовження до цілі, за якою спостерігають, називають лінією візування. Для правильної установки візирної осі оправа сітки ниток має два горизонтальні і два вертикальні виправні гвинти 32 (рис. 6.5, 6.8).

За допомогою кожної з пар виправних гвинтів сітки ниток, попередньо ослабивши один з гвинтів другої пари гвинтів, можна переміщати сітку в невеликих межах в горизонтальний або вертикальній площинах.

Окуляр- це система лінз, яка служить для збільшення зображення, що створюється об'єктивом. У теодолітах серії Т30 використовується чотирилінзовий симетричний окуляр 33 (рис. 6.5).

Спостерігач під час візування на ціль повинен в полі зору труби бачити чіткі зображення штрихів сітки ниток і розглядуваного об'єкта. Операція по забезпеченню цієї умови носить назву установки зорової труби на око та за предметом Для отримання чіткої видимості штрихів сітки ниток обертають діоптрійне кільце окуляра. Це виконується кожним спостерігачем в залежності від зору і періодично уточнюється. Установка труби за предметом виконується за допомогою обертання фокусуючого гвинта 1 (рис.6.5) при візуванні на кожен предмет.

В центрі поля поміщений відліковий штрих - індекс, загальний для обох лімбів. Відлік за вертикальним кругом на рис. 6.12а дорівнює 358°46', за горизонтальним - 69°56'.

Шкаловий мікроскоп- призначений для проведення відліків по горизонтальному та вертикальному кругах теодоліта.

В поле зору шкалового мікроскопа передається зображення штрихів лімбів горизонтального (Г) та вертикального (В) кругів теодоліта і шкали довжиною в 60' з ціною найменшої поділки через 1'. Кожна десята поділка підписана (рис.6.12б). У теодоліта 2Т30П вона розділена на 12 рівних частин з ціною поділки 5' (рис.6.12в).

Малюнок А перемальовуєте вручну собі!!!

Повірки пишете всі!!!

Повірки теодоліта

Загальні положення. Теодоліти повинні задовольняти ряду технологічних і геодезичних умов, які випливають з принципу вимірювання горизонтальних і вертикальних кутів. Тому в процесі експлуатації їх ретельно перевіряють. Ряд метрологічних характеристик теодолітів одержують за результатами досліджень (рен, ексцентриситет і т.д.). На періодичність виконання повірок і дослідження впливають умови експлуатації і стабільність роботи теодолітів.

Огляд теодоліта. До початку кутових вимірів необхідно провести детальний огляд комплекту теодоліта. У результаті огляду виявляють механічні пошкодження і т.д., які утруднюють роботу з приладом. Перевіряють також комплектність теодоліта, яка повинна відповідати переліку, приведеному в паспорті чи описі приладу.

Перевіряють придатність замків гвинтів, фіксуючих установку теодоліта в футлярі. Плавність обертання його окремих частин, закріпних і навідних гвинтів; придатність повторюючого пристрою; правильність фіксації дзеркала відлікової системи; справність електроосвітлення приладу; чіткість і контрастність зображення у відліковому мікроскопі і зоровій трубі; відсутність перекосу зображення штрихів лімба у відліковому мікроскопі.

Повірка плавності обертання підіймальних гвинтів. Підіймальні гвинти повинні обертатися легко і плавно. Якщо обертання затрудненне або дуже вільне, то необхідно виконати регулювання ходу підіймальних гвинтів. Для цього, не змінюючи теодоліт зі штатива, викручують або закручують підіймальні гвинти так, щоб круглі отвори, які є на зовнішніх частинах підіймальних гвинтів, співпали з отворами, які є на внутрішній частині цих гвинтів. У отвори, які співпали, вставляють шпильку і повертаючи її регулюють хід підіймальних гвинтів.

Підставка і штатив теодоліта повинні забезпечувати його азимутальну стійкість.Після встановлення теодоліта на штативі у робоче положення перехрестя сітки ниток зорової труби ретельно наводимо на віддалену точку. Легким зусиллям розвертаємо головку штатива в одну сторону, а потім у протилежну. Якщо після кожної дії зображення повертається на перехрестя сітки ниток, то штатив достатньо стійкий. У іншому випадку необхідно затягнути гвинти головок і ніжок штативу і повторити повірку.

Аналогічно, прикладаючи легкі зусилля, повертаємо підставку і впевнюючись у її стійкості. Якщо зображення точки не повернулось на перехрестя сітки ниток і зміщене від нього на величину, яка перевищує подвійну товщину сітки ниток, то підіймальні гвинти мають хитання і їх необхідно додатково регулювати. Після регулювання гвинтів повірку повторюють.

Вісь циліндричного рівня при алідаді горизонтального круга теодоліта повинна бути перпендикулярна до його вертикальної осі. Встановивши рівень паралельно двом підіймальним гвинтам і привівши бульбашку у нуль-пункт, повертають алідаду на 180˚, якщо бульбашка рівня відхилиться більше ніж на два ділення, то, діючи виправними гвинтами рівня, його зміщують у сторону нуль-пункту на половину дуги відхилення. Повірку повторюють.

Сітка ниток повинна бути встановлена правильно.Після установки теодоліта у робоче положення наводять трубу на добре видиму точку і обертають навколо горизонтальної осі. Якщо при цьому точка пройде вздовж вертикального штриха і посередині між нитками бісектора, то сітка встановлена вірно. Якщо буде виявлено зміщення точки, яку спостерігають, більше ніж на дві товщини нитки, то окуляр з сіткою необхідно розвернути у потрібну сторону.

Зміщення візирної осі по азимуту при обертанні зорової труби навколо горизонтальної осі теодоліта не допустиме.При роботі навідними гвинтом труби спостерігають зміщення віддаленої точки відносно вертикальної нитки сітки. При виявленні зміщення труби по азимуту дефект ліквідовується в умовах майстерні.

Вісь труби повинна бути перпендикулярна до горизонтальної осі теодоліта. Привівши теодоліт у робоче положення, візують зорову трубу на віддалену точку, яка забезпечує горизонтальне положення труби. Беруть відліки на горизонтальному крузі при положеннях Л і П. Колімаційну помилку одержують за формулою

(пишете те шо я вам порахував і повірка виконується)

(3.3)

Для ліквідації колімаційної помилки змінюють положення візирної осі труби, переміщуючи сітку ниток у горизонтальному напрямку після установки на горизонтальному крузі відліку Л-с чи П+с.

У теодолітів серії Т30 сітка ниток закріплена нерухомо. Ліквідація колімаційної помилки здійснюється поворотом зорової труби з допомогою клинового кільця на величину с. Після цього повірку повторяють. Допустима величина колімаційної помилки 1˝ для теодолітів типу Т30.

Величини колімаційної помилки і МО, визначені по рівновіддаленим цілям, повинні бути постійними. Величина с , як і МО (МZ), може змінюватись внаслідок неправильного ходу фокусуючої лінзи і позацентрового положення візирної осі труби.

Після кожної повірки пишете повірка виконана і умова виконується!

Це все стосується теодолітного ходу

Поиск по сайту: