Механізм функціонування

Банкам належить ключова роль у кредитно-фінансовому обслуговуванні економіки. Згідно українського законодавства банками є установи, які виконують. базові операції: акумуляція тимчасово вільних грошових коштів, надання їх у кредит, здійснення розрахунків. В зарубіжній

практиці кредитна установа може бути банком при проведені лише одної базової операції.

Через проведення базових операцій банки виконують функції:

трансформаційну, що полягає в зміні якісних характеристик грошових потоків рівня ризиковості, строковості обсягів, просторового спрямування та емісійну - здійснюють випуск готівкових та безготівкових грошей в обіг.

З функціями банків пов'язана їх роль в економіці. Через трансформаційну банки впливають на прискорення обороту капіталу в процесі відтворення, сприяють розширенню обсягів і підвищенню ефективності суспільної о відтворення. Емісійні функції банка сприяють забезпеченню потреб обороту й платіжних засобах, зміцненню договірної і платіжної дисципліни в господарстві, зміцненню грошового обороту.

Функціональна специфіка діяльності банків зумовлює необхідність організаційно-правового виділення їх у самостійну, відносно замкнуту структуру - банківську систему.

Згідно Б.С.Івасіва банківська система не просто сукупність банків, що функціонують в економіці, а законодавче визначена, чітко структурована та субордирована сукупність фінансових посередників, які займаються банківською діяльністю на постійній професійній основі і функціонально взаємопов'язані в самостійну економічну структуру.

Головне призначення банківської системи:

· забезпечення суспільного нагляду і регулювання банківської діяльності з метою узгодження інтересів окремих банківіз загальносуспільними;

· забезпечення надійності та стабільності функціонування банківської системи в цілому з метою стабілізації грошей та безперебійного обслуговування економіки.

Банківська система виконує функції:

· трансформаційну;

· створення платіжних засобів та регулювання грошового обороту;

· забезпечення стабільності банківської діяльності на грошовому ринку.

Ключовий принцип побудови банківської системи у ринковій економіці -дворівнева. На першому рівні перебуває один банк (або декілька) - центральний, який є відповідальним за вирішення макроекономічних завдань у грошово-кредитній сфері. На другому рівні - комерційні (ділові) банки, які

обслуговують. економічних суб'єктів, виступають як фундамент усієї банківської системи.

Банки другого рівня економічно самостійні суб'єкти відносно один одного, конкурують між собою з метою одержання прибутку, зазнають ризиків.

Централізоване регулювання банківської діяльності передбачає систему заходів щодо нормування, обмеження, страхування та контролю банківської діяльності спрямованих на уникнення втрат від ризиків.

Права та обов'язки банків різного рівня законодавче розмежовані.

Забезпечує координацію та підвищує ефективність банківської системи загальносистемна інфраструктура: мережа міжбанківських розрахункових центрів, ринків міжбанківського кредиту та валютного, інформаційних та навчальних центрів, міжбанківських фондів страхування депозитів та банку даних щодо кредитоспроможності позичальників, центрів технічного та технологічного обслуговування та зв'язку. Важливим елементом є банківські асоціації, спілки та інші об'єднання., діяльність яких спрямована на розробку заходів щодо захисту інтересів та проведення більш ефективної діяльності банків

Отже банківська система - специфічна економічна та організаційно-правова структура, що забезпечує своїми особливими методами та інструментами функціонування грошового ринку та економіки в цілому.

Прийняттям Верховною Ради України 20 березня 1991р. Закону "Про банки і банківську діяльність" розпочато формування дворівневої банківської системи, проблемами її розвитку можна визначити:

· загальноекономічні проблеми в країні;

· національна територіальна структура;

· недостатня загальна кількість комерційних банків та низькийрівень їхкапіталізації;

· існування збиткових банків через "поганий" кредитний портфель;

· відсутність диверсифікації банківської структури;

· слабка диверсифікація діапазону продуктів та послуг.

Прийнятий новий Закон про банки та банківську діяльність та Закон про НБУ реформує банківську систему в напрямку розширення можливостей для залучення грошових ресурсів, підвищення капіталізації, більш прозорої діяльності банківської системи.