Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Транспортний травматизм



Найтяжчим, з найбільшим процентом смертності, є травматизм, отриманий від автомашин, автобусів, тролейбусів, поїздів та інших видів транспорту. І знову ж таки головними причинами є бездоглядність дітей на вулиці, коли вони ідуть до школи чи з неї, а також у години дозвілля. А призводять до цього - незнання дітьми правил вуличного руху, порушення правил користування транспортом.

Надзвичайно небезпечно кататись дітям на велосипедах, мопедах, моторолерах, якщо вони не склали відповідних екзаменів на право водіння. Дорослим ні на мить не можна забувати, що діти схильні наслідувати їх.

Якщо дитина бачить, що старші порушують правила вуличного руху, легковажно ставляться до рекомендацій, то й від дитини марно вимагати чогось іншого, бо дитина перш

за все бере приклад з дорослих. Лише спільні зусилля батьків, вчителів, вихователів, працівників громадських організацій зможуть забезпечити позитивний ефект у боротьбі з транспортним травматизмом.

Вчити правила вуличного руху діти повинні з переддошкільного та дошкільного віку, тобто в яслах, і дитячих садках. Заняття проводять вихователі і медичний персонал, звичайно в тісному контакті з батьками. Форми роботи можуть бути найрізноманітніші: прогулянки, екскурсії по місту, бесіди, ігри та інше. Під час прогулянок та екскурсій вихователь має звернути увагу дітей на інтенсивність вуличного руху і поведінки на вулиці. Учнів молодших класів необхідно привчати ходити тільки по тротуарах з правого боку, звертати увагу на сигнал «бережись автомобіля». У тих місцях, де нема тротуарів, іти слід по лівому боці вулиці назустріч транспорту. Велику роль у боротьбі із транспортним травматизмом належить працівникам ДАІ.

Вони повинні організовувати у школах дружини юних помічників ДАІ, виступати по радіо, телебаченню, у пресі.

Шкільний травматизм.

Шкільний травматизм діти отримують на уроках фізкультури, під час перерв, у класах, коридорах. Основними причинами шкільного травматизму є недостатня виховна робота: у таких школах діти, проводять перерви як їм заманеться. Окремі викладачі нетвердо знають основи запобігання травмам або нехтують ними: допускають перевантаження спортзалів і навчальних майстерень під час проведення занять, дозволяють учням приходити на уроки у повсякденному одязі. Як і при будь-яких видах дитячого травматизму у даному разі при плануванні профілактичних заходів треба керуватись двома основними принципами: чітко налагоджена організація трудового процесу і високо освітня виховна робота.

Діти повинні твердо усвідомлювати, що під час виробничого навчання треба бути надзвичайно уважними, зібраними, ретельно виконувати всі настанови вчителя, строго дотримуватись техніки безпеки.

Фізкультура і спорт є могутнім засобом зміцнення організму і фізичного розвитку дітей, але це тільки при вмілому і правильно організованому заняття спортом. Але на превеликий жаль, дитячих спортивних закладів поки що не достатня кількість і до того ж не всі батьки розуміють їх користь, вважаючи що дитина може займатися спортом і без тренера. Тому багато підлітків грають футбол, хокей, їздять на велосипедах без старших досвідчених товаришів. А обирають місця, не зовсім придатні, а часто і небезпечні річки, захаращені двори, глибокі водойми, пустища. Тому при неорганізованому занятті спортом трапляється найбільше спортивних ушкоджень. Тому батьки повинні якомога раніше залучати дитину, до занять у спортивних добровільних товариств, на стадіонах. Цим вони її не тільки загартують, а й вбережуть від страшної небезпеки. Тай у кожному будинку знайдуться батьки, які залюбки пограють з дітьми в футбол чи хокей і в той же час будуть стежити за порядком у місцях де проводять вільний час їхні діти.

Крім описаних видів ушкоджень, буває що травматизм вуличний, вогнепальний, сільськогосподарський і виробничий серед дітей зустрічається дуже рідко.

Вуличний травматизм за своїм характером дуже подібний до побутового. Це ушкодження яких зазнають на вулиці, травми від транспортних засобів. Головними причинами вуличного травматизму – недоробки халатність працівників ЖРЕПів, будинкоуправлінь, будівельних організацій. Це несправні балкони, неогороджені канави,

відчинені люки тощо. Взимку особливо небезпечні великі бурульки, що звисають з дахів будинків, під час ожеледі – не посипані піском або сіллю тротуари. Тому працівникам ЖРЕПів, органів міліції, санепідемстанції треба бути особливо вимогливими і дотримуватись правил безпеки. Краще вжити запобіжних заходів, настерегтись від можливих трагедій.

 

8 питання соц. страхування

Стаття 2. Сфера дії Закону

 

Дія цього Закону поширюється на осіб, які працюють на умовах
трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах,
організаціях, незалежно від їх форм власності та господарювання
(далі - підприємства), у фізичних осіб, на осіб, які забезпечують
себе роботою самостійно, та громадян - суб'єктів підприємницької
діяльності.

 

Особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше
було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством
України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок
травмування на виробництві або професійного захворювання,
пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, мають право на
забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до
цього Закону. ( Статтю 2 доповнено частиною другою згідно із
Законом N 2272-III ( 2272-14 ) від 22.02.2001 )

 

Стаття 3. Гарантії забезпечення прав застрахованим у
страхуванні від нещасного випадку

 

Держава гарантує усім застрахованим громадянам забезпечення
прав у страхуванні від нещасного випадку на виробництві та
професійного захворювання.

 

Стаття 4. Законодавство про страхування від нещасного випадку

 

Законодавство про страхування від нещасного випадку
складається із Основ законодавства України про загальнообов'язкове
державне соціальне страхування, цього Закону, Кодексу законів про
працю України ( 322-08 ), Закону України "Про охорону праці"
( 2694-12 ) та інших нормативно-правових актів.

 

Якщо міжнародним договором України, згода на обов'язковість
якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж
ті, що передбачені законодавством про страхування від нещасного
випадку, то застосовуються норми міжнародного договору.

 

Стаття 5. Основні принципи страхування від нещасного випадку

 

Основними принципами страхування від нещасного випадку є:

 

паритетність держави, представників застрахованих осіб та
роботодавців в управлінні страхуванням від нещасного випадку;

 

своєчасне та повне відшкодування шкоди страховиком;

 

обов'язковість страхування від нещасного випадку осіб, які
працюють на умовах трудового договору (контракту) та інших
підставах, передбачених законодавством про працю, а також
добровільність такого страхування для осіб, які забезпечують себе
роботою самостійно, та громадян - суб'єктів підприємницької
діяльності;

 

надання державних гарантій реалізації застрахованими
громадянами своїх прав;

 

обов'язковість сплати страхувальником страхових внесків;

 

формування та витрачання страхових коштів на солідарній
основі;

 

диференціювання страхового тарифу з урахуванням умов і стану
безпеки праці, виробничого травматизму та професійної
захворюваності на кожному підприємстві;

 

економічна заінтересованість суб'єктів страхування в
поліпшенні умов і безпеки праці;

 

цільове використання коштів страхування від нещасного
випадку.

 

Стаття 6. Суб'єкти та об'єкти страхування від нещасного
випадку

 

Суб'єктами страхування від нещасного випадку є застраховані
громадяни, а в окремих випадках - члени їх сімей та інші особи,
страхувальники та страховик.

 

Застрахованою є фізична особа, на користь якої здійснюється
страхування (далі - працівник).

 

Страхувальниками є роботодавці, а в окремих випадках -
застраховані особи.

 

Страховик - Фонд соціального страхування від нещасних
випадків на виробництві та професійних захворювань України (далі -
Фонд соціального страхування від нещасних випадків).

 

Об'єктом страхування від нещасного випадку є життя
застрахованого, його здоров'я та працездатність.

 

Стаття 7. Роботодавець

 

Роботодавцем відповідно до цього Закону вважається:

 

юридична (підприємство, установа, організація) або фізична
особа, яка в межах трудових відносин використовує працю фізичних
осіб. { Абзаци другий і третій статті 7 замінено одним абзацом
згідно із Законом N 5458-VI ( 5458-17 ) від 16.10.2012 }

 

Стаття 8. Особи, які підлягають обов'язковому страхуванню
від нещасного випадку

 

Обов'язковому страхуванню від нещасного випадку підлягають:

 

1) особи, які працюють на умовах трудового договору
(контракту) або на інших підставах, передбачених законодавством
про працю; { Пункт 1 статті 8 із змінами, внесеними згідно із
Законом N 2464-VI ( 2464-17 ) від 08.07.2010 }

 

2) учні та студенти навчальних закладів, клінічні ординатори,
аспіранти, докторанти, залучені до будь-яких робіт під час, перед
або після занять; під час занять, коли вони набувають професійних
навичок; у період проходження виробничої практики (стажування),
виконання робіт на підприємствах;

 

3) особи, які утримуються у виправних, лікувально-трудових,
виховно-трудових закладах та залучаються до трудової діяльності на
виробництві цих установ або на інших підприємствах за спеціальними
договорами.

 

Стаття 9. Страхування зародка та новонародженого

 

Заподіяння шкоди зародку внаслідок травмування на виробництві
або професійного захворювання жінки під час її вагітності, у
зв'язку з чим дитина народилася інвалідом, прирівнюється до
нещасного випадку, який трапився із застрахованим. Така дитина
відповідно до медичного висновку вважається застрахованою, та до
18 років або до закінчення навчання, але не більш як до досягнення
23 років їй подається допомога Фонду соціального страхування від
нещасних випадків.

{ Стаття 9 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1000-V
( 1000-16 ) від 03.05.2007 }

Стаття 10. Процедура страхування працівників

{ Назва статті 10 із змінами, внесеними згідно із Законами
N 3456-IV ( 3456-15 ) від 22.02.2006, N 2464-VI ( 2464-17 ) від
08.07.2010 }

Для страхування від нещасного випадку на виробництві не
потрібно згоди або заяви працівника. Страхування здійснюється в
безособовій формі. Всі особи, перелічені у статті 8 цього Закону,
вважаються застрахованими з моменту набрання чинності цим Законом
незалежно від фактичного виконання страхувальниками своїх
зобов'язань щодо сплати страхових внесків.

 

Стаття 11. Добровільне страхування від нещасного випадку

 

Добровільно від нещасного випадку можуть застрахуватися:

1) особи, які забезпечують себе роботою самостійно -
займаються адвокатською, нотаріальною, творчою та іншою
діяльністю, пов'язаною з отриманням доходу безпосередньо від цієї
діяльності, члени фермерського господарства, особистого
селянського господарства, якщо вони не є найманими працівниками;

 

2) громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності

Стаття 12. Свідоцтво про страхування від нещасного випадку

 

Особам, які підлягають страхуванню від нещасного випадку,
видається свідоцтво про загальнообов'язкове державне соціальне
страхування, яке є єдиним для всіх видів страхування.

{ Частина перша статті 12 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 5316-VI ( 5316-17 ) від 02.10.2012 }

Порядок видачі та зразок свідоцтва про соціальне страхування
затверджуються Кабінетом Міністрів України.

 

Стаття 13. Страховий ризик і страховий випадок

 

Страховий ризик - обставини, внаслідок яких може статися
страховий випадок.

 

Страховим випадком є нещасний випадок на виробництві або
професійне захворювання, що спричинили застрахованому професійно
зумовлену фізичну чи психічну травму за обставин, зазначених у
статті 14 цього Закону, з настанням яких виникає право
застрахованої особи на отримання матеріального забезпечення та/або
соціальних послуг.

 

Професійне захворювання є страховим випадком також у разі
його встановлення чи виявлення в період, коли потерпілий не
перебував у трудових відносинах з підприємством, на якому він
захворів.

 

Нещасний випадок або професійне захворювання, яке сталося
внаслідок порушення нормативних актів про охорону праці
застрахованим, також є страховим випадком.

 

Порушення правил охорони праці застрахованим, яке спричинило
нещасний випадок або професійне захворювання, не звільняє
страховика від виконання зобов'язань перед потерпілим.

 

Факт нещасного випадку на виробництві або професійного
захворювання розслідується в порядку, затвердженому Кабінетом
Міністрів України, відповідно до Закону України "Про охорону
праці".

 

Підставою для оплати потерпілому витрат на медичну допомогу,
проведення медичної, професійної та соціальної реабілітації, а
також страхових виплат є акт розслідування нещасного випадку або
акт розслідування професійного захворювання (отруєння) за
встановленими формами.

 

Стаття 14. Нещасний випадок на виробництві та професійне
захворювання

 

Нещасний випадок - це обмежена в часі подія або раптовий
вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи
середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових
обов'язків, внаслідок яких заподіяно шкоду здоров'ю або настала
смерть.

 

Перелік обставин, за яких настає страховий випадок,
визначається Кабінетом Міністрів України за поданням центрального
органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної
політики у сферах трудових відносин, соціального захисту
населення.

{ Частина друга статті 14 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 5462-VI ( 5462-17 ) від 16.10.2012 }

В окремих випадках, за наявності підстав, Фонд соціального
страхування від нещасних випадків може визнати страховим нещасний
випадок, що стався за обставин, не визначених передбаченим
частиною другою цієї статті переліком.

 

До професійного захворювання належить захворювання, що
виникло внаслідок професійної діяльності застрахованого та
зумовлюється виключно або переважно впливом шкідливих речовин і
певних видів робіт та інших факторів, пов'язаних з роботою.

 

Перелік професійних захворювань ( 1662-2000-п ) за поданням
центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування
державної політики у сфері охорони здоров’я, затверджується
Кабінетом Міністрів України.

{ Частина п'ята статті 14 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 5462-VI ( 5462-17 ) від 16.10.2012 }

В окремих випадках Фонд соціального страхування від нещасних
випадків може визнати страховим випадком захворювання, не внесене
до переліку професійних захворювань, передбаченого частиною п'ятою
цієї статті, якщо на момент прийняття рішення медична наука має
нові відомості, які дають підстави вважати це захворювання
професійним.


РОЗДІЛ II

 

УПРАВЛІННЯ СТРАХУВАННЯМ ВІД НЕЩАСНОГО ВИПАДКУ

 

Стаття 15. Фонд соціального страхування від нещасних випадків

 

Страхування від нещасного випадку здійснює Фонд соціального
страхування від нещасних випадків - некомерційна самоврядна
організація, що діє на підставі статуту, який затверджується її
правлінням.

 

Фонд соціального страхування від нещасних випадків є
юридичною особою, має печатку із зображенням Державного Герба
України та своїм найменуванням, а також емблему, яка
затверджується його правлінням.

 

Фонд соціального страхування від нещасних випадків набуває
прав юридичної особи з дня реєстрації статуту у центральному
органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері
реєстрації (легалізації) статутів фондів загальнообов’язкового
державного соціального страхування.

{ Частина третя статті 15 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 5462-VI ( 5462-17 ) від 16.10.2012 }

Фонд соціального страхування від нещасних випадків
знаходиться у місті Києві.

 

Стаття 16. Управління Фондом соціального страхування від
нещасних випадків

 

Управління Фондом соціального страхування від нещасних
випадків здійснюється на паритетній основі державою,
представниками застрахованих осіб і роботодавців.

 

Безпосереднє управління Фондом соціального страхування від
нещасних випадків здійснюють його правління та виконавча дирекція.

 

Стаття 17. Правління Фонду соціального страхування від
нещасних випадків

 

До складу правління Фонду соціального страхування від
нещасних випадків включаються представники трьох представницьких
сторін:

 

держави;

 

застрахованих осіб;

 

роботодавців.

 

Представники держави призначаються Кабінетом Міністрів
України, а представники застрахованих осіб і роботодавців
обираються (делегуються) репрезентативними на національному рівні
всеукраїнськими об’єднаннями профспілок та репрезентативними на
національному рівні всеукраїнськими об’єднаннями організацій
роботодавців. Порядок обрання (делегування) таких представників
визначається сторонами соціального діалогу самостійно.

{ Частина друга статті 17 в редакції Закону N 4719-VI ( 4719-17 )
від 17.05.2012 }

Від кожної із трьох представницьких сторін, зазначених у
частині першій цієї статті, призначається і обирається
(делегується) по 15 членів правління Фонду соціального страхування
від нещасних випадків з вирішальним голосом та по 5 їх дублерів,
які за тимчасової відсутності членів правління за рішенням голови
правління цього Фонду виконують їх обов'язки.

 

Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків
створюється на шестирічний строк.

 

Строк повноважень членів правління Фонду соціального
страхування від нещасних випадків закінчується в день першого
засідання новоствореного його правління.

 

За невиконання своїх обов'язків члени правління Фонду
соціального страхування від нещасних випадків за рекомендацією
органів державного нагляду можуть бути позбавлені своїх
повноважень органом, який їх делегував у склад правління Фонду.

 

Правління Фонду соціального страхування від нещасних
випадків:

 

1) обирає із своїх членів строком на два роки голову
правління Фонду та двох його заступників. При цьому забезпечується
почергове представництво на цих посадах кожної із трьох
представницьких сторін, зазначених у частині першій цієї статті;

 

2) спрямовує і контролює діяльність виконавчої дирекції Фонду
та її робочих органів; щорічно, а також у разі потреби заслуховує
звіти директора виконавчої дирекції Фонду про її діяльність;

 

3) створює на паритетних засадах для вирішення найбільш
важливих завдань Фонду постійні та тимчасові комісії з питань
профілактики нещасних випадків, виконання бюджету, призначення
пенсій тощо;

 

4) щорічно готує та подає у встановленому порядку пропозиції
щодо галузевих тарифів внесків на соціальне страхування від
нещасних випадків;

 

5) визначає кадрову політику;

 

6) призначає директора виконавчої дирекції Фонду соціального
страхування від нещасних випадків та його заступників;

 

7) затверджує:

 

статут Фонду соціального страхування від нещасних випадків,
зміни до нього;

 

регламент роботи правління Фонду соціального страхування від
нещасних випадків;

 

звіти про виконання бюджетів, порядок використання коштів
бюджету та коштів резерву Фонду; { Абзац четвертий пункту 7
частини сьомої статті 17 в редакції Закону N 1621-VII ( 1621-18 )
від 31.07.2014 }

 

Положення про виконавчу дирекцію Фонду соціального
страхування від нещасних випадків; { Абзац п'ятий пункту 7 частини
сьомої статті 17 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2505-IV
( 2505-15 ) від 25.03.2005 }

 

структуру органів Фонду, граничну чисельність працівників,
схеми їх посадових окладів, видатки на
адміністративно-господарські витрати Фонду (за погодженням із
центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування
державної фінансової політики, державної політики у сферах
трудових відносин, соціального захисту населення); { Абзац шостий
пункту 7 частини сьомої статті 17 в редакції Закону N 2505-IV
( 2505-15 ) від 25.03.2005; із змінами, внесеними згідно із
Законом N 5462-VI ( 5462-17 ) від 16.10.2012 }

 

річні програми робіт та звіти про їх виконання;

 

Положення про службу страхових експертів з охорони праці,
профілактики нещасних випадків на виробництві і професійних
захворювань( v0024583-01 );

 

Положення про порядок використання коштів
лікувально-профілактичними, навчальними та іншими закладами, які
надають Фонду соціальні послуги, та контроль за їх цільовим
використанням;


7-1) схвалює проект річного бюджету фонду та подає в
установленому порядку центральному органу виконавчої влади, що
забезпечує формування державної політики у сферах трудових
відносин, соціального захисту населення, для внесення на
затвердження Кабінету Міністрів України;

{ Частину сьому статті 17 доповнено пунктом 7-1 згідно із Законом
N 1621-VII ( 1621-18 ) від 31.07.2014 }

8) розпоряджається майном, яке перебуває у власності Фонду;

 

9) створює резерв коштів для забезпечення виконання завдань
страхування від нещасного випадку, передбачених статтею 1 цього
Закону;

 

10) виконує інші функції, передбачені статутом Фонду
соціального страхування від нещасних випадків;

 

11) готує подання щорічних звітів про діяльність Фонду.

 

Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків
проводить свої засідання відповідно до затвердженого ним плану,
але не рідше двох разів на рік. Позапланові засідання правління
Фонду можуть проводитися за ініціативою його голови або за
пропозицією більшості членів однієї з трьох представницьких сторін
правління чи на вимогу однієї третини членів правління Фонду.

 

Члени правління Фонду соціального страхування від нещасних
випадків та їх дублери виконують свої обов'язки, передбачені
статутом Фонду, на громадських засадах, крім випадків, коли вони
беруть участь у засіданнях правління Фонду або виконують інші
завдання правління Фонду. У цьому разі членам правління та їх
дублерам Фонд відшкодовує витрати на проїзд і проживання, а також
фактично втрачений у зв'язку із виконанням цих обов'язків
заробіток за місцем роботи та внески з нього на соціальне
страхування.

 

Засідання правління Фонду є правомочним, якщо на ньому
присутні дві третини складу кожної представницької сторони.

 

Рішення правління Фонду вважається прийнятим, якщо за нього
проголосувала більшість присутніх на засіданні членів правління. У
разі рівного розподілу голосів голос голови правління Фонду є
вирішальним.

 

Рішення правління Фонду, прийняте в межах його компетенції, є
обов’язковим для виконання, у тому числі всіма страхувальниками та
застрахованими особами, яких воно стосується. Рішення правління
Фонду оформляється постановою. Постанови правління Фонду
підлягають обов’язковому оприлюдненню на офіційній веб-сторінці
Фонду протягом п’яти робочих днів після їх прийняття.

{ Частина дванадцята статті 17 в редакції Закону N 870-VII
( 870-18 ) від 11.03.2014 }

Рішення правління Фонду, які відповідно до закону є
регуляторними актами, розробляються, розглядаються, приймаються та
оприлюднюються з урахуванням вимог Закону України "Про засади
державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності"
( 1160-15 ).

{ Статтю 17 доповнено частиною згідно із Законом N 2388-VI
( 2388-17 ) від 01.07.2010 }

Рішення правління Фонду, які мають нормативний характер і
стосуються прав та обов'язків страхувальників і застрахованих
осіб, підлягають обов'язковій державній реєстрації в порядку,
встановленому для реєстрації нормативно-правових актів органів
виконавчої влади. { Статтю 17 доповнено частиною згідно із Законом
N 717-V ( 717-16 ) від 23.02.2007 }

 

Стаття 18. Виконавча дирекція Фонду соціального страхування
від нещасних випадків

 

Виконавча дирекція Фонду соціального страхування від нещасних
випадків є постійно діючим виконавчим органом правління Фонду.

 

Виконавча дирекція є підзвітною правлінню Фонду, проводить
свою діяльність від імені Фонду у межах та в порядку, що
визначаються його статутом і Положенням про виконавчу дирекцію
Фонду соціального страхування від нещасних випадків, організовує
та забезпечує виконання рішень правління Фонду.

 

Виконавча дирекція Фонду соціального страхування від нещасних
випадків здійснює матеріально-технічне забезпечення роботи
наглядової ради та правління Фонду. { Статтю 18 доповнено частиною
згідно із Законом N 717-V ( 717-16 ) від 23.02.2007 }

 

Директор виконавчої дирекції Фонду соціального страхування
від нещасних випадків входить до складу правління Фонду з правом
дорадчого голосу.

 

Робочими органами виконавчої дирекції Фонду є її управління в
Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі,
відділення в районах і містах обласного значення. Робочі органи
виконавчої дирекції Фонду є юридичними особами, мають самостійні
кошториси, печатку із зображенням Державного Герба України та
своїм найменуванням. { Частина п'ята статті 18 в редакції Закону
N 717-V ( 717-16 ) від 23.02.2007 }

 

Керівників управлінь і відділень Фонду соціального
страхування від нещасних випадків призначає директор виконавчої
дирекції Фонду за погодженням з правлінням Фонду.

 

Стаття 19. Матеріально-технічне забезпечення Фонду
соціального страхування від нещасних випадків

 

Матеріально-технічне забезпечення Фонду соціального
страхування від нещасних випадків, включаючи будівництво або
придбання службових та виробничих приміщень, здійснюється за
рахунок коштів, що надходять до Фонду.

 

Стаття 20. Майно Фонду соціального страхування від нещасних
випадків

 

Джерелами формування майна, яке перебуває у власності Фонду
соціального страхування від нещасних випадків, є майно, придбане
ним за рахунок коштів, що надходять до цього Фонду, а також майно,
передане йому у власність іншими власниками.

 

Майно, що передається Фонду соціального страхування від
нещасних випадків для провадження страхової діяльності,
використовується ним у порядку, встановленому законодавством
України.


9 питання охорона праці при організ. Вих.. процесу

ПОЛОЖЕННЯ про організацію роботи з охорони праці учасників навчально-виховного процесу в загальноосвітній школі
1. Загальні положення

1.1. Це Положення розроблено відповідно до Законів України «Про охорону праці», «Про освіту» і поширюється на навчальний заклад – ЗОШ І-ІІІ ступенів

1.2. Це Положення визначає єдину систему організації роботи з охорони праці, а також обов’язки керівника та посадових осіб щодо забезпечення здорових і безпечних умов навчально-виховного процесу, запобігання травматизму його учасників.

1.3. Положення узгоджене з профспілковим комітетом школи та службою охорони праці закладу.

1.4. Загальноосвітня школа у своїй діяльності керується чинним законодавством, нормативно-правовими актами з охорони праці, цим Положенням.

1.5. Організація роботи з охорони праці покладається на директора школи.

1.6. Навчання та перевірка знань з питань охорони праці, безпеки життєдіяльності учнів, працівників навчального закладу (далі— учасники навчально-виховного процесу) проводяться відповідно до Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці України від 26 січня 2005 р. №15, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2005 р. за №231/10511 (далі — Типове положення), та Положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці в закладах, установах, організаціях, підприємствах, підпорядкованих Міністерству освіти і науки України, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 18 квітня 2006 р. №304, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 7 липня 2006 р. за №806/12680 (далі — Положення про навчання).

1.7. Інструктажі з питань охорони праці з учасниками навчально-виховного процесу в проводяться відповідно до Типового положення. Інструктажі з питань безпеки життєдіяльності, які містять питання охорони здоров’я, пожежної, радіаційної безпеки, безпеки дорожнього руху, реагування на надзвичайні ситуації, безпеки побуту тощо, проводяться з учасниками навчально-виховного процесу відповідно до Положення про навчання.


2. Обов’язки посадових осіб та організація роботи з охорони праці

2.1. Директор школи:

2.1.1 відповідає за створення безпечних умов навчально-виховного процесу згідно з чинним законодавством, міжгалузевими і галузевими нормативними, інструктивними та іншими документами з охорони праці, безпеки життєдіяльності, цим Положенням; не дозволяє проведення навчально-виховного процесу за наявності шкідливих та небезпечних умов для здоров’я учасників навчально-виховного процесу;

2.1.2 створює в навчальному закладі служби охорони праці, безпеки життєдіяльності, які безпосередньо підпорядковуються йому; призначає відповідальних за організацію роботи з охорони праці, безпеки життєдіяльності та визначає їх функціональні обов’язки, забезпечує функціонування системи управління охороною праці в навчальному закладі;

2.1.3 призначає наказом осіб, відповідальних за стан охорони праці в структурних підрозділах, навчальних кабінетах, лабораторіях, мультимедійному класі, майстернях, спортзалах, тиру;

2.1.4 затверджує посадові інструкції керівників структурних підрозділів, працівників з обов’язковим блоком питань охорони праці, безпеки життєдіяльності;

2.1.5 створює і визначає порядок роботи постійно діючої технічної комісії з уведення в експлуатацію нових, реконструйованих навчальних приміщень і обладнання, затверджує акти приймання;

2.1.6 уживає заходів щодо приведення інженерно-технічних комунікацій, устаткуван­ня, обладнання у відповідність до чинних стандартів, правил, норм з охорони праці;

2.1.7 щорічно укладає колективний договір (угоду), що містить розділ охорони праці, безпеки життєдіяльності, та забезпечує його виконання;

2.1.8 організовує роботу з перевірки готовності навчального закладу до нового навчального року та до роботи в осінньо-зимовий період;

2.1.9 забезпечує виконання законодавчих, нормативних актів, наказів, рішень, розпоряджень, інструктивних матеріалів з питань охорони праці, безпеки життєдіяльності Міністерства освіти і науки України, місцевих органів управління освітою, виконання заходів з охорони праці колективного договору (угоди), приписів органів державного наглядуза охороною праці, пропозицій профспілкового комітету;

2.1.10 на засіданнях ради навчального закладу, нарадах керівників структурних підрозділів, інших осіб, відповідальних за стан охорони прці, безпеку життєдіяльності, організовує звітування з питань профілактики травматизму, виконання заходів розділу з охорони праці колективного договору, видає накази, розпорядження з цих питань;

2.1.11 організовує профілактичну роботу щодо попередження травматизму і зниження захворюваності серед учасників навчально-виховного процесу;

2.1.12 організовує роботу з розробки програми вступного інструктажу та забезпечує проведення всіх видів інструктажів:

• з охорони праці — відповідно до Типового положення,

• з безпеки життєдіяльності — відповідно до цього Положення;

2.1.13 організовує роботу щодо розроблення та періодичного перегляду:

• інструкцій з охорони праці для працівників відповідно до ДНАОП 0.00-4.15-98«Положення про розробку інструкцій з охорони праці», затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці України від 29 січня 1998 р. №9, зареєстрованого в Мін’юсті України 7 квітня 1998 р. за № 226/2666,

• інструкцій з безпеки для учнів, відповідно до цього Положення; перегляд цих інструкцій здійснюється один раз на 5 років;

2.1.14 сприяє проведенню та бере участь у проведенні адміністративно-громадського контролю з питань охорони праці;


2.1.15 контролює забезпечення учасників навчально-виховного процесу спецодягом, спецвзуттям та іншими засобами індивідуального захисту згідно колективного договору;

2.1.16 здійснює контроль за підготовкою трудових учнівських об’єднань щодо створення здорових і безпечних умов праці та відпочинку;

2.1.17 забезпечує проведення дозиметричного контролю відповідно до чинних нормативних актів з обов’язковою реєстрацією в спеціальному журналі;

2.1.18 забезпечує навчання з питань охорони праці, безпеки життєдіяльності учасників навчально-виховного процесу відповідно до чинного законодавства і цього Положення;

2.1.19 забезпечує виконання організаційно-технічних заходів упровадження державної системи стандартів безпеки праці, проведення атестації робочих місць за умовами праці;

2.1.20 організовує проведення обов’язкових попередніх та періодичних медичних оглядів учасників навчально-виховного процесу навчального закладу відповідно до Положення про медичний огляд працівників певних категорій, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 31 березня 1994 р. № 45 і зареєстрованого в Мін’юсті 21 червня 1994 р. за №136/345;

2.1.21 організовує обстеження робочих місць перед навчально-виробничою практикою; забезпечує контроль за виконанням робіт, які негативно впливають на учасників навчально-виховного процесу та стан довкілля;

2.1.22 здійснює постійний зв’язок з державними органами та громадськими організаці­ями щодо запобігання травматизму серед учасників навчально-виховного процесу;

2.1.23 повідомляє за підлеглістю протягом доби про кожний груповий нещасний випадок або випадок із смертельним наслідком, що трапився з учнем під час навчально-виховного процесу, на виробництві та у побуті;

2.1.24 організовує розслідування нещасних випадків з учасниками навчально-виховного процесу, затверджує акт про нещасний випадок під час навчально-виховного процесу відповідно до чинних документів, проводить аналіз причин та розробляє заходи щодо попередження травматизму.

4.2. Заступник директора школи:

4.2.1 організовує і контролює виконання керівниками структурних підрозділів (факультетів, кафедр, кабінетів, лабораторій тощо) заходів щодо створення здорових і безпечних умов навчально-виховного процесу;

4.2.2 забезпечує впровадження відповідних вимог державних і галузевих нормативних документів з питань охорони праці, безпеки життєдіяльності у навчально-виховний процес; контролює проведення паспортизації навчальних кабінетів, майстерень, лабораторій, спортзалів тощо;


4.2.3 здійснює контроль за безпекою навчального обладнання, приладів, хімреактивів, навчально-наочних посібників тощо, що використовуються під час навчально-виховного процесу відповідно до чинних типових переліків і норм;

4.2.4 здійснює керівництво постійно діючою технічною комісією з уведення в експлуатацію нових, реконструйованих навчальних приміщень і обладнання;

4.2.5 бере участь у підготовці учнівських об’єднань щодо створення здорових і безпечних умов праці та відпочинку;

4.2.6 один раз на три роки організовує навчання і перевірку знань працівників навчального закладу з охорони праці, безпеки життєдіяльності, входить до складу комісії з перевірки знань;

4.2.7 контролює проведення інструктажів з охорони праці, безпеки життєдіяльності учасників навчально-виховного процесу в структурних підрозділах;

4.2.8 забезпечує роботу щодо розробки і періодичного перегляду (один раз на 5 років) інструкцій з охорони праці для працівників навчальних закладів та інструкцій з безпеки для учнів, а також розділів вимог охорони праці у методичних рекомендаціях до виконання практичних, лабораторних робіт у навчальних кабінетах, лабораторіях, майстернях тощо;

4.2.9 забезпечує розробку інструкцій з охорони праці для професій або видів робіт з підвищеною небезпекою, які переглядаються один раз на 3 роки відповідно до ДНАОП0.00-4.15-98 «Положення про розробку інструкцій з охорони праці», затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці України від 29 січня 1998 р. № 9, зареєстрованого в Мін’юсті України 7 квітня 1998 р. за № 226/2666;

4.2.10 бере участь у розробленні розділу з охорони праці, безпеки життєдіяльності колективного договору (угоди);

4.2.11 контролює норми зберігання і витрачання отруйних речовин, легкозаймистих рідин та інших пожежо- і вибухонебезпечних матеріалів;

4.2.12 контролює дотримання працівниками посадових інструкцій у частині забезпе­чення охорони праці, безпеки життєдіяльності;

4.2.13 бере участь в організації та проведенні адміністративно-громадського контролю за станом охорони праці;

4.2.14 відповідає за правильне та своєчасне розслідування нещасних випадків з учасниками навчально-виховного процесу, аналізує обставини нещасних випадків.

4.5. Завідувач навчальним кабінетом, майстернею, комп’ютерним класом:
4.5.1 несе безпосередню відповідальність за безпечний стан робочих місць, обладнання, приладів, інструментів, інвентарю тощо;

4.5.2 не допускає до проведення навчальних занять або робіт учасників навчально-виховного процесу без передбаченого спецодягу, спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту;


4.5.3 вимагає у встановленому порядку забезпечення спецодягом, спецвзуттям та іншими засобами індивідуального захисту учасників навчально-виховного процесу згідно з ДНАОП 0.00-4.26-96 «Положення про порядок забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту», затвердженим наказом Держнаглядохоронпраці України від 29 жовтня 1996 р. № 170; 4.5.4 відповідно до цього Положення розробляє і переглядає (один раз на 5 років) інструкції з безпеки під час проведення занять у кабінетах, лабораторіях, навчально-виробничих майстернях, навчальних господарствах, спортивних залах тощо;

4.5.5 дозволяє використання обладнання, встановленого в лабораторіях, кабінетах, навчальних господарствах, цехах, дільницях, полігонах, передбачене чинними типовими переліками, затвердженими Міністерством освіти і науки України;

4.5.6 контролює дотримання здорових і безпечних умов проведення навчально-виробничої практики учнів;

4.5.7 проводить інструктажі з охорони праці під час навчального і навчально-виробничого процесу;

4.5.8 забезпечує проведення інструктажів з безпеки життєдіяльності учнів з обов’язковою реєстрацією в журналі встановленого зразка (вступний, первинний, позаплановий, цільовий), форма журналу встановлюється службою охорони праці ЗОШ І-ІІІ ступенів №13 м.Ірпеня;

4.5.9 бере участь у розробленні окремого розділу з охорони праці, безпеки життєді­яльності колективного договору (угоди);

4.5.10 терміново повідомляє керівника та службу охорони праці, безпеки життєдіяльності навчального закладу про кожний нещасний випадок, що трапився з учасником навчально-виховного процесу, організовує при потребі надання потерпілому першої долікарської допомоги, бере участь у розслідуванні та здійсненні заходів щодо усунення причин, що призвели до нещасного випадку.

4.6. Учитель, класовод, вихователь ГПД, класний керівник:

4.6.1 несе відповідальність за збереження життя і здоров’я вихованців, учнів під час навчально-виховного процесу;

4.6.2 забезпечує проведення навчально-виховного процесу, що регламентується чинними законодавчими та нормативно-правовими актами з охорони праці, безпеки життєдіяльності;

4.6.3 організовує вивчення вихованцями, учнями правил і норм з охорони праці, безпеки життєдіяльності;

4.6.4 проводить інструктажі з вихованцями, учнями:

4.6.4.1 з охорони праці під час проведення навчально-виробничої практики і трудового навчання відповідно до Типового положення;

4.6.4.2 з безпеки життєдіяльності під час проведення навчальних занять, позакласних, позашкільних заходів:

• вступний на початку навчального року — з реєстрацією в журналі обліку навчальних занять на сторінці класного керівника,

• первинний, позаплановий, цільовий інструктажі — з реєстрацією в спеціальному журналі;

• інструктажі перед початком заняття (нової теми, лабораторної, практичної роботи тощо) — з реєстрацією в журналі обліку навчальних занять на сторінці предмета в рядку про зміст уроку, практичної чи лабораторної роботи тощо;

4.6.5 здійснює контроль за виконанням вихованцями, учнями правил (інструкцій) з безпеки;

4.6.6 проводить профілактичну роботу щодо запобігання травматизму серед вихованців, учнів під час навчально-виховного процесу;

4.6.7 проводить профілактичну роботу серед вихованців, учнів щодо вимог особистої безпеки у побуті (дії у надзвичайних ситуаціях, дорожній рух, участь у масових заходах, перебування в громадських місцях, об’єктах мережі торгівлі тощо);

4.6.8 терміново повідомляє керівника та службу охорони праці, безпеки життєдіяльності навчального закладу про кожний нещасний випадок, що трапився з вихованцем, учнем, організовує надання першої долікарської допомоги потерпілому, викликає медпрацівника;

4.6.9 бере участь у розслідуванні та здійсненні заходів щодо усунення причин, що призвели до нещасного випадку.

 

10 питання Про стан пожежної безпеки в установах, закладах
освіти та побутового травматизму серед вихованців,
учнів, студентів і заходи щодо їх профілактики

Заслухавши і обговоривши інформацію завідувача сектора безпеки життєдіяльності (Бадюк Ю.В.) про стан пожежної безпеки в установах, закладах освіти та побутового травматизму серед вихованців, учнів, студентів і заходи щодо їх профілактики, колегія ухвалює:

1. Доповідну записку про стан пожежної безпеки в установах, закладах освіти та побутового травматизму серед вихованців, учнів, студентів і заходи щодо їх профілактики взяти до відома (додається).

2. Направити доповідну записку Міністерству освіти і науки Автономної Республіки Крим, управлінням освіти і науки обласних. Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, ректорам (директорам) вищих навчальних закладів I-IV рівнів акредитації, керівникам підприємств і організацій, підпорядкованих міністерству, для аналізу і усунення наявних недоліків.

3. Департаментам економіки та фінансування (Куліков П.М.), загальної середньої та дошкільної освіти (Єресько О.В.), професійно-технічної освіти (Десятов Т.М.), вищої освіти (Болюбаш Я.Я.), Міністерству освіти і науки Автономної Республіки Крим, управлінням освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, керівникам навчальних закладів до 15.01.09 внести доповнення до відповідних планів роботи навчальних закладів і установ щодо поліпшення безпеки життєдіяльності учасників навчально-виховного процесу на 2008-2009 роки з урахуванням цього рішення колегії.

4. Департаменту роботи з кадрами вищої школи та державної служби (Омельченко С.Д.) забезпечити виконання пункту 5.1.1 рішення колегії Міністерства освіти і науки України від 22 грудня 2000 року протокол № 8/2-10 щодо призначення керівників установ та закладів освіти і науки тільки після перевірки знань з безпеки життєдіяльності (охорона праці, пожежна, радіаційна безпека, поводження при надзвичайних ситуаціях тощо).

5. Постійно діючій комісії Міністерства освіти і науки України з перевірки знань посадових осіб та спеціалістів з питань безпеки життєдіяльності проаналізувати стан виконання наказу міністерства від 29.12.06 p. № 892 „Про планове навчання і перевірку знань працівників установ і закладів, організацій і підприємств освіти і науки з питань безпеки життєдіяльності за останні 2 роки. Результати доповісти на нараді керівників органів управління освітою.

6. Міністерству освіти і науки Автономної Республіки Крим, управлінням освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, ректорам (директорам) вищих навчальних закладів I-IV рівнів акредитації:

6.1. Розглянути на колегіях, радах, нарадах органів управління освітою стан пожежної безпеки, профілактики побутового травматизму в навчальних закладах з участю представників підрозділів безпеки життєдіяльності населення на місцях.

6.2. Спільно з органами пожежного нагляду забезпечити ефективну допомогу учасникам навчально-виховного процесу під час вивчення правил пожежної безпеки, особливо в організації практичних занять.

6.3. Переглянути в кожному навчальному закладі, установі склад добровільних пожежних дружин, при необхідності збільшити чисельність, доручити службам охорони праці спільно з органами пожежного нагляду провести позапланове навчання.

6.4. Забезпечити ефективність навчання основам безпеки життєдіяльності вихованців, учнів, студентів за рахунок покращення науково-методичного забезпечення відповідних фахівців інститутів післядипломної педагогічної освіти та методичних служб органів управління освітою.

6.5. Взяти під особливий контроль відпрацювання планів евакуації учасників навчально-виховного процесу на об'єктах цілодобового перебування.

6.6. Проаналізувати виконання навчальними закладами приписів підрозділів Держгірпромнагляду та Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи. Винних в систематичному порушенні правил безпеки притягнути до відповідальності.

7. Департаменту економіки та фінансування (Куліков П.М.) посилити вимоги щодо створення безпечних умов навчання та праці учасників навчально-виховного процесу. Про виконання даного рішення органами управління освітою, навчальними закладами доповісти керівництву міністерства в травні, жовтні 2009 року.

8. Контроль за виконанням рішення колегії покласти на Першого заступника міністра Гребельника О.П.

Голова колегії,
Міністр освіти і науки України І.О. Вакарчук

ДОПОВІДНА ЗАПИСКА
про стан пожежної безпеки в установах, закладах освіти та побутового травматизму серед вихованців, учнів, студентів і заходи щодо їх профілактики

Проблема забезпечення пожежної безпеки в установах і закладах освіти полягає у необхідності реалізації державної політики у сфері пожежної безпеки, яка є невід'ємною частиною охорони життя і здоров'я учасників навчально-виховного процесу.

На виконання законів України „Про пожежну безпеку", „Про охорону праці", „Про дорожній рух", „Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" і з метою покращання стану протипожежного захисту об'єктів освіти і науки та запобігання виникненню травматизму серед вихованців, учнів, студентів Міністерством освіти і науки України, установами та закладами освіти і науки проведена значна робота.

На виконання комплексних заходів Програми забезпечення пожежної безпеки на період до 2010 року, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 01.07.2002 p. № 870, слід відзначити результативну організаційну роботу, яку провели у Міністерстві освіти і науки Автономної Республіки Крим, відділах (управліннях) освіти і науки державних адміністрацій Вінницької, Кіровоградської, Миколаївської, Одеської, Полтавської областей, Рівненському державному гуманітарному університеті, Вінницькому державному педагогічному університеті ім. М. Коцюбинського, Чернігівському державному педагогічному університеті ім. Т.Г. Шевченка, Полтавському національному технічному університеті імені Юрія Кондратюка, Рівненському технікумі технологій та дизайну та Бердичівському педагогічному коледжі.

Разом з тим, інформацію про реалізацію заходів цієї Програми деякі органи управління освітою надають не в повному обсязі та не систематично. Це стосується органів управління освітою Дніпропетровської, Житомирської, Сумської, Тернопільської, Херсонської, Хмельницької, Чернівецької облдержадміністрацій та міста Севастополь, що вказує на недостатню вимогливість керівників управлінь освіти і науки до забезпечення пожежної безпеки, а також окремих ректорів та директорів навчальних закладів.

З метою поліпшення профілактичної роботи щодо забезпечення пожежної безпеки, профілактики побутового травматизму серед вихованців, учнів, студентів в установах, закладах освіти і науки відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 29.12.2006 p. № 892 проводиться планове навчання і перевірка знань всіх працівників установ, закладів, організацій і підприємств, підпорядкованих міністерству, з питань безпеки життєдіяльності.

На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 26 грудня 2003 року № 2030 „Про затвердження Порядку обліку пожеж та їх наслідки" Міністерство освіти і науки України активно співпрацює з Українським науково-дослідним інститутом пожежної безпеки Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи з питань здійснення об'єктивного аналізу випадків пожеж та своєчасної розробки заходів щодо їх попередження.

Для надання реальної допомоги керівникам вищих, професійно-технічних, загальноосвітніх навчальних закладів та установ, організацій і підприємств в їх практичній роботі Міністерством освіти і науки України підготовлено і видано в 2007 році Збірник нормативних документів з безпеки життєдіяльності, що містить усі чинні нормативні документи (пожежна безпека, охорона життя та здоров'я, праці, радіаційна безпека, безпека дорожнього руху, дії у надзвичайних ситуаціях тощо).

Питання пожежної безпеки, стан побутового травматизму серед вихованців, учнів, студентів в установах, закладах освіти і науки та створення належних умов навчання і праці розглядаються на колегіях обласних, міських, районних органів управління освітою, на радах ректорів, директорів вищих навчальних закладів за участю представників Державного пожежного нагляду та територіальних управлінь Держгірпромнагляду на місцях.

Для виховання у дітей належного ставлення до питань пожежної безпеки, популяризації професії пожежного, підняття авторитету пожежної служби серед молоді та юнацтва в загальноосвітніх навчальних закладах створені дружини юних пожежників-рятувальників. Кожного року проводиться Всеукраїнський фестиваль дружин юних пожежників-рятувальників, який підводить підсумки регіональних фестивалів цього напряму. Зокрема, в м. Києві цього року було проведено міський фестиваль під назвою „Як тебе не спалити, Києве мій", фрагменти якого транслювалися на каналах телебачення. У квітні-травні цього року в м. Києві проведено Всеукраїнський дитячий конкурс на кращий літературний твір та малюнок на протипожежну тематику.

Навчання основам безпеки життєдіяльності в дошкільних, позашкільних, загальноосвітніх, професійно-технічних, вищих навчальних закладах, а також проведення інструктажів з безпеки життєдіяльності з учнями, студентами, систематичне навчання працівників галузі освіти і науки дозволило зменшити травматизм серед учасників навчально-виховного процесу, в тому числі на пожежах.

Перевірка Міністерством України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи стану забезпечення пожежної безпеки об'єктів освіти, підпорядкованих міністерству, встановила, що на неналежному рівні ще виконуються вимоги Закону України „Про пожежну безпеку" та деяких нормативно-правових актів з питань пожежної безпеки.

Разом з тим, на стан пожежної безпеки об'єктів освіти і науки негативно впливає ігнорування окремими керівниками навчальних закладів протипожежних вимог. Із запропонованих МНС України до виконання 395,9 тис. протипожежних заходів понад 88,3 тис. залишаються невиконаними, що становить 22,3 %. Найгірший стан склався у Житомирській області, де залишаються невиконаними 87 % протипожежних заходів. Львівській - 33 %, Тернопільській - 31,5 %, Чернівецькій - 29,8 % та Рівненській - 28,8 %.

Викликає занепокоєння стан шляхів евакуації, електрогосподарства та протипожежного водопостачання. Так, під час перевірок на 880 об'єктах виявлені численні порушення в утриманні шляхів евакуації. На 1392 об'єктах дільниці електромережі експлуатуються з порушеннями вимог правил улаштування електроустановок, несвоєчасно проводиться планово-попереджувальні ремонти та огляди електрообладнання. Не забезпечені протипожежним водопостачанням 1885 об'єктів, на 2198 - системи водопостачання підлягають ремонту, 3608 - не забезпечено достатньою кількістю первинних засобів пожежогасіння.

За результатами проведеної перевірки навчальних закладів стосовно забезпечення пожежної безпеки учасників навчально-виховного процесу в м. Севастополі було виявлено, що в незадовільному протипожежному стані знаходиться значна кількість загальноосвітніх шкіл міста. Тільки після терміново вжитих заходів про усунення недоліків щодо протипожежного захисту приміщень і об'єктів, які були встановлені під час перевірки, навчальний рік у зазначених вище навчальних закладах було розпочато 1 вересня поточного року.

Аналіз і перевірка на місцях показали, що незважаючи на заходи, які вживаються Міністерством освіти і науки України, органами управління освітою, вищими навчальними закладами, протипожежний захист багатьох установ та закладів освіти залишається на незадовільному рівні й потребує значного покращання. Тільки за 9 місяців 2008 року на об'єктах освіти сталося 86 пожежі із матеріальними збитками на 1546,7 тис. грн. Найбільше пожеж трапилось в будівлях та спорудах освітянських закладів Донецької, Дніпропетровської, Харківської та Чернігівської областей.

Повільно здійснюються заходи щодо обладнання будівель і приміщень закладів освіти протипожежною автоматикою та ремонту існуючих систем. На зазначених об'єктах такими системами необхідно ще обладнати 4737 будівель та приміщень, на 6852 об'єктах зазначені системи через недофінансування не обслуговуються, внаслідок чого на 6355 об'єктах вони знаходяться в непрацездатному стані.

Незадовільний стан з обладнанням навчальних закладів пожежною сигналізацією склався в Житомирській ( ЗОШ № 5 м. Бердичева, ЗОШ № 18 м. Житомира та с. Глезно Любарського району). Львівській (професійний ліцей смт. Поморяни, ЗОШ с. В.Вільшаниця, ЗОШ сіл Ушня, Струтин, Перегноїв), Чернівецькій (ЗОШ с. Ванчиківці Новоселицького району та професійний ліцей смт. Глибока), Тернопільській (ЗОШ с. Новосілка Підволочиського району) областях.

Особливе занепокоєння викликає стан протипожежної безпеки будівель з цілодобовим перебуванням людей. Так, тільки за 9 місяців цього року в гуртожитках вищих навчальних закладів сталось 13 пожеж і загорань (Миколаївська, Житомирська, Тернопільська, Дніпропетровська, Харківська, Черкаська, Чернівецька області та м. Київ).

За наслідками перевірок встановлено, що основними порушеннями правил пожежної безпеки є використання саморобних електронагрівальних приладів, несправність електромережі й електрообладнання, захаращені сміттям і непрацюючі еваковиходи, відсутня або непрацююча система протипожежної сигналізації.

У більшості гуртожитків навчальних закладів інструктаж мешканців з протипожежної безпеки проводиться формально. Приписи інспекторів територіальних, місцевих органів пожежного нагляду не враховуються керівниками навчальних закладів, у результаті чого заходи на їх виконання не виконуються або переходять з року в рік.

Це підтверджує те, що керівники навчальних закладів і адміністрації гуртожитків не усвідомлюють відповідальності за життя працівників та мешканців гуртожитків. Належним чином не контролюється виконання протипожежних заходів на підвідомчих об'єктах, службові розслідування пожеж проводяться формально, винні до відповідальності притягуються рідко.

Негативно на стан пожежної безпеки установ та закладів освіти впливає здача в оренду приміщень, яка у багатьох випадках проводиться без урахування вимог Правил пожежної безпеки для закладів, установ і організацій системи освіти України.

За результатами перевірок керівники установ та закладів освіти отримали приписи на усунення недоліків, про стан протипожежного захисту будівель поінформовано місцеві органи управління освітою. У зв'язку з фактами порушень установлених законодавством вимог пожежної безпеки органи державного пожежного нагляду вимушені були притягнути до відповідальності 7,7 тис. керівників та посадових осіб, до усунення недоліків, тимчасово, призупинити експлуатацію 937 об'єктів та будівель, 370 агрегатів окремих дільниць електромережі та приладів опалення, що знаходились в пожежонебезпечному стані.

Тривалий час не вирішуються питання щодо проведення вогнезахисної обробки дерев'яних конструкцій горищних приміщень у Тернопільській (ЗОШ с. Футори Зборівського району та ЗОШ с. Киданівці Бучацького району), Чернівецька (ЗОШ с. Ванчиківці Новоселицького району та професійний ліцей смт. Глибока), Львівській (ЗОШ смт. Олесько-Буського району та ЗОШ № 2 м. Перемишляни), Донецькій (ЗОШ № 1 м. Ясинувата та ЗОШ с. Шилове Добропольського району). Волинській (ЗОШ с. Віхтів Володимир-Волинського району), Полтавській (ЗОШ с. Худоліївка Семенівського району та с. Белоусівка Чорнухинського району) областях.

Наявність цілої низки проблем значною мірою зумовлена відсутністю належного фінансового, матеріально-технічного забезпечення для вирішення питань пожежної безпеки. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16 липня 2008 № 645 „Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 1 липня 2002 № 870" фінансування стану забезпечення пожежної безпеки в кожному регіоні, на підприємствах, установах проводиться за рахунок коштів, передбачених для утримання відповідних центральних і місцевих органів виконавчої влади, тобто для організаційного забезпечення у сфері пожежної безпеки необхідно розробити комплексний план заходів із запобігання пожежам та загибелі на них людей.

Безпека життєдіяльності населення являє собою багатогранне явище, так як життєдіяльність людини не обмежується її професійною діяльністю, а протікає в часі та просторі з постійним впливом різноманітних факторів ризику. В даний час все більш вагомого значення серед основних напрямків розвитку державної політики щодо соціальної сфери набуває питання стосовно забезпечення безпеки життя і здоров'я людини в побуті, а також профілактика травматизму невиробничого характеру.

Міністерством проводиться робота, спрямована на реалізацію заходів з профілактики травматизму невиробничого характеру. Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 08.11.07 p. № 980-р „Про затвердження плану першочергових заходів з профілактики травматизму невиробничого характеру". З метою збереження життя і здоров'я дітей, учнівської та студентської молоді наказом Міністерства освіти і науки України від 22.01.08 p. № 20 затверджено першочергові заходи з профілактики травматизму невиробничого характеру на 2008 рік.

Для удосконалення існуючої системи забезпечення безпеки життєдіяльності учасників навчально-виховного процесу та поліпшення організації роботи з профілактики травматизму невиробничого характеру пріоритетними завданнями на 2008 рік було удосконалення законодавчої та нормативно-правової бази шляхом розроблення та співпраці з іншими заінтересованими міністерствами у розробленні наступних проектів:

· концепції Державної програми забезпечення безперервної освіти з питань безпеки життєдіяльності, починаючи з дошкільного віку;

· концепції Основних засад державної політики у сфері профілактики травматизму невиробничого характеру;

· концепції Закону України „Про безпеку життєдіяльності населення";

· Державної програми профілактики травматизму невиробничого характеру на період до 2015 року;

· постанови Кабінету Міністрів України „Про внесення змін до Порядку розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру".

Система навчання і перевірки знань з безпеки життєдіяльності в галузі освіти - це 10,4 мільйона тих, хто навчається і навчає, а також ознайомлення батьківської громадськості (біля 15 млн. чол.) з проблемами стосовно безпеки дітей і їх оточення, ведення курсу „Основи безпеки життєдіяльності", інші види профілактики побутового травматизму за останні 8 років дозволили зменшити побутовий травматизм з смертельним наслідком в 2006 році, порівняно з 1995 роком, серед учнів на 1419 осіб.

Особливу стурбованість викликає стан дитячого травматизму, адже тільки за останні три роки загинуло близько 5 тисяч дітей у віці до 14 років, що складає 2,4% від загальної кількості загиблих від нещасних випадків зі смертельними наслідками. За оцінками фахівців, побутовий травматизм є основною причиною смерті дітей в Україні. Середній коефіцієнт дитячої смертності по Україні складає 3,24 на 100 тисяч дітей та на 3,05 відсотка збільшився порівняно з попереднім роком (3,14%).

Хоча і спостерігається в деяких областях незначна тенденція до зменшення смертельних випадків від побутового травматизму серед дітей, проте не може не хвилювати ситуація, яка складається в інших регіонах країни. Так, загальна кількість загиблих дітей віком до 14 років від нещасних випадків у побуті значно збільшилася порівняно з аналогічним періодом 2006 року в Дніпропетровській (109 проти 99), Запорізькій (72 проти 55), Херсонській (54 проти 39), Хмельницькій (52 проти 46), Черкаській (57 проти 39) областях.

Серед дітей віком до 14 років найбільша кількість нещасних випадків зі смертельним наслідком

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.