Охарактеризуйте основні форми міжнародних розрахунків і порядок їх здійснення

Система організації та регулювання платежів у сфері міжнародні економічних відносин називається міжнародними розрахунками. Вони поділяються на 2 групи:

а) документарні;

б) недокументарні.

Документарні розрахунки - розрахунки, при яких умовами платежу є «документи проти платежу», тобто виплата потрібної суми здійснюється за поданими комерційними документами, які супроводжують фінансові документи.

Фінансові документи - це переказні і прості векселі, чеки, платіжні розписки або інші інструменти отримання платежу;

Комерційні документи - це рахунки-фактури, завантажувальні документи, документи на право власності, інші документи, які не є фінансовими.

Основними формами документарних розрахунків є:

> інкасо;

> акредитив.

До недокументарних розрахунків відносяться:

> банківський переказ.

- векселі;

> чеки;

- авансові платежі;

> платіж на відкритий рахунок.

Інкасові - це доручення експортера своєму банку одержати від імпортера безпосередньо або через інший банк певну суму, яку зазначено в платіжних документах, або підтвердження, що цю суму буде виплачено в певний строк.

Інкаса означає інкасацію документів, а не інкасацію боргів. Банки відповідають за правильну інкасацію документів, але не торкаються комерційних операцій імпортера та експортера.

Процес застосування інкасо включає велику кількість етапів, серед яких є визначення умов інкаси, а саме:

1.Укладення контракту, визначення умов розрахунків.

2. Відвантаження товару.

3. Одержання транспортних документів від транспортних організацій.

4. Передача комплекту комерційних, а при необхідності, фінансових документів у банк при інкасовому дорученні.

5. Банк експортера надсилає документи в банк країни імпортера.

6.Передача документів платникові для перевірки і платежу.

7.Оплата документів.

8.Переведення платежу.

9.Зарахування коштів на рахунок експортера.

Банківський переказ - розрахункова банківська операція, яка здійснюється за допомогою надісланого платіжного дору­чення одного банку іншому.

Розрахунки переказами можуть бути:

а) за дорученням клієнтів:

б) за дорученням зарубіжних банків.

Розрахунки за відкритим рахунком полягаютъ у тому, що експортер веде рахунок заборгованості імпортера і, навпаки. Дана форма розрахунків застосовується при регулярних ділових контактах і довірі один до одного.

Головними формами участі банків у зовнішньо-економічних операціях є обслуговування потреб клієнтів щодо купівлі-продажу іноземних валют, здійснення міжнародних розрахунків та фінансування експортно-імпортних угод. В міжнародних економічних відносинах місцева валюта одного учасника є іноземною валютою для другого. Всі міжнародні розрахунки за комерційними операціями здійснюються через банки, що встановили між собою кореспондентські відносини та мають домовленість про порядок і умови проведення міжбанківських операцій. Для проведення взаємних розрахунків банки укладають угоди про встановлення кореспондентських відносин і відкривають відповідні кореспондентські рахунки Рахунок, що відкривається українським уповноваженим банком в іноземному банку, називається "Ностро". Рахунок, що відкривається іноземним банком в українському уповноваженому банку,- "Лоро". Кореспондентські рахунки відкриваються у вільноконвертованій валюті, частково конвертованій валюті, неконвертованій валюті, валюті клірингових розрахунків.При відсутності на рахунку резидента передбаченої контрактом вільно конвертованої валюти для оплати продукції, що імпортується в Україну, уповноважений банк здійснює конвертацію наявної іноземної валюти у валюту контракту за власним курсом купівлі. Купівля та продаж іноземної валюти здійснюється на валютному ринку. На валютному ринку складається така система взаємовідносин:

— між комерційними банками та їх клієнтами у даній країні;

— між комерційними банками однієї і тієї ж країни;

— між комерційними банками різних країн;

— між комерційними та центральними емісійними банками;

— між центральними емісійними банками.

Однією з найбільш розповсюджених операцій валютного ринку є угода спот, при якій розрахунки між продавцем та покупцем валюти здійснюються не пізніше, як на другий робочий день після укладення угоди. Валютні угоди із строком виконання, що перевищує два робочих дні, називаються форвардом. Як правило, строк виконання таких угод від одного до шести місяців. При укладенні угоди фіксується її строк, курс валюти та сума угоди.

Поиск по сайту: