Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Етап 2. Визначення оптимального місця розташування потенційних підприємств коли в регіоні функціонує одне підприємство



Крок 2.1. Приймаємо, що потенційне підприємство яке має найбільшу потужність ( ) серед інших є існуючим. Потужність даного підприємства зменшується на %. Попит в зоні функціонуючого виробника стає більшим від його потужності (∑ ), що приводить появи дефіциту і відповідно дане підприємство стає дефіцитним.

2.1.1. Визначаємо потужність існуючого виробника, за наступною формулою 9.

, (9)

2.1.2. Розраховуємо дефіцит існуючого виробника ( ), за формулою 10.

, (10).

Крок 2.2. Визначаємо для дефіцитного виробник запас ефекту ( ) по кожному з номінальних споживачів. При цьому, у ролі конкурентів слід враховувати усі потенційні підприємства в т.ч. і "поглинуті". Результати розрахунків зводимо в табл. 11-К.

 

Таблиця 11-К.

Розрахунок мінімум запасу ефекту

Код споживача Ціна франко-споживач, Мінімальне значення , для кожного Запас ефекту виробника з по кожному в порівнянні з конкурентами Мінімум для кожного
-

 

Крок 2.3. Будуємо вниз спадаючий ранжир дефіцитного виробника в порядку зростання загрози конкурентів (табл. 12-К.)

Таблиця 12-К.

Ранжир мінімуму запасу ефекту дефіцитного виробника

Код споживача Попит споживачів продукції виробника Показники мінімуму запасу ефекту і-го виробника у спадаючому ранжирі
окремого кумулятив
Код виробника

 

Крок 2.4. Збалансовуємо попит і пропозицію дефіцитного виробника.

2.4.1. Дефіцитний виробник, дефіцит якого становить - , збільшує ціну франко-виробник ( на мінімальне значення запасу ефекту , формула 11.

11.

2.4.1. При новій ціні визначаємо споживача, який буде постачатися повністю або частково виробником конкурентом.

Випадок 1. Коли, , то дефіцитний виробник стає врівноваженим, його ціна стає , споживачу Bj продукцію постачатиме тільки виробник–конкурент Аі, якому належить мінімальне значення запасу ефекту .

Випадок 2. Коли, , то дефіцитний виробник стає врівноваженим, його ціна стає . В цьому випадку, споживачу Bj свою продукцію постачатиме два виробника, перший існуючий виробник , буде постачати продукцію а другий виробник–конкурент, якому належить мінімальне значення запасу ефекту постачатиме свою продукцію обсягом

Випадок 3. Коли, , то дефіцитний виробник і надалі залишається дефіцитним. В цьому випадку, його ціна стає , споживачу Bj свою продукцію постачатиме тільки виробник–конкурент Аі, якому належить мінімальне значення запасу ефекту . А дефіцит існуючого виробника зменшиться на величину , і становитиме

Подібна ітерація здійснюється стільки разів, скільки, буде необхідно для збалансування попиту та пропозиції у межах відповідної зони.

Крок 2.5. Підняття ціни франко-виробник дефіцитним підприємством завжди потрібно здійснювати додаючи запас ефекту до початкової ціни франко-виробник .

Крок 2.6. Остаточна ціна франко-виробник буде рівна сумі вартості початкової ціни франко-виробник ( і останньої цінової надбавки

Крок 2.7. За кінцевим збалансованим результатом (коли потужність виробництва існуючого виробника відповідає попиту в його ринковій зоні ∑ ) здійснюється фактичне зонування території регіону та перерахунок цін франко-споживач для усіх споживачів, які знаходяться в зоні існуючого виробника. Результати обчислень зводимо в табл. 13-К.

Таблиця 13-К.

Результати розв’язку завдання

Код можливого місця локації підприємств Відмітка про доцільність спорудження підприємства Споживачі ринкової зони та їх попит Потужність споруджуваного підприємства, млн. од. прод. Причини недоцільності побудови
Аі, i = 1...n доцільно "+" недоцільно "-" Bj (Qj), j = 1…m Vi ПK або ВС

Приклад розв’язання.

Приймаємо, що Х1 вибирається за варіантом 10, Х2- за варіантом 40, а решта показників розраховується за варіантом 30. Вартість виробництва продукції у прикладі неприв’язана до варіанта. Очевидно, що студент вибирає дані за одним (своїм) варіантом.

За даними табл. 3-К виконаємо заповнення таблиці 1-П, а 4-К відповідно 2-П.

Таблиця 1-П.

Координати локації та розмір попиту споживачів

Код споживача Координати, км Попит, (Qj) млн. од. продукції
X1 (10) X2 (40)
B1 0,8+30=30,8
B2 260-30=230 300-30=270 4+30=34
B3 100+30=130 179-30=149 3+30=33
B4 69+30=99 2+30=32
B5 30+30=60 0,5+30=30,5
B6 301-30=271 2,5+30=32,5
B7 207-30=177 179-30=149 4,2+30=34,2
B8 3,1+30=33,1
B9 68+30=98 47+30=77 3,8+30=33,8
B10 271-30=241 4,7+30=34,7
B11 199-30=169 200-30=170 5,7+30=35,7
B12 77+30=107 4,9+30=34,9

Таблиця 2-П.

Координати можливих місць локації підприємств

Код можливого місця локації підприємства Координати, км Ціна франко-виробник ( Цф-в.), грн./ од. прод.
X1 (10) X2 (40)
A1 38+30=68 199-30=169 4,3+30=34,3
A2 87+30=117 119-30=89 1,8+30=31,8
A3 3+30=33
A4 333-30=303 110-30=80 2,7+30=32,7
A5 231-30=201 234-30=204 4,5+30=34,5
A6 36+30=66 340-30=310 2,5+30=32,5
A7 200+30=230 39+30=69 6,2+30=36,2
A8 13+30=43 210+30=240 3,3+30=33,3
A9 3,8+30=33,8
A10 55+30=85 11+30=41 9+30=39

Розраховуємо транспортний тариф за формулою:

Розрахунок оптимального місця розташування підприємств регіону проводимо за двома етапами і в наступній послідовності.

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.