Крок 2.1. Приймаємо, що потенційне підприємство яке має найбільшу потужність ( ) серед інших є існуючим. Потужність даного підприємства зменшується на %. Попит в зоні функціонуючого виробника стає більшим від його потужності (∑ ), що приводить появи дефіциту і відповідно дане підприємство стає дефіцитним.
2.1.1. Визначаємо потужність існуючого виробника, за наступною формулою 9.
, (9)
2.1.2. Розраховуємо дефіцит існуючого виробника ( ), за формулою 10.
, (10).
Крок 2.2. Визначаємо для дефіцитного виробник запас ефекту ( ) по кожному з номінальних споживачів. При цьому, у ролі конкурентів слід враховувати усі потенційні підприємства в т.ч. і "поглинуті". Результати розрахунків зводимо в табл. 11-К.
Таблиця 11-К.
Розрахунок мінімум запасу ефекту
Код споживача
Ціна
франко-споживач,
Мінімальне значення , для кожного
Запас ефекту виробника з по кожному в порівнянні з конкурентами
Мінімум для кожного
-
Крок 2.3. Будуємо вниз спадаючий ранжир дефіцитного виробника в порядку зростання загрози конкурентів (табл. 12-К.)
Показники мінімуму запасу ефекту і-го виробника у спадаючому ранжирі
окремого
кумулятив
Код виробника
∑
Крок 2.4. Збалансовуємо попит і пропозицію дефіцитного виробника.
2.4.1. Дефіцитний виробник, дефіцит якого становить - , збільшує ціну франко-виробник ( на мінімальне значення запасу ефекту , формула 11.
11.
2.4.1. При новій ціні визначаємо споживача, який буде постачатися повністю або частково виробником конкурентом.
Випадок 1. Коли, , то дефіцитний виробник стає врівноваженим, його ціна стає , споживачу Bj продукцію постачатиме тільки виробник–конкурент Аі, якому належить мінімальне значення запасу ефекту .
Випадок 2. Коли, , то дефіцитний виробник стає врівноваженим, його ціна стає . В цьому випадку, споживачу Bj свою продукцію постачатиме два виробника, перший існуючий виробник , буде постачати продукцію а другий виробник–конкурент, якому належить мінімальне значення запасу ефекту постачатиме свою продукцію обсягом
Випадок 3. Коли, , то дефіцитний виробник і надалі залишається дефіцитним. В цьому випадку, його ціна стає , споживачу Bj свою продукцію постачатиме тільки виробник–конкурент Аі, якому належить мінімальне значення запасу ефекту . А дефіцит існуючого виробника зменшиться на величину , і становитиме
Подібна ітерація здійснюється стільки разів, скільки, буде необхідно для збалансування попиту та пропозиції у межах відповідної зони.
Крок 2.5. Підняття ціни франко-виробник дефіцитним підприємством завжди потрібно здійснювати додаючи запас ефекту до початкової ціни франко-виробник .
Крок 2.6. Остаточна ціна франко-виробник буде рівна сумі вартості початкової ціни франко-виробник ( і останньої цінової надбавки
Крок 2.7. За кінцевим збалансованим результатом (коли потужність виробництва існуючого виробника відповідає попиту в його ринковій зоні ∑ ) здійснюється фактичне зонування території регіону та перерахунок цін франко-споживач для усіх споживачів, які знаходяться в зоні існуючого виробника. Результати обчислень зводимо в табл. 13-К.
Таблиця 13-К.
Результати розв’язку завдання
Код можливого місця локації підприємств
Відмітка про доцільність спорудження підприємства
Споживачі ринкової зони та їх попит
Потужність споруджуваного підприємства, млн. од. прод.
Причини недоцільності побудови
Аі,
i = 1...n
доцільно "+"
недоцільно "-"
Bj (Qj),
j = 1…m
Vi
ПK або ВС
Приклад розв’язання.
Приймаємо, що Х1 вибирається за варіантом 10, Х2- за варіантом 40, а решта показників розраховується за варіантом 30. Вартість виробництва продукції у прикладі неприв’язана до варіанта. Очевидно, що студент вибирає дані за одним (своїм) варіантом.
За даними табл. 3-К виконаємо заповнення таблиці 1-П, а 4-К відповідно 2-П.
Таблиця 1-П.
Координати локації та розмір попиту споживачів
Код споживача
Координати, км
Попит, (Qj)
млн. од. продукції
X1 (10)
X2 (40)
B1
0,8+30=30,8
B2
260-30=230
300-30=270
4+30=34
B3
100+30=130
179-30=149
3+30=33
B4
69+30=99
2+30=32
B5
30+30=60
0,5+30=30,5
B6
301-30=271
2,5+30=32,5
B7
207-30=177
179-30=149
4,2+30=34,2
B8
3,1+30=33,1
B9
68+30=98
47+30=77
3,8+30=33,8
B10
271-30=241
4,7+30=34,7
B11
199-30=169
200-30=170
5,7+30=35,7
B12
77+30=107
4,9+30=34,9
Таблиця 2-П.
Координати можливих місць локації підприємств
Код можливого місця локації підприємства
Координати, км
Ціна франко-виробник
( Цф-в.), грн./ од. прод.
X1 (10)
X2 (40)
A1
38+30=68
199-30=169
4,3+30=34,3
A2
87+30=117
119-30=89
1,8+30=31,8
A3
3+30=33
A4
333-30=303
110-30=80
2,7+30=32,7
A5
231-30=201
234-30=204
4,5+30=34,5
A6
36+30=66
340-30=310
2,5+30=32,5
A7
200+30=230
39+30=69
6,2+30=36,2
A8
13+30=43
210+30=240
3,3+30=33,3
A9
3,8+30=33,8
A10
55+30=85
11+30=41
9+30=39
Розраховуємо транспортний тариф за формулою:
Розрахунок оптимального місця розташування підприємств регіону проводимо за двома етапами і в наступній послідовності.