Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Археологічне вивчення Китаю



Археологи почали працювати в Китаї вже після Сіньхайської революції 1911—1913 рр. і май-- же відразу зробили важливі відкриття. Так, на початку 20-х років шведський геолог Ю. Г. Андерсон виявив у басейні середньої течії Хуанхе неолітичну культуру Яншао, яка разом з іще давнішою культурою Хуншань (її нещодавно виявили на північному сході Китаю — в Ляоніні) стояла біля колиски китайської цивілізації.

Далеко не просто працювалося археологам у Китаї. Копати доводилось вкрай обережно, дбаючи більше не про самі розкопки, а про їхнє ретельне маскування від місцевого населення, яке зберегло архаїчну віру в те, що порушення спокою мертвих неминуче зашкодить живим.

Сенсацією для науковців стали палеоантропологічні знахідки в Китаї. Зокрема, в 1927 р. Пей Веньчжун виявив у карстових печерах поблизу Пекіна рештки близько 40 скелетів первісної людини, що її назвали "пекінським синантропом* (аналогічні знахідки мали місце також у 60—80-х роках). Тож палеоантропологи довели, що територія Китаю була зоною формування людини сучасного типу. Але чи саме "пекінський синантроп", який жив півмільйона років тому,— першопредок китайців? Виявлений нещодавно в Китаї кістяк архантропа, істотно відмінний від "пекінського синантропа", свідчить не на користь такого припущення.

У 20—30-х роках археологи розкопали в Сяотуні, тобто в долині середньої течії Хуанхе, "Велике місто Шан" — столицю держави Шан-Інь, в існування якої не вірили прихильники "гіперкритичного методу". Було розкопано 10 царських гробниць, багатих на похоронне начиння (майже тисяча бронзових і нефритових предметів), із слідами людських жертвоприношень. На початку 60-х років в Брлітоу (провінція Хенань) очам археологів відкрився чи то палац гданського володаря, чи то столиця держави Ся, історичність якої ще не підтверджена епіграфікою. У кількох могильниках Ерлітоу було виявлено тисячі обезглавлених людей із зв’язаними за спиною руками, а неподалік в окремих ямах лежали й відтяті голови. Зяючі порожнечі інших архаїчних могильників наповнені ще більшою кількістю людських тіл (часом понад 14,2 тис). Історики ще не розкрили моторошну таємницю цих поховань.

Найбагатший похоронний інвентар археологи виявили в могилах давньокитайських імператорів останніх століть старої ери — перших століть нової ери. Так, у багатих могильниках Маньченя та Мавандуя було знайдено предмети художнього ремесла, поцятковані ієрогліфами дерев’яні дощечки та шовкові стрічки, одяг, прикраси, предмети хатнього вжитку, карійони з повним набором дзвонів, оригінальний поховальний костюм імператора, "зшитий" золотим дротом з яшмових пластинок (таких костюмів археологи виявили в Китаї вже кілька десятків), тощо. Слідами масових людських жертвоприношень гробниці археологів не вжахнули, бо на той час китайці вже наповнювали їх не тілами вбитих імператорових родичів і слуг, а їхніми бронзовими та глиняними імітаціями. Щоправда, в могилі удільного князя І виявлено 21 дівчачий скелет. Мабуть, вони належали двірцевим музиканткам і танцівницям, які мали потішати своїм мистецтвом вельможного меломана й на тому світі.

Археологічною сенсацією XX ст. стала знахідка в 1974 р. в долині р. Увей (провінція Шаньсі) велетенської (її площа становить 56 кв. км) могили першого китайського імператора Цінь Шіхуана.

Сима Цянь описав похорон цього імператора-деспота. Цінь Шіхуан повелів, щоб 700 тис. китайських "зеків" побудували йому мавзолей. Будівельники викопали в горі Лішань глибоку й простору яму, залили її стіни бронзою, на дні ями відтворили контури земної поверхні, зробили ртутні ріки та моря, а стелю розписали під зоряне небо. Вони заповнили підземний склеп макетами палаців, статуями чиновників, занесли туди безліч коштовностей, налаштували проти можливих грабіжників луки-самостріли, поставили масляні світильники (їх заправили риб’ячим жиром, щоб вони горіли якомога довше), а вже потім опустили в могилу масивний саркофаг. На похороні імператора повбивали його наложниць і живими замурували будівельників підземного склепу. "Загинуло дуже багато",— похмуро констатував Сима Цянь. Могилу потім старанно замаскували, надавши їй вигляду звичайної гори. Під час соціального вибуху в Китаї наприкінці III ст. до н. е. могилу Цінь Шіхуана було сплюндровано, пожежа в ній тривала 90 діб.

Археологи вже виявили в підземній галереї та трьох сусідніх ямах, розташованих за три кілометри від гори, вісім тисяч пофарбованих глиняних статуй імператорових гвардійців (статуї зроблено в натуральну величину), близько сотні четвірок глиняних коней, запряжених у бойові колісниці (дерев’яні колісниці не збереглися), а також дві бронзові колісниці, запряжені четвіркою бронзових позолочених коней і керовані бронзовим візником (ці бронзові вироби зроблено в половину натуральної величини).

Останні археологічні відкриття на території Китаю також дуже цікаві. Так, наприкінці 80-х років у провінції Сичуань розкопано столицю царства Шу. В ній знайдено чимало нефритових та бронзових виробів, у тому числі — бронзові гротескні маски. Царство Шу лежало далеко від басейну Хуанхе, де виникла найдавніша китайська цивілізація, тому вчені припускають, що цивілізація могла виникнути в Китаї відразу в кількох місцях. 1990 р. у провінції Шенсі археологи розкопали могилу ханьського імператора Цзіна (вона завбільшки в 12 футбольних полів), у підземному склепі якої виявили близько тисячі 60-сан-тиметрових глиняних голих і безруких піхотинців і кіннотників.

Археологічні роботи в KHP здійснюються масштабно й кваліфіковано, виявлені під час розкопок історико-культурні пам’ятки ретельно опрацьовуються і дбайливо зберігаються. Немає сумніву, що китайська археологія ще зробить чимало цікавих відкриттів.

На жаль, навіть запровадження урядом смертної кари за вивіз до Китаю історико-культурних цінностей не завадило їхньому масовому пограбуванню. Лише на початку 90-х років у країні, відбулося понад 40 тис. пограбувань могил та музейних колекцій.

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.