Сутність та напрямки судово-психологічноїекспертизи

Судово-психологічна експертиза призначається у випадках, коли при з'ясуванні важливих для справи обставин потрібні спеціальні психологічні знання. Судово-психологічна експертиза спрямована на дослідження непатологічних явищ психіки і тому проводиться переважно відносно психічно здорових людей. Вона здійснюється амбулаторно комісією експертів або одним експертом (якщо створення експертної комісії неможливо або недоцільно). У слідчій практиці іноді виникає необхідність у проведенні комплексної психолого-психіатричної експертизи. Психологічні знання - це знання в галузі психології, отже, в даному випадку мова йде про спеціальні знання з науці. Але це не означає, що будь-який випускник вищого навчального закладу, який отримав диплом за спеціальністю «Психологія», має достатню професійну підготовку для проведення судової експертизи. У психології дуже багато спеціалізацій, тому психологи, які не мають додаткової підготовки саме з судової психології і, відповідно, не мають досвіду експертної роботи, не можуть бути віднесені до осіб, що володіє необхідною психологічними знаннями для дачі експертного висновку, і не можна доручати їм виробництво судової експертизи . Отримана за допомогою психолога інформація являє собою відомості, сигнал про певні факти, які можуть виявитися незамінними у встановленні обставин розслідуваної події. За характером питань, що вирішуються експертизою, і юридичним значенням експертних висновків можна виділити наступні види судово-психологічної експертизи: 1. Експертиза індивідуально-психологічних особливостей (особистості) обвинувачуваного (підсудного) та їх впливу на його поведінку під час вчинення інкримінованих йому діянь. 2. Експертиза афекту в обвинувачуваного (підсудного) у момент вчинення інкримінованих йому діянь. Проводиться для судового встановлення стану афекту (сильного душевного хвилювання) обвинувачуваного в момент здійснення злочину. 3. Експертиза здатності неповнолітнього обвинуваченого (підсудного) з відставанням у психічному розвитку, не пов'язаному з психічним розладом, повною мірою усвідомлювати фактичний характер і суспільну небезпеку своїх дій або керувати ними. 4. Експертиза здатності свідка чи потерпілого правильно сприймати обставини, що мають значення для справи, і давати про них правильні показання. 5. Експертиза здатності потерпілої у справі про згвалтування розуміти характер і значення скоєних з нею дій або чинити опір винному. 6. Експертиза психічного стану особи, що закінчив життя самогубством.

Підстави для призначення судово-психологічної експертизи.

До підстав призначення судово-психологічної експертизи належать такі:
• наявність особливостей, що свідчать про надмірну неврівноваженість, емоційність, жорстокість, агресивність, покірність, навіюваність, нерішучість тощо;
• тривале перебування у стані тривоги, емоційного напруження. Фрустрації• відставання рівня психічного розвитку від вікової норми;• наявність хронічних або невиліковних соматичних захворювань;• наявність конфліктних відносин з рідними і оточенням перед вчиненням самогубства;• наявність ситуації або окремих ознак поведінки, що може свідчити про можливість вчинення злочину у стані фізіологічного афекту;• невідповідність встановлених мотивів злочину характеру вчиненого;• невідповідність поведінки меті й мотивам вчиненого діяння;• відмінність поведінки обвинуваченого, свідка, потерпілого від традиційної, властивої для відповідної вікової або статевої групи людей;• суперечності у свідченнях потерпілого, свідка, що не збігаються з характером ситуації та іншими даними.

Важливим моментом при призначенні судово-психологічної експертизи е чітке визначення її компетенції, можливостей і меж.

Питання, які вирішує судово-психологічна експертиза.

I. Питання, які вирішує судово-психологічна експертиза стосовно психічних процесів:1) які індивідуально-психологічні особливості пізнавальної діяльності (сприйняття, пам´яті, мислення, уяви, уваги) свідка (потерпілого)?2) чи є у свідка які-небудь індивідуально-психологічні особливості, психічні недоліки перцептивної діяльності, що істотно знижують його здатність правильно сприймати події (предмети) і давати про них правильні показання?3) чи міг свідок з урахуванням його індивідуально-психологічних особливостей, психічного стану в момент вчинення протиправних дій обвинуваченим (підсудним), а також умов, в яких відбувалась подія, правильно її сприймати?4) чи міг свідок з урахуванням його індивідуально-психологічних особливостей, психічного стану в момент вчинення протиправних дій обвинуваченим (підсудним), а також умов, в яких відбувалась подія, правильно розуміти її зміст та характер?II. Питання, які вирішує судово-психологічна експертиза стосовно психічних та емоційних станів:1) чи знаходився обвинувачений (підсудний) у момент вчинення протиправних дій у стані фізіологічного афекту або в якому-небудь іншому емоційно напруженому стані?2) який вплив міг мати такий стан на свідомість, поведінку обвинуваченого (підсудного), на здатність керувати своїми діями та контролювати їх?3) що стало причиною виникнення в обвинуваченого (підсудного) фізіологічного афекту (іншого емоційного стану)?III. Питання, які вирішує судово-психологічна експертиза стосовно психологічних властивостей особистості:1) які індивідуально-психологічні особливості притаманні особі свідка, потерпілого, обвинуваченого (підсудного)?2) чи є в обвинуваченого (підсудного) індивідуально-психологічні особливості, які могли істотно вплинути на його поведінку в досліджуваній ситуації?3) чи є у свідка, потерпілого психологічні особливості, що знижують його здатність правильно сприймати події або предмети та адекватно сприйнятому відтворювати побачене (почуте)?4) який час рухової реакції обвинуваченого (підсудного) та чи відповідає вона вимогам, що ставляться до його професійної діяльності?5) чи відповідають психофізичні якості обвинуваченого (підсудного), рівень сформованості у нього професійно-психологічних навиків вимогам екстремальних умов, в яких він опинився, характеру нервово-психічних перевантажень?

Поиск по сайту: