Поняття субкультури та основні молодіжні субкультури

Культура особистості визначається глибиною засвоєння нею надбань загальнолюдської матеріальної й духовної культури. Особистість є і творінням культури, і її творцем водночас. Через освоєння культури формуються духовний світ особистості та її воля, почуття, розум, віра.

Культура окремої соціальної групи, яка чимось відрізняється від загальної культури, що панує в суспільстві, називається субкультурою.

Субкультура — результат постійної взаємодії людей, яка відбувається в особливих умовах. При цьому цілісна культура, як правило, не зводиться до простої суми субкультур. Свій внесок у культуру роблять різні спільноти та окремі особистості, які є носіями різних субкультур.

Час від часу в історії людства виникають нові субкультури. Деякі з них зникають, інші набувають стійкості та входять до загальнолюдської культури.

Молодіжна культура, а точніше субкультура, виокремилася у специфічну соціокультурну сферу в другій половині XX ст., тоді, коли виникла індустрія молодіжної моди, розваг, міжнародного молодіжного туризму, набирає обертів шоу-бізнес, орієнтований на людей віком від 15 до 30 років. Організація виховання і навчання молоді за віковим принципом сприяє виробленню специфічної «молодіжної» самосвідомості і відповідного стилю життя. Для молодіжної субкультури характерні такі явища, як сленг, що швидко змінюється. прагнення до освоєння нових форм комунікації

(мобільний зв’язок та Інтернет), а також нові сфери діяльності, що виникають завдяки суспільним змінам.

Носії субкультури приймають не лише притаманні їй цінності та світо­гляд, а й зовнішні атрибути, на кшталт одягу та зачіски. Зростання рівня освіти, розширення кола безпосереднього спілкування, доступ до ширшого спектру соціокультурних цінностей зумовлюють появу якісно нових потреб, ціннісних орієнтацій і цілей, які тісно пов'язані а загальними соціальними умовами. Задля задоволення цих потреб носії певних субкультур зазвичай створюють власні клуби, періодичні видання, громадські організації. Саме можливість спілкуватися з подібними до себе та зовнішня атрибутика, що дає можливість продемонструвати свою позицію в соціумі, приваблюють підлітків у формальних і неформальних молодіжних об’єднаннях, субкультурах.

XX століття можна відзначити як найщедріше на молодіжні субкультури: хіпі, панки, рокери, металісти, футбольні фанати тощо. Причиною виникнення молодіжних субкультур с спроба самореалізації молоді, бажання привернути до себе увагу оточення. Молодь бажає належати до якоїсь соціальної групи, водночас протиставляючи себе суспільству. Субкультура дає їй можливість висловити свій протест дорослому світові, і водночас готує до життя в ньому. Представники цієї частини молоді мають свою ідеологію, стиль і спосіб життя. Вони виділяються своїм зовнішнім виглядом: зачіскою, одягом; слухають специфічну музику. Іноді способи відстоювання власних світоглядних та життєвих позицій носять агресивний характер. Інколи на основі різних типів молодіжної субкультури створюються неформальні організації.

Хоча в демократичних державах існує набагато більше можливостей для розвитку молодіжних субкультур, певні субкультури існують і в то­талітарних державах. Так, у Радянському Союзі виникли субкультури стиляг і бардів.

Час від часу в історії людства виникають нові субкультури. Деякі з них зникають, інші набувають стійкості та входять до загальнолюдської культури.

Стиляги — це радянська молодіжна субкультура, що існувала в другій половині 40-50-х років минулого століття. Представники цієї субкультури своїм еталоном обрали американський спосіб життя і були проти стереотипів

поведінки, нав’язаних населенню СРСР, проти одноманітності в одязі, стилі життя, музиці.

Перші стиляги носили широкі штани, мішкуваті піджаки, широкополі капелюхи, кольорові шкарпетки та червоні краватки. З часом їхній стиль змінився: з'явилися вузькі штани «дудочки»,зачіска «кок», вузенька краватка- «оселедець», що зав’язується маленьким вузлом, та парасолька-тростинка. Стиляги надавали перевагу західній музиці: фокстроту, танго, рок-н-ролу.

Інша молодіжна субкультура Радянського Союзу — це бардівський рух. що з’явився у 1950-ті роки і розквів у 1970-ті. Він виник на основі студентських і туристичних пісень, що відрізнялися від офіційних, котрі лунали з державних радіостанцій і телебачення, особливою душевністю, лірикою, неформальним ставленням до людини та її почуттів. Бардівська пісня набула надзвичайної популярності з поширенням магнітофона.

Представники готичної субкультури (готи) тяжіють до естетики готичного роману, музики, фільмів, символіки смерті.

Перші готи з’явились на початку 1980-х років на хвилі пост-панку. Нанкінський епатаж готи спрямували в русло пристрасті до вампірської естетики, темного погляду на світ. Елегантний готичний аристократ — чоловічий образ, що культивується субкультурою готів. Вирізняється стилізація під образ джентльмена вікторіанської епохи з елементами вампіризму і пост-панківської екстравагантності: довге волосся, бліде обличчя, нафарбовані очі. У готів є навіть свої лінії одягу.

Що ж до естетики готів, то вона досить еклектична і наповнена розма­їттям символів єгипетської, християнської, кельтської культур. Вичерпно представлена окультна символіка — використовуються пентаграми, перевернуті хрести, восьмипроменеві зірки (символ хаосу), прикраси зі скелетами та черепами. До готичних символів можна віднести й зображення кажанів. Основна музика — готик-рок. що супроводжується моторошними текстами про життя, любов, смерть.

Геймер (від англ. game — гра) — людина, що захоплюється комп’ютерними іграми.

На жаль, надмірне захоплення іграми призводять до того, що деякі геймери плутають реальне життя з віртуальним. Проте більшість із них нормально почуваються в соціумі і навіть беруть участь у спеціальних змаганнях. Так, з

2000 р. проводиться всесвітній чемпіонат з комп'ютерних ігор World Cyber Games, який дозволяє молодим людям різних країн, незважаючи на будь-які мовні чи національні бар’єри, позмагатися у віртуальному просторі.

Блогери — це люди, які ведуть свої щоденники (так звані блоги) у всесвітній мережі Інтернет. Відмінність такого щоденника від звичайного полягає в його доступності багатьом людям.

Блогери дуже часто посилаються одне на одного, читають і коментують одне одного. Саме це динамічне спілкування дозволяє вважати блогерів окремою субкультурою. Ведення власних блогів, як потужний засіб самореклами, набуває надзвичайної популярності серед публічних людей, зокрема політиків і зірок шоу-бізнесу.

Поиск по сайту: