Особисті немайнові права автора. Особисті права автора за своєю суттю є немайновими, оскільки їх не можна оцінити у

Особисті права автора за своєю суттю є немайновими, оскільки їх не можна оцінити у грошовому еквіваленті, навіть якщо це відбувається опосередковано як компенсація за порушення прав. Вони нерозривно пов'язані з особою автора, оскільки виникають лише у зв'язку зі створенням автором конкретного твору і охороняються протягом усього часу існування твору.

Особисті права автора є абсолютними, бо захищаються від усіх і кожного, включаючи осіб, які у той чи інший спосіб набули майнових прав на твір.

Відповідно до статей 423, 438 та 439 Цивільного кодексу України та статті 14 Закону України "Про авторське право і суміжні права" за автором закріплюють такі особисті немайнові права:

- на авторство, тобто право вимагати визнання автором твору;

- на авторське ім'я;

- на захист репутації, тобто, право протидіяти будь-якому перекрученню, спотворенню чи іншій зміні твору або будь-якому іншому посяганню на твір, що може зашкодити честі і репутації автора.

Порушенням права авторства є плагіат, тобто оприлюднення (опублікування), повністю або частково, чужого твору під іменем особи, яка не є автором цього твору (стаття 50 Закону України "Про авторське право і суміжні права").

Згідно з правом на авторське ім'я, автор може вимагати зазначення належним чином свого справжнього або вигаданого імені (псевдоніму) на творі і його примірниках за будь-якого публічного використання твору або забороняти згадування свого імені, якщо автор бажає залишитися анонімом.

До особистих немайнових прав автора відносять право на обнародування твору, тобто юридичну дію, яка робить твір доступним для публіки. За життя автора лише він сам може вирішувати питання про обнародування творів. Право на обнародування може перейти до інших осіб, зокрема до спадкоємців автора. Іноді для обнародування творів як самим автором, так і його спадкоємцями потрібна яких зачіпає обнародування творів (стаття 442 Цивільного кодексу України).

Майнові права автора

Майнові права стосовно творів – це права авторів, через які реалізуються матеріально-фінансові інтереси автора.

Відповідно до статті 440 Цивільного кодексу України майновими правами автора на твір є:

а) право на використання твору;

б) виключне право дозволяти використання твору;

в) право перешкоджати неправомірному використанню твору, в тому числі забороняти таке використання;

г) інші майнові права, встановлені законодавством.

Майнові права на твір належать його авторові, якщо інше не встановлено договором чи законом.

Законодавством визначені специфічні майнові права авторів творів архітектури, містобудування, садово-паркового мистецтва, що включають право участі авторів у реалізації проектів цих творів. Специфіка цього права полягає в тому, що будь-яке практичне втілення в життя творів архітектурної (містобудівної) графіки і пластики (ескізів, креслень, планів, рисунків, макетів тощо) може здійснюватися тільки за згодою автора.

Право слідування (право автора на частку від суми продажу оригіналу твору) означає, що автор твору образотворчого мистецтва, а у разі його смерті - спадкоємці, впродовж строку дії авторського права користуються щодо проданих автором оригіналів творів образотворчого мистецтва невідчужуваним правом на одержання п'яти відсотків від ціни кожного наступного продажу твору через аукціон, галерею, салон, крамницю тощо, що йде за першим його продажем, здійсненим автором твору (право слідування). Виплата винагороди у цьому випадку здійснюється зазначеними аукціонами, галереями, салонами, крамницями тощо.

Відповідно до статті 445 Цивільного кодексу України та статті 15 Закону України "Про авторське право і суміжні права" автор чи інший суб'єкт авторського права має право вимагати виплати винагороди за будь-яке використання твору, за винятком випадків, встановлених законодавством.

Винагорода може здійснюватися у формі одноразового (паушального) платежу, або відрахувань за кожний проданий примірник чи кожне використання твору (роялті), або комбінованих платежів.

Зміст права на винагороду полягає в тому, що творцеві твору надається забезпечена законом можливість вимагати, щоб при наданні дозволу на використання твору йому завжди виплачувалася винагорода, крім випадків, спеціально зазначених Законом.

Право автора на одержання винагороди не поширюється на допустимі випадки вільного використання правомірно оприлюднених творів, вичерпний перелік яких встановлений законодавством.

Поиск по сайту: