Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Розділ II. Авторське право і суміжні права. Обмеження майнових прав інтелектуальної власності є дуже складною проблемою як для



Обмеження майнових прав інтелектуальної власності є дуже складною проблемою як для правовласників, так і для суспільства в цілому. Якщо обмеження прав авторів дуже широкі, тобто їх твори можуть вільно використовуватися, це не сприяє заінтересованості авторів у результатах своєї інтелектуальної, творчої діяльності як в особистісному плані (визнання, слава, пошана, повага), так і в матеріальному (гонорари, премії, нагоро­ди), що неминуче може призвести до гальмування процесу відтворення інтелектуального потенціалу нації. Тому для свого ж самозбереження суспільство зобов'язане вжити заходів для матеріальної і моральної підтримки авторів, встановленням раціонального балансу інтересів авторів і суспільства, що врешті-решт забезпечить економічну безпеку країни. Фахівці з питань інтелектуальної власності давно розробляють норми, які могли б обґрунтувати обмеження і виключення з майнових прав інтелектуальної власності на основі доступних оцінок якісного характеру.

У пункті 2 ст. 9 Бернської конвенції про охорону літературних і художніх творів сформульовані принципи, відповідно до яких за­конодавство будь-якої країни може дозволяти вільне відтворення літературних і художніх творів, якщо таке відтворення:

—стосується лише визначених особливих випадків;

—не завдає збитків нормальному використанню твору;

—не ущемлює необгрунтованим чином законні інтереси автора.

Угода ТРІПС (ст. 13) поширила зазначені принципи на всі май­нові права інтелектуальної власності на твори. Відповідно до по­ложень Угоди ТРІПС законодавство будь-якої країни може дозво­ляти вільне використання твору, якщо таке використання:

—стосується лише окремих специфічних випадків;

—не завдає збитків нормальному використанню твору;

—не ущемлює необгрунтованим чином законні інтереси пра­вовласників.

На думку Міжнародного бюро ВОІВ «щодо виключень і обме­жень майнових прав інтелектуальної власності на твори між Бернською конвенцією про охорону літературних і художніх тво­рів та Угодою ТРІПС, як правило, не існує суперечностей».


Глава 7. Зміст авторського права

Договір ВОІВ про авторське право і Договір ВОІВ про виконан­ня і фонограми визначили припустимі обмеження і виключення аналогічним чином. Відповідно до Договору ВОІВ про авторське право країни «можуть передбачити у своєму національному зако­нодавстві обмеження і виключення з прав, наданих авторам літе­ратурних і художніх творів за цим договором, у визначених особливих випадках, що не завдають збитків нормальному вико­ристанню твору і необгрунтованим чином не ущемляють законні інтереси автора» (п. 1 ст. 10). Цей договір поширив положення Угоди ТРІПС на права авторів творів. Договір ВОІВ про виконан­ня і фонограми поширив це положення на права виконавців і виробників фонограм. Відповідно до зазначеного договору країни «можуть передбачити у своєму національному законодавстві ті ж види обмежень і виключень щодо охорони прав виконавців і виробників фонограм, які вони передбачають у своєму національ­ному законодавстві щодо охорони авторського права на літера­турні і художні твори» (п. 1 ст. 16).

При визначенні обмежень майнових прав інтелектуальної влас­ності у Законі України «Про авторське право і суміжні права» за­конодавець виходив із принципів, встановлених у Бернській кон­венції про охорону літературних і художніх творів, Угоди ТРІПС і зазначених вище договорів ВОІВ, конкретизуючи їх у ст. 444 ЦК України. В Україні в основу обмежень майнових прав інтелекту­альної власності покладені принципи, відповідно до яких дозво­ляється використання об'єкта авторського права і суміжних прав, якщо це:

— не завдає шкоди нормальному використанню цього об'єкта;

— не порушує законні інтереси суб'єктів авторського права.

При цьому принципи обмеження майнових прав інтелектуаль­ної власності повинні виконуватися тільки у своїй сукупності і послідовно. По-перше, необхідно переконатися у додержані пер­шого принципу щодо конкретного використання об'єкта авторсь­кого права. Якщо використання об'єкта авторського права може завдати шкоди нормальному використанню цього об'єкта, то таке використання забороняється. Якщо такі наслідки не настануть, то використання об'єктів авторського права припустиме. По-друге,


 




 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.