Основи організації та діяльності комерційних банків в Україні

Ком. банки різних видів і форм власності створюються у вигляді акц. товариств та товариств з обмеженою відповідальністю. Банк вважається створеним і набуває статусу юр. особи з моменту його реєстрації в НБУ. Його засновниками можуть бути вітчизняні та іноземні юр. та фіз. особи за винятком Рад народних депутатів та ін. виконавчих органів влади, спілок, партій. У створенні банку не можуть брати участі військовослужбовці та посадові особи органів суду, прокуратури, держбезпеки.

Статутний фонд новостворюваного ком. банку формується тільки за рахунок власних коштів засновників у грош. формі. Розмір стат. фонду визначається засновниками банку, але не може бути меншим за нормативні вимоги НБУ. Згідно з діючим положенням, мінімальний рівень стат. фонду повинен бути еквівалентний 1млн євро.

Організація ком. банку передбачає ліцензування банківської діяльності: надання НБУ офіційного дозволу на здійснення певних банк. операцій. При ліцензуванні враховується обсяг капіталу банку, його фін. стан, дотримання економічних нормативів регулювання банківської діяльності.

Організаційна структура та управління ком. банком визначається функціональними підрозділами та службами та керівними органами. Вищим органом управління банком є загальні збори акціонерів (учасників), які виріш. стратегічні завдання в його діяльності. Контроль за діяльністю правління здійснює ревізійна комісія.

Ком. банки бувають спеціалізованими (ощадні, інвестиційні, іпотечні)та універсальними.

Ощадбанк в Україні функціонує для обслуговування населення. Він має державну форму власності. Він недостатньо спрямовується на кредитування людей. Споживчі кредити розвинуті слабко.

В Україні класичних інвестиційних та іпотечних банків поки ще немає. Причинами такої ситуації є відсутність ринку нерухомості i землі i нестабільність національної валюти.

Пасивні операції комерційних банків.

Пасивні операції - операції за доп. яких банки формують свої грошові ресурси для проведення кредитних, інвестиційних, та ін активних операцій. Ресурси ком. банків - сук-ть грошових коштів, що перебувають у його розпорядженні і використовуються для виконання певних операцій. Їх поділяють на власні (становлять третину усіх рес.), залучені і позичені (70%).

Власний капітал поділяється: основний (статутний, резервний фонди, нерозподілений прибуток минулих років.), додатковий (загальні резерви за активними операціями , поточні доходи).

Статутний фонд залежить від форми орг-ї банку. Резервний фонд призн. для покриття можливих збитків, сплати дивідендів; його розмір - на рівні 50% від стат. фонду, форм. за рахунок відрахувань з прибутку (не <5%). Специфічні фонди признач. для покриття збитку від активних операцій та для вирішення. та соціального розвитку банку, та формування за рах. прибутку. Прибуток є ресурсом внутрішнього походження.

Залучені: - сук-ть коштів на поточних, депозитних, та ін рахунках банківських клієнтів, громадських організацій, суспільних фондів, що розміщуються в активи з метою отрим. приб. чи забезпеченості ліквідності банку.

Залучення поділ. на депозитні (до запитання - для здійснення поточних розрахунків, є нестабільними; і строкові – кошти розміщені на певний строк не менше 1 місяця, знімаються після закінч. терміну або попереднього повідомлення банку) та не депозитні (позичені).

Формами строкових вкладів є сертифікати (депозитні: юр. особам та ощадні - фіз. особам). Недепозитні залучені кошти банку — це позики на грошовому ринку, які залучаються у формі міжбанківських кредитів і кред. ЦБ, операцій з цінними паперами на вторинному фондовому ринку, позик на ринку євродоларів.

Джерелом поповнення ресурсів комерційного банку є міжбанківський кредит . НБУ застосовує механізм рефінансування комерційних банків через операції РЕПО(операції з цінними паперами), ломбардне кредитування, надання кредитів під заставу облігацій.

Поиск по сайту: