Платіжний баланс: сутність, структура та роль в механізмі валютного регулювання

Платіжний баланс - це співвідношення між валютними платежами ек суб'єктів даної к-ни за її ек-ми межами та валютними надходженнями їм від нерезидентів за певний період часу.

Структура платіжного балансу:

Розділ 1. Рахунок поточних операцій

Стаття "Баланс товарів": відображаються всі переміщення товарів через економічні межі країни з переходом права власності. Співвідношення обсягів надходження і платежів по цій статті наз торговим балансом.

По статті " Баланс послуг" враховується рух коштів у зв’язку з обміном між резидентами і нерезидентами різноманітними послугами.

По статті " Доходи" враховується рух коштів, пов'язаний з доходами фізичних осіб-резидентів, одержаними в оплату праці за кордоном, доходами від прямих інвестицій за кордоном, доходами від портфельних інвестицій, доходами від інших інвестицій.

По статті " Поточні трансферти" враховується рух коштів на без еквівалентних засадах.

Розділ 2 "Рахунок операцій з капіталом та фінансових операцій".

Стаття "Капітальні трансферти": врахов всі операції, пов'язані з передачею права власності на основний капітал або анулювання боргів кредиторами, коли рух вартості здійснюється на еквівалентній основі.

У розділі" Фінансовий рахунок" показуються операції з купівлі-продажу та погашення фінансових вимог однієї країни до інших. При цьому відбувається зміна власності на фінансові активи або пасиви країни. Усі фінансові операції класифікуються в три групи: прямі інвестиції, портфельні інвестиції, інші інвестиції.

Розділ 3 "Резервні активи" відображається централізований золотовалютний запас країни.

Платіжний баланс відіграє важливу роль у розробленні та реалізації валютної політики. Як модель зовнішньоекономічних відносин країни він дає ґрунтовну інформаційну базу для оцінки стану та перспектив розвитку валютних відносин. Зокрема, рівень та динаміка його збалансованості за звітний рік дають можливість визначити причини погіршення кон’юнктури валютного ринку та курсу нац вал у відповідному році та ймовірну динаміку їх на перспективу.

Золотовалютні резерви: сутність, призначення та роль в механізмі валютного регулювання.

Золотовалютні резерви -це запаси іноземних фінансових активів та золота, які належать державі і перебувають у розпорядження органів грошово-кредитного регулювання і можуть бути реально використані на регулятивні та інші потреби, що мають загальноекономічне значення.

Призначення золотовалютних резервів (цілі накопичення золотовалютних резервів):

1) трансакційне призначення - забезпечення країни достатнім запасом міжнародних платіжних засобів, з тим , щоб держава, її окремі структури та недержавні економічні агенти могли своєчасно розрахуватися за своїми зовнішніми зобов'язаннями,

2) інтервенційне призначення - забезпечення державі можливості проводити інтервенції на валютному ринку грошей, з тим , щоб підтримувати на потрібному рівні на них попит і пропозицію та обмінний курс національної валюти.

Ролі золотовалютного резерву:

1)оптимізація обсягу золотовалютних резервів, (зниження обсягів золотовалютних резервів погіршує платоспроможність країни на світовому ринку та обмежує регулятивні можливості держави у монетарній сфері, а завищення - призводить до заморожування значної частини національного багатства країни на тривалий період);

2)інтервенційне використання золотовалютних резервів, (якщо в країні відбувається економічне зростання та досягнута макроекономічна стабілізація, політика валютної інтервенції стає вирішальним інструментом валютного регулювання);

3)розміщення золотовалютних резервів, (Важливе значення для страхування від знецінення. Тому золотовалютні резерви тримаються у кількох найбільш сталих валютах, що використовуються як міжнародні платіжні засоби).

Поиск по сайту: