Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Класифікація В.Д. Зайкова за внутрішньорічним режимом



Стоку води

В.Д. Зайков поділив усі річки колишнього СРСР на три основні групи :

І - річки з весняним водопіллям (рис.3.10);

ІІ - річки з водопіллям у теплу пору року (рис.3.8);

ІІІ - річки з паводковим режимом (рис.3.9).


Рис. 3.8. Гідрографи річок з водопіллям в теплу пору року

а – далекосхідний

б – тянь-шанський

 
 

 

Рис. 3.9. гідрографи річок з паводковим режимом

а – причорноморський

б – кримський

в – північнокавказький

 

 

 
 

Рис. 3.10. гідрографи річок з весняним водопіллям

А – казахстанський

б – східноєвропейський

в – західносибірський

г – східносибірський

д – алтайський

За характером весняного водопілля та іншими особливостями режиму річки І групи поділені на п’ять типів: казахстанський, східноєвропейський, західносибірський, східносибірський і алтайський.

Річки казахстанського типу характеризуються дуже різко вираженою високою хвилею весняного водопілля, в інші пори року річки дуже маловодні, а багато з них навіть пересихають. Це річки посушливих районів Казахстану, Заволжжя, Туринської низовини.

Східноєвропейський типрічок характеризується високим весняним водопіллям, низькою літньою і зимовою меженню та підвищеним осіннім стоком за рахунок дощів. Найбільш показовими прикладами річок цього типу є Волга, Дніпро, Дон.

Західносибірський типрічок відрізняється невисоким і розтягнутим весняним водопіллям, підвищеним літньо-осіннім стоком та низькою зимовою меженню. Це річки Західно-Сибірської рівнини (Об, Іртиш).

Для річок східносибірського типу характерне високе весняне водопілля, літньо-осінні паводки і дуже низький стік у зимовий період (аж до повного перемерзання річок). Це пояснюється незначною роллю грунтового живлення в умовах багаторічної мерзлоти. Це річки Алдан, Колима та ін.

Алтайський типрічок відрізняється невисоким і розтягнутим водопіллям, підвищеним літньо-осіннім і низьким стоком у зимовий період. Такий характер водопілля в основному визначається режимом танення снігу в горах і умовами стоку дощових опадів. Крім Алтаю, річки з таким режимом є на Кавказі, в Середній Азії та на Сахаліні (річки Том, Бія).

Групу річок з водопіллям у теплу пору року поділяють на два типи: далекосхідний і тянь-шанський. Для річок далекосхідноготипу характерне невисоке і дуже розтягнуте водопілля в теплу пору і низький стік протягом решти року. Основним джерелом живлення річок є дощові води. Багато річок взимку перемерзає. До цього типу належать річки Далекого Сходу, Східного Забайкалля і Яно-Індигірського району (річки Амур, Зея, Яна).

Тянь-шанський типрічок за характером водопілля частково подібний до далекосхідного, проте водопілля на них формується не дощовими, а талими водами високогірних снігів і льодовиків, тобто тісно пов’язане з ходом температури. Це річки Тянь-Шаню, Паміру, Великого Кавказу, Камчатки (річки Терек, Вахш, Нурек).

Серед річок з паводковим режимом виділяють три типи: причорноморський, кримський і північнокавказький(рис.3.9).

Річки причорноморського типумають паводковий режим протягом року, який зумовлений значними дощами. Це річки Закавказзя, а також карпатські притоки Дністра (річки Сочі, Кура, Черемош).

На річках кримського типупаводки спостерігаються протягом холодного періоду року, влітку та восени багато річок пересихають. Цей тип річок поширений у Криму, Ленкорані та інших районах (річки Салгир, Альма, Кача).

Річки північнокавказького типув холодну пору року мають сталу межень, а в теплу – часті паводки. До них належать в основному водотоки східної половини північного схилу Великого Кавказу (річки Великий Зеленчук та Малий Зеленчук, Кума).

 

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.