Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Методика «Малюнок неіснуючої тварини»

Психологічна допомога та корекція тривожності страхів у дошкільному віці

Мета: Виявити вплив дитячих страхів на поведінку дитини і визначити способи їх корекції в дошкільному віці.

Завдання:

1. Проаналізувати роботи вітчизняних і зарубіжних вчених з проблеми фобій.
2. Вивчити психологічні причини формування дитячих страхів.
3. Розглянути вплив страху і тривожності на що формується особистість дитини.
4. Виявити характер дитячих страхів і способи їх корекції в дошкільному віці.
5. Розробити модель корекційних занять з подолання страхів у дошкільників.

Причини:

1. внутрішній конфлікт, суперечливість прагнень дитини, коли одне її бажання суперечить іншому, одна потреба заважає іншій.

2. Суперечливий внутрішній стан дитини може бути викликаний: суперечливими вимогами до нього, які виходять із різних джерел (або навіть із одного джерела: буває, що батьки суперечать самі собі, то дозволяючи, то грубо забороняючи одне й те саме)

3. неадекватними вимогами, невідповідними можливостями і прагненнями дитини;

4. негативними вимогами, які ставлять дитину в принижене, залежне положення.

5. Справжній переляк,що мав місце в реальному часі та місці

6. Надмірно рання раціоналізація відчуттів дитин,обумовлена надмірною принциповістю батьків або їх емоційним неприйняттям дітей;

7. Гіперопіка батьків.

Психодіагностика:

Психологічні методики

Методика А.І. Захарова і М. Панфілової «Страхи в будиночках»

Мета: виявлення та уточнення переважаючих видів страхів (страх темряви, самотності, смерті, медичні страхи і т. д.) у дітей старше 3-х років. Перш ніж допомогти дітям у подоланні страхів, необхідно з'ясувати, весь спектр страхів і до яких конкретно страхів вони схильні. Дана методика підходить у тих випадках, коли дитина ще погано малює чи не любить малювати (хоча таке завдання навіть не цікавляться малюванням діти приймаю зазвичай з задоволенням). Дорослий малює контурно два будинки (на одному або на двох аркушах): чорний і червоний. І потім пропонує розселити в будиночки страхи зі списку (дорослі називає по черзі страхи). Записувати потрібно ті страхи, які дитина поселив у чорний будиночок, тобто визнав, що він боїться цього. У дітей старшого віку можна запитати: "Скажи, ти боїшся або не боїшся ...". Бесіду слід вести неквапливо й грунтовно, перераховуючи страхи і чекаючи відповіді "так" - "ні" або "боюся" - "не боюся". Повторювати питання про те, боїться або не боїться дитина, слід лише час від часу. Тим самим уникає наводка страхів, їх мимовільне навіювання. При стереотипному запереченні всіх страхів просять давати розгорнуті відповіді типу "не боюся темряви", а не "ні" або "так". Дорослий повинен сидіти поруч дитини, не забуваючи його періодично підбадьорювати і хвалити за те, що він говорить все як є. Краще, щоб дорослий перераховував страхи з пам'яті, тільки іноді заглядаючи в список, а не зачитуючи його.

Після виконання завдання дитині пропонується закрити чорний будинок на замок (намалювати його), а ключ - викинути або втратити. Даний акт заспокоює актуалізовані страхи. Аналіз отриманих результатів полягає в тому, що експериментатор підраховує страхи в чорному будинку і порівнює їх з віковими нормами. Сукупність відповідей дитини об'єднуються в декілька груп за видами страхів. Якщо дитина в трьох випадках з чотирьох-п'яти дає позитивну відповідь, то цей вид страху діагностується як наявний. З тридцяти одного виду страхів, виділених автором, у дітей спостерігаються від шести до пятнадцяти. У міських дітей можливу кількість страхів доходить до пятнадцяти.

Наявність великої кількості різноманітних страхів у дитини - це показник приневротичного стану.

Методика «Малюнок неіснуючої тварини»

Мета методики: коли дитина малює, вона переносить, проектує на папір свій внутрішній світ, я-образ. Психолог може багато що сказати про настрій, схильностях маленького художника, дивлячись на його твір. Один тест не допоможе відтворити точний психологічний портрет, але допоможе зрозуміти, чи є у дитини проблеми у взаєминах з навколишнім світом.

Для дослідження необхідно: стандартний аркуш білого і простий олівець середньої твердості. Фломастери та ручки використовувати не можна, м'які олівці теж небажані.

Інструкція дитині: придумати і намалювати неіснуючу тварину і назвати його неіснуючим іменем. Поясніть дитині, що тварина повинна бути придумано саме нею самою, захопіть її цим завданням - створити таку істоту, яку до неї ніхто не придумував. Це не повинен бути вже побачений колись персонаж з мультиків, комп'ютерних ігор або казок. Після того, як малюнок буде готовий, розпитайте художника про ту істоту, яка у нього вийшла. Потрібно з'ясувати стать, вік, розміри, призначення незвичайних органів, якщо вони є; запитати, чи є у нього родичі і в яких він з ними відносинах, чи є у нього сім'я, і хто він в сім'ї, що любить і чого боїться, який у нього характер. Тестований неусвідомлено ідентифікує себе з малюнком, переносить на зображену істоту свої якості і свою роль в суспільстві. Іноді діти розповідають від імені тварини про свої проблеми. Якщо на малюнку дитини мають місце лінії, це свідчить про тривожність дитини. Але це не завжди несе в собі достатньо інформації і залежить від здатності дитини аналізувати свій внутрішній світ. Важливо зрозуміти, наскільки він адаптований у колективі.

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.