Тема: ЕУКАРІОТИЧНА КЛІТИНА

ПРЕДМЕТ: Біологія

Спеціальність: 5.12010102 Сестринська справа

Семестр: І

Тема: ЕУКАРІОТИЧНА КЛІТИНА

1. Будову і функції клітини вивчає наука

А анатомія

Б гістологія

В цитологія

Г фізіологія

Д ембріологія

2. Товщина плазматичної мембрани

А 2 нм

Б 10 нм

В 1 мкм

Г 10 мкм

Д 100 мкм

3. Подвійний фосфоліпідний шар у клітинних мембранах утворюється завдяки тому, що

А з молекулами фосфоліпідів зв’язуються полісахариди і білки

Б залишки фосфорної кислоти у молекулах фосфоліпідів мають гідрофобні властивості

В залишки вищих жирних кислот у молекулах фосфоліпідів мають гідрофільні властивості

Г виникають гідрофобні взаємодії між залишками вищих жирних кислот у молекулах фосфоліпідів

Д виникають водневі зв’язки між залишками вищих жирних кислот у молекулах фосфоліпідів

4. Білки, що пронизують подвійний фосфоліпідний шар плазматичної мембрани

А периферичні

Б фібрилярні

В інтегранні

Г гістони

Д проміжні

5. Бар’єрну функцію плазматичної мембрани забезпечують

А фосфоліпіди

Б периферичні білки

В інтегранні білки

Г глікопротеїдні комплекси

Д гліколіпідні комплекси

6. Вибіркову проникність плазматичної мембрани забезпечують

А фосфоліпіди

Б периферичні білки

В інтегранні білки

Г глікопротеїдні комплекси

Д гліколіпідні комплекси

7. Основним компонентом клітинної стінки у рослин є

А целюлоза

Б пектин

В калоза

Г муреїн

Д лігнін

8. Основним компонентом клітинної стінки у грибів є

А суберин

Б пектин

В хітин

Г муреїн

Д лігнін

9. До складу клітинної стінки у рослин, крім целюлози, входять ще

А пектини і геміцелюлози

Б еластин і колаген

В актин і міозин

Г хітин і глікоген

Д муреїн і крохмаль

10. Клітинна стінка у рослин для виконання специфічних функцій може бути просочена

А глікогеном, актином

Б суберином, лігніном

В кератином, воском

Г міозином, хітином

Д гліцерином, еластином

11. Клітинна стінка у рослин забезпечує

А механічну опору, захист, вибіркову проникність речовин у клітину із середовища і навпаки

Б механічну опору, захист, сприйняття клітиною подразнень

В механічну опору, захист, транспорт води і мінеральних солей

Г регуляцію обміну речовин між клітиною та середовищем

Д здійснення процесів фагоцитозу та піноцитозу

12. Глікокалікс – це

А спеціальна ділянка комплексу Гольджі, де відбувається синтез полісахаридів

Б сукупність мембран ендоплазматичної сітки, на яких відбувається синтез полісахаридів

В клітинна стінка у одноклітинних тварин, яка складається з глікогену і калози

Г клітинна стінка у одноклітинних тварин, основним компонентом якої є глікоген

Д тонкий шар на поверхні тваринної клітини, який складається з глікопротеїдів і гліколіпідів

13. Комплекс, що складається із плазматичної мембрани та опорних структур зовнішнього шару цитоплазми у одноклітинних тварин

А пелікула

Б глікокалікс

В мікрофіламентний цитоскелет

Г мікротубулярний цитоскелет

Д клітинна стінка

14. Пелікула у одноклітинних тварин забезпечує

А здійснення процесів фагоцитозу та піноцитозу

Б вибіркову проникність речовин у клітину із середовища і навпаки

В регуляцію обміну речовин між клітиною та середовищем

Г певну жорсткість клітинної оболонки, опору і захист

Д механічну опору, захист, сприйняття клітиною подразнень

15. Немембранні порожнисті циліндричні структури еукаріотичної клітини, що складаються із скоротливого білка тубуліну

А плазмодесми

Б диктіосоми

В рибосоми

Г мікрофіламенти

Д мікротрубочки

16. Структури еукаріотичної клітини, до складу яких входять мікротрубочки

А мітохондрії, пластиди, ядро

Б мітохондрії, пластиди, клітинний центр

В клітинний центр, веретено поділу, війки, джгутики

Г клітинний центр, веретено поділу, комплекс Гольджі

Д війки, джгутики, псевдоніжки, комплекс Гольджі

17. Мікрофіламенти складаються із

А тубуліну, гістонів

Б міозину, актину

В колагену, еластину

Г трипсину, хімотрипсину

Д кератину, фіброїну

18. Зміну форми клітини під час руху, поділу забезпечують

А скоротливі вакуолі

Б мікротрубочки

В мікрофіламенти

Г центріолі

Д лізосоми

19. В еукаріотичній клітині забезпечують опору, утворюючи своєрідний цитоскелет

А вакуолі

Б полісоми

В білкові клітинні включення

Г мембрани комплексу Гольджі

Д мікротрубочки і мікрофіламенти

20. Напіврідке середовище еукаріотичної клітини, що має колоїдну структуру і різноманітний хімічний склад (у ньому містяться органели і включення)

А гіалоплазма

Б ендолімфа

В каріоплазма

Г плазмалема

Д строма

21. Напіврідке середовище еукаріотичної клітини, що має здатність перебувати у двох станах: золь і гель

А ендолімфа

Б плазмалема

В каріоплазма

Г гіалоплазма

Д строма

22. До немембранних органел цитоплазми належать

А клітинні включення

Б рибосоми, лізосоми

В диктіосоми, клітинний центр

Г рибосоми, клітинний центр

Д клітинний центр, вакуолі

23. Немембранні органели цитоплазми, що складаються із двох субодиниць

А рибосоми

Б пероксисоми

В мікрофіламенти

Г мікротрубочки

Д лізосоми

24. До складу рибосом входять

А РНК і ДНК

Б РиБФ і СО2

В рибоза і дезоксирибоза

Г рРНК і білки

Д тРНК і білки

25. Полісоми – це

А спіралізовані навколо гістонів нитки хроматину

Б нанизані на іРНК рибосоми

В чисельні лізосоми, що беруть участь в утворенні травних вакуолей

Г субодиниці рибосом

Д складні комплекси із мікротрубочок

26. Між субодиницями рибосом відбувається

А процес транскрипції

Б процес трансляції

В процес реплікації

Г процес активації амінокислот

Д синтез гліколіпідів

27. Клітинний центр є у клітинах

А бактерій

Б ціанобактерій

В грибів і вищих рослин

Г тварин і вищих рослин

Д тварин і нижчих рослин

28. Щільний шар цитоплазми, що оточує клітинний центр в еукаріотичній клітині

А центросома

Б центросфера

В центріоля

Г центромера

Д каріоплазма

29. Кожна центріоля клітинного центру еукаріотичної клітини складається з

А двох базальних тілець

Б двох мікротрубочок, розміщених перпендикулярно

В двох субодиниць: великої і малої

Г дев’яти триплетів мікротрубочок

Д двох хроматид, з’єднаних центромерою

30. Клітинний центр еукаріотичної клітини бере участь

А в утворенні лізосом

Б в утворенні субодиниць рибосом

В у формуванні нативної структури білків

Г у синтезі ліпідів і стероїдів

Д у формуванні веретена поділу

31. До одномембранних органел цитоплазми належать

А рибосоми, клітинний центр

Б комплекс Гольджі, рибосоми

В вакуолі, лізосоми

Г вакуолі, мітохондрії

Д лізосоми, пластиди

32. Ендоплазматична сітка – це

А система мембран, що утворюють стопки плоских мішечків (грани, що складаються з тилакоїдів) та плоскі видовжені складки (ламели)

Б деспіралізовані нитки хроматину

В система мембран, що пронизують цитоплазму

Г своєрідний цитоскелет, утворений мікротрубочками

Д своєрідний цитоскелет, утворений мікрофіламентами

33. Ендоплазматична сітка в еукаріотичній клітині сполучається із

А плазматичною мембраною, зовнішньою ядерною мембраною, комплексом Гольджі

Б плазматичною мембраною, зовнішньою мітохондріальною мембраною

В плазматичною мембраною, зовнішньою мембраною мітохондрій та хлоропластів

Г зовнішньою ядерною мембраною, комплексом Гольджі, мембранами мітохондрій

Д плазматичною мембраною, клітинним центром

34. Ендоплазматична сітка, яка містить рибосоми

А гладка

Б шорстка

В пухка

Г щільна

Д жорстка

35. На мембранах агранулярної ендоплазматичної сітки синтезуються

А білки і вуглеводи

Б вуглеводи, ліпіди і стероїди

В нуклеїнові кислоти

Г нуклеїнові кислоти і ліпіди

Д білки і стероїди

36. Комплекс Гольджі є полярною органелою, оскільки

А під час поділу клітини його частини розходяться до полюсів

Б знаходиться поблизу плазматичної мембрани на одному із полюсів клітини

В з одного полюса цистерни безперервно утворюються, а з іншого – відшнуровуються у вигляді пухирців

Г на мембранах цистерн і пухирців накопичуються різнойменні заряди

Д на внутрішньому і зовнішньому боці мембран існує різниця потенціалів

37. Комплекс Гольджі знаходиться

А у плазматичній мембрані

Б під плазматичною мембраною

В поблизу плазматичної мембрани

Г поблизу ядра

Д у ядрі

38. Диктіосоми – це

А комплекс Гольджі

Б рибосоми, нанизані на іРНК

В лізосоми, які здійснюють лізис відпрацьованих частин клітини

Г центріолі, які розійшлись до полюсів клітини

Д хромосоми, які утворили біваленти

39. В цистернах комплекса Гольджі

А утворюється хроматин

Б накопичуються продукти обміну

В утворюються субодиниці рибосом

Г синтезуються нуклеїнові кислоти

Д накопичуються і модифікуються білки

40. Лізосоми заповнені

А хроматином

Б пігментами

В гідролітичними ферментами

Г запасними речовинами

Д пероксидазою

41. Лізосоми належать до

А немемранних органел

Б одномембранних органел

В двомемранних органел

Г органел руху

Д клітинних включень

42. Травні вакуолі утворюються

А шляхом відшнуровування від гладкої ЕС

Б шляхом видозміни скоротливих вакуолей

В при злитті лізосом з фагоцитозними чи піноцитозними пухирцями

Г при злитті лізосом із скоротливими вакуолями

Д при злитті скоротливих вакуолей з фагоцитозними чи піноцитозними пухирцями

43. Мембрана вакуолі рослинної клітини називається

А гранулярна

Б агранулярна

В плазматична

Г протопласт

Д тонопласт

44. Великі вакуолі, оточені тонопластом, характерні для клітин

А бактерій і ціанобактерій

Б всіх еукаріотичних організмів

В тварин і грибів

Г рослин

Д тварин

45. Вакуолі рослинної клітини заповнені

А клітинним соком

Б каріоплазмою

В гіалоплазмою

Г стромою

Д ектоплазмою

46. Скоротливі вакуолі забезпечують

А скорочення ниток веретена поділу під час анафази мітозу

Б підтримання тургору

В зміну форми клітини під час поділу

Г зміну форми клітини під час руху

Д осморегуляцію і виділення

47. Двомембранними органелами цитоплазми є

А ядро, комплекс Гольджі

Б мітохондрії, пластиди

В джгутики, війки

Г пластиди, вакуолі

Д мітохондрії, лізосоми

48. “Енергетичними станціями” клітини називають

А мітохондрії

Б хлоропласти

В рибосоми

Г хромосоми

Д лізосоми

49. Вирости внутрішньої мембрани мітохондрій

А тилакоїди

Б ламели

В кристи

Г плазмодесми

Д грани

50. У матриксі мітохондрій містяться

А хромосоми

Б мікротрубочки і мікрофіламенти

В зерна крохмалю

Г кільцева ДНК, РНК, дрібні рибосоми

Д гідролітичні ферменти

51. У мітохондріях відбуваються реакції

А темнової фази фотосинтезу

Б гідролітичного розщеплення складних органічних речових

В окиснення органічних речовин із вивільненням енергії, за рахунок якої синтезується АТФ

Г білкового синтезу

Д синтезу вуглеводів, ліпідів, стероїдів

52. Драглистий матрикс, яким заповнені хлоропласти

А каріоплазма

Б ендолімфа

В гіалоплазма

Г строма

Д перилімфа

53. Внутрішня мембрана хлоропластів утворює

А кристи

Б тилакоїди і ламели

В цистерни, трубочки і пухирці

Г надмембранні комплекси

Д підмембранні комплекси

54. У стромі хлоропластів містяться

А кільцева ДНК, РНК, дрібні рибосоми

Б мікротрубочки і мікрофіламенти

В жирові краплини

Г хромосоми

Д гідролітичні ферменти

55. На мембранах тилакоїдів містяться

А дихальні пігменти

Б фотосинтетичні пігменти

В гідролітичні ферменти

Г кристали оксалату кальцію

Д базальні тільця

56. Хлоропласти можуть перетворюватись на

А пропластиди

Б промітохондрії

В хромопласти та мітохондрії

Г лейкопласти та мітохондрії

Д хромопласти

57. Світлова фаза фотосинтезу відбувається

А на мембранах крист у мітохондріях

Б у стромі хлоропластів

В на мембранах тилакоїдів у хлоропластах

Г на виростах внутрішньої мембрани у хромопластах

Д на виростах внутрішньої мембрани у лейкопластах

58. Темнова фаза фотосинтезу відбувається

А на мембранах ендоплазматичної сітки

Б у стромі хлоропластів

В на мембранах тилакоїдів у хлоропластах

Г на виростах внутрішньої мембрани у хромопластах

Д на виростах внутрішньої мембрани у лейкопластах

59. Забарвлення хромопластів визначається наявністю

А хлорофілів

Б гемоглобіну

В гемоціаніну

Г каротиноїдів

Д хроматину

60. Функція лейкопластів

А запасання крохмалю

Б запасання глікогену

В синтез білків

Г синтез ліпідів

Д фотосинтез

61. Лейкопласти можуть перетворюватись на

А пропластиди

Б промітохондрії

В хлоропласти та хромопласти

Г лізосоми

Д вакуолі

62. Органелами руху еукаріотичної клітини є

А псевдоніжки, лейкопласти

Б війки, скоротливі вакуолі

В джгутики, скоротливі вакуолі

Г псевдоніжки, війки

Д джгутики, лейкопласти

63. Тимчасові вирости цитоплазми, оточені плазматичною мембраною

А кристи

Б ламели

В джгутики

Г війки

Д псевдоніжки

64. Тимчасові структури цитоплазми (запасні поживні речовини, нерозчинні продукти життєдіяльності)

А глікокалікс і пелікула

Б клітинні включення

В мікрофіламенти

Г диктіосоми

Д полісоми

65. Зовнішня мембрана ядерної оболонки переходить в

А ендоплазматичну сітку

Б тонопласт

В плазматичну мембрану

Г зовнішню мембрану мітохондрій

Д зовнішню мембрану пластид

66. Напіврідке середовище, яке заповнює ядро

А строма

Б гіалоплазма

В каріоплазма

Г ендолімфа

Д перилімфа

67. Хроматин складається з

А каротиноїдів

Б білків, вуглеводів, ліпідів

В р РНК, білків, стероїдів

Г ДНК, білків – гістонів, невеликої кількості РНК

Д ДНК, полісахаридів, невеликої кількості РНК

68. Хромосоми формуються із хроматину під час

А переходу клітини до стану спокою

Б виходу клітини із стану спокою

В процесу спеціалізації клітини

Г росту клітини

Д поділу клітинного ядра

69. Хромосоми формуються (стають видимими у мікроскоп) в результаті

А приєднання до хроматину великої кількості ферментів

Б процесу спіралізації хроматину

В процесу трансляції

Г процесу транскрипції

Д процесу реплікації

70. Хроматин (хромосоми) є носіями інформації про

А структуру глікопротеїдних та гліколіпідних комплексів

Б структуру ліпідів

В структуру полісахаридів

Г первинну структуру білків

Д будову амінокислот

71. До складу ядерець входять

А білки, вуглеводи, ліпіди, фосфоліпіди

Б т РНК, білки, стероїди

В глікопротеїдні комплекси і внутрішньоядерцевий хроматин

Г гліколіпідні комплекси і внутрішньоядерцевий хроматин

Д рибонуклеопротеїдні комплекси і внутрішньоядерцевий хроматин

72. В ядерцях утворюються

А мікрофіламенти

Б мікротрубочки

В промітохондрії і пропластиди

Г субодиниці рибосом

Д центріолі

Підготував(ли) викладач(і): Мальованчук Н.В.

Обговорено та затверджено

на засіданні П(Ц)МК

загальноосвітньої підготовки

Протокол № ___ від _________201_ року

Голова П(Ц)МК __________М.С. Кулява

Поиск по сайту: