Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Експериментальна частина

Лабораторна робота № 8

Екомоніторинг забруднення ґрунту

 

8.1 Мета роботи: вивчити джерела забруднення, основні забруднювачі ґрунту, їх екомоніторинг та експериментально визначити рівень забрудненості ґрунту з розра­хунком концентрації превалюючого забруднювача.

Теоретичні відомості.

Ґрунт – це поверхневий шар земної кори, який сформувався сумісною дією клімату, рослинності, ґрунтових організмів. Глибина цього шару може коливатися від декількох мм на сучасних скельних ґрунтах до 10 км. Із гігієнічної точки зору найбільше значення має орний шар, так як з його поверхнею контактує людина (ґрунтове повітря, ґрунтовий пил), вирощуються сільськогосподарські рослини, які вживаються в їжу. Однак великий інтерес має і шар ґрунту, який розташований до першого водотривкого горизонту. Від його хімічного складу залежить якість підземних вод.

Ґрунт – система, яка керує обміном речовин у природі, основа процесу трансформації сонячної енергії, оскільки він приймає участь у фотосинтезі рослин, які акумулюють колосальну кількість сонячної енергії, зв’язаній у масі рослинної органічної речовини, наземна рослинність акумулює біля 0,5∙1015 кВт/рік енергії. Ґрунт не тільки трансформує енергію, але й формує якість основних джерел господарсько-питного водопостачання, до яких відносяться ґрунтові води, а також води рік озер та водосховищ.

Хімічні сполуки, що знаходяться у ґрунті, змиваються з його поверхні у відкриті водойми або мігрують у глибину ґрунту. За хімічним складом ґрунтових вод можна судити про хімічний склад ґрунту. В підземні води вимиваються як ендогенні хімічні речовини (властиві для типу даного ґрунту), так і екзогенні (штучно створені та перерозподілені людиною). До останніх належать пестициди, мінеральні добрива, солі важких металів і т. і.

Дуже чутливі до надлишку міді в ґрунті – злакові, цитрусові і бобові культури (максимальні токсичні концентрації складають відповідно 10, 23, 32 мг/кг сухої біомаси).

Встановлено зв’язок між високим вмістом цинку в ґрунті і частотою захворювання на рак шлунку, між підвищеною концентрацією молібдену у ґрунті і раком стравоходу. Забруднення ґрунту бластомогенними (канцерогенними) речовинами спостерігається на значних відстанях (до 15 км) від джерела i глибинах (до 1,5 м). Тому виникає небезпека забруднення ґрунтових вод. Дуже небезпечні з них – це вихлопні гази, які містять свинець і 3,4-бенз(а)пірен. Тому овочі, злаки, iнші рослинні продукти, які вирощують біля автомагістралей мають підвищену концентрацію (на 1-1,5 порядку) цих токсичних речовин. РЬ викликає хронічні захворювання головного мозку, особливо у дітей, діє на репродуктивну функцію, а також має мутагенний характер.

Великої шкоди завдають забруднення пестицидами (гербицидами – для боротьби з бур’яном, інсектицидами – для боротьби з шкідливими комахами, фунгіцидами для боротьби з грибковими). Це хлор-, ртуть-, фосфорорганічні речовини. Дуже шкідливі хлорорганічні поверхнево-активні речовини, деякі з них, наприклад симазин, лінурон заборонені до застосування, накопичені у великих кількостях на складах сільгоспідприємств і потребують термінової утилізації.

Тому важливо нормування вмісту хімічних речовин у ґрунті – ГДКгр. Її величина визначається на основі декілъкох лімітуючих показників шкідливості (ЛПШ):

Ø Транслокаційний показник (Т) – характеризує накопичення ШР у рослинах.

Ø Міграційний повітряний показник (МА) – характеризує накопичення ШР в атмосферному повітрі.

Ø Міграційний водний показник (МВ) – характеризує накопичення ШР у воді.

Ø Загально-санітарний (ЗС) показник – враховує вплив ШР на процеси
самоочищення ґрунту. Тут дуже важлива хімічна стійкість, стабільність ШР (за основним критерієм – часом (діб)) зменшення концентрації ШР на 90 – 99%. Якщо t < 5 – 7діб, ШР – не леткі і продукти деструкції ШР не є токсичними, то цей показник не враховується. Це означає, що ШР досить легко піддається біодеградації.

Ø Санітарно-токсикологічний показник шкідливості (СТ) – характеризує ступінь токсичності ШР.

В окремих випадках враховується ще один ЛПШ – фітотоксичний.

Забруднення ґрунту в основному пов’язане із забрудненням повітря та водойм, тому необхідно першочергово передбачити якісну очистку повітря і стічних вод від ШР.

Основними заходами з охорони ґрунту є:

Ø удосконалення методів очистки повітря;

Ø удосконалення методів очистки стічних вод;

Ø утилізація відходів;

Ø використання технологій, які наближаються до маловідходних;

Ø виключення стадій технологічного процесу, на яких утворюється максимальна кількість токсичних відходів;

Ø перехід на водооборотне водопостачання;

Ø будівництво територіально-виробничих комплексів, де відходи одного підприємства були б сировиною для другого;

Ø науково обґрунтована регламентація внесення в ґрунт мінеральних добрив та отрутохімікатів;

Ø регенерація, рекультивація та рекуперація вже втрачених земель;

Ø організація спеціальних полігонів, де здійснюється централізоване збирання, знешкодження та поховання відходів.

Експериментальна частина

Якісний аналіз ґрунту

Проводимо аналіз фільтрату на наявність неорганічних, органічних забруднювачів за схемою: визначаємо рН розчину за допомогою універсального індикаторного паперу i відмічаємо колір фільтрату. Складаємо таблицю дослідження забруднювачів.

Таблиця 8.1 – Результати дослідження забрудненості ґрунту

Колір розчину рН розчину Попередні висновки
Прозорий 2 Можлива присутність Zn2+
Жовтуватий 3 Можлива присутність Fe2+, Fe3+
Блакитний 4 Можлива присутність катіонів Си

Проводимо якісні реакції визначення неорганічних забруднювачів і складаємо таблицю аналізу.

Таблиця 8.2 – Якісний аналіз ґрунту

Що досліджується Операція, реактив Спостереження Висновок Склад осаду Склад розчину
1. Фільтрат, окрема проба Визначення Zn2+; Реактив: К3[FeCN6] Жовтий колір Присутній Zn2+ Zn3[FeCN6] Zn2+
2. Фільтрат, окрема проба Визначення Fe2+, Fe3+ Реактив: К3[FeCN6] Синьо-зелений колір Присутнє Fe2+, Fe3+ - Fe2+, Fe3+
3. Фільтрат, окрема проба Визначення Cu2+ Реактив: NH3 Синій колір Присутня мідь - Cu2+

8.4 Висновки:Експериментально визначена забрудненість ґрунту. За якісним аналізом встановлено, що ґрунт містить такі забруднювачі, як: Zn2+; Fe2+; Fe3+; Cu2+.

 

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.