Тема. Гонококова інфекція

Лекція №8

Гонококова інфекція – контагіозне інфекційне захворювання, яке передається переважно статевим шляхом. Етіологія: збудник – гонокок Нейсера. Джерела інфекції – хвора на гонокок людина. Шляхи зараження:

- Статевий

- Контактно – побутовий (через постіль, рушники, мочалки, забруднені виділеннями)

Класифікація:

- Свіжа гонококова інфекція (гостра, підгостра, торпідна (малосимптомна)), триває до 2-х місяців

- Хронічна, триває ˃ 2-х місяців

Інкубаційний період 3-7 днів в середньому. Екстрагенітальна гонококова інфекція, що найбільш часто зустрічається:

- Гонококовий кон’юнктивіт

- Гонококовий проктит

- Орофарингіальна гонококова інфекція (глотка, мигдалики)

Клінічна картина. Гонококова інфекція у чоловіків протікає у вигляді гонококового уретриту (запалення уретри). Свіжий гострий гонококовий уретрит:

a) Передній: скарги – різкий біль на початку сечовипускання, свербіж, печіння зовнішнього отвору сечівника, які посилюються під час сечовипускання, велика кількість гнійних виділень із сечівника; об’єктивно – зовнішній отвір сечівника набряклий, гіперемований, з уретри виділяється багато жовто-зеленого гною; під час пальпації уретра щільна болісна.

b) Задній (тотальний): скарги – часті позиви до сечовипускання, різкий біль наприкінці сечовипускання, виділення із сечівника зменшуються.

Ускладнення гострого заднього уретриту: простатит (запалення простати) і епідидиміт (запалення придатків яєчок), що супроводжується різкою болісністю і набряком тканин уражених органів, погіршенням загального самопочуття і підвищенням t° тіла (іноді до 38-39°С). Підгострий перебіг свіжого гонококового уретриту проявляється аналогічними симптомами, але вони виражені не так яскраво. Торпідний перебіг – малосимптомний. Гострий гонококовий уретрит без лікування або в результаті некваліфікованого лікування переходить в хронічний (гострозапальні зміни зовнішнього отвору уретри зникають, виділення слизові гнійні, скудні вранці перед сечовипусканням. Ускладнення хронічного гонококового уретриту: стриктури (звуження просвіту уретри), хронічні простатити, епідидиміти, які в запущених стадіях приводять до безпліддя, імпотенції.

Гонококова інфекція у жінок протікає у вигляді уретриту, вульвовагініту, ендоцервіцита.

· Гонококовий уретрит: навіть у гострому періоді протікає малосимптомно (можуть бути біль і печіння при сечовипусканні, свербіж у сечівнику, гіперемія і набряк зовнішнього отвору сечівника, незначні гнійні виділення з уретри).

· Гонококовий вульвовагініт: свербіж, печіння в ділянці вульви, стінки піхви набряклі, гіперемовані.

· Гонококовий ендоцервіцит: шийки матки набрякла, гіперемована, із каналу шийки матки витікають слизистогнійні виділення; ерозії навколо зовнішнього зіва шийки матки, болючість в ділянці лобка.

При висхідному розповсюдженні інфекції розвивається гонококовий ендометрит, сальпінгіт, що супроводжується порушенням загального стану з підвищенням t° тіла, різкими болями внизу живота, кров’яними виділеннями, порушенням менструального циклу. Ускладнення: безпліддя в результаті гонококового ендометриту, сальпінгіту, що може супроводжуватись утворенням спайкових процесів. РПМВ. Взяття крові для ЗАК, БАК, для дослідження крові на ВІЛ методом ІФА; взяття крові на РВ. Взяття виділень для МД та БД у чоловіків з сечівника, прямої кишки, у жінок із сечівника, каналу шийки матки, прямої кишки, при підозрі на орофаринг гонококову інфекцію – з лакун мигдаликів і задньої стінки глотки. Виконання призначень лікаря: Загальна терапія:

· антибіотики: пеніцилін (бензилпеніцилін, біцилін -1,-3,-5, ампіцилін);препарати тетрациклінового ряду (тетрациклін, хлортетрациклін, окситетрациклін); макроліти (макропен, олететрин); цефалоспорини (цефалексин, цефтазидим)

· сульфаніламіди: сульфален, бактрим

· імунотерапія специфічна: гонококова вакцина

· імунотерапія неспецифічна: пірогенал, левамізол, метил урацил

· препарати, що стимулюють метаболічні процеси (екстракт алое, склисте тіло, спленін)

· протеолітичні ферменти (трипсин, хімотрипсин)

Місцева терапія: промивання сечівника одним з розчинів: калію перманганат, срібла нітрат, риванол, цидипол; інсталяція сечівника (після сечовипускання), 0,25-0,5% нітрат срібла, 2% коларгол або протаргол, діатермія, піхвові ванночки та спринцювання. Профілактика первинна:

- своєчасне виявлення та лікування хворих, обстеження статевих партнерів і їх лікування

- диспансерне спостереження після закінчення лікування для чоловіків проводять протягом 1-1,5 місяця, жінок – 2-3-х менструальних циклів; перший раз проводять лабораторне дослідження через 7-10 днів після закінчення лікування. В процесі диспансерного спостереження мікроскопічне і бактеріологічне дослідження проводять після комбінованих провокацій (в/м введення 0,5 мг гоновакцини, пірогеналу 10-20 мкг або одночасно цих двох препаратів; рекомендують також гостру їжу, пиво (аліментарна провокація)

- проведення профілактичних оглядів осіб із групи ризику, безплідних пар і вагітних

Профілактика вторинна: санітарно-просвітня робота серед осіб із групи ризику про заходи запобігання зараження, серед населення. Профілактика новонародженим: закладання за повіки 1% мазі тетрацикліну або еритроміцинової.

Критерії виліковності гонореї. Зникнення виділень ще не є свідченням вилікування гонореї, оскільки гонококи можуть довгий час зберігати свою життєдіяльність у прихованих вогнищах інфекції.

Для виявлення гонококів у прихованих вогнищах інфекції використовують різні способи провокації:

1. Механічний – масаж сечівника на бужі.

2. Хімічний – у чоловіків інстиляція у сечівник 0,5 % розчину срібла нітрату, у жінок – змащування шийки матки 1-2 % розчином срібла або розчином Люголя.

3. Біологічний – уведення гоновацкини 0,5 мл внутрішньом’язово або в шийку матки.

4. Аліментарний – вживання гострої їжі, алкогольних напоїв.

5. Термічний – прогрівання ділянки статевих органів за допомогою індуктотермії.

6. Фізіологічний – менструація.

Для визначення виліковності гонореї проводять бактеріоскопічні та бактеріологічні дослідження після одного із способів провокації через 24, 48 та 72 год: перший раз – через 7-10 днів після лікування, другий – у чоловіків через 1 міс, у жінок – під час наступної менструації. Хворих знімають з обліку лише після негативних результатів досліджень на гонококи.

·

·

·

·

Поиск по сайту: