Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Тема. Гонококова інфекція

Лекція №8

Гонококова інфекція – контагіозне інфекційне захворювання, яке передається переважно статевим шляхом. Етіологія: збудник – гонокок Нейсера. Джерела інфекції – хвора на гонокок людина. Шляхи зараження:

- Статевий

- Контактно – побутовий (через постіль, рушники, мочалки, забруднені виділеннями)

Класифікація:

- Свіжа гонококова інфекція (гостра, підгостра, торпідна (малосимптомна)), триває до 2-х місяців

- Хронічна, триває ˃ 2-х місяців

Інкубаційний період 3-7 днів в середньому. Екстрагенітальна гонококова інфекція, що найбільш часто зустрічається:

- Гонококовий кон’юнктивіт

- Гонококовий проктит

- Орофарингіальна гонококова інфекція (глотка, мигдалики)

Клінічна картина. Гонококова інфекція у чоловіків протікає у вигляді гонококового уретриту (запалення уретри). Свіжий гострий гонококовий уретрит:

a) Передній: скарги – різкий біль на початку сечовипускання, свербіж, печіння зовнішнього отвору сечівника, які посилюються під час сечовипускання, велика кількість гнійних виділень із сечівника; об’єктивно – зовнішній отвір сечівника набряклий, гіперемований, з уретри виділяється багато жовто-зеленого гною; під час пальпації уретра щільна болісна.

b) Задній (тотальний): скарги – часті позиви до сечовипускання, різкий біль наприкінці сечовипускання, виділення із сечівника зменшуються.

Ускладнення гострого заднього уретриту: простатит (запалення простати) і епідидиміт (запалення придатків яєчок), що супроводжується різкою болісністю і набряком тканин уражених органів, погіршенням загального самопочуття і підвищенням t° тіла (іноді до 38-39°С). Підгострий перебіг свіжого гонококового уретриту проявляється аналогічними симптомами, але вони виражені не так яскраво. Торпідний перебіг – малосимптомний. Гострий гонококовий уретрит без лікування або в результаті некваліфікованого лікування переходить в хронічний (гострозапальні зміни зовнішнього отвору уретри зникають, виділення слизові гнійні, скудні вранці перед сечовипусканням. Ускладнення хронічного гонококового уретриту: стриктури (звуження просвіту уретри), хронічні простатити, епідидиміти, які в запущених стадіях приводять до безпліддя, імпотенції.

Гонококова інфекція у жінок протікає у вигляді уретриту, вульвовагініту, ендоцервіцита.

· Гонококовий уретрит: навіть у гострому періоді протікає малосимптомно (можуть бути біль і печіння при сечовипусканні, свербіж у сечівнику, гіперемія і набряк зовнішнього отвору сечівника, незначні гнійні виділення з уретри).

· Гонококовий вульвовагініт: свербіж, печіння в ділянці вульви, стінки піхви набряклі, гіперемовані.

· Гонококовий ендоцервіцит: шийки матки набрякла, гіперемована, із каналу шийки матки витікають слизистогнійні виділення; ерозії навколо зовнішнього зіва шийки матки, болючість в ділянці лобка.

При висхідному розповсюдженні інфекції розвивається гонококовий ендометрит, сальпінгіт, що супроводжується порушенням загального стану з підвищенням t° тіла, різкими болями внизу живота, кров’яними виділеннями, порушенням менструального циклу. Ускладнення: безпліддя в результаті гонококового ендометриту, сальпінгіту, що може супроводжуватись утворенням спайкових процесів. РПМВ. Взяття крові для ЗАК, БАК, для дослідження крові на ВІЛ методом ІФА; взяття крові на РВ. Взяття виділень для МД та БД у чоловіків з сечівника, прямої кишки, у жінок із сечівника, каналу шийки матки, прямої кишки, при підозрі на орофаринг гонококову інфекцію – з лакун мигдаликів і задньої стінки глотки. Виконання призначень лікаря: Загальна терапія:

· антибіотики: пеніцилін (бензилпеніцилін, біцилін -1,-3,-5, ампіцилін);препарати тетрациклінового ряду (тетрациклін, хлортетрациклін, окситетрациклін); макроліти (макропен, олететрин); цефалоспорини (цефалексин, цефтазидим)

· сульфаніламіди: сульфален, бактрим

· імунотерапія специфічна: гонококова вакцина

· імунотерапія неспецифічна: пірогенал, левамізол, метил урацил

· препарати, що стимулюють метаболічні процеси (екстракт алое, склисте тіло, спленін)

· протеолітичні ферменти (трипсин, хімотрипсин)

Місцева терапія: промивання сечівника одним з розчинів: калію перманганат, срібла нітрат, риванол, цидипол; інсталяція сечівника (після сечовипускання), 0,25-0,5% нітрат срібла, 2% коларгол або протаргол, діатермія, піхвові ванночки та спринцювання. Профілактика первинна:

- своєчасне виявлення та лікування хворих, обстеження статевих партнерів і їх лікування

- диспансерне спостереження після закінчення лікування для чоловіків проводять протягом 1-1,5 місяця, жінок – 2-3-х менструальних циклів; перший раз проводять лабораторне дослідження через 7-10 днів після закінчення лікування. В процесі диспансерного спостереження мікроскопічне і бактеріологічне дослідження проводять після комбінованих провокацій (в/м введення 0,5 мг гоновакцини, пірогеналу 10-20 мкг або одночасно цих двох препаратів; рекомендують також гостру їжу, пиво (аліментарна провокація)

- проведення профілактичних оглядів осіб із групи ризику, безплідних пар і вагітних

Профілактика вторинна: санітарно-просвітня робота серед осіб із групи ризику про заходи запобігання зараження, серед населення. Профілактика новонародженим: закладання за повіки 1% мазі тетрацикліну або еритроміцинової.

Критерії виліковності гонореї. Зникнення виділень ще не є свідченням вилікування гонореї, оскільки гонококи можуть довгий час зберігати свою життєдіяльність у прихованих вогнищах інфекції.

Для виявлення гонококів у прихованих вогнищах інфекції використовують різні способи провокації:

1. Механічний – масаж сечівника на бужі.

2. Хімічний – у чоловіків інстиляція у сечівник 0,5 % розчину срібла нітрату, у жінок – змащування шийки матки 1-2 % розчином срібла або розчином Люголя.

3. Біологічний – уведення гоновацкини 0,5 мл внутрішньом’язово або в шийку матки.

4. Аліментарний – вживання гострої їжі, алкогольних напоїв.

5. Термічний – прогрівання ділянки статевих органів за допомогою індуктотермії.

6. Фізіологічний – менструація.

Для визначення виліковності гонореї проводять бактеріоскопічні та бактеріологічні дослідження після одного із способів провокації через 24, 48 та 72 год: перший раз – через 7-10 днів після лікування, другий – у чоловіків через 1 міс, у жінок – під час наступної менструації. Хворих знімають з обліку лише після негативних результатів досліджень на гонококи.

 

 

·

·

·

·




©2015 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.