Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

ДРУГА СПРОБА ДОБИТИСЬ НЕЗАЛЕЖНОСТІ РУСЬКОЇ ЦЕРКВИ (1147 р.)



В умовах феодальної роздробленості Руська православна церква вирішила здобути незалежність від візантійського патріархату.

У 1147 р. при підтримці київського князя Із’яслава Мстиславовича чернігів-ський єпископ ОНУФРІЙскликав собор єпископів ( прибуло 7 із 10 ). На соборі

було обрано митрополитом русича Клима Смолятича (без погодження із патріар-хом). Але церква незалежною не стала ,бо проти цього виступили частина єпис-

Копів і Юрій Долгорукий , який в цей час захопив Київ і став великим князем.

Тому Клим Смолятич відмовився від посади митрополита і виїхав у Володимиро – Суздальське князівство.

 

 

ГАЛИЦЬКО – ВОЛИНСЬКА ЗЕМЛЯ.

До 1199 року Галицька і Волинська землі існували окремо.

ГАЛИЦЬКЕ КНЯЗІВСТВО.

Розташованеу Прикарпатті і верхньому Подністров’ї. Центрспочатку Перемишль, потім був поділ князівства на кілька уділів.

Виникло в серед. ХІ ст. ( 1054 р. ) ,коли Ярослав Мудрий віддав Галичину своєму внуку Ростиславу. Він і став засновником першої династії галицьких князів – Рости-славовичів.

Київський князь Із’яслав Ярославович забрав у Ростислава Галичину. Тільки у

1084 році уже великий князь Всеволод Ярославович повернув синам Ростислава Галичину( їх було 3 ).

1- Рюрик Ростиславович -став князювати у Перемишльській землі ( землі над

річками Сян і верхньому Дністрі).

2- Василько Ростиславович – став правити у Теребовлянському князівстві ( землі

Поділля, Буковина і східна частина укр. Карпат).

3- Володар Ростиславович – правив у Звенигородському князівстві ( знаходилось між Перемишльським та Теребовлянським ).

Сусіди Галичини: на півночі – Волинські землі ;

на півдні -- степ , а також залежне від Галича Берладське кн..

на заході -- Угорщина і Польща;

на сході -- Київське кн..

Після Любецького з’їзду ( 1097 р.) Галицьке князівство вийшло з-під влади Києва.

Після смерті братів – Ростиславовичів їхні діти у 1124 р. поділили Галичину на 4 кня-зівства : Перемишльське , Звенигородське, Теребовлянське і Галицьке.

Тільки у 1141 р. , після смерті братів Володаревичів і Васильковичів ці землі знову

об’єднав в єдине князівство Володимирко Володаревич.У цьому ж1141р. Володи-

Мирко переніс столицю князівства з Перемишля у м. Галич.

Володимирко вів боротьбу за владу із своїм племінником Іваном Берладником.

Потерпівши поразку у боротьбі за Галич , Іван заснував окреме Берладське князівст-во (1150 – 1160-і р.р.).Помер Володимирко у 1152 р. , а Галицьким князем став його

син Ярослав Осмомисл.

ПРАВЛІННЯ ЯРОСЛАВА ОСМОМИСЛА

(1152 - 1187 )

За його правління Галицьке князівство досягнуло свого найвищого розвитку. Він вів

боротьбу з київським князем Із’яславом за спірні порубіжні міста ( Болохівщина ) і

зумів їх втримати за собою. Укріпив багато галицьких міст , кілька міст збудував ,

в т.ч. і м. Ярослав ( тепер Польща).

В 1153 - 1157 р.за наказом Ярослава у Галичі було збудовано Успенський собор , де згодом князя і було поховано.

Ярослав приєднав до Галицького князівства землі між Карпатами і Дністром ,

Пониззя Дунаю і аж до Чорного моря.

Відсутність воєн із сусідами, мир всередині країни сприяли економічному і культур-ному піднесенню Галичини за Ярослава. Найбільшою проблемою під час правління

Осмомисла були непокірні галицькі бояри, які неодноразово виступали проти князя ( Настя Чагрівна ). Особливо непокірним був боярський рід Кормильчичів. Приборкати бояр так4 і не зумів.

Осмомисл відмовився взяти участь у поході А. Боголюбського у 1169 р. на Київ.

Зовнішня політика.

1. Брав участь у походах проти половців .

2. Уклав союз із німецьким імператором Фрідріхом Барбароссою і визнав себе його

васалом.

3. Відновив добрі стосунки з Польщею і Угорщиною.

4. Мав великий авторитет на Русі. До нього звертався автор «Слова о полку Ігоревім»

«Високо сидиш ти , княже, на своїм золотокованім престолі, підпер гори угорські своїми полками , зачиняєш ворота Дунаю … і суд по Дунаю рядиш».

Помер у 1187 р. Літописець писав про нього : «Був то князь мудрий ,красномовний

богобійний і поважаний у всіх землях . Був щедрим , милостивим і правосудним ,

через те безліч іноземців йому служило».

Після його смерті в Галичі йде боротьба за владу. Бояри вигнали з князівства поза-

шлюбного сина Осмомисла -Олега і передали владу шлюбному сину - Володимиру.

Його правління не залишило вагомого сліду. Після смерті Володимира (1199р.) його

сини відмовились повернутись з Угорщини , тому Галичина залишилась без князів. В боротьбу за ці землі включились волинські князі.

 

ВОЛИНСЬКЕ КНЯЗІВСТВО.

Виникло в кін. Х – на поч.. ХІ ст.. Центр– м. Володимир – Волинський. Аж до серед.

ХІІ ст. своєї окремої князівської династії не мало , бо київські князі вважали Волинь своєю вотчиною і не хотіли віддавати іншим у спадкове володіння. Статус спад-кової вотчини Волинь набула лише після реформи Ярослава Мудрого (1054 р.).

Окрему князівську династію волинських князів заснував Із’яслав ІІ Мстиславович,

онук Володимира Мономаха. Із’яслав помер у 1170 році . Між його синами виникли

міжусобиці за владу, але в результаті волинським князем став брат Із’яслава – Роман Мстиславович.При ньому Волинь досягла найвищого розвитку.

Сусіди Волині :

На заході – Польща; На сході – Київська земля; На півдні – Галичина; На півночі – Литва.

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.