Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Автоматизація виробництва



Теоретичною основою автоматизації виробничих процесів є теорія продуктивності, яка дозволяє розглядати питання проектування й експлуатації машин у їхньому взаємозв'язку, формулювати основні закони автоматобудування, вирішувати конкретні задачі розрахунку і вибору технологічних, конструктивних, структурних і експлуатаційних параметрів з позицій високої продуктивності, надійності й ефективності.

Розвиток автоматизації на сучасному етапі характеризується зміщенням акценту з масового на серійне виробництво, яке нині складає основну частину в електронній галузі. Інша характерна риса сучасної автоматизації ‑ розширення арсеналу технічних засобів і, як наслідок, багатоваріантність розв'язань задач автоматизації виробничих процесів.

Стратегія комплексної автоматизації електронного апаратобудування як основи технічної політики визначається кількома аспектами, у тому числі:

· правильним розумінням змісту й основної спрямованості робіт з автоматизації;

· об'єктивною оцінкою в часі перспективності і доцільності застосування нових методів і засобів автоматизації, їхнього сполучення і зв'язку з аналогами.

Автоматизація виробництва часто трактується як процес заміщення функцій людини пристроями і системами керування і контролю, тобто ототожнюється з впровадженням автоматики. При цьому вважається, що технологічні процеси й устаткування залишаються в основному колишніми. Це в корені неправильно. Зміст виробництва складають технологічні процеси, саме в них закладаються потенційні якість і кількість продукції, що випускається, та ефективність виробництва. Система керування є лише формою реалізації цих можливостей. Тому автоматизація виробництва є комплексною конструкторсько-технологічною задачею, вирішення якої пов'язане зі створенням принципово нових, прогресивних технологічних процесів і високопродуктивних засобів виробництва на їхній основі.

Так, будь-який автомат (токарський чи фрезерний верстат, верстат-автомат) є комплексом технологічних і конструктивно-компонувальних рішень та характеризується багато позиційністю, одночасним функціонуванням великої кількості механізмів, пристроїв і інструментів. Створення таких складних технологічних об'єктів вимагає вирішення багатьох задач, у тому числі автоматизації транспортування, завантаження деталей, орієнтації в просторі, накопичення заділів, вилучення відходів та інше, і тільки за таких умов може бути ефективним застосування автоматичного керування. Автоматично діючі засоби виробництва тільки тоді перспективні, коли виконують виробничі функції швидше і краще за людину.

Надзвичайну актуальність у рамках стратегії автоматизації набуває проблема об'єктивної оцінки і розумного впровадження новітніх методів і засобів автоматизації, тому що це пов'язано з великими капітальними витратами.

Будь-яке технічне нововведення, яким би перспективним воно не було, проходить ряд стадій: ідея-макет-конструкція. Кожна стадія характеризується удосконалюванням параметрів, систему яких у першому наближенні можна звести до формули: «швидкодія-надійність-вартість».

І тільки після того, як усі параметри відповідатимуть техніко-економічним вимогам, нововведення може бути рекомендованим до впровадження. У зв'язку з цим у технічній політиці однаково неприпустимі як скоростиглі ідеї, тобто не дозрілі первинні ідеї, так і запізнені ідеї і рішення.

Одне з принципових питань стратегії комплексної автоматизації – оптимальне поєднання новітніх методів і засобів із традиційними. В автоматичних машинах і системах для масового виробництва широко використовуються принципи диференціації і концентрації операцій, суміщення їх у часі, що і забезпечує високу продуктивність і ефективність. Переваги масового виробництва слід перенести на серійне виробництво, для якого характерна часта змінюваність номенклатури виробів. Це можливо лише за умови створення легкопереналагоджуваних технічних засобів. Системи з ЧПК, прямого цифрового керування від ЕОМта інші є досить мобільними й ефективними при автоматизації серійного й одиничного виробництва.

Підвищений інтерес до гнучких технологічних комплексів визначається соціальними, економічними і технічними аспектами їхнього впровадження у виробництво.

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.