Еволюція форм вартості

Тема 6. Гроші і грошова система.

1.Еволюція форм вартості та виникнення грошей. Теорії грошей.

2. Суть та функції грошей. Основні властивості грошей

3. Грошовий обіг та його закони. Структура грошової маси.

4. Грошові системи та їх еволюція.

5.Причини виникнення, суть та види інфляції.

6. Проблеми конвертованості грошової одиниці.

Еволюція форм вартості

Грошова форма вартості й сутність грошей. Засобом вираження вартості всіх інших товарів в умовах розвинутого виробництва є гроші, або грошова форма вартості. Попередніми менш розвинутими, були проста, розгорнута і загальна форма вартості.

Проста форма вартості. Обмін продуктами, як уже зазначалося, виник ще у первісному суспільстві і мав епізодичний характер. Наприклад, одна община могла обмінювати надлишок дичини на надлишок риби, що утворився в іншої общини. Ця форма вартості була не лише найпростішою, що відображала відносини між двома товаровиробниками, а й випадковою, оскільки обмін цей не мав регулярного характеру. Випадковим було і те, які продукти і в якій пропорції обмінювалися.

Розгорнута форма вартості. З розвитком виробництва відбувалося поглиблення суспільного поділу праці, що супроводжувалося зростанням її продуктивності та появою додаткового продукту. Першим великим поділом праці, як уже зазначалося, було виділення скотарських і землеробських племен, тому надлишки тварин і продукти тваринництва (м'ясо, вовна та ін.) вже не випадково, а регулярно починають обмінюватися на надлишки продукції землеробства.

Внаслідок регулярного обміну мінові пропорції набували стійкішого характеру, наближалися до витрат праці. Але оскільки товар безпосередньо обмінювався на інший, а обмін між общинами (тобто колективний обмін) з розпадом первісного ладу поступився місцем індивідуальному обміну, останній наштовхнувся на певні обмеження. Так, власник шкури тварини міг придбати зерно лише в тому разі, якщо ця шкура була потрібна власнику зерна. Тому обмін одного товару на інший нерідко ставав неможливий, вартість кожного товару не набувала кінцевого, загальноприйнятого вираження. Для цього необхідний був товар, який мав би споживчу вартість для всіх членів суспільства.

Загальна форма вартості. Розвиток виробництва, поглиблення суспільного поділу праці, розширення кола обмінюваних продуктів зумовили стихійне виділення такого товару, на який обмінювалися всі інші товари, а отже загального еквівалента. На різних етапах історичного розвитку і різних країнах і місцевостях роль загального еквівалента виконували неоднакові товари. Це були переважно продукти масового виробництва, що відігравали вирішальну роль в економіці народів. Так, у давніх греків загальним еквівалентом була худоба, у скандинавських народів - хутро і шкури, в Монголії, у Судані й Абіссінії – сіль, на Русі тривалий час загальним еквівалентом було хутро родини куниць, а грошова система функціонувала у формі «кунних грошей».

З часом роль загального еквівалента закріпилася за золотом. Воно виконувало функцію грошей уже за півтора тисячоліття до н.е. До цього було звичайним товаром. Перетворення золота на зальний еквівалент відбулося завдяки таким його властивостям, як ковкість, м’якість, подільність, неокислюваність, висока вартість в малій вазі. Паралельно із золотом загальним еквівалентом було і срібло. Так, київська срібна гривна часів Київської русі важила від 160 до 196 грамів. Так тривало кілька тисячоліть, і лише у другій половині ХХ ст.. роль грошей монопольно закріпилася за золотом, що означало встановлення золотого стандарту.

Гроші мають багато тисячолітню історію. Це складний і найважливіший елемент ринкової економіки.

Існує 2 основні концепції, що пояснюють причини виникнення грошей:

1). Раціоналістична; 2).Еволюційна;

Раціоналістична – пояснює виникнення грошей як результат домовленості між людьми про введення спеціального інструмента (грошей) для здійснення обміну товарів.

Еволюційна – стверджує, що гроші виникли стихійно, незалежно від волі людей, у результаті тривалого еволюційного розвитку суспільного поділу праці, товарного виробництва та обміну.

Раціоналістична концепція панувала до кінця 18 ст. Вона має прихильників і серед деяких сучасних економістів. Так, Самуельсон визначає гроші як “ штучну соціальну умовність”, а Дж. Гелбрейт вважає, що закріплення грошових функцій за благородними металами та іншими предметами – “продукт угоди між людьми”.

Однак спроби пояснити походження грошей угодою між людьми чи законодавчими актами держави, з нашого погляду, є не дуже переконливими. Адже гроші у своїх найпростіших проявах виникли на ранніх етапах розвитку окремих народів, коли ні фактори взаємної угоди, ні влада держави не могли відігравати істотної ролі у конституюванні такої складної категорії, як гроші. Можна припустити, що держава лише на певній стадії розвитку законодавчо закріпила певний товар, яких стихійно виконував роль загального еквівалента, як “ декретні гроші”.

Еволюційна концепція вперше була сформульована засновниками класичної політичної економії Семітом, Рікардо, а потім була розвинута Марксом. Вони аргументовано довели, що гроші мають товарне походження і виникли в результаті тривалого розвитку суспільного поділу праці, товарного виробництва, обміну та послідовної зміни форм вартості.

На ранньому етапі розвитку людського суспільства появі грошей передувала епоха натурального (бартерного) товарообміну ( Т1 – Т2), коли товар Т1 виражав свою вартість у протиставленому йому товарі – еквіваленті Т2. У міру розвитку товарного виробництва та насичення ринку товарами прямий товарообмін дедалі більше ускладнювався, і міг Взагалі не здійснитися, оскільки інтереси учасників товарної угоди не збігалися. Для того щоб отримати потрібний товар, необхідно було попередньо відшукати товар - посередник, який задовольнив би партнера обміну, а з часом і товар, який би відповідав інтересам усіх учасників обмінних операцій, тобто був загальним еквівалентом. У різних народів товарами, що виконували роль загальновизнаних еквівалентів, були: худоба, хутро, риба, зерно, чай, рис, дорогоцінні раковини, залізо, мідь, бронза. З подальшим розвитком товарних відносин роль товару – посередника. Який виконував функцію загального еквівалента, закріпилася з дорогоцінними металами - сріблом та золотом, а згодом – тільки за золотом.

Золото стало краще інших товарів виконувати роль загального еквівалента і називатися грошима завдяки своїм природним властивостям (рідкісність, однорідність, подільність без втрати вартості, портативність, тривалість зберігання тощо).

З появою грошей увесь товарний світ ніби розділився на два полюси: на одному знаходяться всі звичайні товари, на другому – особливий товар – гроші, що виконують роль загального еквівалента і мають абсолютну ліквідність.

Гроші сприяли трансформації бартерного товарообміну (Т1 – Т2) у товарно – грошовий обіг

(Т1 – Г – Т2).

Поиск по сайту: