Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Тема 9: Химерна українська проза: філософські універсалії Валерія Шевчука



1. Причини звернення митців до жанру химерного роману. Його ознаки: Міф. Притча. Парабола.

2. Ознаки міфотворення В.Шевчука в романах «Дім на горі», «На полі смиренному», «Три листки за вікном»: образи героїв- чорнокнижників, що реалізують прагнення людини до повноти буття; створення фолкнерівської мікрогалактики та барокових універсальних структур для відображення «паралельної дійсності».

3. Химерність образу митця та міф пор Дім у романі – баладі «Дім на горі». Принцип дзеркального відображення та його роль в побудові образної системи роману.

4. Любов як універсальне поєднання гріховного та божественного начал у новелі В.Шевчука «Панна сотниківна». Засоби розкриття химерних образів та роль перетворень у новелі.

5. Художні засоби розкриття химерного у новелі «Джума». Універсальний символ життя - хреста і долі.

 

ЛІТЕРАТУРА

1. Тарнашинська Л. Художня галактика Валерія Шевчука.-К.:Вид-во ім.Олени Теліги, 2001.-223 с.

2. Тарнашинська Л. Свобода вибору - єдина форма самореалізації в абсурдному світі (Проза В.Шевчука як відзеркалення екзистенціалізму) / У кн. Тарнашинська Л. Сезон вічності. Літературно - критичні тексти.-Париж - Львів - Цвікау : Зерна, 2001.-С.23-42 або Слово і час.-1992.-№7.-0.117-127.

3. Тарнашинська Л.Самодостатність кожного «Я» - принцип творення внутрішнього світу героя: Валерій Шевчук // Тарнашинська Л. Українське шістдесятництво: профілі на тлі покоління: (історико – літературний та поетикальний аспекти). – К.: Смолоскип, 2010. – С.146 – 202 .

4. Євхан Н. Фольклорно – міфологічні моделі у прозі В.Шевчука // Слово і час. – 2003. - №5. – С.70 – 76.

5. Месевря О. Про систему персонажів повісті В.Шевчука «Горбунка Зоя» // Українська мова і література в школі. – 2004. - №5. – С.32 – 35.

6. Монахова Т. Концепт «дім» і «дорога» у творах В.Шевчука // Укр. мова й література в серед. шк., гімназіях. – 2007. – №1. – С.90-94.

Тема 10: Прозовий міфологізм Володимира Дрозда

1. Здобутки В.Дрозда в царині химерної прози. Вирішення проблеми пристосуванства сільської людини в місті та пошуки порятунку людської душі в умовах її хворобливого розщеплення в автобіографічних образах романів «Самотній вовк», «Катастрофа» та повісті «Ирій».

2. Пакуль – поліська Йокнапатофа В.Дрозда, малий всесвіт у романах «Спектакль», «Листя землі», «Маслини». Ирій – Пакуль як життєва подорож людини від країни мрій, ситого достатку до своїх духовних витоків у повісті «Ирій».

3. Образ білого коня Шептала як алегоричне осмислення проблеми «особистість – суспільство» в новелі В.Дрозда «Білий кінь Шептало».

ЛІТЕРАТУРА

1. Бовсунівська Т. Химера у західно – європейському та українському романтизмі // Всесвітня література та культура в навчальних закладах України. – 2000. - №6. – С.48-50.

2. БондаренкоА. Художнє мовомислення новели В.Дрозда «Білий кінь Шептало» // Дивослово. – 2004. - №11. – С.57-60.

3. Дрозд В. Бог, люди і я: щоденники різних років із коментарями /\ Київ. – 2003. - №1. – с.93-144; №2-3. – С.98-131; №4. – С.91-100; №5. – С.70-99; №6. – С.115-136.

4. Майданченко П. «Химородність» творів В.Дрозда // Майданченко П. Комічне в сучасній українській прозі: Літературно – критичний нарис. – К.: Дніпро, 1991. – С.38-84.

5. Наливайко Д. Феномен українського бароко в європейському контексті // Слово і час. – 2002. - №2. – С.30-38.

 

Тема 11: Історична проза Павла Загребельного

1. Причини звернення митців до історичної теми у 60-70-х р.р. XX ст. М.Слабошпицький про українську історичну романістику.

2. Роль зв’язків між поколіннями та культурного історичного спадку в житті сучасної людини – головні проблеми в романах П.Загребельного «Диво»(1968), «Первоміст»(1972), «Смерть у Києві» (1973), «Євпраксія» (1975), «Роксолана» (1980), «Я, Богдан» (1983). Художні досягнення автора в історичному жанрі: історико – психологічний вектор зображення; роль літературного вимислу, документальних та фольклорних матеріалів; оригінальність композиції: зсув часових площин, мозаїчність мотивів; повнота зображення вільних, ексцентричних, парадоксальних характерів.

3. Сюжетна лінія Сивоок – Ярослав Мудрий як розв’язання проблем митець – влада, доля народних митців, питання про збереження імен в історії та конформізм («Диво»).

4. Життєві віхи Сивоока як історія створення собору Софії Київської: між язичництвом, християнством та візантійськими християнськими догмами («Диво»)

5. Доля собору під час війни 1941 – 1942 років. Образ Гордія Отави («Диво»).

6. Дипломатична місія Бориса Отави у 60-ті роки ХХ ст.: між собором та коханою жінкою («Диво»).

 

ЛІТЕРАТУРА

1. Дончик В. Істина - особистість. Проза П.Загребельного. Літературно -критичний нарис. - К., 1984.-248 с.

2. Слабошпицький М. «І саме за гамбурзьким рахунком…»: Штрихи до портрета П.Загребельного // Літературна Україна.-26.09.99.-С.2.

3. Фащенко В. Глибінь і розмаїття дивосвіту // Передм. до вид. Загребельний П. Твори в 6 т. Т.1.-К.: Дніпро, 1979.-С.5-16.

4. Загребельний П. Спроба автокоментаря // П.Загребельний. Неложними устами: Статті, есе, нариси. – К.: Рад. письм.,1981. – С.438-455.

5. Загребельний П.Втішання історією (авторське післяслово до роману «Роксолана») // П.Загребельний. Роксолана. – Харків: «Євроекспрес», 2000. – С.628-635.

 

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.