Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Облігації як форма кредиту



Електронний депозитарій.

 

Депозитарій цінних паперів - юридична особа, яка проводить винятково депозитарну діяльність та може здійснювати кліринг та розрахунки за угодами щодо цінних паперів.

Національний депозитарій України (НДУ) — депозитарій створений відповідно до Закону України „Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні” для забезпечення функціонування єдиної системи депозитарного обліку.

Статутний капітал НДУ становить 30 млн. гривен. 86% акцій належить державі: ними управляє Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку. Крім того, 14% акцій належать більш, ніж 20 учасникам ринку України.

Відповідно до Закону України „Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні” НДУ є центральним інститутом Національної депозитарної системи, на який покладено забезпечення її формування й розвитку, функціонування єдиної системи депозитарного обліку й обслуговування обігу цінних паперів, інтеграцію Національної депозитарної системи в міжнародну систему депозитарних установ , що забезпечують функціонування світових ринків капіталів.

Згідно із цим Законом Національний депозитарій здійснює такі види діяльності:

зберігання і обслуговування обігу цінних паперів на рахунках у цінних паперах та операцій емітента щодо випущених ним цінних паперів;

кліринг та розрахунки за угодами щодо цінних паперів;

ведення реєстрів власників іменних цінних паперів.

Крім того, до виключної компетенції НДУ віднесено:

стандартизація депозитарного обліку та документообігу щодо операцій з цінними паперами;

нумерація (кодифікація) цінних паперів, випущених в Україні, відповідно до міжнародних норм;

встановлення відносин і налагодження постійної взаємодії з депозитарними установами інших держав, укладання двосторонніх та багатосторонніх угод про пряме членство або кореспондентські відносини для обслуговування міжнародних операцій з цінними паперами учасників Національної депозитарної системи, контроль за їх кореспондентськими відносинами з депозитарними установами інших держав.

НДУ виконує також і інші функції, передбачені нормативно-правовими актами України:

моніторинг виготовлення та отримання емітентами типових бланків сертифікатів іменних цінних паперів;

призначення індивідуальних ідентифікаційних кодів власникам цінних паперів – нерезидентам;

призначення кодів міждепозитарного обліку;

прийом реєстрів власників іменних цінних паперів випусків, що переведені у бездокументарну форму;

прийом первинних документів, на підставі яких здійснювалися зміни в системах реєстрів власників іменних цінних паперів тих випусків, що були переведені в бездокументарну форму;

прийом документів системи реєстрів власників іменних цінних паперів;

прийом зведеного облікового реєстру при переведені випуску акцій з бездокументарної форми у документарну форму випуску іменних акцій;

у разі припинення здійснення зберігачем цінних паперів професійної діяльності на ринку цінних паперів, депозитарій здійснює зберігання документів та копій архівів баз даних зберігача, інформації щодо його депонентів, а також забезпечує зберігання цінних паперів депонентів зберігача на рахунку в цінних паперах.

 

 

Тема 22. Механізм функціонування облігаційного кредиту (2 год.)

 

1. Облігації як форма кредиту.

2. Класифікація видів облігацій.

3. Державні та муніципальні облігаційні позики.

4. Переваги та недоліки облігацій.

5. Ціни на облігації.

6. Алгоритм прийняття рішення про купівлю облігацій.

7. Доходи власників облігацій.

 

Облігації як форма кредиту.

За Законом України "Про цінні папери та фондовий ринок" від 23 лютого 2006 року облігація — це цінний папір, що посвідчує внесення його власником грошей, визначає відносини позики між власником облігації та емітентом, підтверджує зобов'язання емітента повернути власникові облігації номінальну вартість у передбачений умовами розміщення облігацій строк та виплатити доход за облігацією, якщо інше не передбачено умовами розміщення.

Державні облігації за строками можуть бути:

- довгострокові — з терміном обігу понад 5 років;

- середньострокові — з терміном обігу від 1 до 5 років;

- короткострокові — з терміном обігу до 1 року.

Державні облігації поділяються на:

1) облігації внутрішніх державних позик;

2) облігації зовнішніх державних позик;

3) цільові облігації внутрішніх державних позик.

 

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.