Сутність та необхідність здійснення грошових реформ

Грошові реформи — повна або часткова перебудова грошової системи в державі з метою стабілізації механізму регулювання грошового обігу відповідно до нових соціально-економічних умов. Грошові реформи зазвичай спрямовуються на усунення наслідків інфляції. Такий радикальний спосіб застосовується державою лише тоді, коли консервативні способи стабілізації грошей не спрацьовують або не дають запланованого ефекту.

Грошова реформа — це планомірні перетворення, за допомо­гою яких здійснюються рішучі комплексні заходи, спрямовані на оздоровлення економіки, фінансів, грошового обігу тощо.

Найважливішою метою грошової реформи є надання національ­ній валюті характеру єдиного законного платіжного засобу та суттєвого підвищення її купівельної спроможності й конвертова- ності. Стабільність національної валюти можна розглядати у двох вимірах: зовнішній — стабільність обмінного курсу національної валюти; і внутрішній — стабільність цін, тобто відсутність інфля­ції. Обираючи модель проведення грошової реформи, важливо визначитись щодо напряму реформування у просторі цих двох вимірів.

Грошові реформи можливі у випадках:

— зміни державного устрою;

— глибоких економічних криз фінансової системи;

— економічних зрушень, коли гроші припиняють виконувати свої функції;

— поглиблення бюджетного дефіциту;

— нарощення обертів інфляційних процесів тощо.

Грошова система має бути адекватною соціально-економічним

умовам розвитку суспільства. Вдосконалення грошової системи, зміна її кількісних і якісних характеристик відбувається в процесі грошових реформ, які є одним із найважливіших інструментів грошової політики. Грошові реформи, що проводились у різні часи в багатьох країнах, значно відрізнялися за своїми цілями, глиби­ною реформування діючих гропювих систем, методами стабілізації валют, підготовчими заходами тощо.

Чим би не була спричинена необхідність проведення грошової реформи, найголовнішою її метою завжди є стабілізація грошово­го обігу. Для досягнення цієї мети недостатньо прийняти ті чи інші законодавчі акти, а необхідно створити відповідні економічні передумови. Без цього грошові кошти і після реформи можуть знецінюватися. Тому успішне виконання грошової реформи потре­бує відповідної підготовки: нагромадження золотовалютних і ма­теріальних резервів, припинення чи значного зменшення темпів зростання грошової маси в обігу, оздоровлення державних фі­нансів, поліпшення структури суспільного виробництва, збалансу­вання ринку тощо.

Крім підготовки економічних та організаційних передумов гро­шової реформи, важливе значення для її успіху має правильний вибір методу стабілізації валюти в процесі реформи. Особливо акту­альною ця проблема була в епоху функціонування повноцінних грошей, коли держави завдяки реформам намагалися поновити систему металевого обігу чи обігу розмінних на метал грошових знаків. З переходом до системи обігу нерозмінних грошових знаків чіткі межі між альтернативними методами стабілізації валют зник­ли, а способи здійснення реформ уніфікувалися.

Економічна теорія і світовий досвід засвідчують, що грошова реформа, пов'язана з уведенням нової грошової одиниці, є одним із заходів щодо виведення економіки з кризи та її подальшої ста­білізації. Тому принципи і конкретні інструменти здійснення грошової реформи залежать від реалізації економічної політики держави. При цьому грошова реформа має проводитися не заради реформи як такої, а з метою макроекономічної стабілізації й отри­мання додаткових імпульсів щодо здійснення в подальшому ефек­тивної грошово-кредитної, цінової, податкової та інвестиційної політики, зняття обмежень щодо залучення іноземних державних і приватних інвестицій у сферу виробництва та обігу. Необхідні заходи треба запроваджувати послідовно й узгоджувати один з од­ним.

Завдання, що пов'язані з відтворенням економіки, структурною перебудовою, мають поєднуватися з діяльністю банків, функціону­ванням грошово-кредитного механізму загалом. Аналізуючи еко­номічні процеси, що відбуваються в державі, ми доходимо виснов­ку: тільки через розв'язання фінансових проблем можна створити базу для розвитку виробництва в умовах ринкових перетворень. Без грошової реформи неможливо стабілізувати економіку; можна лише досягти тимчасової фінансової стабілізації.

Кожна країна, враховуючи особливості своєї економічної полі­тики, ставить перед собою неоднозначні цілі щодо змісту й напря­мів структурної перебудови національних грошових систем. Разом із тим світовий досвід показує, що проведення грошових реформ передбачає поступове вирішення таких завдань:

— приведення у відповідність товарної та грошової маси як шля­хом здійснення диференційовано-конфіскаційних заходів, так і без них;

— введення нової національної грошової одиниці й створення розгалуженої структури депозитних та інших форм грошей;

— припинення сповзання економіки до розвитку інфляційних процесів і, відповідно, до знецінення введеної національної грошо­вої одиниці;

— введення тимчасових обмежень емісії нових грошових знаків, а також контролю за рухом грошової маси;

— запровадження ефективного механізму емісії, організації й регулювання готівкового та безготівкового обігу, а також їхньої взаємодії;

— докорінна перебудова засад зовнішніх валютних відносин, забезпечення конвертованості національної грошової одиниці;

— стабілізація економічним шляхом валютного курсу введеної національної грошової одиниці за умови, що на першому етапі реформи її обмінний курс буде відносно жорстким щодо сильних валют;

— утвердження відповідної ринкової інфраструктури — грошо­вого, валютного та фінансового ринків.

Грошові реформи, до яких вдаються держави при виникненні структурного розбалансування грошового обігу, завжди пов'язані з ризиком. Але у багатьох країнах світу завдяки проведенню гли­боких грошових реформ вдавалося у стислі строки досягти суттєвої стабілізації грошового обігу, відтак і загальної санації економіч­ного розвитку.

Отже, грошова реформа — це запровадження нової грошової системи або вдосконалення існуючої з метою стабілізації грошово­го обігу відповідно до нових соціально-економічних умов.

Поиск по сайту: