Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Основні характеристики лазерних і світлодіодних



 швидкість друку визначається швидкістю механічного протягування аркуша та швидкістю обробки даних, що надходять із комп’ютера. Середня швидкість друку 4–16 сторінок за хвилину;

 роздільна здатність сягає 2400 dpi. Стандартним вважається значення в 300 dpi;

 пам’ять чорно–білого лазерного принтера складає не менше 1 Мбайт, у кольорових лазерних принтерах значно більше. Робота лазерного принтера пов’язана з величезними обчисленнями. Наприклад, при роздільній здатності 300 dpi, на сторінці формату А4 буде майже 9 млн. точок, і потрібно розрахувати координати кожної з них. Швидкість обробки інформації залежить від тактової частоти процесора та об’єму оперативної пам’яті принтера;

 папір використовується якісний формату А4. Існують моделі для формату А3. У деяких лазерних принтерах є можливість використання рулонного паперу.

– висока швидкість друку (до 20 сторінок/ хв.);

– швидкість друку не залежить від роздільної здатності;

– висока якість друку (300, 600 і більше dpі);

– низька собівартість друку (на другому місці післяматричних принтерів);

– безшумність;

– висока надійність.

– висока ціна апарату;

– високе споживання електроенергії;

– дуже висока ціна кольорових апаратів.

Термін роботи та якість роботи лазерного принтера залежить від барабана. Ресурс барабана дешевих моделей 40–60 тисяч сторінок.

 


 

Різновиди, будова, принцип роботи і характеристики сканерів.

СканериСканер – це пристрій, який дає змогу вводити в комп’ютер чорно–біле або кольорове зображення, графічну та текстову інформацію. Сканер використовують у випадках, коли виникає потреба ввести в комп’ютер із наявного оригіналу текст і/або графічне зображення для його подальшої обробки (редагування і т.д.). Сканована інформація потім обробляється за допомогою спеціального програмного забезпечення (наприклад, програмою FineReader) і зберігається у вигляді текстового або графічного файлу.Основними виробниками сканерів є фірми Hewlett Packard, Mustek, Epson, Canon.

Основним елементом сканера є CCD–матриця (Charge Coupled Device –пристрій із зарядовим зв’язком) або PMT (PhotoMultiplier Tube –фотомножник). Колби–фотомножники використовуються лише у складних і дорогих барабанних професійних сканерах. CCD–матриця – це набір діодів, що реагують на світло при дії зовнішньої напруги. Від якості матриці залежить якість розпізнавання зображення. Аркуш, що сканується, освітлюється ксеноновою лампою або набором світлодіодів. Відбитий промінь за допомогою системи дзеркал або лінз проектується на CCD–матрицю. Під дією світла та зовнішньої напруги, матриця генерує аналоговий сигнал, що змінюється при переміщенні відносно неї аркуша та інтенсивності відображення різних елементарних фрагментів. Сигнал подається на аналогово–цифровий перетворювач, де він оцифровується (представляється у вигляді набору нулів та одиниць) і передається у пам’ять комп’ютера. Існує два способи сканування: переміщення аркуша відносно нерухомої CCD–матриці або переміщення світлочутливого елемента при нерухомому аркуші.

Класифікація сканерів. Існує чимало моделей сканерів, що відрізняються методом сканування, допустимим розміром оригіналу та якістю оптичної системи. За способом організації переміщення зчитуючого вузла відносно оригіналу сканери поділяються на планшетні, барабанні та ручні. У планшетних сканерах оригінал кладуть на скло, під яким рухається оптико–електронний зчитуючий пристрій. У барабанних сканерах оригінал через вхідну щілину втягується барабаном у транспортний тракт і пропускається повз нерухомий зчитуючий пристрій. Барабанні сканери не дають змоги сканувати книги, переплетені брошури тощо. Ручний сканер необхідно плавно переміщувати вручну по поверхні оригіналу, що не дуже зручно, однак ручні сканери використовуються для зчитування штрих–кодів товарів у магазинах.

Основні технічні характеристики сканерів:

роздільна здатність може сягати 2400 dpi. Сканер розглядає будь–який об’єкт як набір окремих точок (пікселів). Пікселі розташовуються рядами, утворюючи зображення. Процес сканування відбувається по рядках, весь рядок сканується одночасно. Якість відсканованого матеріалу залежить від оптичної роздільної здатності (визначається кількістю світлочутливих діодів CCD–матриці на дюйм) та механічної роздільної здатності (визначається дискретністю руху світлочуттєвого елементу або системи дзеркал відносно аркуша). Вибір роздільної здатності визначається застосуванням результатів сканування: для художніх зображень, які потрібно друкувати на фотонабірних машинах роздільна здатність повинна складати 1000–1200 dpi, для друку зображення на лазерному або струменевому принтері – 300–600 dpi, для перегляду зображення на екрані монітора – 200–400 dpi, для розпізнавання тексту – 300 dpi;

глибина представлення кольору у більшості сучасних сканерів 24 розряди. Відповідно сканер дозволяє розпізнавати біля 16 млн. кольорів і можна якісно сканувати фотографії. На ринку є моделі сканерів, що мають глибину представлення кольору 30 та 34 розряди. При перетворенні оригіналу у цифрову форму, зберігаються дані про кожний піксел зображення. Прості сканери визначають наявність або відсутність кольору, результуюче зображення буде чорно–білим. Для представлення пікселів достатньо одного розряду (0 або 1). Для передачі відтінків сірого між чорним та білим кольором необхідно як мінімум 4 розряди (16 відтінків) і 8 розрядів (256 відтінків). Чим більше розрядів, тим якісніше передаються

динамічний діапазон оптичної щільності, визначає спектр напівтонів. Оптична щільність визначається як відношення падаючого світла до відбитого і коливається у діапазоні від 0,0 (абсолютне біле тіло) до 4,0 (абсолютно чорне тіло). Значення діапазону доповнюється літерою D і визначає ступінь його чутливості. Більшість планшетних сканерів мають стандартний діапазон 2,4 D, слабо розрізняють близькі відтінки одного кольору

метод сканування впливає на якість сканованого кольорового зображення. Розрізняють два основних методи, що відрізняються кількістю проходів CCD–матриці над оригіналом. Перші сканери використовували 3–прохідне сканування. При кожному проході сканувався один із кольорів палітри RGB. Сучасні сканери використовують однопрохідну методику, яка розділяє світловий промінь на складові за допомогою призми;

область сканування ручних сканерів – до 105 мм, барабанних, планшетних сканерів – від формату А4 до Full Legal

швидкість сканування залежить від способу під’єднання до комп’ютера, драйверів, схеми передачі кольорів, роздільної здатності. Тому швидкість сканування визначається експериментальним шляхом в кожному конкретному випадку.

Переваги планшетних сканерів:

– можливість сканувати практично будь–який оригінал. Планшетні сканери, як і копіювальні апарати, можуть сканувати оригінали різного розміру – від мініатюр до документів форматів, що широко використовуються, а також книг. При встановленні додаткового модуля з’являється можливість сканування прозорих плівок, негативів і слайдів. Більшість цих модулів призначена для сканування слайдів шириною 35 мм;

– висока роздільна здатність сканування зображення. В планшетних сканерах завжди використовується два типи роздільної здатності – оптична і інтерпольована. Оптичнароздільна здатність описує можливості апаратної (оптичної) частини сканера. Для збільшення чіткості деталей оригіналу застосовуються спеціальні програмні алгоритми, які забезпечуєдрайвер сканера. Цю роздільну здатність називають інтерпольованою. Як правило, вона збільшує максимальнуроздільну здатність сканера в 4 рази. Наприклад, оптична роздільна здатність сканера 600 dpi, а максимальноінтерпольована – 2400 dpi. Оскільки це інтерпольована роздільна здатність забезпечується програмними методами, то якість оригіналу може бути невисокою. Але практично всі моделі сканерів забезпечують достатню якість при інтерпольованій роздільній здатності. Не можна застосовувати інтерполяцію при скануванні слайдів 35 мм.

Недоліки планшетних сканерів:

– великі розміри планшетних сканерів формату А4 (Мінімум 210х297 мм). Однак, при використанні багатофункціональних пристроїв, де розміщується над принтером, цей недолік можна вважати незнаним.

Практично всі планшетні сканери середнього і вищого рівня комплектуються модулем для сканування прозорих плівок або слайдів. Проте прийнятна якість досягається тільки при скануванні оригіналів великих розмірів. Не завжди якість сканування фотонегативів 35 мм буде якісним. Всі сучасні моделі сканерів використовують для підключення до комп’ютера інтерфейс порту USB, раніше використовувався SCSI і LPT. Незалежно від інтерфейсу, сканер не зможе працювати без відповідного драйвера. Один із стандартів цих драйверів називається TWAIN (Technology Without an Interesting Name).

Перед появою стандарту TWAIN кожний сканер поставлявся з власним драйвером, який міг працювати тільки з певною програмою обробки зображень або розпізнавання Стандарт TWAIN був розроблений в 1992 році групою виробників (175 учасників) апаратного забезпечення. TWAIN є

специфічним апаратним драйвером який інтегрований в програми розпізнавання тексту, обробки зображень, текстовий процесор і інші види програмного забезпечення. TWAIN–сумісні програми можуть використовувати будь–який пристрій, що підтримує стандарт TWAIN. TWAIN–сумісні пристрої (сканери, цифрові камери) поставляються з драйвером, який дозволяє отримати доступ до цього пристрою всім програмам, в яких встановлена підтримка TWAIN. Якщо в системі використовується два TWAIN–сумісні пристрої, то програма може отримати доступ до будь–якого з них (якщо сама підтримує стандарт TWAIN), не дивлячись на те, що кожний пристрій використовує власний драйвер.

Наприклад, в програмі Photoshop всі TWAIN–пристрої є джерелами імпорту зображення; необхідно вибрати сканер, відсканувати оригінал, і зображення з’явиться у вікні програми Photoshop. Таким чином, доступ до пристрою здійснюється безпосередньо з програмного додатку, тобто TWAIN є

стандартизованим інтерфейсом програмного рівня.

 

Різновиди, будова, принцип роботи і характеристики мережного обладнання.

Мережеві адаптериМережева плата, або мережевий адаптер, (NIC – network interface card) – периферійний пристрій, що дозволяє ПК взаємодіяти з іншими пристроями мережі та іншими ПК. Мережеві адаптери поділяються навнутрішні – окремі плати вставляються в PCI або PCI –Eх слот;зовнішні, що підключаються через USB або PCMCIA інтерфейс, переважно використовуються в ноутбуках; інтегровані в материнську плату.

Зазвичай мережеві адаптери поділяються на адаптери для ПК та адаптери для серверів.В адаптерах для ПК значна частина роботи перекладається на драйвер, тим самим адаптер виявляється простіше й дешевше. Недоліком такого підходу є високий ступінь завантаження центрального процесора ПК роботою над передачею кадрів з оперативної пам’яті ПК в мережу.

Адаптери, призначені для серверів, звичайно забезпечуються власними процесорами, які самостійно виконують більшу частину роботи з передачі кадрів з оперативної пам'яті в мережу й у зворотному напрямку.

Класифікація мережевих адаптерів за поколіннями:

адаптери першого покоління були виконані надискретних логічних мікросхемах, у результаті чого мали низьку надійність. Вони мали буферну пам’ять тільки на один кадр, що призводило до низької продуктивності адаптера, тому що всі кадри передавалися з ПК в мережу або з мережі в ПК послідовно. Крім того, задання конфігурації адаптера першого покоління відбувалося вручну, за допомогою перемичок. Для кожного типу адаптерів використався свій драйвер, причому інтерфейс між драйвером і мережевою операційної системою не був стандартизований;

– у мережевих адаптерах другого покоління дляпідвищення продуктивності застосували метод багатокадрової буферизації. При цьому наступний кадр завантажується з пам’яті ПК в буфер адаптера одночасно з передачею попереднього кадру в мережу. У режимі прийому, після того як адаптер повністю прийняв один кадр, він може почати передавати цей кадр із буфера в пам’ять комп’ютера одночасно з прийняттям іншого кадру з мережі;

– у мережевих адаптерах третього поколінняздійснюється конвеєрна схема обробки кадрів. Вона полягає в тому, що процеси прийому кадру з оперативної пам’яті ПК й передачі його в мережу сполучаються в часі. Таким чином, після прийому декількох перших байт кадру починається їхня передача. Це істотно підвищує продуктивність ланцюжка оперативна пам’ять – адаптер – фізичний канал – адаптер –оперативна пам’ять”. Така схема дуже чутлива до порогапочатку передачі, тобто до кількості байт кадру, що завантажується в буфер адаптера перед початком передачі в мережу.

Мережевий адаптер третього покоління здійснює самонастроювання цього параметра шляхом аналізу робочого середовища без участі адміністратора мережі. Самонастроювання забезпечує максимально можливу продуктивність для конкретного сполучення продуктивності внутрішньої шини комп'ютера, його системи переривань і системи прямого доступу до пам'яті. Адаптери третього покоління базуються на спеціалізованих інтегральних схемах, що підвищує продуктивність і надійність адаптера при одночасному зниженні його вартості. Підвищення продуктивності каналу „адаптер –пам’ять” дуже важливе для підвищення продуктивності мережі в цілому, тому що продуктивність складного маршруту обробки кадрів, що включає, наприклад, концентратори, комутатори, маршрутизатори, глобальні канали зв'язку і т. п., завжди визначається продуктивністю самого повільного елемента цього

мережеві адаптери четвертого покоління розвивають швидкість до 1 Гбіт / сек, а також є велика кількість високорівневих функцій. У набір таких функцій може входити підтримка агента вилученого моніторингу, схема пріоритезації кадрів, функції дистанційного керування ПК і т.п.

 




©2015 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.