Мета, завдання і об’єкт прогнозування

Метою прогнозування є створення уявлення про майбутній стан бур'янового компонента, його можливу чисельність та видовий склад для оцінки ступеня його впливу на продуктивність сільськогосподарських культур і визначення необхідності та обсягу заходів регулювання рівня присутності бур'янового компонента агрофітоценозу. Таким чином, мета прогнозу забур'яненості включає три складові елементи:

- рівень присутності і стан бур'янового компонента в майбутньому;

- розрахунок рівня його впливу на продуктивність культурного компонента агрофітоценозу;

- визначення ступеня необхідності та обсягу заходів регулювання чисельності бур'янового компонента.

Конкретні завдання прогнозування залежать від його типу, виду, різновидності та просторових меж прогнозу. Вони достатньо різноманітні, але їх можна об'єднати в дві групи:

- завдання, що сприяють вирішенню оперативних проблем регулювання чисельності бур'янового компонента в межах конкретного поля чи сівозміни;

- завдання перспективного планування інтегрованої системи регулювання рівня присутності бур'янового компонента та формування необхідних для цього матеріальних засобів у межах регіону, країни;

При цьому, як в першому, так і в другому випадку важливо проводити визначення можливих втрат врожаю від бур'янів у межах від поля до країни.

Об'єктом прогнозування в гербології виступає компонент агрофітоценозу, який складається з різних видів рослин, що можуть знаходитись у латентній та віргільній стадіях розвитку від сходів до дорослих рослин. Виходячи з цього, об'єктами прогнозування в гербології є:

1. Кількість насіння бур'янів на одиниці площі на визначену дату (потенціальна забур'яненість ґрунту);

2. Рівень присутності бур'янів загальний чи в розрізі видів протягом вегетаційного сезону або на визначену дату чи період (фактична забур'яненість посівів).

3. Об'єктом прогнозування може виступати не сама забур'яненість, а необхідна ефективність комплексу заходів чи окремого прийому регулювання рівня забур'яненості. Основою для такого прогнозування можуть бути встановлені експериментально допустимі в конкретних умовах рівні фактичної або потенційної забур'яненості.

4. Об'єктом прогнозування може бути також рівень шкідливості бур'янового угрупування. Засадою прогнозування даного об'єкта є встановлені експериментально рівні шкідливості бур'янового угрупування чи окремих його видів у агрофітоценозі конкретної сільськогосподарської культури.

Таким чином, об'єктами прогнозування в гербології як прикладній науці може бути не лише сам матеріальний об'єкт - бур'яни, а й антропогенний вплив на нього (необхідна ефективність комплексу заходів) та рівень взаємовідношень бур'янового і культурного компонентів агрофітоценозу (рівень шкідливості бур'янових угрупувань).

Матеріальний об'єкт прогнозування має ряд особливостей, які визначають методичні і практичні підходи до прогнозування забур'яненості. До таких особливостей відносяться:

- бур'яни хоч і являються постійним, але лише супутнім компонентом агрофітоценозу, тому ступінь їх присутності, ріст і розвиток у значній мірі залежать від біологічних особливостей і технології вирощування домінанту агрофітоценозу - сільськогосподарської культури;

- автономність об'єкта прогнозування заснована на наявності великого ґрунтового банку насіння, що дозволяє бур'янам по-різному реалізовуватись у різних посівах сільськогосподарських культур;

- рівень прояву бур'яну залежить від кліматичних та ґрунтових умов. Цю особливість можна використати в прогнозуванні, встановивши типовий видовий набір бур'янів для певних ґрунтово-кліматичних умов;

- забур'яненість являє собою складний об'єкт, який складається з багатьох елементів. Вона значно складніша, ніж інші біологічні фактори ризику зниження врожаю (шкідники і хвороби), що підтверджується рівнем розробки питання прогнозування першого і останніх, як у нас в країні, так і за кордоном;

- забур'яненість - явище динамічне в часі та просторі. Динамічність у часі зумовлена в основному внутрішніми причинами розвитку агрофітоценозу. Динамічність у просторі зумовлена автономністю бур'янового угрупування. У динаміці популяцій бур'янів немає постійного збільшення або зменшення їх кількості, ці зміни відбуваються скачкоподібно у відповідності зі змінами погодних умов, застосування прийомів регулюван­ня й інших факторів. Динамічність забур'янення знижується згідно принципу ергодичності, зі збільшенням масштабу прогнозу. Чим для більшої територіальної одиниці розробляється прогноз забур'яненості, тим стабільніший стан рівня і видового складу забур'яненості.

Типи і види прогнозу.

У сучасній гербології розрізняють типи, види та різновидності прогнозу. В основу класифікації покладені:

- об'єкт прогнозу;

- стадія розвитку об'єкта;

- термін пронозу.

Розрізняють наступні типи прогнозу:

1. Термінальний – визначає ступінь майбутньої придатності бур'янового компонента в ґрунті або в агрофітоценозі на певний термін часу. Об'єктом даного типу прогнозу є бур'янове угрупування в цілому або окремий його вид. Даний вид прогнозу дозволяє прогнозувати рівень забур'яненості агрофітоценозу після проведення запланованих заходів регулювання.

2. Нормативний – визначає величину нормативної необхідної сумарної ефективності комплексу заходів чи окремого прийому для досягнення заданого рівня фактичної забур'яненості агрофітоценозу або потенційної забур'яненості ґрунту. Об'єктом даного типи прогнозу є антропогенний вплив на бур'яновий компонент агрофітоценозу.

3. Прогноз шкідливості – визначає рівень можливого негативного впливу бур'янової синузії або конкретних її видів на продуктивність сільськогосподарських культур. Об'єктом такого типу прогнозу є взаємовідношення бур'янового компонента і культури в агрофітоценозі. Нормативний тип прогнозу шкідливості може бути виконаний на основі реальних даних або на основі термінального прогнозу, тому даний тип прогнозу часто доповнює перший.

Види пронозу визначаються по стану розвитку об'єкта прогнозування і виділяються лише в термінальному типі прогнозу. Розрізняють види прогнозу:

- термінальний прогноз потенційної забур'яненості ґрунту;

- термінальний прогноз фактичної забур'яненості агрофітоценозу.

В нормативному типі та прогнозі шкідливості види не виділяють, але вказують обов'язково, по якій стадії розвитку бур'янового угрупування виконаний прогноз.

Головними категоріями, якими оперують у прогнозуванні, є час і простір. По співставленні часу і об'єкта розрізняють різновидності прогнозу:

1. Оперативний. Термін прогнозу до 2 місяців. Використовується частіше для уточнення системи агротехнічних і хімічних заходів регулювання чисельності бур'янів у весняний період.

2. Короткостроковий – термін прогнозу від двох місяців до двох років. Використовується як основа для складання оптимальної інтегрованої системи регулювання чисельності бур'янового компонента агрофітоценозів.

3. Довгостроковий – термін прогнозу більше двох років. Використовується в основному при плануванні організаційних заходів та планування накопичення і виробництва матеріальних засобів регулювання рівня присутності бур'янового компонента агрофітоценозу.

Точність оперативних прогнозів у залежності від методики складає 75-85%, а короткотермінових та довгострокових - від 60 до 70%. По другій категорії прогнозування - простору - всі типи, види і різновидності прогнозу можуть виконуватися в межах конкретного поля, сівозміни, господарства, району, області, країни. Таким чином, просторові межі прогнозу співпадають з господарськими або адміністративними межами території.

У повній назві прогнозу вказується тип, вид, різновидність та просторова межа прогнозу. Наприклад, термінальний оперативний прогноз потенційної забур'яненості грунту на першому полі другої польової сівозміни КСП "Маяк" Новомиргородського району Кіровоградської області. Для кожного типу і виду прогнозу необхідно підбирати відповідну методику прогнозування. У залежності від завдання, виконують різні типи і види прогнозу, результати доповнюють один одного і створюють більш повне уявлення про майбутній стан об'єкта прогнозування.

Методи прогнозування.

Під методами прогнозування розуміють шляхи досягнення мети і конкретних завдань прогнозу. Єдиного універсального методу прогнозу не існує. Всі методи можна поділити на групи:

1. Інструментальний метод. Базується на використанні відповідного інструментарію, який дозволяє прискорити перехід об'єкта прогнозування на нову стадію розвитку на обмеженому просторі і на основі прямого обліку перенести отримані результати на всю просторову одиницю прогнозування.

2. Якісний. Базується на знанні самих загальних закономірностей розвитку об'єкта прогнозування.

3. Розрахунковий. Основою даного методу є математичні моделі функціонування об'єкта прогнозу, в яких узагальнений досягнутий рівень знань у даній області.

Кожен з відмічених методів має свої переваги і недоліки, тому розумне поєднання кількох методів забезпечує отримання найбільш достовірних і цінних у практичному відношенні результатів.

Мобільність і автономність об'єкта прогнозування в гербології зумовлює наявність у кожному методі фенологічної і агрокліматичної складової. Це зумовлено тим, що рівень присутності бур'янів у агрофітоценозі є похідною біологічних властивостей, екотопічних і агротехнічних факторів. При прогнозуванні появи і розвитку живих природних об'єктів суттєве значення має використання характеристик територіально-генетичних об'єктів, пов'язаних з об'єктом прогнозування, які несуть найбільшу прогностичну інформацію. До їх числа, в першу чергу, можна віднести тип ґрунту, кліматичні умови та ін.

Математичні моделі, маючи господарське значення, одночасно виконують роль узагальнення досягнень у вивченні даного об'єкта. У межах кожного з наведених методів розроблені і застосовуються різні конкретні методи, що дозволяють вирішувати те чи інше завдання прогнозу.

Поиск по сайту: