«Ліки». Занедужала мати Тетяни. Лікар призначив їй гіркі пігулки. Дівчинка баче, що мати п'є їх через силу, й говорить: «Мамо, дай я вип'ю за тебе».
Запитання: чи правильно вчинила Таня? Чому?
«Голодна людина». Одному чоловікові захотілося їсти. Купив він півхліба, з'їв, але не наситився. Купив ще півхліба, з'їв, а їсти хочеться. Купив він тоді в'язанку бубликів, з'їв один і відразу наївся. «Який я дурний!» - подумав чоловік. - «Навіщо я стільки хліба даремно перевів? Мені потрібно було відразу з'їсти бублик».
Запитання: чи правильно міркував чоловік?
«Вершник». У темну ніч вершник їде на коні й боїться, щоб коня не вкрали - увесь час мацає, чи є кінь.
Запитання: чи обґрунтовані побоювання вершника?
«Розумне рішення». Під час залізничних катастроф найбільше жертв буває в останньому вагоні. Прийняли рішення, щоб у потягах не було останніх вагонів.
Запитання: чи правильне рішення прийняли?
Завдання 122. «Пошук прихованого смислу». Пропонується кілька прислів'їв, які потрібно об'єднати в групи за основним змістом, закладеним у них. Наприклад: Вовків боятися - у ліс не ходити.
Сім разів відміряй - один відріж.
Справа не ведмідь - у ліс не піде.
Поспішиш - людей насмішиш.
Семеро одну соломину піднімають.
Семеро одного не чекають.
Сміливість міста бере.
Пізня пташка очі протирає, а рання вже носик витирає.
Завдання 124. «Перелік назв до розповіді». Пропонується невелика розповідь або повідомлення. Треба підібрати якнайбільше назв, що відбивають зміст. Назви можуть бути строгими, логічними чи формальними, тобто, власне кажучи, правильними, але не відбивати
головного, чи образними, яскравими, емоційними. Заохочуються відповіді будь-якого типу. Завдання дозволяє легко виражати думки однією фразою.
Завдання 125. «Скорочення розповіді». Зачитується коротке оповідання. Його зміст треба передати максимально стисло, використовуючи одне-два речення, і так, щоб у них не було жодного зайвого слова. При цьому основний зміст оповідання, звичайно, повинен зберегтися, другорядні ж моменти й деталі слід відкинути. Перемагає той, у кого розповідь коротша і при цьому збережений основний зміст. Можливе спільне опрацювання і «шліфування» найбільш вдалих відповідей. Завдання призначене для підвищення організованості й чіткості мислення, уміння відволікатися від деталей.
Розвитку логічних форм мислення сприяє робота з поняттями. Поняття- це слово чи вислів мови, що позначає окремий предмет, явище чи деяку сукупність предметів, явищ, об'єднаних спільними ознаками. Ознаки предмета чи явища можуть бути істотними і неістотними. У поняттях відбивається сукупність саме істотних ознак, тобто таких, кожна з яких, узята окремо, необхідна, а всі разом достатні, щоб з їх допомогою можна було відрізнити даний предмет чи явище від усіх інших. Основними логічними прийомами формування понять є аналіз, синтез, порівняння, абстрагування, узагальнення, класифікація. Поняття формується на основі узагальнення істотних ознак (властивостей, відносин), притаманних ряду однорідних предметів чи явищ.
Завдання 127. Виділення істотних ознак предметів. Пропонуються узагальнюючі слова, до кожного з них у дужках подано п'ять слів. Потрібно виділити два слова, найбільш суттєвих для слова перед дужками:
1) сад (рослина, садівник, собака, паркан, земля);
9) спорт (медаль, оркестр, змагання, перемога, стадіон); 10) любов (троянди, почуття, людина, місто, природа).
Завдання 128. Визначення подібності й розбіжності між поняттями.
Порівняти пари понять - це означає знайти в них спільні ознаки. Для цього варто проаналізувати кожне поняття в парі, виділити
істотні ознаки кожного поняття, порівняти істотні ознаки аналізованої пари понять.
Пропонується порівняти між собою різні поняття. Для старших дошкільників і молодших школярів це порівняння добре знайомих предметів: птах і літак, корова і кінь, молоко і вода, велосипед і мотоцикл, ручка й олівець, розповідь і вірш та ін. При цьому можна використовувати і їх наочне зображення. Спочатку діти шукають подібність між предметами, а потім відмінність між ними. Для більш старших дітей поняття можуть бути складніші: картина і фотографія, ранок і вечір, ріка й озеро, сонце і місяць, книга і журнал, обман і помилка, скупість і ощадливість, упертість і наполегливість та ін. Виграє той, хто запропонував більше підстав для порівняння або той, хто назвав ознаку останнім.
Поняття можуть перебувати в різних відношеннях одне з одним. Найчастіше зустрічаються такі: вид - рід (окунь - риба), рід - вид (птах - синиця), частина - ціле (роги - олень), протилежність (день
- ніч, світло - пітьма), послідовність (понеділок - вівторок), причина - наслідок (жара - спрага, дощ - калюжі) та ін.
Завдання 129. Аналіз відношень понять.У завданнях подано по три слова. Між першим і другим існує певний зв'язок. Із пропонованих варіантів необхідно підібрати пару до третього слова, з аналогічним значеннєвим відношенням.
1) город - морква, сад - (паркан, яблуні, садівник, ослін);
2) годинник - час, градусник - (скло, хворий, температура, лікар);
Дітям дошкільного віку можна запропонувати виконати аналогічні завдання з картинками (див. [31]).
Із поняттями можна виконувати деякі розумові дії, найважливіші з яких - узагальнення й обмеження. Узагальнити поняття
- це підшукати до нього більш загальне (родове) поняття. На-
приклад, узагальнити поняття «гвоздика» - це підібрати до нього родове поняття «садова квітка», узагальнити поняття «стіл» -означає підібрати до нього родове поняття «меблі».
Обмежити поняття — це підшукати до нього залежне, більш конкретне (видове) поняття. Наприклад, обмежити поняття «гвоздика» — це підібрати до нього видове поняття «рожева гвоздика», обмежити поняття «стіл» - підібрати до нього видове поняття «письмовий стіл».
Подібні завдання розраховані на учнів середньої школи (5-8 класи). Деякі з пропонованих нижче вправ є модифікованими варіантами завдань ПІТУРА. Аналогічні завдання психолог може скласти за допомогою вчителів-предметників.
Завдання 130. «Узагальнення йобмеження». Зробіть узагальнення й обмеження наступних понять, тобто підшукайте до кожного з них більш загальне (родове) поняття і залежне, більш конкретне (видове) поняття. Для кожного поняття пропонуються на вибір чотири, серед яких потрібно назвати родове й видове.
9) ділення (множення, ділення із залишком, дія з числами, різниця);
10) займенник (частина мови, синтаксис, вказівний займенник,
вигук).
Завдання 131.«Ланцюжок понять».Пропонується ряд понять. Потрібно розташувати ці поняття одне за одним, тобто від більш конкретних перейти до більш загальних, так, щоб в утвореному ланцюжку кожна наступна ланка відносилася до попередньої, як рід до виду. Наприклад, пудель - собака - свійська тварина - тварина:
4) ґрунт, чорнозем України, природне утворення, чорнозем;
5) приголосна буква, знак абетки, буква «Д», буква;
6) митець, Фідій, скульптор, людина, давньогрецький скульптор;
7) казка, казка «Колобок», жанр, усна народна творчість;
8) водоплавний птах, лебідь, чорний лебідь, птах, хребетні;
9) природне явище, землетрус у Японії, стихійне лихо, землетрус; 10) фігура, квадрат, площинна фігура, прямокутник, багатокутник.
Завдання 132. «Гілка понять». Пропонується ряд понять. До кожного з них потрібно самостійно підібрати узагальнююче (родове) і обмежуюче (видове) поняття. Історія, озеро, прислівник, дріб, повість, географія, співочий птах, опади, багатокутник, живопис, інститут, підручник.
Завдання 133. «Система понять». Пропонують поняття. Деякі з них є родовими стосовно не до одного, а до кількох видових понять. Потрібно побудувати системи з запропонованих понять.
Наприклад, поняття: меблі, крісло, стіл, робоче крісло, обідній стіл, стілець, круглий обідній стіл. Розташувати ці поняття молена у вигляді такої системи:
1) корінь, лист, орган рослини, плід, ягоди, соковитий плід;
2) залізна руда, корисні копалини, піски, природні утворення, ґрунт, рудні корисні копалини;
Наступна розумова операція, з якою важливо познайомитися, називається визначенням поняття. За допомогою цієї операції розкривають зміст поняття, тобто вказують, що воно позначає, які ознаки предметів, об'єднані даним поняттям, мають на увазі. Визначення повинне, по-перше, розкривати сутність предметів і, по-друге, відрізняти даний предмет від усіх інших.
Дати визначення якому-небудь поняттю означає назвати родове (більш загальне) поняття, у яке включається дане поняття, а також знайти видові ознаки, тобто такі якості, якими володіють всі об'єкти, названі даним поняттям, і не володіють інші об'єкти, що входять у родове поняття.
Наприклад: мозаїка - це картина, викладена з кольорових камінчиків або шматочків скла. «Картина» - це родове поняття стосовно поняття «мозаїка», а «викладена з кольорових камінчиків або шматочків скла» - це видова відмінність.
Родові й видові ознаки поняття звичайно називаються істотними, тому що вони і є тим головним, що ми виражаємо за допомогою поняття. Інші ознаки називаються неістотними, випадковими. Наприклад, у поняття «архів» включені істотні ознаки - «сховище» і «для документів». Крім цих ознак, поняття «архів» може мати й випадкові ознаки, наприклад, «великий», « головний », « військовий ».
Завдання 134. «Визначення понять». Пропонуються поняття і перелік їх ознак. Потрібно провести аналіз понять, тобто виділити істотні й випадкові ознаки:
1) Антарктида - материк, що має льодовий покрив, найхолодніше місце на Землі, там живе багато пінгвінів;
2) квіткові рослини - рослина, красиві, здатні утворювати квітки, мають приємний запах, ростуть у саду;
3) крапка - маленький знак, розділовий знак, потрібний знак, що стоїть наприкінці речення;
4) глобус - великий, модель земної кулі, наочне приладдя з географії, правильне зображення земної поверхні;
5) термометр - прилад, що вимірює температуру, ртутний, має скляний корпус;
6) корінь - їстівний, орган рослини, з його допомогою рослина одержує поживні речовини, знаходиться в землі.
Наступні завдання орієнтовані на корекцію мислення під час роботи в групах із дітьми молодшого шкільного й підліткового віку.
Завдання 135. «Ключ до невідомого».
1. Дітям молодшого шкільного віку пропонується відгадати, що сховав у руці вчитель. Для цього вони можуть задавати питання, кількість яких обумовлена заздалегідь. Наприклад: з чого він зроблений, для чого він потрібний, які в нього властивості та ін.
2. Дітям підліткового віку замість предметів можна запропонувати малюнки або фотографії, зроблені з великим збільшенням. Головне, щоб вони за зовнішнім виглядом нагадували якісь відомі предмети чи явища, але в той же час містили в собі ряд суперечливих деталей, що не дозволяють легко встановити, що зображено. При постановці питань до зображення незрозумілого об'єкта можна використовувати таку схему:
До якого виду явищ належить?
Чому змінюється?
Що впливає на нього?
Які має властивості? — та інші питання.
Завдання 136, «Складання речень». Пропонують три слова, не пов'язані між собою за змістом. Наприклад: озеро, олівець, ведмідь; ріка, ручка, собака; дерево, тигр, людина; міст, людина, зошит і т.д. Потрібно скласти якнайбільше речень, які б містили всі ці три слова (можна змінювати число й відмінок цих слів, а також використовувати інші слова). Завдання спрямоване на встановлення зв'язків, узагальнення, створення цілісних образів.
Завдання 137. «Пошук загальних властивостей». Пропонують два слова, мало пов'язані між собою. Наприклад: блюдо й човен, олівець й вугілля, крейда й борошно, матрьошка й конструктор і т.д. Потрібно за 10 хвилин написати якнайбільше спільних ознак для цих предметів. У грі перемагає той, у кого список спільних ознак більший.
Завдання 138. «Виключення зайвого слова». Пропонують будь-які три слова. Наприклад: птах, лисиця, огірок; собака, помідор, сонце; корова, черевики, трава; курка, пшениця, подушка; гусак, жаба, твань та ін. Потрібно залишити два слова, що мають у чомусь подібні властивості, а одне слово - «зайве», яке не має цієї ознаки, виключити. Подібно знайти якнайбільше варіантів виключення зайвого слова, а головне - якнайбільше ознак, що поєднують кожну пару слів і не властиві виключеному зайвому слову. Підстави для об'єднання можуть бути різними, наприклад: форма, колір, властивості, призначення об'єктів, кількість букв у слові, рід, число, початкова буква і т.д. Завдання розвиває здатність виділяти властивості предметів, порівнювати предмети за певними параметрами, установлювати зв'язки між розрізненими явищами, а також легко переходити від одних зв'язків до інших.
Завдання 139. «Пошук аналогів». Пропонують який-небудь предмет або явище, наприклад: бабка, потяг, вертоліт, пилосос, душ
і т.д. Потрібно за визначений час (5-10 хвилин) написати якнайбільше предметів, подібних до названих за якими-небудь властивостями, тобто предметів, що є аналогами даного предмета. При цьому потрібно вказати властивість, що об'єднує предмети. Приклад: вертоліт. Можуть бути названі: метелик, птах (літають, сідають); автобус, автомобіль (транспортні засоби); вентилятор, штопор (важливі деталі обертаються). Перемагає той, хто назвав найбільшу кількість груп аналогів, тобто виділив найбільшу кількість істотних ознак даного предмета і знайшов інші предмети, що мають ці ж ознаки. Завдання спрямоване на виділення властивостей, уміння класифікувати за ознаками.
Завдання 140. «Пошук протилежних предметів». Пропонують який-небудь предмет, наприклад: будинок, ліс, молоток, туфлі, заєць, стежина, цегла. Потрібно назвати якнайбільше предметів, що мають властивості, протилежні даному предмету. Слід орієнтуватися на більш відмітні ознаки, характерні для предмета. У прикладі зі словом «будинок» це можуть бути: розмір (собача будка, вулик), ступінь комфорту (сарай), відкритий чи закритий простір (поле), чуже чи своє приміщення (лікарня, вокзал) і т.д. Перемагає той, хто вказав найбільшу кількість груп протилежних предметів, чітко аргументувавши при цьому відповіді. Завдання спрямоване на порівняння властивостей предметів.
Завдання 141. «Пошук предметів за поданими ознаками». Назвіть предмети, що поєднують у собі виконання двох протилежних функцій. Наприклад: двері (відчиняються і зачиняються), вимикач, водопровідний кран, рука (б'є і гладить) і т.д. Завдання формує здатність знаходити предмети за поданими ознаками, знаходити аналоги між різними несхожими предметами. Таким переліком властивостей можуть бути загадки. Наприклад: «У кого роги довші від хвоста?» та ін.
Завдання 142. «Формулювання визначення». Пропонують усім знайомий предмет, наприклад: шафа, стілець та ін. Потрібно письмово дати предмету найбільш точне визначення, яке обов'язково містило б усі істотні ознаки цього предмета і не стосувалося б несуттєвих. Завдання сприяє чіткості мислення, самостійності формулювань.
Завдання 143. «Висловлення думки іншими словами». Пропонується нескладна фраза, наприклад: «Літо цього року буде дуже теплим». Потрібно запропонувати кілька варіантів передачі цієї ж думки, але іншими словами. При цьому жодне зі слів даного речення не повинне використовуватися в нових реченнях. Важливо стежити, щоб не спотворювався зміст висловлення. Перемагає той, у кого більше таких варіантів. Завдання формує уміння оперувати словами, точно передавати думку.