Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Сприймання 4.4.1. Особливості сприймання дітей дошкільного і шкільного віку



Сприймання - це пізнавальний процес чуттєвого відображення дійсності, її предметів і явищ при їх безпосередній дії на органи відчуттів. Воно пов'язане з мисленням, мовою, пам'яттю, а та­кож з особливостями особистості. Тому використання завдань для вдосконалення сприймання здійснює корекційний вплив на всю пізнавальну сферу дитини.

Корекція сприймання спрямована на розширення його обся­гу, формування цілеспрямованості, свідомості, диференційності (виділення об'єкта з групи об'єктів).

Сприймання дитини дошкільного віку має мимовільний ха­рактер. Діти не вміють керувати своїм сприйманням, не мо­жуть самостійно аналізувати той чи інший предмет. У предме­тах дошкільники помічають не головні ознаки, не найістотні­ше, а те, що яскраво виділяє їх на тлі інших предметів. У віко­вий період від 3 до 7 років у дитини формується здатність поду-мки розчленовувати видимі предмети на частини, а потім поєд­нувати їх у єдине ціле. Дитина дошкільного віку вчиться, крім контуру, виділяти структуру предметів, їх просторові особли­вості і співвідношення частин [115].

Найкращі результати розвитку сприймання в дітей дошкі­льного віку виходять, якщо дитині для порівняння пропону­ються сенсорні еталони (наприклад, при сприйманні форми сен­сорними еталонами є геометричні фігури, при сприйнятті ко­льору - спектральна гама кольорів та ін.). Саме з такими мате­ріальними еталонами дитина повинна вчитися порівнювати сприйманий об'єкт у процесі роботи з ним [43].

У дошкільному віці діти знайомляться з просторовими вла­стивостями предметів за допомогою зору й орієнтовно - дослід­ницьких рухів рук. Практичні дії зі сприйманими предметами ведуть до перебудови процесу сприймання. Тому важливими завданнями корекційних занять є ознайомлення дитини із сен­сорними еталонами та організація їх засвоєння шляхом поетап­ного відпрацьовування перцептивних дій.

У даний час показана принципова можливість формування в дошкільному віці адекватного сприймання форми предмета, його величини, кольору, константності форми й величини пред­мета, здатності до зорової оцінки пропорцій, сприйняття музи­чного ритму.

Сприймання учнів 1-2 класів характеризується слабкою диференційованістью. Часто першокласники плутають предме­ти, подібні між собою в тому чи іншому відношенні. Наприклад, цифри 6 і 9, букви 3 та Є та ін. Частою помилкою є дзеркальне перевертання фігур, букв, цифр при зображенні. Щоб молодші школярі не допускали таких помилок, необхідно їх навчити по­рівнювати подібні предмети і знаходити розбіжності між ними.

У процесі навчання школяра в початковій школі сприйман­ня стає «думаючим» (Д.Ельконін), більш аналізуючим і диферен­ціюючим. Змінюється й роль слова в сприйнятті предметів і явищ. Якщо в учнів 1-го класу слово завершує процес сприй­мання (назвавши предмет, діти перестають його детально аналі­зувати), то учні 2-3-го класів, назвавши предмет, продовжують описувати його в словесній формі.

У результаті ігрової і навчальної діяльності сприймання саме переходить у самостійну діяльність, у спостереження.

Спостереження є осмисленим і цілеспрямованим сприйнят­тям. У дитини дошкільного й молодшого шкільного віку спо­стереження має схематичний, цілісний характер. У підлітково­му віці спостереження за предметами і явищами починає буду­ватися на внутрішньому взаємозв'язку частин і сторін, дитина вчиться пояснювати сприйняте. В учнів середніх класів сприй­мання перетворюється в цілеспрямований, керований, свідомий процес.

Однак розвиток сприймання не може відбуватися сам по собі. У цьому процесі велика роль належить вчителеві, батькам, що можуть організувати процес сприйняття дітьми тих чи інших предметів або явищ, учать виділяти істотні ознаки, властивості предметів і явищ. Для учнів середніх і старших класів великого значення набуває мотивованість сприймання, рівень розвитку мислення та вміння керувати пізнавальною діяльністю в цілому.

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.