Рахманінов. Італійська полька

20 ст. виявило талант І.Сениці, Сокальського, Барвинського, Степовго, Лятошинського, В.Косенка, М.Ревуцького, Людкевича. Астральні ідеї, пейзажні замальовки, драматична патетика, щире почуття розкриваються у творах “В душі моїй сльози”, “Вечірня пісня”, “Болить душа моя”, Сторінка кохання”, “В сутінках”, “Вихор”, „Зоряні сни”, “Садок спить”, “Сільський пейзаж”, “Біля струмка”.

Вокальна музика у 20-40 роки була представленою ліричними замальовками, романсами-сатирами, романсами-піснями, героїчними баладами, драматичними монологами.

Серед провідних тенденцій цього часу в інструментальній музиці – демократизація жанру, поворот до сучасної тематики і викликаний цим інтерес до програмності, активна робробка фольклорних джерел.

В вокальній музиці 40-60 років помітним стає зростання професійної майстерності. Найбільша увага – образу Батьківщини, поданому в різних аспектах: героїко-трагедійному, героїко-епічному, ліричному. Поряд з темами сучасності композитори розкривають і сторінки минулого.

Інструментальна творчість позначена розширенням образної сфери, інструментального складу, тематики і жанрів фортепіанних творів.

Характерною рисою романсу 60-80 років стає інтерес композиторів до найкращих зразків поезії минулого. Значно розширюється “текстовий діапазон” вокальної творчості – від далекої давнини до наших днів, стійка тенденція об’єднання романсів в цикли, що сприяло процесу укрупнення жанру.

Інструментальну музику 80-х характеризує лірично-філософський напрям, новий погляд нафольклор, звернення до художньо-виразних прийомів інших видів мистецтва, поява нових структурних і жанрових форм.

Сучаснікамерні оркестри, ансамблі солістів: "Київська камерата" (художній керівник і дири­гент Валерій Матюхін), камерний оркестр "Київські солісти" (художній керівник і диригент Богодар Которович) є неодмінними учасниками державних культурних заходів. "Київська камерата" виконує твори О.Козаренка, І.Карабиця, Є.Станковича, В.Сильвестрова, О.Киви.

"Київська камерата" є своєрідною творчою лабораторією для багатьох українських композиторів, час­то є і першовиконавцем їх творів, і чи не найбільшим їх пропаганди­стом за кордоном. Музиканти "Камерати" записали 10 СД сучасної української музики, де поряд із класичною і сучасною захід­ноєвропейською музикою звучать твори Є.Станковича, В.Сильвестрова, І.Карабиця, В.Зубицького, Г.Ляшенка, Ю.Іщенка.

Приблизно одна третина репертуару належить українській музиці у "Київських солістів". Одначе, оркестр цей зорієнтований насампе­ред на класику. Тому, перевага надається ефектним "шлягерам" типу Іспанського танцю М.Скорика з музики до драми Лесі Українки "Кам'яний господар", "Український квінтет" Б.Лятошинського, Концерт "Зникаючі образи" для фортепіано з оркестром Ж.Колодуба, твори А.Гайденка, Є.Станковича, В.Загорцева, Г.Гаврилець, фортепіанні твори Г.Ляшенка.

Симфонічні та камерні твори І.Карабиця звучали у США, Канаді, Фінляндії, їх виконували і музиканти "Київсько камерата"), і закордонні (Камерний оркестр Лас-Вегаса).

В.Сильвестрова виконували у Празі, Торонто.

Тісно співпрацює з іноземними музикантами Є.Станкович. Так, він писав твори на замовлення Квартету Мендельсона'(США), Ансамблю Нової Музики (Швейцарія), Симфонічного оркестру Вінніпега (Канада) та французького кларнетиста Ф.Кюнера й ін. Камерні твори, Є.Станковича виконувалися у 20-ти країнах — Бельгії, Франції, Угорщині, Чехії, Польщі, США, Канаді і швейцарії та ін.

„Чемпіоном" у закордонному виконанні є Скорик. Так, у кінці 20 ст. його твори звучали у 45-ти країнах світу.

Багато творчих контактів зав'язалося завдяки міжнародному музичному фестивалю "Київ Музик Фест", де пропагується українська музика.

Камерата.

Пікардійська терція. Сад ангельських пісень

Романс С.Рахманінова «Весняні води»

Романс «Зачарована». А напослідок я скажу

Балада “Зелені рукави”

Рахманінов. Вокаліз.

Монті. Чардаш.

Поиск по сайту: