Помощничек
Главная | Обратная связь

...

Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Рахманінов. Італійська полька



20 ст. виявило талант І.Сениці, Сокальського, Барвинського, Степовго, Лятошинського, В.Косенка, М.Ревуцького, Людкевича. Астральні ідеї, пейзажні замальовки, драматична патетика, щире почуття розкриваються у творах “В душі моїй сльози”, “Вечірня пісня”, “Болить душа моя”, Сторінка кохання”, “В сутінках”, “Вихор”, „Зоряні сни”, “Садок спить”, “Сільський пейзаж”, “Біля струмка”.

Вокальна музика у 20-40 роки була представленою ліричними замальовками, романсами-сатирами, романсами-піснями, героїчними баладами, драматичними монологами.

Серед провідних тенденцій цього часу в інструментальній музиці – демократизація жанру, поворот до сучасної тематики і викликаний цим інтерес до програмності, активна робробка фольклорних джерел.

В вокальній музиці 40-60 років помітним стає зростання професійної майстерності. Найбільша увага – образу Батьківщини, поданому в різних аспектах: героїко-трагедійному, героїко-епічному, ліричному. Поряд з темами сучасності композитори розкривають і сторінки минулого.

Інструментальна творчість позначена розширенням образної сфери, інструментального складу, тематики і жанрів фортепіанних творів.

Характерною рисою романсу 60-80 років стає інтерес композиторів до найкращих зразків поезії минулого. Значно розширюється “текстовий діапазон” вокальної творчості – від далекої давнини до наших днів, стійка тенденція об’єднання романсів в цикли, що сприяло процесу укрупнення жанру.

Інструментальну музику 80-х характеризує лірично-філософський напрям, новий погляд нафольклор, звернення до художньо-виразних прийомів інших видів мистецтва, поява нових структурних і жанрових форм.

Сучаснікамерні оркестри, ансамблі солістів: "Київська камерата" (художній керівник і дири­гент Валерій Матюхін), камерний оркестр "Київські солісти" (художній керівник і диригент Богодар Которович) є неодмінними учасниками державних культурних заходів. "Київська камерата" виконує твори О.Козаренка, І.Карабиця, Є.Станковича, В.Сильвестрова, О.Киви.

"Київська камерата" є своєрідною творчою лабораторією для багатьох українських композиторів, час­то є і першовиконавцем їх творів, і чи не найбільшим їх пропаганди­стом за кордоном. Музиканти "Камерати" записали 10 СД сучасної української музики, де поряд із класичною і сучасною захід­ноєвропейською музикою звучать твори Є.Станковича, В.Сильвестрова, І.Карабиця, В.Зубицького, Г.Ляшенка, Ю.Іщенка.

Приблизно одна третина репертуару належить українській музиці у "Київських солістів". Одначе, оркестр цей зорієнтований насампе­ред на класику. Тому, перевага надається ефектним "шлягерам" типу Іспанського танцю М.Скорика з музики до драми Лесі Українки "Кам'яний господар", "Український квінтет" Б.Лятошинського, Концерт "Зникаючі образи" для фортепіано з оркестром Ж.Колодуба, твори А.Гайденка, Є.Станковича, В.Загорцева, Г.Гаврилець, фортепіанні твори Г.Ляшенка.

Симфонічні та камерні твори І.Карабиця звучали у США, Канаді, Фінляндії, їх виконували і музиканти "Київсько камерата"), і закордонні (Камерний оркестр Лас-Вегаса).

В.Сильвестрова виконували у Празі, Торонто.

Тісно співпрацює з іноземними музикантами Є.Станкович. Так, він писав твори на замовлення Квартету Мендельсона'(США), Ансамблю Нової Музики (Швейцарія), Симфонічного оркестру Вінніпега (Канада) та французького кларнетиста Ф.Кюнера й ін. Камерні твори, Є.Станковича виконувалися у 20-ти країнах — Бельгії, Франції, Угорщині, Чехії, Польщі, США, Канаді і швейцарії та ін.

„Чемпіоном" у закордонному виконанні є Скорик. Так, у кінці 20 ст. його твори звучали у 45-ти країнах світу.

Багато творчих контактів зав'язалося завдяки міжнародному музичному фестивалю "Київ Музик Фест", де пропагується українська музика.

Камерата.

 

 

Пікардійська терція. Сад ангельських пісень

Романс С.Рахманінова «Весняні води»

Романс «Зачарована». А напослідок я скажу

Балада “Зелені рукави”

Рахманінов. Вокаліз.

Монті. Чардаш.




©2015 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.