Трудовий пост і його структура

ЛЮДИНА ТА ПРАЦЯ

3.1. Поняття ергатичної системи "людина — праця — професійне середовище"

Праця — це цілеспрямована діяльність, яка зорієнтована на створення вартостей, зумовлених потребами людини; один із основних видів активності людини поряд з грою, пізнанням, спілкуванням. Праця — конкретна різновидність діяльності [3; 12].

Якщо є праця, то повинна бути і взаємодія людини з деякою об'єктивною реальністю. Інакше кажучи, виникає деяка система "суб'єкт — об'єкт" або детальніша система "суб'єкт праці — людина (трудовий колектив) — предмет праці — засоби праці — виробниче середовище", або "людина — техніка — середовище" тощо. Таку систему називають ергатичною (від старогрецького кореня "ерг" — справа, робота). Треба розрізняти поняття про фізичну одиницю заміру роботи відповідної сили на деякому шляху. У нашому випадку система виконує не саму роботу у її фізичному значенні, а "вартість, зумовлену потребами" — те, в чому люди чи суспільство відчувають потребу. Це може бути речовий предмет і корисна інформація (наукова, художня), кращий хід соціальних процесів, будь-який функціональний "ефект корисності", наприклад, захищеність кордонів країни.

Слово "ергатична" стосовно теми не є зайвим. Систему неможливо назвати трудовою, оскільки деякі суттєві процеси, які ведуть до мети, покладені на технічні засоби праці. Про засоби можна говорити у переносному значенні, що вони працюють. Бо можуть виникнути складності й протиріччя в розумінні багатьох положень, починаючи з таких, як "праця створила людину", і закінчуючи пунктами Кодексу законів про працю [3, с. 4].

Поряд з поняттям ергатична система вживають термін "ергатична функція". Цей термін свідчить про те, що функція має стосунок до роботи людини, але водночас нагадує, що потрібно конкретно розібратися, "чия" це функція в конкретному випадку. Із загальним поняттям логічно пов'язані два вужчі: "трудова функція" (людини) і "функція засобів праці".

Функцію засобів праці можна визначити так: зняття обмежень і збільшення можливостей людини (або групи) як суб'єкта праці при досягненні цілей у відповідних обставинах. Під ергатичною функцією розуміють зменшення невизначених зв'язків елементів всередині ергатичної системи і її зв'язок із зовнішніми обставинами, які розглядаються з огляду на ті цілі, заради досягнення яких ця система створена. Іншими словами, ергатичною вважають будь-яку функцію (трудову або функцію засобів праці), яка характеризує цю ергатичну систему.

Коротко охарактеризуємо основні ергатичні функції (табл. 3.1):

Таблиця 3.1. Перелік ергатичних функцій

Трудовий пост і його структура

Трудовий пост — це обмежене внаслідок розподілу праці й зафіксоване в суспільстві докладання сил людини, яка прагне створити щось цінне для суспільства — матеріальні речі, інформацію, корисні дії, функціональні корисні ефекти, естетичні враження, суспільні настрої, упорядковані соціальні процеси. Трудовий пост — одна з форм існування професії.

Термін "професія" походить від однокореневих слів латинської і французької мов із наступним перекладом: говорити публічно, об'являти, заявляти. У спеціальній літературі термін "професія" має чотири різні значення:

а) прикладання сил людини або галузь, в якій людина виконує свої функції як суб'єкт праці;

б) спільність людей, які зайняті відповідними трудовими функціями;

в) підготовленість (знання, вміння, навики, кваліфікація), притаманна людині, завдяки якій вона здатна виконувати відповідні трудові функції;

г) діяльність, робота професіонала, тобто сам процес реалізації трудових і професійно виконуваних функцій.

Професія як соціально фіксована галузь можливого виконання відповідних трудових функцій існує в формі багатьох трудових постів, які розподілені в суспільстві. Трудовий пост — це не те, що можна визначити конкретно деяке соціально зафіксоване багатовимірне, багатозначне системне утворення, основними складовими якого є:

а) задані цілі, уявлення про результати праці;

б) заданий предмет (вихідний матеріал — не обов'язково річ, а й ситуація невизначеності, будь-яка система, наприклад, біологічна, технічна або нежива природа, соціальна, знакова, художньо-естетична);

в) системи засобів праці (залежно від предмета, вони суттєво різні, починаючи з іграшкових ваг, з допомогою яких вихователь дитячого садочка, виконуючи свої трудові функції, грає з дітьми в "магазин", і закінчуючи сучасними автоматизованими системами управління виробництвом);

г) система професійних службових обов'язків (заданих трудових функцій); ґ) система прав;

д) виробниче середовище, предметні та соціальні умови праці [3].

У перелічених пунктах розглянуто не частини, а підсистеми трудового поста. Його елементарні частини можуть входити в різні підсистеми. Окремі конкретні засоби та предмети праці одночасно е й елементами середовища, вбирають у себе функції працівника (засоби, передбачені на робочому місці — ПК, ЕОМ або поліграф, визначають поряд з посадовими інструкціями відповідні трудові функції). Робоче місце як елемент середовища містить відповідно організовані засоби, умови, предмети праці.

Поиск по сайту: