Тема. Короста. Педикульоз

Лекція №3.

Короста і педикульоз відносяться до паразитарних захворювань шкіри.

КОРОСТА (scabies) – заразне паразитарне захворювання, яке виникає внаслідок занесення у шкіру коростяного кліща.

Етіологія. Збудник – коростяний кліщ роду Acaris scabies, який живе і розмножується лише на шкірі людини. Поза нею кліщ залишається життєздатним близько 3-5 днів. Потрапивши на шкіру, запліднена самка занурюється у роговий шар епідермісу і паралельно до поверхні шкіри риє S- подібні ходи. В них самка за 6-8 тижнів свого життя відкладає близько 20-50 яєць, з яких через 6-8 днів утворюються личинки, що через 4-6 днів перетворюються на дорослих кліщів. Весь цикл розвитку кліща становить 10-14 днів. Джерело зараження – хвора на коросту людина. Шляхи зараження – безпосередній тісний контакт з хворим або через речі домашнього вжитку (спільні натільна і постільна білизна, одяг). Клінічні форми:

· Короста без висипу

· Малосимптомна короста (у чистоплотних осіб)

· Короста дітей грудного віку

· Короста дітей дошкільного і раннього шкільного віку

· Лікована короста

Скарги хворого:

· Наявність висипу

· Свербіж, який посилюється ввечері і вночі (коли самка кліща активізується і починає рухатись)

Об’єктивно.

Первинні елементи висипу – попарно розміщені папули (місце проникнення самки) і міхурці (місце перебування самки), зв’язані між собою звивистим ходом. Коростяні ходи мають вигляд тоненьких білуватих смужок довжиною 0.5-1 см, що дещо підвищуються над шкірою, добре виявляються при змащуванні ураженої ділянки спиртовим розчином йоду або брильянтового зеленого. Вторинні елементи висипу – екскоріації, вкриті геморагічними кірочками.

Улюблена локалізація висипу: міжпальцеві складки кисті, згинальна поверхня променево-зап’ясних суглобів, розгинальна поверхня ліктьових суглобів у вигляді кірочок (симптом Арді), живіт, сідниці, грудні соски у жінок, статевий член у чоловіків, у дітей – обличчя, долоні, підошви.

Ускладнення: приєднання вторинної інфекції у вигляді піодермій в результаті постійних розчухів.

Діагноз корости підтверджується:

· Характерними елементами висипу в типових місцях

· Виявленням коростяного кліща (яєць, личинок), під час мікроскопічного дослідження

· Наявністю ознак корости у контактних осіб

РПМВ. Взяття матеріалу для мікроскопічного дослідження шляхом розривання міхурця або методом поверхневого зрізання всього елемента (поверхнева біопсія епідермісу).

Виконання лікарських призначень.

Загальні правила застосування лікарських засобів:

· Обробляти всю поверхню тіла і кінцівок, крім обличчя і волосистої частини голови у дорослих

· Лікування проводити у вечірній час між 18-21 год.

1) Аерозоль “Спрегаль” (одноразово обробити шкіру, не змивати 12 год.)

2) 20% водно-мильна суспензія бензилбензонату (офіцинальний препарат “Педицид”), для дітей до 4років – 10% (втирати двічі протягом 10 хв., з інтервалом 5 хв., повторне втирання – через добу, через 3 доби після II втирання хворий миється)

3) 33% проста сірчана мазь (для дітей 10-15%) (1 раз в день протягом 10 хв., через добу хворий миється, втирати ще протягом 4 днів, на 6-й день лікування хворий миється)

Профілактика:

· Своєчасне виявлення хворих, їх ізоляція і лікування

· Надсилання повідомлення в СЕС (ф 089/0) з метою організації дезінфекції в осередку

· Огляд осіб, які перебували в тісному побутовому контакті

· Дезінфекція білизни, одягу кип’ятінням, прасування гарячою праскою

· Диспансерне спостереження за особами, що перехворіли на коросту з повторним оглядом через 3-4 тижні

ПЕДИКУЛЬОЗ (вошивість) – паразитарне захворювання шкіри, спричинене вошами.

Етіологія. Збудники: головна воша, одежна воша, лобкова воша.

Самка головної воші відкладає до 10 яєць в день, прикріплюючи їх за допомогою хітинової речовини до основи стрижнів волосків (гниди). Через 8-10 днів вилуплюються молоді воші, які вже через 8-10 днів відкладають яйця.

Одежні воші розміщуються в складках білизни, біля коміра, рукавів, у швах одягу.

Лобкові воші заглиблюються у волосяні фолікули і прикріплюються до кореня волоска, видно тільки хвостову частину у вигляді сірої крапки.

Шляхи зараження: безпосередній тісний контакт з хворим через одяг, постіль.

Класифікація:

· Вошивість, спричинена головною вошею

· Вошивість, спричинена одежною вошею

· Вошивість, спричинена лобковою вошею (фтиріаз)

Скарги: свербіж в ділянці укусів вошей.

Об’єктивно. Первинні елементи – червоні папули на місці укусів. Вторинні елементи – розчухи, що вкриваються геморагічними кірочками. До стрижня волосини прикріплені гниди.

У разі фтиріазу внизу живота виникають сині плями Ø 5-15 мм (результат з’єднання гемоглобіну зі слиною вошей).

Ускладнення: приєднання вторинної інфекції з розвитком піодермії.

Локалізація висипу: при вошивості, спричиненою головною вошею, волосиста частина голови, ділянка за вухами, шия; при вошивості, спричиненою одежною вошею – плечі, верхня частина спини, під пахвами, живіт, поперекова ділянка; при фтиріазі – лобкова ділянка, нижня частина живота, стегна.

РПМВ. Проведення огляду на наявність вошей або гнид (наказ МОЗ України №38 від 28.03.1994р.) на волосистій частині голови.

Виконання лікарських призначень:

· При вошивості, спричиненій головною вошею, використовується аерозоль “Пара – плюс”, розчини нітифор, педилін, педицид

· При вошивості, спричиненій одежною вошею, провести дезінфекцію білизни та одягу (прокип’ятити, випрасувати гарячою праскою, особливо на швах, складках), шкіру обробляти 2-5% сірчаною маззю або 20% розчином бензилбензонату

· При фтиріазі поголити волосся, втирати 25% водно-мильну емульсію бензилбензонату 3 дні вранці і ввечері, дезінфекція білизни та одягу.

Профілактика: ізоляція хворих, відправлення повідомлення в СЕС (ф. 089/0), дезінфекція білизни, одягу, огляд контактних осіб, проведення профоглядів в дитячих садках, школах, гуртожитках, спостереження за осередком інфекції протягом 30 діб.

ü Діагноз підтверджується:

ü

ü

ü

ü

Поиск по сайту: