Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Інженерно-геологічні умови



ПРИРОДНІ УМОВИ РАЙОНУ БУДІВНИЦТВА

 

Метеорологічні умови

 

Досліджувана ділянка розташована в зоні помірно-континентального клімату з теплим посушливим літом та порівняно короткою вітряною і вогкою зимою. Постійні вітри, незначна кількість опадів і різкі коливання температури повітря – це характерні риси цього клімату.

Під впливом великих степів, з одного боку, і водяних мас Чорного моря, з іншого боку, клімат здобуває риси як степового, так і морського, відрізняючи достатком сонячних днів і відносною м'якістю.

Середня річна температура повітря складає плюс 10,1°С.

Середні дати настання сезонів у північно-західній частині Чорного моря складають: весни від 10 до 20 лютого, літа – 20 травня, осені від 10 до 20 вересня, зими від 20 до 25 грудня.

Зима відрізняється порівняно невеликою сумою опадів, що випадають у вигляді обложних дощів, що мрячать, частими туманами і різкими коливаннями тиску і температури повітря.

Самим холодним місяцем є січень, температура якого складає – мінус 1,2°С. За даними ГМС абсолютний мінімум температури повітря спостерігався в лютому і склав мінус 29,7°С, а абсолютний максимум – у липні і склав плюс 39,1°С.

Іноді у весняні дні спостерігаються суховії, що супроводжуються курними бурями.

Над сушею середня багаторічна сума опадів за рік складає 442 мм. У відкритому морі вона зменшується до 300 мм. Число днів з опадами протягом року коливається від 80 до 150.

Протягом року в середньому спостерігається 35 днів з туманом, максимум – 51.

Грози реєструються в середньому 20 днів у році звичайно в період із квітня по вересень, рідше – у жовтні, листопаді, березні.

У цей же період може випадати град. З листопада по березень відзначається від 6 до 20 днів із заметіллю (у середньому – 9 днів у році).

Ожеледь спостерігається в середньому 3 дні в році.

 

Температура повітря

 

Найбільш холодними місяцями є січень і лютий, їх середньомісячна температура дорівнює мінус-1,6 та мінус 1,4°С відповідно по Одесі і мінус 1,2 та мінус 0,5°С по Іллічівську.

Самий теплий місяць – липень, середньомісячна температура його по Одесі складає плюс 22,3°С, а по Іллічівську плюс 21,3°С.

Мінімальна температура повітря мінус 27,9°С в Одесі спостерігалася у лютому 1959 року, а максимальна плюс 37,8°С – у липні 1946 р.

Абсолютний мінімум дорівнює мінус 21,5°С, а максимум плюс 36,5°С в ці ж місяці.

Середньодобові температури повітря переходять до негативних значень через 00 у розглянутому районі 22 - 27 грудня, а навесні до позитивних температур наприкінці лютого – у перших числах березня.

Число днів у році з негативною температурою коливається від 59 до 119.

Середня багаторічна температура повітря по ГМС Одеса склала плюс 10,4°С, а за даними ГМБ Іллічівська плюс 10,1°С.

 

Вологість повітря

Найбільші значення відносної вологості відзначаються в холодний час року. У грудні і січні її середньомісячні значення дорівнюють 87-86 %, а найменші її значення в липні і серпні складають 68-70%. Абсолютний мінімум відносної вологості спостерігався в червні і склав всього 22%.

Абсолютна вологість повітря має найбільші значення в теплі літні місяці – липні і серпні, її середньомісячні значення дорівнюють відповідно 18,4 і 18,1 мб. Узимку її значення мінімальні і складають 5,0 та 4,8 мб (у січні-лютому).

 

Опади

Середня багаторічна сума опадів за рік за даними ГМС Одеса-порт складає близько 380 мм, а за даними ГМБ Іллічівська за 1967-1985 р.р. 443 мм. Найбільша кількість опадів випадає в літні місяці – у червні – у середньому близько 53 мм, а в липні 46 мм, найменша кількість опадів приходиться на холодний час із січня по березень, так, у середньому за березень випадає 28 мм.

У весняні місяці середньомісячні кількості опадів мало відрізняються між собою і близькі до 30 мм, восени ці розходження значні. Так, якщо в жовтні випадає в середньому за місяць 26 мм, те в листопаду 44 мм, а у вересні 34 мм.

Місячні суми опадів щорічно можуть сильно коливатися, у червні
1969 року випало в Іллічівську 128 мм опадів, у червні 1965 року усього 6,9 мм, у вересні 1971 року випало 134 мм, у вересні 1983 року всього 1,4 мм.

У літній період для району Іллічівська та Одеси характерні зливові опади з інтенсивністю до 2 мм/хв. Добова сума опадів може скласти 60-90 мм. Так, в Іллічівську в ніч з 25 на 26 червня за 3 години випало 62 мм опадів, а в серпні 1974 року добова сума опадів склала 94 мм.

Найбільша кількість днів з опадами спостерігається узимку. У році число днів з дощем коливається від 60 до 110, а зі снігом від 22 до 43.

Перший сніг не утворить звичайно сніжного покриву і швидко тане. Сніжний покрив з'являється в другій половині грудня, дуже хитливий і зберігається нетривалий час. Остаточно сніг сходить на початку чи середині березня.

 

 

Режим вітру

 

Протягом середньостатистичного року переважають північно-західні і південні вітри з повторюваністю 21,53 та 17,18% відповідно.

Північні і північно-східні вітри спостерігаються в 12,89 і в 11,14% випадків. Слабкі вітри від 1 до 4 м/с спостерігалися в 55,93%.

Штилі зафіксовані в 3,21% випадків.

Узимку переважають північно-західні, північні, північно-східні і південні вітри з повторюваністю відповідно 21,61; 15,08; 12,61 і 12,38%. Вітри зі швидкостями 1-4 м/с спостерігалися в 46,75%, а від 5 до 9 м/с у 37,90% випадків. У цей час спостерігається більше всього сильних вітрів зі швидкостями >16 м/с - 0,77% випадків.

Штилів у цей період менше, ніж в інші сезони всього 1,99% випадків.

Навесні переважають південні вітри, що мають повторюваність 22,22%. Значна повторюваність вітрів північно-західного, північно-східного і північного напрямків – 16,10; 14,24 і 11,77% відповідно. По швидкості переважають вітри слабкі від 1 до 4 м/с, відзначені в 55,81% випадків, вітри зі швидкістю 5-9 м/с мають повторюваність 33,04%. Штилі відзначені в 3,92% випадків.

Літо характеризується перевагою північно-західних, південних і північних вітрів, що повторюються в 25,38; 20,16 і 12,75 % випадків; східні вітри дуже рідкі, їхня повторюваність 4,62 %. По швидкості переважають слабкі вітри 1-4 м/с, повторюваність їх 65,03 %, вітри зі швидкістю 5-9 м/с відзначені в 28,06 % випадків.

Сильний вітер більше 21 м/с спостерігався лише один раз при штормі південно-західного напрямку.

Повторюваність штилів улітку 3,84 %. Восени відзначається перевага північно-західних вітрів, їхня повторюваність 23,14 %. Повторюваність вітрів північного, північно-східного і південного напрямків приблизно однакова – 11,91; 10,15 і 13,78%. По швидкості превалюють вітри слабкі, в інтервалі 1-4 м/с (56,23%), вітри зі швидкостями 5-9 м/с відзначені в 32,96% випадків, 10-15 – у 7,36%, 16-20 м/с – у 0,34% і лише один випадок північно-західного вітру зі швидкістю більше 21 м/c. Штилі повторювалися в 3,10% випадків.

Максимальна спостережена швидкість північних вітрів за 1959-1978 року досягала 34 м/с.

У таблиці 2.1 приводяться розрахункові анемометричні швидкості вітру при тривалості шторму від 6 до 12 годин.

 

Таблиця 3.1 – Розрахункові анемометричні швидкості вітру

Забезпече-ність Румб Північний захід Схід Півден-ний схід Південь
4% Швидкості, м/c
2% Швидкості, м/c

Гідрологічні умови

Хвильовий режим

Коливання рівня моря носять періодичний і неперіодичний характер, причому перші – сезонні, залежні від співвідношення між складовими водяного балансу, невеликі, амплітуда їхній складає близько 30 см.

Амплітуда неперіодичних коливань рівня, обумовлених впливом вітру, більш значна. У листопаді 1981 року, коли спостерігалися екстремальні згонно-нагонні явища, оцінка рівня змінювалася від плюс 62 см домінус 139 см у Балтійській системі.

Середній багаторічний рівень моря в районі порту Іллічівськ має оцінку мінус 29 см БС, максимальний спостережений плюс 62 см, мінімальний спостережений мінус 139 см БС.

Згідно гистограммі повторюваності і кривої забезпеченості середньодобових рівнів медіанний рівень, забезпечений на 50% дорівнює - 30 см БС.

Рівень, забезпечений на 10% по кривої забезпеченості річних максимумів, має оцінку плюс 40 см БС.

Нуль порту з позначкою мінус 73 см забезпечений на 99,6% .

Характеристика режиму хвилювання моря приведена перед входом на акваторію Іллічівского морського рибного порту, отримана в результаті статистичної обробки даних спостережень морської гідрологічної станції Іллічівська.

Хвилемірний пункт станції розташований у корені Південної коси. Спостереження над хвилюванням виробляються у відкритій частині моря за допомогою хвилеміра-перспектометра, установленого на висоті 16 м над середнім рівнем моря по буї, розташованому в 350 м до південно-сходу від хвилеміра на глибині 9 м.

У році найбільше часто спостерігається південне (20,9 %) і північно-східне (14,5 %) хвилювання. Однак хвилювання більш 2 м фіксується від південного напрямку в 0,06 % випадків, від північно-східного – у 0,21 %. По висоті переважає слабке хвилювання в інтервалі 0,1-0,5 м (72,66 %), сильне хвилювання, більш 1,5 м, повторюється в 2,03 % випадків, штилі – у 1,6 % випадків.

Узимку переважає північно-східне (16,1%) і південне (14,1%) хвилювання.

Повторюваність слабкого хвилювання (0,1-0,5 м) складає 62,2 %, сильного (>1,5 м) – 6,4 %, більш 2 м – у 1,5 % випадків. Найбільш часте хвилювання більш 2 м спостерігається східного напрямку.

Навесні значно зростає повторюваність південного і північно-східного хвилювання (25,1 % і 18,6 % випадків відповідно) по напрямках, по висоті слабкого в інтервалі від 0,1 до 0,5 м до 71,0 %, сильного (>1,5 м) зменшується до 1,9 %.

Більш часто трапляється сильне хвилювання східної чверті, більш 2,0 м – 0,42 %, більш 1,5 м – 1,72 %.

Улітку переважає південне і північно-східне хвилювання (24,2 % і 18,2% відповідно). Висота хвилі не перевищує 2 м, а хвилі більш 1,5 м спостерігаються в південно-східній чверті в 0,2 % випадків.

Слабке хвилювання переважає і складає 83,6 % випадків.

Восени поряд з перевагою північно-західного (18,3 %) і південного (17,4 %) хвилювання зростає повторюваність північно-східного (13,2 %) і західного (8,9 %) хвилювання.

Зростає повторюваність хвиль від 1,6 до 2,0 м (до 2,34 % випадків), зменшується повторюваність слабких хвиль (0,1-0,5 м) – 69,5 % .

Розглянута ділянка розташована в лимані, тому від впливу хвиль відкритого моря захищена північною і південною косами.

На підходах до Сухого лиману розрахунковим шляхом визначені параметри хвиль (табл. 3.2).

 

Таблиця 3.2 – Параметри хвиль

Напрямок Забезпеченість 4% Забезпеченість 2%
Елементи хвиль Нср, м 11,% м 55%, м Довжина хвилі, м Нср, м 11%, м 55%, м Довжина хвилі, м Період хвилі, с
Південно-схід 1,50 2,9 2,5 43,6 1,54 2,95 2,55 44,4 6,2

 

Вітрові хвилі, генерируемі штормовими вітрами усередині лиману, на ділянці будівництва будуть мати висоту до 1,3 - 1,4 м при середній довжині хвиль близько 15 м.

 

Льодовий режим

Лід у північно-західній частині Чорного моря з'являється не щорічно. Льодові умови відрізняються великою мінливістю як протягом зими, так і від року до року.

За даними льодових спостережень ГМБ Іллічівська за 1963-85 р.р. середня багаторічна дата першої появи льоду на підходах до порту приходиться на першу декаду січня.

У суворі зими спостерігається утворення припаю і крижаних полів.

Кількість днів з 10-ти бальним припаєм може досягати 30 у суворі зими, 10 – у помірні. Ширина припаю досягає 25 км, товщина льоду – 55 див. При торошені льоду товщина його буває значної – більш 1,5 м.

При визначенні навантажень від льоду рекомендується використовувати наступні характеристики:

- солоність S = 3 %;

- найменша товщина сніжного покриву 0 см;

- розрахункова товщина льоду Н1% = 55 см;

- максимальна швидкість вітру за період льодових явищ V = 30 м/с

північного і північно-східного напрямків;

- стійка ширина припаю до 0,5 км;

- швидкість плину під зупиненим льодом 0,0 м/с.

У лимані найбільшу небезпеку представляє вплив льоду під час температурних розширень.

Навантаження від льоду при температурних розширеннях можна різко знизити за умови обов'язкового обколювання льоду портовими буксирами з льодовим підкріпленням корпуса.

 

 

Інженерно-геологічні умови

 

Основними елементами рельєфу місцевості є плато, схил плато і долина лиману з крутим східним берегом. При створенні території порту схил правого берега був зрізаний, штучно створений уступ відстоїть від урезу на 150-250 м.

У геологічному відношенні в долині лиману корінними ґрунтами, що складають його ложі, є відкладення меотичного ярусу неогену. представлений меотис зеленувато-сірими глинами з прослоями і лінзами дрібних пісків і вапняків.

На товщі меотичних глин на березі, на позначках від 4 до 12 м залягають понтические вапняки, що поширені повсюдно, зустрічаються у вигляді відділеностей, потужність їхній не витримана.

Вапняки перекриті червоно-бурими глинами, на яких залягають відкладення четвертинної системи, представлені піщаними ґрунтами.

У долині лиману четвертинні відкладення представлені щебенево-гальковими ґрунтами з глинистим і суглинним заповнювачем і перекриті товщею суглинків і глини. На суглинках залягає товща мулу.

Покрівля корінних ґрунтів – меотичних глин – залягає на позначках 12 - 15 м (БС) – у берега та18 - 25 м (БС) – до середини лиману.

У сейсмічному відношенні район проектованої реконструкції розташовується у шестибальный зоні.

Оскільки передбачувана реконструкція буде здійснюватися в межах території порту, на раніше експлуатованих причалах, її реалізація не внесе яких-небудь змін у вже сформоване геологічне середовище.

У геоморфологічному відношенні досліджувана ділянка розташована на штучно утвореній території в межах підвідного (західного) схилу долини Сухого лиману. При будівництві причалу поверхня території спланована (шляхом відсипання) техногенними ґрунтами до абсолютних позначок 1,2 - 2,3 м, після днопоглиблювальних робіт поверхня дна досліджуваної ділянки характеризується абсолютними позначками 9,9 - 12,9 м.

У геологічній будівлі району беруть участь неогенові відкладення меотичного обрію (глинисті ґрунти з прослоями пісків і вапняків), на розмитій поверхні яких залягають четвертинні делювіальні й аллювіально-озерні відкладення (великоуламкові, глинисті і черепашникові ґрунти, піски, мули).

Техногенні ґрунти представлені пісками, великоуламковими і глинистими фунтами. З поверхні територія покрита бетоном.

У період виробництва бурових робіт ґрунтові води (I водоносний обрій) зафіксовані в шпарах у техногенних ґрунтах на глибині 0,7 – 2,4 м від поверхні території (абсолютна відмітка 0,2 ¸ 1,4 м), підземні води (II водоносний обрій) розкриті в прослоях вапняку і спорадических лінзах, що залягають, і прослоях піску глинистого в неогенових відкладеннях меотичного обрію.

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.