Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Становище науки: здобутки й проблеми

Робота з термінами та поняттями.

Русифікація – нав’язування російської мови у всіх сферах життя суспільства, особливо у освіті, вущерб національної мові.

Ідеологізація – нав’язування комуністичних ідеалів, лозунгів, яки запропонувала Комуністична партія в освіті, науці, мистецтві, літературі.

Розвиток системи освіти. Русифікація.

Слід сказати, що у 1960 – 1980-і рр. освіта розвивалася дуже суперечливо. У цей період були присутні як позитивні, так і негативні риси.

ü Перехід на нові навчальні програми в 1966 – 1967 рр. Запровадження нових дисциплін: кібернетики, суспільствознавства, генетики.

ü Завершення переходу до обов’язкової загальної середньої освіти (1976 р.).

ü Ухвалення Верховною Радою «Основних напрямів реформ загальноосвітньої і професіональної школи»: запровадження навчання дітей з 6 років; реорганізація 8-річних шкіл у 9-річні, а середніх у 11-річні; згідно з цим документом важливе місце призначалося трудовому вихованню.

ü Знецінення знань.

ü Зменшення кількості шкіл з українською мовою викладання.

ü Збільшення кількості навчальних профтехосвітніх закладів.

ü Створення на основі педінститутів Донецького, Сімферопольського, Запорізького університетів. Відкриття ряду нових інститутів. Збільшення кількості студентів майже в 2 рази.

ü Зміцнення матеріально-технічної бази вузів – будівництво нових навчальних корпусів, гуртожитків, спортивних комплексів.

ü Недостатня якість підготовки спеціалістів, особливо на заочних і вечірніх відділеннях.

ü Політизація освіти.

Брежнєвські часи характеризуються стрімким наростанням ідеологізації і русифікації в усіх сферах культурного життя. З ініціативи Л.Брежнєва в цей період почала активно поширюватися теза про злиття у майбутньому націй СССР в єдину націю «радянський народ», тому преса, радіо, телебачення напружено працювали над обґрунтуванням й пропагандою цієї ідеї. Російська мова, що представлялася як засіб міжнаціонального спілкування, витискала українську зі сфер освіти, науки, культури і навіть побуту.

Русифікаціяосвіти, що була започаткована у 1938 р. і посилена у 1960-ті рр., на кінець 1970-х рр. мала для українських шкіл катастрофічні наслідки.

30 червня 1978 р. було прийнято постанову ЦК КПРС «Про подальше вдосконалення вивчення і викладання російської мови в союзних республіках». У всіх закладах освіти, різних рівний заохочувався перехід на російську мову викладання. Розширювався випуск навчальної літератури російською мовою.

Новий етап русифікації та ідеологізації розпочався у 1983 р. із запровадження нової реформи школи. У травні 1983 р. ЦК КПРС і Рада Міністрів СРСР прийняли таємну постанову «Про додаткові заходи щодо удосконалення вивчення російської мови в навчальних закладах союзних республік». Виконуючи постанову центру, партійне-державне керівництво УРСР прийняло власну постанову, якою передбачалася надбавка в розмірі 15% учителям російської мови і літератури.

Така цілеспрямована русифікація призвела до того, що в Криму і східних районах УРСР українські школи зникли. В обласних центрах українські школи складали лише 22%.

Крім освіти русифікація поширювалася й на інші сфери культурного життя: книговидавничу справу, театр, кіно, телебачення.

Становище науки: здобутки й проблеми.

Як і у всіх сферах суспільного життя, у науці також спостерігаються протиріччя.

Позитивні:

ü Центром наукових досліджень залишалася Академія наук УРСР на чолі з Б.Патоном, яка складалася з трьох секцій: фізико-технічних і математичних наук, хіміко-технологічних і біологічних наук, суспільних наук.

ü Зростання кількості наукових працівників в академічних установах.

ü Вагомі здобутки вітчизняної науки: створення унікальної установки «Уран» для вивчення плазми й керованої термоядерної реакції; відкриття механізму передачі генетичної інформації; винайдення нових марок високо тривкого чавуну, сталі, створення електронно-обчислювальних систем.

ü Освоєння космосу.

Негативні:

ü Майже повний занепад суспільних наук, складні умови праці вчених-гуманітаріїв в умовах тоталітарної системи. Ідеологізація гуманітарних наук, але не дивлячись на це, виходять у світ праці: багатотомна «Історія Української РСР», «Історія українського мистецтвознавства», «Історія української літератури», «Українська Радянська Енциклопедія».

ü Недостатнє фінансування науки.

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.