Русифікація – нав’язування російської мови у всіх сферах життя суспільства, особливо у освіті, вущерб національної мові.
Ідеологізація – нав’язування комуністичних ідеалів, лозунгів, яки запропонувала Комуністична партія в освіті, науці, мистецтві, літературі.
Розвиток системи освіти. Русифікація.
Слід сказати, що у 1960 – 1980-і рр. освіта розвивалася дуже суперечливо. У цей період були присутні як позитивні, так і негативні риси.
ü Перехід на нові навчальні програми в 1966 – 1967 рр. Запровадження нових дисциплін: кібернетики, суспільствознавства, генетики.
ü Завершення переходу до обов’язкової загальної середньої освіти (1976 р.).
ü Ухвалення Верховною Радою «Основних напрямів реформ загальноосвітньої і професіональної школи»: запровадження навчання дітей з 6 років; реорганізація 8-річних шкіл у 9-річні, а середніх у 11-річні; згідно з цим документом важливе місце призначалося трудовому вихованню.
ü Знецінення знань.
ü Зменшення кількості шкіл з українською мовою викладання.
ü Збільшення кількості навчальних профтехосвітніх закладів.
ü Створення на основі педінститутів Донецького, Сімферопольського, Запорізького університетів. Відкриття ряду нових інститутів. Збільшення кількості студентів майже в 2 рази.
ü Зміцнення матеріально-технічної бази вузів – будівництво нових навчальних корпусів, гуртожитків, спортивних комплексів.
ü Недостатня якість підготовки спеціалістів, особливо на заочних і вечірніх відділеннях.
ü Політизація освіти.
Брежнєвські часи характеризуються стрімким наростанням ідеологізації і русифікації в усіх сферах культурного життя. З ініціативи Л.Брежнєва в цей період почала активно поширюватися теза про злиття у майбутньому націй СССР в єдину націю «радянський народ», тому преса, радіо, телебачення напружено працювали над обґрунтуванням й пропагандою цієї ідеї. Російська мова, що представлялася як засіб міжнаціонального спілкування, витискала українську зі сфер освіти, науки, культури і навіть побуту.
Русифікаціяосвіти, що була започаткована у 1938 р. і посилена у 1960-ті рр., на кінець 1970-х рр. мала для українських шкіл катастрофічні наслідки.
30 червня 1978 р. було прийнято постанову ЦК КПРС «Про подальше вдосконалення вивчення і викладання російської мови в союзних республіках». У всіх закладах освіти, різних рівний заохочувався перехід на російську мову викладання. Розширювався випуск навчальної літератури російською мовою.
Новий етап русифікації та ідеологізації розпочався у 1983 р. із запровадження нової реформи школи. У травні 1983 р. ЦК КПРС і Рада Міністрів СРСР прийняли таємну постанову «Про додаткові заходи щодо удосконалення вивчення російської мови в навчальних закладах союзних республік». Виконуючи постанову центру, партійне-державне керівництво УРСР прийняло власну постанову, якою передбачалася надбавка в розмірі 15% учителям російської мови і літератури.
Така цілеспрямована русифікація призвела до того, що в Криму і східних районах УРСР українські школи зникли. В обласних центрах українські школи складали лише 22%.
Крім освіти русифікація поширювалася й на інші сфери культурного життя: книговидавничу справу, театр, кіно, телебачення.
Становище науки: здобутки й проблеми.
Як і у всіх сферах суспільного життя, у науці також спостерігаються протиріччя.
Позитивні:
ü Центром наукових досліджень залишалася Академія наук УРСР на чолі з Б.Патоном, яка складалася з трьох секцій: фізико-технічних і математичних наук, хіміко-технологічних і біологічних наук, суспільних наук.
ü Зростання кількості наукових працівників в академічних установах.
ü Вагомі здобутки вітчизняної науки: створення унікальної установки «Уран» для вивчення плазми й керованої термоядерної реакції; відкриття механізму передачі генетичної інформації; винайдення нових марок високо тривкого чавуну, сталі, створення електронно-обчислювальних систем.
ü Освоєння космосу.
Негативні:
ü Майже повний занепад суспільних наук, складні умови праці вчених-гуманітаріїв в умовах тоталітарної системи. Ідеологізація гуманітарних наук, але не дивлячись на це, виходять у світ праці: багатотомна «Історія Української РСР», «Історія українського мистецтвознавства», «Історія української літератури», «Українська Радянська Енциклопедія».