Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Проаналізувати стратегії світового розвитку, щодо зовнішньої політики держав



Зовнішня політика – це сукупність стосунків держави з іншими державами світу та міжнародними організаціями.

Порівнюючи ключові стратегії світового розвитку, глобалізація є найбільш прийнятним вектором стратегічного розвитку людства, що забезпечує стійке й поступальне функціонування як світової системи в цілому, так і вхідних у неї держав. Процес глобалізації забезпечує створення активного середовища, у яке повинні бути інтегровані всі компоненти національних ресурсів з метою створення, обміну, перерозподілу й кінцевого споживання суспільно значимих продуктів і послуг, а також ідей, знань і культурних цінностей.

Глобалізація протягом останнього десятиліття зробила істотний вплив на МВ: 1) ідеї багатополярності й багатобічної дипломатії; 2) тенденція економічної інтеграції; 3)розвиток міжкультурної комунікації; 4) Проблеми розвитку енергетики в ХХІ ст.; 5) вирівнювання нерівномірності розвитку держав й этнокультурных громад; 6) досягнення збалансованого розвитку економіки й демографічних процесів; 7) зменшення соціальної нерівності у світі.

Рішення глобальних проблем людської цивілізації стали загальновизнаними цілями концепції стійкого розвитку, що у свою чергу окреслило: 1) основні міжнародні організації; 2) акторів всесвітньої інтеграції; 3) конкретні й пріоритетні завдання, які потрібно вирішувати для ефективного розвитку в постіндустріальну епоху; 4) необхідність удосконалювання регіональних інтеграційних процесів з метою повноцінного розвитку не окремо взятих держав, а цілих регіонів; 5) передумови для створення економічно єдиних і цілісних регіональних просторів.

Іншим важливим питанням в процесі формування стратегії світового розвитку є питання інф. безпеки. Інформаційна безпека – стан захищеності життєво важливих інтересів людини, суспільства і держави, при якому запобігається нанесення шкоди через: неповноту, невчасність та невірогідність інформації, що використовується; негативний інформаційний вплив; негативні наслідки застосування інформаційних технологій; несанкціоноване розповсюдження, використання і порушення цілісності, конфіденційності та доступності інформації.

Вирішення проблеми інформаційної безпеки має здійснюватися шляхом:

- створення повнофункціональної інформаційної інфраструктури держави та забезпечення захисту її критичних елементів;

- підвищення рівня координації діяльності державних органів щодо виявлення, оцінки і прогнозування загроз інформаційній безпеці, запобігання таким загрозам та забезпечення ліквідації їх наслідків, здійснення міжнародного співробітництва з цих питань;

- вдосконалення нормативно-правової бази щодо забезпечення інформаційної безпеки, зокрема захисту інформаційних ресурсів, протидії комп'ютерній злочинності, захисту персональних даних, а також правоохоронної діяльності в інформаційній сфері;

- розгортання та розвитку Національної системи конфіденційного зв'язку як сучасної захищеної транспортної основи, здатної інтегрувати територіально розподілені інформаційні системи, в яких обробляється конфіденційна інформація.

Ще однією тенденцією стратегії світового розвитку є перехід до інформаційної економіки. Це економіка, в котрій більша частина ВВП забезпечується діяльністю з виробництва, обробки, зберігання і розповсюдження інформації і знань, і більше половини зайнятих беруть участь в цій діяльності. Концепція, що характерна для тих прогнозів прийдешнього інформаційного суспільства, в яких акцент зосереджується на провідній ролі електронно-інформаційних технічних засобів зв’язку в розвитку всіх основних сфер економіки. При цьому сама інформація ототожнюється з товарною продукцією і досліджується здебільшого за допомогою статистичних методів.

Інф. економіка передбачає ведення електронної комерції. Електронна комерція – це широкий набір інтерактивних методів ведення діяльності з надання споживачам товарів та послуг. Також під електронною комерцією розуміють будь-які форми ділових операцій, де сторони взаємодіють через електронні технології, а не в процесі фізичного обміну чи контакту. Загалом же електронна комерція – це використання електронних комунікацій та технологій обробки цифрової інформації для встановлення та змін відносин створення вартості між організаціями та між організаціями і індивідами.

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.