 |
|
|
Архитектура Астрономия Аудит Биология Ботаника Бухгалтерский учёт Войное дело Генетика География Геология Дизайн Искусство История Кино Кулинария Культура Литература Математика Медицина Металлургия Мифология Музыка Психология Религия Спорт Строительство Техника Транспорт Туризм Усадьба Физика Фотография Химия Экология Электричество Электроника Энергетика |
Охарактеризувати структуру гіпертекстового документу
Під гіпертекстовим документом розуміють текст, що містить спеціальні елементи, при зверненні до яких здійснюється перехід до іншого документу. Ці елементи називаються гіперпосиланнями і можуть виконуватися у вигляді фрагмента тексту, кнопки, малюнка тощо. Посилання можуть використовуватися і для переходу в різні розділи одного і того ж документа (у цьому випадку посилання називається анкером чи якорем). Для створення гіпертекстових документів використовується спеціальна мова - мова гіпертекстової розмітки (HTML - HyperText Markup Language). Слово «мова» означає тут те ж саме, що і в словосполученні «мова програмування»: HTML-документ є, з одного боку, текст, а з іншого - програму. По відношенню до цієї програми браузер є інтерпретатором - він просто виконує всі інструкції, які знайде в HTML-програмі. У мові HTML оператори, які дають інструкції браузеру, що і як відображати, називають тегами (tag). Вся інформація про форматування документа зосереджена між знаками «<« і «>«. Саме такий фрагмент називається тегом, а значки мітками. Більшість HTML-міток парні, тобто на кожну відкриває мітку виду <tag> є закриває мітка виду </ tag> з тим же ім'ям, але з додаванням «/». Мітки можна вводити як великими, так і маленькими літерами. Наприклад, мітки <body>, <BODY> і <Body> будуть сприйняті однаково. Багато мітки, крім імені, можуть містити атрибути - елементи, що дають додаткову інформацію про те, як браузер повинен обробити поточну мітку. Bcі HTML-документи будуються за визначеними правилами: - текст документа починаеться тегом <HTML> і закінчуеться тегом </HTML>; - всередині контейнера <HTML> знаходяться ще два контейнери <HEAD> (заголовок Web-сторінки) і <BODY> (її вміст); - всередині; контейнера <HEAD> знаходяться інші контейнери, серед них <TІTLE> (рядок символів заголовка вікна броузера). Web-сторінка зберігається в текстовому файл з розширенням HTML або НТМ. Наприклад, закінчений HTML-файл може мати такий вигляд: <html> <head> <tіtle>Mій перший крок</tіtle> </head> <body> Привіт, це моя перша сторінка. </body> </htmlt> Треба набрати цей текст будь-яким редактором (наприклад, «Блокнот»), зберегти його з довільним іменем, але обов'язково з розширенням .html або .htm (наприклад, prіkladl.html). При відображенні HTML -файла броузером зайві пропуски ігноруються. Якщо розділити два слова трьома пропусками, то на екрані між словами залишиться один пропуск, а кілька порожніх рядків на екрані броузера будуть замінені на один. Коли текст досягає правої границі вікна, він автоматично переходить на новий рядок. Все, що розташовано між тегами <head> </head>, - це службова інформація. Все, що розташовано між тегами <body> </body>, - це безпосередній вміст документа. 77. Охарактеризувати структуру інформаційного ринку ЄС: Глобалізація світової економіки та технологічні зміни трансформують міжнародне співробітництво, визначають нові тенденції міжнародної конкуренції та міжнародного бізнесу. Дві третини європейського ринку ІКТ розподілили Німеччина, Велика Британія, Франція та Італія. До документів, які містять основоположні положення про інформаційний ринок ЄС належать:програма Європейської Комісії «Європа і глобальне інформаційне суспільство: рекомендації для Європейської Ради ЄС»(1994), 2) програма ЄС: RTD (Розвиток технологічних досліджень), 3)ІMPACT (Інформаційні технології і ринкова політика), 4) ESPRІT (Європейська стратегічна програма промислового розвитку і впровадження технологій), 5)Copernіcus (Програма досліджень і впровадження мультимедійних систем у різні сектори економіки), 5) Project ІST (програма «технології інформаційного суспільства»,2001, Шоста Рамкова Програма 2003-2007, Сьома Рамкова Програма, 2007-2013). Послуги Іnternet та кіберпростору –швидкісний доступ, е-комерція, е-мобільна комерція, е-банкінг, е-врядування, е-корпоративне управління, е-офіс, е-телеконференція, е-медицина, е-освіта, е-зайнятість (робота), е-бібліотеки, е-переклад. Обсяг ринку до 2011 року – 150 млрд євро. Послуги телекомунікацій – супутниковий, космічний, метеорологічний, бездротовий, лоцманський, мобільний, оптично волоконний, кабельний, електронний, sos-зв’язок, Інтернет-телефонія. Основними корпораціями на ринку телекомунікацій є: Brіtіsh Telecom, France Telecom, Deutsche Telecom. Індустрія телекомунікацій є найбільш перспективним елементом європейського ринку ІКТ. Приладобудування – виробництво технологічних пристроїв, цифрових модулів, систем штучного інтелекту, мікросхем, побутових приладів, систем автоматизованого управління для промислової індустрії. Загальний обсяг європейського ринку приладобудування дорівнює 94,3 трлн. євро. Основними гравцями на цьому ринку є такі компанії, як Nokіa, Sіemens, Sony Erіcsson, Phіlіps, Bosh та інші. Продукти та послуги медіа – TV та радіо, аудіо, реклама, рекламний сервіс, е-видавництва, видавництва, друкована та е-преса.Ринок складають 6 секторів: видавництво, преса, радіо та телебачення, репродукція медіа, відео, реклама. За останні роки швидкий розвиток інформаційних технологій і лібералізація медіа ринків викликали глибокі зміни в структурі європейської медіа індустрії. Інформаційна інтелектуальна власність – чіпінг-технології, старт-картки, криптографічні засоби безпеки, патентування, ліцензування, авторське право і суміжні права, ноу-хау, розважальні ігри, аудіовідеопродукти, кіно продукти. Продукти та послуги комунікативних технологій – технології PR (іміджевий, державний, корпоративний, індивідуальний, політичний, бізнесовий, кризовий, Інтернет PR ), технології брендінгу, лобіювання, е-консалтингу, маніпулювання. Розвиток міжнародного інформаційного бізнесу, динаміка розширення і різноманітність послуг зумовлюють попит на PR як з боку виробників інформаційних продуктів та послуг, так і з боку їх конкретних потенційних споживачів. PR-компанії: «Barson Marsteller», «GTS», «Edelman PR World Wіde». Продукти та послуги ділової інформації – кредитно-довідковий бізнес, фінансова аналітика, е-туристичний, брокерський, ріелтерський, автодовідники, ділова, оперативна, прогностична інформація, тематичні довідники, жовті сторінки, пропозиції вакансій Електронна комерція розглядається як ключова тенденція розвитку європейської економіки, яка зумовлює якісні зміни у сфері електронного бізнесу. Лідерами на європейському ринку інтелектуальної власності є: Велика Британія, Франція, Федеративна Республіка Німеччина, країни Бенілюксу, країни північної Європи, Австрія, Португалія, Італія, які займають 98,4% європейського ринку інтелектуальної власності.
Поиск по сайту: |