Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Дослідити структурні трансформації медіа-індустрії східноєвропейських країн



Початок XXІ століття ознаменувався новими змінами в процесі розвитку інф. і комунік. структур, що роблять величезний вплив на медіасистеми. Бездротовий доступ до Інтернету і мобільний телефонний зв'язок - ключові елементи в нових тенденціях, що спостеріг. у медіасистемах в перші роки нового століття.

Однією з найважливіших подій кінця XX століття є невпинно зростаюча концентрація глобальних ЗМК, зосереджена в декількох транснаціональних медіа-корпораціях -- «мультимедіа-імперіях». До них належать Time Warner, Sony, Matsushita, Bertelsmann, News Corporation, Finivest, Microsoft, Capital Cities/ABC, Walt Disney, Paramount, Televisa, TV Globo та інші.

Прикладами в Східній Європі можуть слугувати російські Проф-медіа та Газ-пром медіа, українські медіа Групи Приват, СКМ.

Невпинне і бурхливе зростання мультимедіа-імперій відбувається завдяки процесам концентрації і конгломерації. Ці процеси властиві не тільки для індустрії мас-медіа Вони в цілому співвідносяться з загальними процеса­ми, що відбуваються в економіці.

Історія комун. систем залежить як мінімум від шести основних факторів – інф. потреб, стратегій і технологій комунікації, потреб сусп., політ., екон. і культури.

Технологічні реалії створили можливості для подальшого розвитку ЗМІ, у той час як політ. і економічні умови, культура, соціал. та комунікаційніі потреби диктували, яким повинен бути зміст масмедійної продукції - новин, коментарів, реклами тощо.

Ще одним чинником трансформації медіа-індустрії особливо у кр. Сх.Євр. є перехід до громадського (суспільного) мовлення.

У своїй рекомен. від 2004 року Рада Європи зробила ряд рекомендацій і зазначила, що практично відсутній прогрес у прийнятті необхідного законодавства з питань гром. мовлення, що відповідало б стандартам Ради Європи, в Азерб., Грузії та Україні (країнах Східної Європи). Проблеми також є у Боснії та Герцеговині, у Косово. У деяких з тих країн, де законодавство про гром.мовлення впринципі було прийняте, існують певні невідповідності до євр. стандартів. Так, наприклад, у Вірменії члени Ради Гром. радіо та ТБ призначаються Президентом Республіки. Зміни в законі від 2003 р. змусили Раду Європи сумніватися в тому, чи буде незалежним у своїй діяльності Телерадіо Молдови. Значних фінанс. труднощів зазнали організ. громад. телерадіомовлення у Чехії, Угорщині та Словаччині. Загалом, що стосується Чехії та Угорщини, першочерговим заходом після повалення комуніст. режиму демократично обрані уряди цих країн визначили перетворення державного теле- і радіомовлення на громадське та приватизацію держ. друкованих видань.

У Польщі перші недержавні радіостанції були створені в 1990 р. за рішенням Римсько-католицького костелу. Радикальних змін система радіомовлення у Польщі зазнала після того, як у грудні 1992 р. сейм прийняв закон про радіомовлення і ТБ. Згідно з цим законом державне об'єднання "Польське радіо і ТБ" було перетворено в одне загальнонаціон. і 17 регіон. акціонерних товариств для радіомовлення, а також одне – для ТБ. Суспільне мовл. Польщі почало формув. на початку 90-х рр. Цей процес тривав чотири роки. TVP-1 має зараз найвищий рейтинг довіри та охоплює 50 % глядацької аудиторії.

Сусп. телебачення та радіо у Литві з'явилося відразу після того, як країна стала незалежною. Закон "Про сусп. мовлення" був прийнятий у 1996 р., і держ. канал було трансф. в суспільний. Спочатку суспільні канали не були конкурентоспроможними. Однак реформи 2001 р., які докорінно змінили менеджмент телекомпанії, вивели канал сусп. мовлення на третє місце.

У країнах трансформаційних суспільств, до яких належить і Україна, однією з умов заснування гром. мовлення мають бути законодавчо зафіксовані правила, згідно з якими працівники ЗМІ, менеджмент телерадіокорпорацій, контролюючі органи вибудовували б свої робочі відносини на цивілізованих демократ. засадах. Для того, щоб гром. мовлення відповідало всім основним принципам роботи, також мають бути ухвалені редакційні засади теле- або радіокомпаній.

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.