Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Апробація результатів



ЗМІСТ

Вступ.. 3

1 Визначення кількісного вмісту катіонів в розчинах води.. 5

1.1 Теоретичні основи визначення кількісного вмісту катіонів в розчинах води на основі електролізу. 5

1.2 Опис та принцип дії приладу для експериментальних досліджень. 9

1.3 Методика вимірювання кількісного вмісту катіонів в пробах води. 12

2 Якісний розподіл катіонів в розчинах води на аналітичні групи.. 14

2.1 Теоретичні основи якісного розподілу катіонів. 14

2.2 Опис методики лабораторних досліджень. 17

2.3 Аналіз хімічного складу проб води гравіметричним методом.. 19

2.4 Систематизація результатів вимірювання. 19

3 Статистичний аналіз результатів вимірювань катіонного складу в залежності від показників смертності населення.. 20

3.1 Теоретичні основи статистичного аналізу. 20

3.2 Статистичний аналіз результатів вимірювань катіонного складу проб води. 22

3.3 Статистичний аналіз показників смертності 22

3.4 Кореляційний аналіз залежності між катіонним складом проб води та показниками смертності 22

Висновки.. 23

Список літературних джерел.. 23

 

Вступ

Сьогодні у світі збільшується інтерес до проблем нормування мінерального складу питних вод та прогнозування їх впливу на здоров’я населення. Завдяки фундаментальним працям українських вчених ( Габовича Р.Д. , Гончарука Є.Г. , Омельянця М.І. , Прокопова В.О.) створені передумови для широкого впровадження у практику методів профілактики захворювань, зумовлених несприятливим сольовим складом питних вод. Великий внесок у розвиток проблеми вивчення впливу сольового складу питних вод на здоров`я людини зроблено Рахманіним Ю.А.(2000,2002) Donato F., Monarsa S., Gelatti U.(2002,2003), Kousa A. (2004), які узагальнили науковий досвід попередників та запропонували нові наукові та методологічні підходи до оцінки ролі водного фактора у формуванні індивідуального та громадянського здоров`я. Утім, результати досліджень цих авторів нерідко суперечать один одному, а комплексна оцінка впливу питних вод на здоров`я населення здебільшого не проводилася. З іншого боку, чинні санітарні норми передбачають за узгодженням із регіональними закладами державної санітарно-епідеміологічної служби зміни нормативів вмісту у питній воді мінеральних сполук, що нормуються за санітарно-органолептичною ознакою. Водночас, організаційно-методичні підходи до визначення регіональних стандартів якості питної води досі не є визначеними.

Отже, дослідження регіональних особливостей питного водопостачання та з’ясування ролі водного фактора у формуванні неінфекційної захворюваності і досі є актуальним. Зокрема, необхідно встановити роль різних комбінацій компонентів сольового складу у формуванні здоров’я споживачів питної води. І якщо плив аніонного вмісту питних вод є більш-менш досліджений і стандартизований за санітарно-епідеміологічними нормами, то катіонний склад і досі достатньо не вивчений з позиції впливу на здоров’я населення та не встановлено чітких стандартів щодо його нормування. Необхідним є розробка ефективної методики таких досліджень та встановлення залежності статистичних показників здоров’я населення від катіонного вмісту питних вод. Потребує подальшої конкретизації роль водного фактора у постачанні організму ессенціальними мінеральними речовинами. Нарешті, доцільним є визначення ступеня адаптації населення до різних концентрації у питній воді мінеральних сполук, які нормуються за органолептичною ознакою, що дозволило б визначити діапазони, прийнятні для створення регіональних стандартів якості питної води.

Метою дослідження даної роботи є встановлення катіонного складу питних вод в межах Ємільчинського району, розробка методики для таких досліджень та виявлення залежностей і характеру впливу особливостей даного складу на здоров’я населення у відповідності до статистичних показників смертності у даному регіоні.

Для досягнення поставленої мети були поставлені такі завдання:

· розробка методики виявлення загального вмісту катіонів в розчинах води

· розробка приладу для таких досліджень основаного на принципі електролізу

· визначення вмісту катіонів в пробах води, взятих в найбільш популярних місцях водозабору

· розробка методики якісного розподілу катіонів за фізико-хімічними особливостями

· визначення катіонного складу вищезазначених проб води

· встановлення залежності між вмістом катіонів та рівнем смертності

Відповідно до визначеної мети та завдань об’єктами дослідження було обрано зразки води отримані з найбільш популярних місць водозабору в межах Ємільчинського району в зимній період та перші місяці літа, коли спостерігається найменша активність гнилісних бактерій і водоростей, що могли б суттєво вплинути на сольовий склад води.

Предметом дослідження визначено особливості впливу сольового складу питних вод на здоров’я населення.

Основними методами дослідженняє електролізерний метод визначення вмісту катіонів в водних розчинах та гравіметричний метод якісного розподілу їх на основні групи споріднені по фізико-хімічним властивостям.

Наукова новизна полягає у встановленні кореляційної залежності між катіонним складом питних вод та рівнем смертності у Ємільчинському районі.

Практичне значення роботи. Вироблено рекомендації щодо створення регіональних стандартів якості питної води.

Апробація результатів.

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.